Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України від “___” ___________ 20 __ р. №___

Львівський національний університет імені Івана Франка (повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

___________________________“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ _____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)для спеціальності (тей) 6.030104 політологія

(шифр і назва спеціальності (тей)спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________

(назва спеціалізації)інституту, факультету, відділення філософський факультет (назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна системаорганізації навчального процесу

Львів – 2010

Міжнародні організації. Робоча програма навчальної дисципліни для магістрантів(назва дисципліни) за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 2010.- 31_ с.

Розробники: кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки Угрин Л.Я.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки

Протокол № 9 від 22 від лютого 2010 р.

Завідувач кафедрою ________________________(проф. Денисенко В.М.)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________

(шифр, назва)Протокол № ___ від “____”________________20___ р.

“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________) (підпис) (прізвище та ініціали)

© Л.Я.Угрин, 2010 ©кафедра теорії та історії політичної науки, 2010

2

П Е Р Е Д М О В А

Результатом розвитку системи міжнародних відносин стала поява у ХІХ-ХХ ст. нових учасників та суб’єктів міжнародних відносин, «акторів без суверенітету» (Дж. Розенау), вплив яких особливо посилюється на початку ХХІ ст. Серед таких суб’єктів міжнародних відносин важливе і особливе місце займають міжнародні організації, які є відображенням об’єктивного процесу інтернаціоналізації та глобалізації господарсько-економічної, політичної, культурно-гуманітарної сфер життєдіяльності сучасних спільнот. Міжнародні організації як і інші «актори без суверенітету», не можуть мобілізувати звичні для держав ресурси – територію, лояльність та підтримку громадян, звичаї згідно яких держави впродовж віків були основними діючими суб’єктами на міжнародній арені. Міжнародні організації також відрізняються від транснаціональних корпорацій (ТНК), оскільки їхня діяльність не спрямована на отримання прибутку і вони не завжди мають у своєму розпорядженні значну фінансову потугу. Виникають запитання: в чому джерело та які інструменти впливу міжнародних організацій, в чому сутність та природа міжнародних організацій, які принципи їх взаємодії з іншими учасниками міжнародних відносин, насамперед державами, які механізми впливу міжнародних організацій. Відповідь на ці та інші запитання магістрант повинен знайти у процесі вивчення пропонованого курсу.

Отже, предметом курсу є міжнародні організації як феномен історичного розвитку та міжнародної політики, їхня діяльність та її правові засади, через які вони впливають на міжнародне середовище та інших учасників міжнародних відносин, формуючи нові засади та моделі взаємозалежності на сучасному етапі.

Зв’язок з іншими курсами

Магістранти у процесі вивчення курсу «Міжнародні організації» зможуть розвинути та конкретизувати знання отримані раніше в рамках курсів «Всесвітня історія», «Теорія міжнародних відносин», «Сучасні теорії глобалізації», «Зовнішня політика», «Політичний процес» та ін. Зміст курсу значною мірою орієнтований на знання методологічних засад аналізу міжнародних відносин, глобалізаційних та інтеграційних процесів, зовнішньої політики, засвоєних магістрантами у процесі вивчення цих курсів.

Мета та завдання курсу:

Мета курсу - сформувати у магістрантів фахове уявлення про сутність та природу міжнародних організацій, їхню роль у міжнародній політиці, виробити та розвинути навички самостійного аналізу діяльності міжнародних організацій.

Завдання курсу: в результаті вивчення курсу студент повинен знати:

передумови та історію виникнення міжнародних організацій, причини зростання їх кількості та впливовості в ХХ -поч. ХХІ ст.;

особливості та природу міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин, сформувати цілісне бачення процесу становлення та функціонування сучасної системи міжнародних організацій;

правові аспекти функціонування міжнародних організацій, моделі організаційної структури та принципи прийняття рішень;

критерії типології сучасних міжнародних організацій, розуміти принципові відмінності міжурядових та неурядових міжнародних організацій;

основні методологічні підходи до аналізу діяльності сучасних міжнародних організацій;

3

функції сучасних міжнародних організацій, розуміти чинники їх еволюції та трансформації.

основні принципи взаємовідносин міжнародних організацій та держав на сучасному етапі;

місце і роль універсальних міжнародних організацій в міжнародній політиці та формуванні сучасних норм права та поведінки суб’єктів міжнародної політики;

особливості впливу міжнародних організацій на процеси глобального регулювання; безпекові аспекти діяльності сучасних міжнародних організацій; особливості функціонування регіональних міжнародних організацій. вміти: дати визначення основних термінів курсу («міжнародна організація», «неурядова

організація», «компетенції міжнародних організацій», «делегування компетенції» «імунітети міжнародних організацій» та ін.), розуміти природу міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин; принципи їх функціонування, структури, прийняття рішень;

з’ясувати місце, функції та значення конкретної міжнародної організації у сучасних міжнародних відносинах, механізми її впливу на регіональні чи глобальні процеси;

на основі знання методологічних засад аналізувати та теоретично осмислювати діяльність і вплив конкретних міжнародних організацій на сучасному етапі;

вміти самостійно оцінювати ефективність діяльності міжнародних організацій; осмислювати та аналізувати місце України у сучасних міжнародних організаціях, їх

вплив міжнародних організацій на суспільно-політичні процеси в Україні, зовнішню політику;

аналітично оцінювати взаємовідносини міжнародних організацій та держав та їх наслідки для міжнародних і внутрішньополітичних процесів.

.

4

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

Розділи і теми курсуКількість годин

Разом Лекцій Практичних(Семінарсь-ких,індивідуаль-них)

Самос-тійноїроботистуден-тів

Вступ 2 2Тема 1. Історія розвитку міжнародних організацій. Передумови виникнення.

2 1

Тема 2. Сутність та природа міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин

4 2 2 1

Тема 3. Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародних організацій.Теорії міжнародних організацій

4 2 2 2

Тема 4. Міжнародні організації та держави у світовій політиці: співробітництво,чи (і) суперництво?

4 2 2 2

Тема 5. Універсальні організації в системі міжнародних організацій та світовій політиці

4 2 2 2

Тема 6. Регіональні та субрегіональні міжнародні організації

2 2 2

Тема 7. Міжнародні організації у процесах глобального регулювання та управління

2 2 2

Тема 8. Міжнародні організації та проблеми регіональної безпеки

2 2 2 2

Тема 9. Міжнародні неурядові організації та формування глобального громадянського суспільства

2 2 2

Тема 10. Україна в міжнародних організаціях.

2 2 2

Презентація есеїв 4 2Підсумковий модуль. 2 2

УСЬОГО: 36 20 16 18

5

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни „Міжнародні організації”)

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів, – 2Галузь знаньполітологія

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 2Напрям

політологія(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 Спеціальність (професійне

спрямування)Політологія

5-йСеместр

Загальна кількість годин – 56

9-йЛекції

Тижневих годин для денної форми навчання:аудиторних – 2самостійної роботи студента – 2

Освітньо-кваліфікаційний

рівень:Магістр

20 год. Практичні, семінарські16 год. год.

Самостійна робота

18 год. год.ІНДЗ:

Вид контролю: залік

6

ПРОГРАМА CПЕЦКУРСУ

Тема 1. Історія розвитку міжнародних організацій.Передумови виникнення.

(2 год.)

Заняття 1. Історія розвитку міжнародних організацій

Античні сіммахії, європейські торговельні союзи доби пізнього Середньовіччя та епохи Великих географічних відкриттів (Ганза) як прообрази сучасних міжнародних організацій. Проекти міжнародних організацій в працях європейських мислителів (П. Дюбуа, Ї. Подєбрад, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Бентам, І. Кант, А. Сен-Симон та ін.).

Виникнення Священного Союзу (La Sointe Alliance) як інструменту збереження міжнародного порядку, встановленого після Віденського конгресу (1815 р.). Принцип легітимізму як обґрунтування мети та діяльності Священного Союзу. Засоби реалізації спільної політики Священного союзу.

Заняття 2. Передумови виникнення та динаміка зростання чисельності міжнародних організацій у ХІХ-ХХ ст.

Індустріальна революція, поширення ліберальних принципів формування європейського та світового ринку, світовий розподіл праці, потреба регулювання функціонального співробітництва держав – об’єктивні передумови виникнення у сер. ХІХ ст. спеціалізованих функціональних міжнародних організацій (Центральна комісія судноплавства по Рейну (працювала на постійній основі з 1831 р.), Дунайська комісія (1856), Всесвітній поштовий союз (1874), Міжнародний телеграфний союз (1875), Міжнародний союз з охорони промислової власності (1883)), створення Латинського (1865) та Скандінавського (1873) валютних союзів.

Проведення міжурядових конференцій, конгресів, нарад та створення постійних органів для їхнього скликання. Проблеми безпеки, миру і виникнення перших неспеціалізованих універсальних міжнародних організацій політичного спрямування (Ліга Націй та Організація Об’єднаних Націй).

Розвиток інтеграційних процесів, посилення взаємозалежності як чинник збільшення чисельності міжнародних організацій після П світової війни. Деколонізація та її вплив на утворення регіональних міжнародних організацій. Глобальні проблеми, поширення зброї масового знищення як мотивація координації зусиль всіх держав та інших суб’єктів міжнародних відносин в рамках міжнародних організацій. Глобалізація міжнародних відносин та розвиток політичних міжурядових організацій. Виникнення неурядових міжнародних організацій.

Теми для обговорення на занятті:1. Інституційні передумови виникнення сучасних міжнародних організацій.2. Від Ганзи до СОТ: формування європейського та глобального ринку як чинник

виникнення й посилення впливу міжнародних економічних організацій.3. Священний Союз - прообраз міжнародних політичних організацій чи монархічний блок?

Причини розпаду Священного Союзу.

Завдання для самостійної роботи:1. Проаналізуйте проекти створення міжнародних організацій в політичній думці

Середньовіччя та Нового часу.

7

2. Підготуйте міні-есе про діяльність однієї з міжнародних організацій ХІХ ст. (Міжнародний комітет Червоного Хреста, Світовий поштовий союз, Міжнародне бюро Мір і Ваг і т.п.)

3. Проаналізуйте значення Гаазьких конференцій миру (1899-1907 рр.) для розвитку системи міжнародних організацій.

4. Ознайомтесь з таблицею “Динаміка створення міжнародних організацій у ХХ ст.” і спробуйте з’ясувати причини їхнього збільшення на кожному етапі:

Роки 1910-1914

1925-1929

1935-1939

1945-1949

1956-1957

1966-1967

1972-1973

1990 2000

Загальна кількістьМО

212 464 618 962 1117 2134 2750 4300 5000

Література до теми:

Бродель Ф. Время мира. Материальная цилизация, экономика и капитализм, ХУ-ХУШ вв. Т.3.- М.: Прогресс, 1992. Т.3. – С.94-107.

Ди Нольфо Э. История международных отношений 1918-1999: В 2 т. – Т 1. Ч.1. - М.: Логос, 2003. – Гл.1, 2, 7 //Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/nolfo/index.php

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів/ Пер. з фр. – К.: Основи, 1995.- Ч.1, 3.

Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. - Львів, 1995. – С.42-106. Кант И. К вечному миру. Сочинения: в : т. – М., 1966. – Т. 6. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. -

Київ: ЦУЛ, 2003. – Розд.1.1, 1.2. Монбриаль де Т. Память настоящего времени/ Пер. с фр.- М.: Международные

отношения, 1997. – Гл.П. Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С.

Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с. (Режим доступу: http://marsexx.narod.ru/lit/traktaty_o_vechnom_mire.html#678); або Трактаты о вечном мире. – М.: Алетейя, 2003.

14 пунктов В. Вильсона // Системная история международных отношений. События и документы. 1918–2000 / Отв. ред. А.Д. Богатуров. Т. 2. М.: Московский рабочий, 2000. С. 27–28// Режим доступу: http://www.obraforum.ru/lib/book2/index.htm

Матеріали сайту International Committee of the Red Cross – http://www.icrc.org/

Тема 2. Сутність та природа міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин(4 год.)

Заняття 1. Сутність та основні засади функціонування міжнародних організаційПоняття міжнародної організації: організація як інститут, організація як спільність

членів; організація як інструмент; організація як структура норм, зв’язків та комунікації. Ознаки міжнародних організацій: суб’єкти без суверенітету та території, договірне походження та результат узгодженості волі та мети її членів, наявність міжнародного установчого документу, постійного апарату, юридична рівність членів, відповідність статуту та діяльності нормам міжнародного права, автономність компетенцій та рішень.

Правові аспекти функціонування міжнародних організацій. Внутрішнє й зовнішнє право міжнародних організацій та сфери їхнього регулювання. Правомочність міжнародних

8

організацій. Джерела права міжнародних організацій. Імунітет та привілеї міжнародних організацій.

Порядок та процедури утворення міжнародних організацій. Членство в міжнародних організаціях. Типи членства у міжнародних організаціях. Вимоги до членства. Процедури вступу та набуття членства.

Організаційна структура міжнародних організацій. Типи органів та принципи їх формування й діяльності: вищі, виконавчі, адміністративні, комітети, комісії, юридичні органи.

Принципи прийняття рішень у міжнародних організаціях: одностайності та його основні моделі, мажоритарності (основні моделі), консенсусу та зваженого голосування. Види рішень міжнародних організацій. Основні етапи процедури прийняття рішень.

Заняття 1. Типологія та функції міжнародних організацій

Типологія міжнародних організацій. Міжурядові та неурядові міжнародні організації. Універсальні та спеціалізовані; глобальні, регіональні, субрегіональні; відкриті, закриті та ін. Координаційні та наднаціональні (владно-орієнтовані) міжнародні організації.

Функції міжнародних організацій. Співвідношення компетенції та функцій міжнародних організацій. Концепції компетенції міжнародних організацій. Основні функції міжнародних організацій: виразники спільних інтересів держав на міжнародній арені; сприяння та координація функціональному та багатосторонньому співробітництву; сприяння виробленню загальнолюдських норм та цінностей, проектів глобального розвитку та подолання глобальних проблем, комунікативна функція, участь у виробленні конвенційних норм міжнародного права (нормотворча, кодифікаційна функція); контрольна, регулювально-координаційна, оперативна, організаційна, інформаційна, консультативна, посередницька, миротворча, оборонна, соціалізуюча, гуманізації міжнародної та внутрішньої політики та ін. Правові аспекти участі міжнародних організацій у процесі міжнародної нормотворчості.

Міжнародні організації – арена взаємодій держав та інших учасників міжнародних відносин, форма інституціоналізації цих взаємодій.

Теми для обговорення на занятті:

Заняття 11. Ознаки політичної та правосуб’єктності міжнародних організацій.2. Р.Кеохейн стверджував, що міжнародні організації є «бюрократичними організаціями з

чіткими правилами і специфічними приписами для індивідів і груп». Чи не загрожує бюрократизація міжнародних організацій ефективності їх діяльності?

Заняття 2

3. Британський соціолог Д. Мітрані сформулював 5 тез функціоналізму. Третя теза розвиває ідею про експансіонізм функціональних завдань міжнародних організацій. Функції міжнародних організацій, які спочатку охоплювали обмежену сферу усвідомлених спільних інтересів і можливостей співробітництва, виявляють потім тенденції і до розширення співробітництва на нові сфери, і до інтенсифікації співробітництва. Прослідкуйте динаміку та еволюцію функцій міжнародних організацій на протязі їх виникнення до нашого часу. Визначіть чинники еволюції та розширення функцій міжнародних організацій.

4. Взаємозв’язок компетенцій та функцій міжнародних організацій (на прикладі конкретних міжнародних організацій).

9

Завдання для самостійної роботи:

1. Поясніть, чому міжнародні організації називають вторинними та похідними інститутами міжнародних відносин?

2. Використовуючи довідкові матеріали та ресурси мережі Інтернет, охарактеризуйте організаційну структуру обраної для аналізу міжнародної організації. З’ясуйте як вона співвідноситься з цілями та компетенцією організації.

3. Визначіть критерії класифікації міжнародних організацій. Підберіть приклади міжнародних організацій відповідно до визначених на основі критеріїв типів організацій.

4. Проаналізуйте принципи прийняття рішень на прикладі конкретних міжнародних організацій.

5. Визначіть міжнародні організації, що мають ознаки наднаціональності. Охарактеризуйте їх.

Література до теми: Барковский И. Правотворческая деятельность международных организаций:

теоретические аспекты и современные тенденции // Белорусский журнал международного права и международных отношений. - 2003. - № 2.

Гуменюк Б. Міжнародні організації // Політика і час. - 1998.- № 2. Кутейников А.Е. Международные межправительственные организации: социологический

подход. - Журнал социологии и социальной антропологии. - 1999. - Т.2. - № 4. Лукина Л. Правотворческий процесс в рамках Совета Европы // Белорусский журнал

международного права и международных отношений. – 2003. – № 1. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. -

Київ: ЦУЛ, 2003. – Розд.П. Міжнародні організації. Навчальний посібник/ За ред. О.С.Кучика. – К.: Знання, 2005. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в

международно-правовом регулировании. – М., 1998. Основи політичної науки. Ч.4. Міжнародна політика. - Львів, 1999. Тускоз Жан. Міжнародне право. –К., 1998. – Розд.2. Цыганков П.А. Международные отношения. - М., 1996.- Гл.УП. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001. – С.9-38. Clive Archer. International Organizations. – New York: Routledge, 3rd edtion, 2001. – Chapter 3. Rourke J.T. International politics on the World Stage. 5th edition. –Dushkin Publishing Group,

1995. – Chapter 12.

Тема 3. Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародних організацій.Теорії міжнародних організацій

(4 год.)

Ідеалізм та реалізм та неомарксизм у міжнародних відносинах як методологічна основа формування сучасних теорій міжнародних організацій.

Концептуалізація ролі міжнародних організацій в державоцентристській парадигмі: міжнародні організації - інструмент реалізації стратегічних інтересів та зовнішньої політики держав за межами національних територій, спосіб збереження та посилення домінування могутніх держав (реалізм, неореалізм). Міжнародні організації та формування міждержавних коаліцій. Міжнародні організації та розвиток багатосторонньої дипломаті.

Відображення у міжнародних організаціях принципів відносин між державами в міжнародній системі (неомарксизм, Й.Галтунг)..

Завдання для роботи у групах: Г. Моргентау стверджував, що міжнародні організації утворювалися великими державами для продовження боротьби за владу і стали

10

ще однією ареною боротьби за вплив у світі. Знайдіть приклади, які сьогодні підтверджують/ заперечують цю тезу. Одна група працює над аналізом тенденцій міжнародних відносинах, що підтверджують думку Г. Моргентау, інша – знаходить та аналізує тенденції, які її заперечують. Робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією.

Концептуалізація ролі міжнародних організацій в транснаціональній парадигмі: міжнародні організації – самостійні та впливові суб’єкти міжнародних відносин, чинники транснаціоналізації міжнародних відносин. Міжнародні організації – “актори постміжнародної політики” (Дж.Розенау). Зростання ролі міжнародних організацій в процесах комплексної взаємозалежності. (Дж.Най, Р.Кеохейн): інституціалізація функціональної кооперації та інтеграції в рамках міжнародних організацій; роль у функціонуванні міжнародних режимів (ГАТТ-СОТ, МВФ, ОПЕК та ін.), розвитку систем колективної безпеки, можливості представляти національні інтереси малих і середніх держав на світовій арені та «пов’язувати» їх з інтересами великих держав, можливості впливу на глобальні проблеми.

Тема для обговорення в малих групах: знайти відповідь на поставлене Дж. Наєм та Р. Кохеном питання про завдання та засоби міжнародних організацій, які дадуть змогу їм впливати та контролювати транснаціональні відносини. Дві групи працюють автономно, робота завершується обміном думками між двома групами та дискусією та виробленням спільної позиції.

Формування сучасних теорій міжнародних організацій

Формування нормативістської течії у дослідженнях міжнародних організацій у період Ліги Націй та становлення ООН. Особливості та обмеження нормативістських теорій міжнародних організацій.

Федералістські теорії міжнародних організацій як продовження європейських традицій пошуку досконалої форми організації світової спільноти. Універсальні міжнародні організації як прообраз світового уряду у федералістських теоріях.

Функціоналізм та неофункціоналізм у вивченні міжнародних відносин (В. Мітрані, Е. Хаас, Ф. Шміттер, Л. Ліндберг). Основні принципи функціоналістського напряму. Функції міжнародних організацій як основний предмет дослідження. Розгляд міжурядових організацій як важливого каналу багатостороннього економічного співробітництва і відповідно чинника подолання суперечностей та конфліктів між державами.

Регіоналістський напрям в теорії міжнародних організацій: роль регіональних інтересів та організацій у світовій політиці. Глобалістський напрям та вивчення ролі міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.

Інституційний напрям в дослідженні міжнародних організацій. Дослідження міжнародних організацій в контексті теорії міжнародних режимів (С. Краснер). Ліберальний інституціоналізм та неоінституціоналізм про міжнародні організації як сукупність встановлених правил, норм, угод, що регулюють поведінку держав на міжнародній арені у взаємозалежному світі (Дж. Айкенбері, М. Феннімор, Дж. Раггі). Дослідження міжнародних організацій в рамках конструктивізму (А.Вендт).

Тема для обговорення на занятті: Відображення реальних тенденцій функціонування міжнародних організацій в сучасних теоріях міжнародних організацій, їхні сильні та слабкі сторони.

Завдання для самостійної роботи:

11

1. Більшість рішень міжнародних організацій не є обов’язковими для членів. Чим пояснюється їхній зростаючий вплив на економічні та міжнародно-політичні процеси у світі в контексті засад державоцентристської та транснаціональної парадигми?

2. Тези про функціоналізм Д. Мітрані. З’ясуйте основні положення функціоналізму та неофункціоналізму.

3. Неорелісти (К.Волтц) стверджують, що в міжнародних організаціях відображається розподіл сили та впливів в міжнародної системи загалом. Знайдіть приклади які підтверджують або заперечують цю тезу.

4. Які аспекти діяльності міжнародних організацій є об’єктом вивчення конструктивізму?5. Проблеми співвідношення міжнародної організації та міжнародного режиму в контексті

сучасних теорій міжнародних організацій.

Література до теми: Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные

теоретические подходы// Вестник Моск. ун-та. Сер.18. Социология и политология. – 1999.- № 1.

Зайцева О. О Методология изучения международных организаций// МЭиМО.- 1992.- № 12.

Кларк Г., Сон Л.Б. Достижение всеобщего мира через мировое право. Два альтернативных плана // Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.115-131.

Моргентау Г. Политические отношения между нациями: борьба за власть и мир// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.72-88.

Най-мл. Дж., Кохэн Р. Транснациональные отношения и мировая политика// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.152-167.

Сафонов М.В. Современные подходы к изучению международных институтов. На примере исследований “большой восьмерки”// Полис.- 2003.- № 3.

Сафронова О.В. К вопросу о генеалогии контруктивизма в теории международных отношений// Режим доступу: http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99990200_West_MO_2004_1(2)/10.pdf

Международные организации как механизмы регулирования международных отношений. – Современные международные отношения. Учебник/ Под ред. Торкунова А.В. - М.: Российская политическая энциклопедия, 1999.- С. 220-259.

Хаас Э. За пределами нации-государства. Функционализм и международная организация// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. – С.321-333.

Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб.пособие. – М.: Гардарики, 2003. – Гл.15.

Mitrany D. Functional Co-operation as the Road to Peace// Basic Texts in International Relations/ The Evolution of Ideas about International Relations/ Selected and introduced by Evan Luard.- Масmillan,1992.

Wendt A. Social Theory of International Politics. — Cambridge: Cambridge University Press, 1999.

Тема 4 . Міжнародні організації та держави у світовій політиці: співробітництво,чи (і) суперництво?

( 4 год.)

12

Заняття 1. Відносини між державами та міжнародними організаціями – важливий аспект сучасної світової політики та світового розвитку

Принципи взаємовідносин держав та міжнародних організацій: залежність, автономія, делегування та розмежування компетенції. Розподіл сфер діяльності та вигоди від спеціалізації – основа делегування (передачі) державами компетенції (суверенітету) міжнародним організаціям. Інші мотивації делегування повноважень. Співвідношення могутності держав та їх готовності до делегування повноважень міжнародним організаціям. Основні вигоди держав від делегування компетенції міжнародним організаціям.

Співвідношення компетенції держав та МО: спільна та розділена компетенція; компетенції, що взаємно накладаються. Співвідношення суверенітету держав та наднаціональності міжнародних організацій.

Переговори та торг між представниками національних урядів, бюрократією організації та групами незалежних експертів – необхідна умова для консенсусу між різними коаліціями інтересів (Е.Хаас) в рамках організації.

Теми для обговорення на занятті:1. Визначіть чинники самостійності та впливу міжнародних організацій на сучасному етапі

розвитку (робота в групах).2. Чому держави делегують певні завдання і обов’язки міжнародним організаціям, а не

взаємодіють безпосередньо?3. Основні вигоди держав від делегування компетенції міжнародним організаціям.

Заняття 2. Вплив міжнародних організацій на систему міждержавних відносин

Чинники взаємного контролю держав та міжнародних організацій на міжнародній арені. Міжнародні організації – механізми політичного контролю за поведінкою учасників міжнародних відносин та легальний спосіб створення спільних моделей поведінки, відповідно до яких суб’єкти міжнародних відносин реалізують свої інтереси. Формування МО та прийняття норм та правил, що регулюють функціонування міжнародної системи.

Вплив міжнародних організацій на внутрішньонаціональні процеси. Прийняття в рамках міжнародних міжурядових організацій рішень і спеціальних актів, які впливають на національні суспільно-політичні процеси. Принципи та засоби взаємного впливу держав та міжнародних організацій.

Застосування міжнародними організаціями санкцій. Види санкцій міжнародних організацій. Чинники, що легітимізують застосування міжнародними організаціями санкцій. Діяльність міжнародних організацій та проблеми втручання і суверенітету держав. Умови втручання (інтервенції) міжнародних організацій. Гуманітарна інтервенція.

Теми для обговореннях на занятті:1. Чи є наднаціональність частини міжнародних організацій порушенням міжнародних

норм про невтручання у внутрішні справи держав? Чи «загрожують» міжнародні організації суверенітету держав? (робота у малих групах).

2. Які механізми гарантують державам, що їх інтереси будуть враховуватися міжнародними організаціями?

3. Які механізми гарантують міжнародним організаціям їх вплив на держави-члени і держави загалом?

Завдання для самостійної роботи:

1. В чому проявляється автономність рішень та компетенцій міжнародних організацій?2. Визначіть основні ознаки над національності в функціонуванні міжнародних організацій.

13

3. У. Бек визначає глобалізацію як процеси, в яких національні держави і їх суверенітет вплітаються в павутину транснаціональних акторів і підкоряються їх владним можливостям, їхній орієнтації та ідентичності (Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001- С.26). Визначіть якими владними можливостями володіють міжнародні організації як транснаціональні актори?

4. Які норми та правила регулюють взаємодію міжнародних організацій та держав?5. Сутність гуманітарної інтервенції.6. Ознайомтеся з матеріалом таблиці (джерело: Murphy, C. N. (1994). International

organization and industrial change. Global governance since 1850. Cambridge, Polity Press) та доповніть таблицю, визначивши принципи та механізми взаємного контролю держав та міжнародних організацій на початку ХХІ сторіччя.

Формальний контроль держав-членів над міжнародними організаціями і засоби, що використовувалися організаціями для впливу на їхніх членів в 1914 і 1970 рр.

1914 1970Як держави-члени контролюють міжнародну організацію

Вето 16% Вето 3%Зважене голосування 18% Зважене голосування 36%Принцип більшості 53% Принцип більшості 36%Незначний нагляд 13% Незначний нагляд 23%

Як міжнародні організації впливають на держави-члени МО

Підтримка союзників 9% Підтримка союзників 11%Скорочення витрат на кооперацію

71% Скорочення витрат на кооперацію

57%

Підтримка опонентів 1% Підтримка опонентів 2%Контроль згоди 19% Контроль згоди 17%Накладання санкцій - Накладання санкцій 13%

Література до теми:

Андрюшина Е.В. Основные тенденции и перспективы развития международных организаций// Вестник Моск. ун-та. Сер.21. Управление (государство и общество). – 2008.– №. 1.

Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001.- Р.І.

Віннікова Н.А. Недержавні актори у сучасній світові політиці//Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – Питання політології. – Вип.12. –2008. – № 810.

Грум Дж. Растущее многообразие международных акторов // Международные отношения. Социологические подходы / Ред. П.А. Цыганков. М.: Гардарика, 1998. С. 222–239.

Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999.

Мовсесян А. Информационные аспекты транснационализации.- МЭиМО. - 1998. - № 2. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в

международно-правовом регулировании М., 1998. Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в

сучасному міжнародному праві. Навч. посібник. 2-е вид. - К.: Наукова думка, 1999. Cтуканов А.А. Бедные страны и богатый Всемирный банк// Электронный журнал

«Полемика». – Вып. 5// http://www.irex.ru/press/pub/polemika/05/stu

14

Чекаленко Л. Пошук прийнятних моделей взаємовідносин суверенної держави і міжнародних організацій // Персонал. – 2005. - № 11// Режим доступу: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=160

Чекаленко Л. Міжнародні організації і суверенітет держави// Стратегічна панорама. – 2005.- № 2.

Тема 5. Універсальні організації в системі міжнародних організацій та світовій політиці(4 год.)

Заняття 1. Передумови та процес створення міжнародних універсальних організацій в ХХ ст.

Ліга Націй. Проекти Ліги Націй. 14 пунктів Вудро Вільсона. Ліга Націй – елемент Версальської мирної угоди та Версальської міжнародної системи. Паризька мирна конференція 1919 р. та утворення Ліги Націй. Суперечності між європейськими державами з приводу структури та повноважень Ліги. Нератифікація Версальської угоди Конгресом США та її наслідки.

Цілі та принципи Ліги Націй. Організаційна структура та компетенція Ліги Націй. Досвід Ліги Націй в регулюванні міжнародних відносин. Невдачі Ліги Націй по створенню системи колективної безпеки у міжвоєнний період. Виключення СРСР та припинення політичної діяльності Ліги. Розпуск Ліги Націй у 1946 р.

Організація Об’єднаних Націй. Ідеї створення універсальної міжнародної організації для забезпечення миру та безпеки: Атлантична Хартія та Декларація Об’єднаних Націй. Переговори США, СРСР та Великої Британії про принципи діяльності та повноваження майбутньої організації – конференції в Думбартон-Оксі (1944) та Ялті (1945).

Установча конференція ООН у Сан-Франциско (1945) та прийняття Статуту ООН. Цілі та принципи діяльності ООН. Структура ООН: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд и Рада з Опіки; їхні принципи формування, прийняття рішень та компетенція. Рада Безпеки у структурі та діяльності ООН.

Система ООН на сучасному етапі: програми і робочі органи, спеціалізовані установи, автономні організації, пов’язані з ООН.

Особливості ООН як міжнародного інституту: універсальність представництва та сфер впливу, інструмент міжнародної нормотворчості і дотримання принципів сучасного міжнародного права та загальновизнаних норм поведінки суб’єктами міжнародних відносин; наділеність виключною компетенцією вирішувати питання війни і миру аж до використання військової сили; глобальний представницький форум держав та інших учасників міжнародних відносин, зокрема неурядових організацій, що охоплює широкі сфери їхньої взаємодії.

Теми для обговорення на занятті:

1. Чому Конгрес Сполучених Штатів Америки не ратифікував статут Ліги Націй?2. У чому причина кризи та розпуску Ліги Націй?3. Місце ООН у післявоєнному світовому порядку.4. Місце Ради Безпеки в організаційній структурі ООН.

Заняття 2. Функціонування ООН в кінці ХХ-поч.ХХІ ст. Проблема реформування ООН

15

Основні сфери діяльності ООН: - сприяння та підтримання міжнародного миру і безпеки - правова та інституційна основи.

Проблеми роззброєння в діяльності ООН (діяльність Комісій атомної енергії, зброї звичайного типу (1947), Комісії Пальме, Воєнно-Штабного комітету і т.п.), договори про заборону та непоширення ядерної зброї, Декларація про поглиблення і зміцнення розрядки міжнародної напруженості” (1978). Превентивна дипломатія в рамках ООН, розвиток та реалізація концепцій “миротворчості” (peace-making), “підтримки миру” (peace-keeping), примушування до миру (peace-enforcement). Створення військових сил ООН;

- соціально-економічне співробітництво (Програма дій “Новий міжнародний порядок”, Хартія економічних прав та обов’язків держав (1974), діяльність спеціалізованих установ ООН економічного та соціального спрямування). Допомога державам, що розвиваються та модернізуються;

- екологічний вимір діяльності ООН. Концепція сталого розвитку як спроба поєднати ідеї розвитку, економічної рівності і охорони природного середовища; діяльність Комісії Гру Харлем Брундтланд (1983), доповідь Комісії “Наше спільне майбутнє”; Конференція з навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) - “Порядок денний на ХХІ сторіччя”, інші декларації та заяви. Утворення Комісії зі сталого розвитку (1993 р.) Кіотський протокол. Саміт тисячоліття в Йоханесбурзі (2000) та його документи;

- гуманітарний вимір діяльності ООН (розробка міжнародних стандартів в сфері прав і свобод людини (Загальна декларація прав людини (1948 р.), конвенції спрямовані на запобігання злочинів проти людства, захист індивідів від дискримінації з боку держави, Міжнародні конференції з прав людини і т.д.).Особливість діяльності ООН у період “холодної війни”: міжблокова дипломатія. ООН у

постбіполярному світі. ООН та формування нового постбіполярного світового порядку. Проблема реформування ООН на сучасному етапі.

Завдання для самостійної роботи:

1. Порівняйте діяльність Священного Союзу, Ліги Націй та ООН.2. Миротворчі операції ООН (міні-есе).3. Участь українського контингенту у миротворчих операціях ООН.4. Чи можна розглядати ООН як майбутню модель політичної організації світу? 5. Внесок ООН у збереження навколишнього середовища.6. Які причини зумовлюють необхідність реформування ООН на сучасному етапі.7. Ознайомтесь та проаналізуйте проекти реформування ООН та .

Круглий стіл: Проекти реформування ООН на сучасному етапі.Студенти обговорюють існуючі проекти та моделі реформування ООН та пропонують

власний.

Література до теми:

Акулов С. Міжнародні миротворчі операції як політичний інструмент врегулювання воєнно-політичних конфліктів // Політичний менеджмент. - 2005. - № 2 (11) // Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=38&c=735.

Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. З фр.- К.: МП: “Юніверс”, 2000.– С.484-489, 612-618.

16

Білошицький С.Є. ООН у системі глобального управління: перспективи реформування і демократизації// Гілея (науковий вісник). – 2010. – № 30// Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_30/Gileya30/P15_doc.pdf

Бордачев Т.В. "Новый интервенционизм" и современное миротворчество / Моск. обществ. науч. фонд. - М.: МОНФ: ИЦНиУП, 1998.- Гл.1, 3, 4.

Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995. Гулдинг М. Организация Объединенных Наций: лидерство, реформи и

миротворчество// М.: Московский центр Карнеги, 2007. – Сер. «Рабочие тетради» № 2. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці/ Пер. з англ.- Львів: Кальварія,

2004.– С.74-80. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів/ Пер. з фр. - К.: Основи,

1995.- Ч.1, 3. – С.50-52. Иноземцев В.Л. Гуманитарные интервенции. Понятие, задачи, методы осуществления //

Космополис.- 2005. - № 1// Доступно на сайті http://cosmopolis.mgimo.ru/ Загальна декларація прав людини (від 10 грудня 1948 р.) //

www.compass.org.ua/.../zagalna_deklaracia_prav_ludiny_ua.pdf Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського.

- Київ: ЦУЛ, 2003. – Розд.Ш. Монбриаль де Т. Память настоящего времени/ Пер. с фр.- М.: Международные

отношения, 1997. – С.19-38. Неліп М.І.,Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в

сучасному міжнародному праві. – К..: Наукова думка, 1999.- Розд. Ш. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в

международно-правовом регулировании. – М., 1998. Никитин А.И. Миротворческие операции: концепции и практика.- М.: Издат центр

науч.и учеб. программ, 2000. – Ч.І. Проблемы эффективности и реформы системы международных многосторонних

институтов / под общ. ред. М. В. Ларионовой; Гос. ун-т – Высшая школа экономики. – М.: ТЕИС, 2007. – Розд.1 // Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/publications/monograf/reforma_mi.pdf

Світова та європейська інтеграція: організаційні засади. Навч.посібник, За ред. Я.Й.Малика, М.З Мальського.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2000.- С. 5-36.

Устав Лиги Наций // www.rol.ru Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001. –С.106-152. Шлыков К. Какой быть ООН в 21 веке: проблема реформирования Совета Безопасности

// Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №5. Lipson Michael. Organized Hypocrisy and Global Governance: Implications for United

Nations Reform// Режим доступу: http://www.docstoc.com/docs/84623/Organized-Hypocrisy-and-Global-Governance--Implications-for-United-Nations-Reform

Rourke J.T. International politics on the World Stage. 5th edition. –Dushkin Publishing Group, 1995. – Chapter 12.- С.357-375.

http//www.un.org/ – офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй http//www.unsystem.org/index.html - інформаційний сайт про систему ООН

Тема 6. Регіональні та субрегіональні міжнародні організації(2 год.)

Особливість регіональних міжнародних організацій. Принципи формування регіональних міжнародних організацій: територіальний, релігійний, спільність економічних цілей. Регіональні інтеграційні процеси та виникнення інститутів регіонального

17

співробітництва. Посилення регіональних інтеграційних процесів в глобалізованому світі. Розвиток регіонального міжнародного співробітництва та активізація діяльності регіональних міжнародних організацій. Місце регіональних міжнародних організацій в процесі регіоналізації. Види регіональних міжнародних організацій.

Регіональні міжнародні організації Європи (Рада Європи, ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі). Регіональні організації арабського світу (Ліга Арабських держав, «Ісламська конференція»). Діяльність регіональних організацій Південної та Північної Америки (Південний спільний ринок (МЕРКОСУР), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Організація американських держав (ОАД), Карибський спільний ринок). Регіоналізація на африканському континенті: Організація Африканської єдності та її трансформація в Африканський Союз. АСЕАН та регіональне співробітництво азійсько-тихоокеанських держав.

Регіональні організації на пострадянському просторі – Союз Незалежних Держав (СНД), Єдиний економічний простір (ЄЕП), Євразійське економічне співтовариство ЄврАзЕС, Організація договору про про колективну безпеку (ОКДБ)). Шанхайська організація співробітництва (ШОС).

Субрегіональні міжнародні організації (Рада держав Балтійського моря, ГУАМ, Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), Вишеградська група).

Теми для обговорення на занятті:

1. Регіоналізм та розвиток міжнародних регіональних організацій. Глобалізація як чинник посилення інтеграційних тенденцій та виникнення міжнародних регіональних організацій.

2. Особливості регіональних організацій на пострадянському просторі.

Завдання для самостійної роботи:

1. Історія створення Ради Європи та основні напрями діяльності. Формування механізму захисту прав людини у Раді Європи.

2. Особливості організаційної структури ЕС.3. Мета створення та організаційна структура ГУАМ. Роль України в ГУАМ.4. Історія створення АСЕАН. Принципи прийняття рішень. 5. Коли була створена Організація «Ісламська конференція», які її цілі та напрями

діяльності.6. Союз Незалежних Держав (СНД): історія створення, суперечності функціонування.7. Історія формування та цілі ЄЕП.8. Підготувати есе про цілі та функціонування інших регіональних організацій (на вибір

магістрантів).

Література до теми:

Богатуров А. Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после Второй мировой войны. 1945–1995. — М.: Сюита, 1997.

Концепция формирования Единого экономического пространства // Режим доступу: http://www.eepnews.ru/record/m2029

Костюнина Г.М. Ассоциация стран Юго-Восточной Азии (АСЕАН) // Международная экономическая интеграция: учебное пособие / Под ред. Н.Н.Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006. – С. 226-261 // Режим доступу: http://www.mgimo.ru/files/31198/31198.pdf

18

Костюнина Г.М. Интеграция в Африке / Г.М. Костюнина // Международная экономическая интеграция: учебное пособие / Под ред. Н.Н. Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006. – С. 297-320 // Режим доступу: http://www.mgimo.ru/files/31193/31193.pdf

Костюнина Г.М. Интеграция в Латинской Америке / Г.М. Костюнина // Международная экономическая интеграция : учебное пособие / Под ред. Н.Н.Ливенцева. - М.: Экономистъ, 2006// Режим доступу: http://www.mgimo.ru/files/31215/31215.pdf

Міжнародні організації: Навч. посіб./За ред. О.С.Кучика. – К.: Знання, 2005. Ніколаєв Є. Об’єднуючий регіоналізм// Політичний менеджмент. – 2004. – №4

(7) //Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=29&c=453 Стрежнева М. В. ЕС и СНГ: сравнительный анализ институтов. – М., 1999. Хуашэн Ч. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества//

Московский центр Карнеги. Сер. Рабочие материалы.- 2005. - № 63 Центральная Европа в поисках новой региональной идентичности// Международный

исторический журнал, 2000, № 11// Режим доступу: http://history.machaon.ru/all/number_11/analiti4/europe_print/index.html

Шанхайская конвенция //Режим доступу: http://www.sectsco.org/html/00092.html http://www.coe.int/ - офіційний сайт Ради Європи http://www.coe.kiev.ua/ - офіс Ради Європи в Україні. http://www.guam.org.ua/ – офіційний сайт ГУАМ http://www.asean.org – офіційний сайт АСЕАН http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=2 – сайт виконавчого комітету СНД.

Тема 7. Міжнародні організації в процесах глобального регулювання та управління

(2 год.)

Роль міжнародних організацій у процесах глобального управління. Глобальне регулювання та управління: наукові дебати. Регулювання та управління як легальний спосіб формування спільних моделей поведінки на міжнародній арені. Перерозподіл управлінських функцій від держав до інших суб’єктів міжнародної політики в процесі глобального регулювання.

Бреттон-Вудські інститути та функціонування міжнародних валютних систем. Регулювання валютних та економічних відносин у глобалізованому світі. СОТ як інструмент глобальної торгівлі: принципи функціонування.

Велика Вісімка – неформальний механізм координації політичних та фінансово-економічних взаємодій між великими державами та їхнього впливу на міжнародне середовище як арени взаємодії глобальних та національних чинників.

Теми для обговорення на занятті:

1. СОТ та регулювання світової торгівлі. Наслідки вступу України у СОТ.2. Міжнародні валютно-кредитні організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк)3. Неформальні міжурядові організації (G-7/8, G-20, Паризький клуб).

Завдання для самостійної роботи:

1. Прослідкуйте історію та тенденції розвитку Бреттон-Вудських інститутів на сучасному етапі.

2. Організаційна структура СОТ.3. Особливості прийняття рішень у МВФ.

19

4. Відносини України та МВФ на сучасному етапі.5. Трансформація G-7 у G-8. З’ясуйте роль Росії у діяльності Великої Вісімки. Створення

Групи 20-ти (G-20).

Література до теми

Актуальные проблемы глобального управления: «Группа восьми» и международные многосторонние институты / Под ред. Ларионовой М.В. - М.: Университетская книга; Логос, 2007// Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/publications/material_s/abstract.htm

Алєксєєнко І. Проблеми світового регулювання в сучасній політичній науці//Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. – 2009.– Вип.11// Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/PSF/2009_11/Alekseenko.pdf

Афонцев С.А. Экономическая политика в современном мире: «глобальное управление» или глобальный политический рынок?// Мировая политика и международные отношения на пороге третьего тысячелетия /Под ред. М.М. Лебедевой. М.: МОНФ, 2000.

Глобальна торгова система і розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ/ Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.:КНЕУ, 2003.- Р.1.

Евстигнеев В.Р. Страны с переходной экономикой и бреттон-вудсские кредиторы// Общественные науки и современность. – 1997.- № 4.– С.43-54.

Киртон Дж. Система «Группы семи/восьми» и глобальное управление // Вестник международных организаций. – 2009. – № 3// Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/publications/herald/material/3_09/Global_Governance.pdf

Пенттиля Ристо. Политическая анатомия “Большой восьмерки” // Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. – 2003.- № 3. Сентябрь-декабрь. –Т. 1.

Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008 // Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/publications/monograf/hajnal.indd.pdf

Шепелєв М. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку.– К.: Генеза, 2004.

Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К., 2001. – С.9-38. Leech D., Leech R. Voting Power in the Bretton Woods Institutions// CSGR Working Paper No.

154/04/- November 2004. - URL: http://www.csgr.org Світова економіка.- К., 2000. Bayne Nicholas. GLOBAL GOVERNANCE:BRINGING THE SOUTH IN. The Contribution

of the G8 Summit// School of Policy Studies. – Working Paper. 2001.- 18. http//www.imf.org/ – офіційний сайт Міжнародного валютного фонду http://www.g7.utoronto.ca/- інформаційний сайт Великої вісімки (G-7) http//www.wto.org/ - офіційний сайт Світової організації торгівлі http://www.g20.org/ - офіційний сайт «G-20».

Тема 8. Міжнародні організації та проблеми регіональної безпеки(2 год)

Роль міжнародних організацій у формуванні системи міжнародної безпеки. Особливості регіональних організацій безпеки.

Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) – організація колективної безпеки в Європі. Історія створення НАТО. Цивільна і військова структури НАТО. Основні засади спільної політики Альянсу та прийняття рішень. Головні завдання НАТО в галузі безпеки. Еволюція стратегічної концепції НАТО. Трансформація НАТО в 1991-1999 рр.

20

Політика відкритих дверей Альянсу. Процес розширення НАТО. Партнерство заради мир. Партнерство НАТО з Україною.

Створення НБСЄ (Нарада з безпеки і співробітництва в Європі) як форум для діалогу з питань безпеки та переговорів щодо контролю над озброєннями, роззброєння та зміцнення довіри й безпеки в Європі. Ухвалення Гельсінського Заключного Акту 1972 р. Паризька Хартія для нової Європи і кінець «холодної» війни. Будапештська зустріч 1994 р. і трансформація НБСЄ у ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі). Основні напрями діяльності, структура і принципи прийняття рішень ОБСЄ. Роль ОБСЄ в системі безпеки Європи на сучасному етапі.

Західноєвропейський Союз (ЗЄС) - військова складова ЄС. Альтернативні стратегії розвитку ЗЄС в системі Європейської безпеки.

Інститути колективної безпеки на пострадянському просторі. Організація Договору про колективну безпеку (ОКДБ). Особливості внутрішніх суперечностей держав-членів. Створення оперативних сил колективного реагування. Безпекові аспекти діяльності Шанхайської організації співробітництва. Боротьба з тероризмом.

Теми для обговорення на занятті:

1. Трансформація постбіполярного світу та майбутнє НАТО. 2. Взаємини України з НАТО в контексті захисту національних інтересів.3. Організації колективної безпеки на пострадянському просторі (ОДКБ, ШОС).

Завдання для самостійної роботи

1. Історія створення НАТО.2. Організаційна структура НАТО.3. Програма НАТО «Партнерство заради миру»4. Оперативна роль Альянсу в підтримці миру.5. Історія створення та діяльність ОДКБ та ШОС на пострадянському просторі.

Література до теми:

Архитектура евроатлантической безопасности / Под общей редакцией проф. Юргенса И.Ю., акад. Дынкина А.А.,чл.-корр. Барановского В.Г. – М.: Экон-Информ, 2009// Режим доступу:http://uisrussia.msu.ru/docs/nov/insor/INSOR_Architecture_of_the_Euro-Atlantic_security.pdf

Довідник НАТО // Режим доступу: http://www.nato.int/docu/other/ukr/handbook/2001/index.htm

Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива/ За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007.

План дій "Україна-НАТО" (22 листопада 2002 року, Прага) // Режим доступу: www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/1709.htm

Політична трансформація НАТО та стратегія подальшого розширення. Виклики та перспективи для України / Упорядники: Коломієць О.В, Мартинюк В.Л. – К.: ФО-П Т.А. Кінько, 2008. – 84 с.

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного Договору (9 липня 1997 року, Мадрид)// Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_002

Шлях до НАТО: вимір безпеки. Лідери думок про євроатлантичну інтеграцію України /В.В. Бадрак, С.Г. Згурець, М.М. Самусь, О.О. Набоченко. – К.: 2006. – 222 с.

Тема 9. Міжнародні неурядові організації та формування глобального громадянського суспільства

21

(2 год.)

Різновиди участі неурядових організацій в діяльності міжурядових. Взаємодія міжурядових та неурядових організацій. Формування глобальних політичних мереж та участь у них неурядових міжнародних організацій. МНУО та паралельні саміти.

Права людини, демократія та неурядові міжнародні організації (Міжнародна Амністія, Freedom House). Неурядові організації та протест проти глобалізації. Антиглобалістські організації (Всесвітній соціальний форум). Природоохоронні неурядові міжнародні організації («Грінпіс», «Друзі Землі», «Всесвітній фонд захисту дикої природи») та принципи їх діяльності. Проекти «Грінпіс» та їх ефективність. Радикалізація міжнародного екологічного руху («Морський пастух»). Мережева структура екологічних та антиглобалістських рухів.

Вплив неурядових міжнародних організацій на громадську думку, імідж держав і політиків – основні механізми реалізації програмних цілей більшості неурядових міжнародних організацій.

Теми для обговорення на занятті:1. Способи досягнення міжнародними неурядовими організаціями програмних цілей.2. Взаємодія та співпраця міжурядових та неурядових міжнародних організацій.

Завдання для самостійної роботи:

1. Діяльність природоохоронних неурядових міжнародних організацій.2. Які найбільш відчутні наслідки дій антиглобалістських та альтерглобалістських

міжнародних неурядових організацій визначають французькі вчені Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. у книзі «Метаморфози світу. Соціологія глобалізації»? Спробуйте доповнити цей перелік.

3. З’ясуйте принципи діяльності «Грінпіс».

Література до теми:.

Андрусевич А. Неурядові екологічні організації України: проблеми становлення та розвитку// Ї. – 2006. № 4//Режим доступу: www.ji.lviv.ua/n41texts/andrusevych.htm

Балуев Д.Г. Личностная и государственная безопасность: междунар.-полит. измерение: Моногр. / Нижегор. гос. ун-т им. Н.И. Лобачевского. - Н. Новгород, 2004. – Р.6.2.

Бузгалин А.В. Альтерглобализм как феномен современного мира // Полис. – 2003. –№ 2. С.71-85.

Дікон Боб, Халс Мішель, Стабс Пол. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999. –С.220-226.

Діяльність неурядових організацій в галузі масової комунікації// Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – С.255-280.

Добаев И. Неправительственные религиозно-политические организации исламcкого мира// МЭиМО .– 2002. – № 4.

Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. Метаморфози світу. Соціологія глобалізації/ Пер. з фр. Є. Марічева. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005.– Р.15.– С. 240-252.

Михеев А.Н.Неправительственные объединения как акторы мировой политики// Режим доступу: http://www.mgimo.ru/fileserver/2004/nauka/rg2006-003_leb-mikheev.doc.

Погорська І. Неурядові організації в зовнішній політиці США// Віче. – 2008. – 4// Режим доступу: www.viche.info/journal/861/.

22

Проскурякова Л. Неправительственные организации и демократизация экономики// Космополис. – 2007. – 1// Доступно на: http://cosmopolis.mgimo.ru/.

Сериков А.Е. Ненасильственные методы в экологическом движении (на примере деятельности Гринпис). Гринпис как ненасильственная экологическая организация// Опыт ненасилия в XX столетии. Социально-этические очерки /Под ред. Р.Г. Апресяна. - М.: Аслан, 1996.

Сміт Дж. Світове громадянське суспільство? Міжнародні громадські рухи та організації і соціальний капітал// Ї.- 2001. - № 21.

Тараненко Г.Г. Міжнародні неурядові організації і процеси демократизації Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. − К. : «ІНТАС», 2009. − Вип. 43.

Яницкий О.Н. Транснационализация гражданского общества: на примере неправительственных экологических организаций в трех постсоветских странах // Мир России. 1999. Т. VIII. № 1-2. С. 135-150// Режим доступу: http://www.ecsocman.edu.ru/mirros/msg/295690.html

http://www.greenpeace.org/international/ - сайт «Грінпіс».

Тема 9. Україна в міжнародних організаціях. (2 год.)

Заняття проводиться у формі «круглого столу», на якому студенти презентують свої розвідки, щодо участі та діяльності України в міжнародних організаціях ( обраними за бажанням студентів)

Література до теми: Біденко Ю.М. Перспективи участі України в міжнародних організаціях: внутрішньо

ідеологічні детермінанти// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – Питання політології. – Вип.12. –2008. – № 810.

Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.

Міжнародні організації. Навч.посіб./ За ред. О. С. Кучика. - К.: Знання, 2005.–Розд.Х Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива?/ За

загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007.

Презентація есеїв(2 год)

Рекомендована тематика есеїв

1. МО як актори багатосторонньої дипломатії2. Місце ООН в системі міжнародних організацій3. Тенденції у розвитку міжнародних організацій в контексті поглиблення глобалізації.4. Міжнародні організації та нерівність держав.5. Наднаціональність МВФ.6. Наднаціoнальні риси Світового Банку.7. Велика Вісімка та критика її діяльності.8. Екологічні глобальні проблеми в діяльності неурядових міжнародних організацій9. Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародного громадянського

суспільства.10. Права людини в діяльності міжнародних організацій.11. Міжнародні організації та регіональна і глобальна безпека.

23

12. Роль міжнародних організацій у вирішення конфліктів у сучасному світі.13. Міжнародні організації та проблема втручання у сучасному світі (миротворчі акції,

гуманітарна інтервенція і т.д.)14. Неурядові міжнародні організації як актори транснаціональної політики.15. Глобалізація тероризму та особливості впливу міжнародних терористичних

організацій. 16. Пацифізм в діяльності неурядових організацій.17. Основні тенденції у функціонуванні міжурядових організацій на пострадянському

просторі. 18. ЄЕП та Україна: історія відносин, що не відбулись.

Зразки індивідуальних завдань на підсумковий модуль

Завдання № 11. Визначіть сукупність причин і передумов, які зумовили появу міжнародних

організацій.2. Назвіть та проілюструйте на прикладах функції сучасних міжнародних організацій.3. Назвіть основні елементи структури ООН.4. Опишіть структуру та принципи прийняття рішень міжнародної організації (на вибір

магістранта).5. Наведіть приклади найстаріших неурядових організацій. Коротко опишіть одну з них.

Завдання № 2

1. Особливість інтерпретації сутності та ролі міжнародних організацій в реалізмі та неореалізмі.

2. В чому значення договірної основи виникнення та діяльності міжнародних організацій.

3. Принцип зваженого голосування в процесі прийняття рішень міжнародними організаціями. Наведіть конкретні приклади його застосування.

4. Опишіть структуру та принципи прийняття рішень міжнародної організації (на вибір магістранта).

5. Назвіть регіональні міжнародні організації в Африці.

Питання для підсумкового контролю (заліку):

1. Поняття міжнародної організації.2. Сутність та природа міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних відносин.3. Ознаки та функції міжнародних організацій.4. Типологія міжнародних організацій. Критерії типології міжнародних організацій.5. Передумови та причини виникнення міжнародних організацій6. Види та вимоги до членства.7. Інститут постійних представників держав при МО8. Перші міжнародні (політичні) міжнародні організації (Священний Союз)9. Наднаціональні міжнародні організації10. Ознаки наднаціональних міжнародних організацій11. Гуманітарна інтервенція, принцип «примушування до миру» та діяльність

міжнародних організацій.12. Міжнародні організація та розвиток міжнародного права.

24

13. Поняття “санкції” міжнародних організацій.14. Участь міжнародних організацій у миротворчих акціях.15. Чинники, що легітимізують застосування МО санкцій.16. Принципи проведення миротворчих операцій ООН.17. Правові норми, що регулюють функціонування міжнародних організацій.18. Джерела права МО.19. Принципи та процедури прийняття рішень у МО.20. Утворення Ліги націй.21. Цілі та принципи Ліги націй. 22. Договір про утворення Ліги націй і структура Ліги. 23. Успіхи й недоліки Ліги націй.24. Органи Ліги націй (Асамблея, Рада Ліги, Секретаріат)25. Утворення ООН (переговори в Думбартон-Оуксi, Конференція в Сан-Франциско).26. Цілі та принципи ООН.27. ООН та неурядові МО. Статус НМО при ООН, умови його набуття.28. Типи операцій ООН з метою встановлення миру. 29. Роль міжнародних організацій у вирішенні конфліктів у сучасному світі.30. Роль міжнародних організацій у формуванні міжнародного громадянського

суспільства.31. Наднаціональність міжнародних організацій та суверенітет держав.32. Принципи взаємодії держав та міжнародних організацій.33. Мотиви делегування державами повноважень (суверенітету) міжнародним

організаціям.34. Особливості та причини утворення регіональних та субрегіональних міжнародних

організацій.35. Регіональні міжнародні організації пострадянського простору.36. Глобальне управління та міжнародні організації.37. Особливості утворення та функціонування Бреттон-Вудських організацій.38. Роль неурядових МО у міжнародних відносинах. Чинники поширення їхнього впливу.39. МНУ та розвиток світового громадянського суспільства.40. Співпраця МУО та МНУ.41. Міжнародні організації і системи колективної безпеки. 42. Антиглобалістські неурядові міжнародні організації.

Рекомендовані підручники та література

Підручники, словники, довідники Довідник НАТО // Режим

доступу:http://www.nato.int/docu/other/ukr/handbook/2001/index.htm Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів/ Пер. з фр. – К.: Основи,

1995. Камінський Анатоль. Вступ до міжнародних відносин. - Львів, 1995. – С.42-106. Лебедева М.М. Мировая политика. Учебник. М.: Аспект-пресс, 2004. Международная экономическая интеграция: учебное пособие / Под ред. Н.Н.Ливенцева. -

М.: Экономистъ, 2006. Международные отношения. Социологические подходы / Ред. П.А. Цыганков. М.:

Гардарика, 1998. Международные отношения: теории, конфликты, организации: Учебное пособие / Под

ред. проф. П.А. Цыганкова. - М.: Альфа-М, 2004. (Серия «Спецкурс»). - 288 с. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. –

Київ: ЦУЛ, 2003. Міжнародні організації. Навч. посібн./ За ред. О. С. Кучика. – К.: Знання, 2005.

25

Основи політичної науки. Ч.4. Міжнародна політика. - Львів, 1999. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади. Навч. посібник// За ред. Я.Й.

Малика, М.З. Мальського. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. Світова історія ХХ століття. Енциклопедичний словник. – Львів, Літопис, 2008. Світова економіка.- К., 2000. Современные международные отношения. Учебник/ Под ред. Торкунова А.В. – М.:

Российская политическая энциклопедия, 1999.– С. 220-259. Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост. науч. ред. и коммент. П.А.

Цыганкова. – М.:Гардарики, 2003. Тускоз Ж.. Міжнародне право. – К., 1998. – Розд.2. Цыганков П.А. Международные отношения.– М., 1996.- Гл. УП. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. – К., 2001.

Основна література

Актуальные проблемы глобального управления: «Группа восьми» и международные многосторонние институты / Под ред. Ларионовой М.В. - М.: Университетская книга; Логос, 2007// Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/publications/material_s/abstract.htm

Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. З фр.- К.: МП: “Юніверс”, 2000 Балуев Д.Г. Взаимодействие международных институтов и элементов глобального

гражданского общества и обеспечение личностной безопасности// Современные проблемы мировой политики: Безопасность, конфликты и их анализ/Д.Г. Балуев, О.Н. Барабанов, А.И. Кольба и др.; Под ред. М.М. Лебедевой.– М., 2002.

Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Прогресс-Традиция, 2001.- Р.І.

Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. – К.: Либідь, 1995. Дікон Боб, Халс Мішель, Стабс Пол. Глобальна соціальна політика. Міжнародні

організації та майбутнє соціального добробуту. - К., 1999. Донеллі Дж. Права людини у міжнародній політиці/ Пер. з англ.- Львів: Кальварія, 2004 Глобальна торгова система і розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ/ Кер. авт.

кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.:КНЕУ, 2003. Гуменюк Б. Міжнародні організації//Політика і час. - 1998.- № 2. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та

сучасний стан. - К., 1997. Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. Метаморфози світу. Соціологія глобалізації/ Пер. з фр.

Є.Марічева.- К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005.-Р.15 Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в

сучасному міжнародному праві. Навч. посібник. 2-е вид. - К.: Наукова думка, 1999. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в

международно-правовом регулировании М., 1998. Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива/ За загальною

ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2007. Політична трансформація НАТО та стратегія подальшого розширення. Виклики та

перспективи для України / Упорядники: Коломієць О.В, Мартинюк В.Л. – К.: ФО-П Т.А. Кінько, 2008.

Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С. Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с.

Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008

26

Хайнал Питер И. ван Группа восьми и Группа двадцати: эволюция, роль и документация / И. ван Питер Хайнал; пер. с англ. О.А. Якименко; под науч. ред. Е.М. Горбуновой. — М.: Логос, 2008.

Хуашэн Ч. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества// Московский центр Карнеги. Сер. Рабочие материалы.- 2005. - № 63.

Шепелєв М. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку .– К.: Генеза, 2004.

Шлях до НАТО: вимір безпеки. Лідери думок про євроатлантичну інтеграцію України /В.В. Бадрак, С.Г. Згурець, М.М. Самусь, О.О. Набоченко. – К.: 2006. – 222 с.

Clive Archer. International Organizations. – New York: Routledge, 3rd edtion, 2001. – Chapter 3. Leech D., Leech R. Voting Power in the Bretton Woods Institutions// CSGR Working Paper No.

154/04/- November 2004. - URL: http://www.csgr.org Bayne Nicholas. GLOBAL GOVERNANCE:BRINGING THE SOUTH IN. The Contribution

of the G8 Summit// School of Policy Studies. – Working Paper. 2001.- 18. Rourke J.T. International politics on the World Stage. 5th edition. –Dushkin Publishing Group,

1995. – Chapter 12. Wendt A. Social Theory of International Politics. — Cambridge: Cambridge University Press,

1999.

Ресурси мережі Інтернет

http//www.un.org/ – офіційний сайт Організації Об’єднаних Наційhttp//www.unsystem.org/index.html - інформаційний сайт про систему ООНhttp://www.un.org/Pubs/onlinepubs.htm - Publicationshttp//portal.un.kiev.ua/ - Представництво ООН в Україні http//www.imf.org/ – офіційний сайт Міжнародного валютного фондуhttp://www.imf.org/external/pubind.htm - Publicationshttp//www.worldbank.org - офіційний сайт Всесвітнього банкуhttp//www.wto.org/ - офіційний сайт Світової організації торгівліhttp//www.nato.int/ – офіційний сайт НАТОhttp://www.nato.int/docu/home.htm - On-line Libraryhttp//www.сoe.int /- офіційний сайт Ради Європиhttp//www.unesco.org/ – cайт ЮНЕСКОhttp//www. icj-cij.org/ – офіційний сайт Міжнародного Судуhttp//www.amnesty.org/ – офіційний сайт Міжнародної Амністіїhttp://www.g7.utoronto.ca/- інформаційний сайт Великої вісімки (G-7)http://www.g20.org/Public/index.jsp - офіційний сайт Групи 20-ти (G-20)http://www.globalpolicy.org/ - матеріали про G7/G8, ООН, неурядові організаціїhttp//www.word-tourism.org/ - офіційний сайт Всесвітньої туристської організації http://www.iom.int/ - офіційний сайт Міжнародної організації по міграціїhttp//freedomhouse.org/ –офіційний сайт неурядової міжнародної організації Freedom Housewww.osce.org – офіційний сайт Організації з Безпеки та Співробітництву в Європі http://www.osce.org/docs/index.htm - Documents Libraryhttp://www.sectsco.org/ –Шанхайська організація співробітництва (ШОС)http://www.eepnews.ru/ -Информационный сайт Единого Экономического Пространства - ЕЭПwww.asean.org.id – офіційний сайт АСЕАН www.oas.org – офіційний сайт Організації Американських держав http://www.globalfundforwomen.org/ - сайт Глобального фонду для жінок http://www.interpol.int/ - International Criminal Police Organization (INTERPOL)Organization of the Petroleum Exporting Countries (OPEC) http://www.opec.org/ http://www.oic-oci.org/ - Organization of the Islamic Conference

27

http://www.oapecorg.org/ - Organization of Arab Petroleum Exporting Countries (OAPEC) http://www.clubdeparis.org/en/index.php - Paris Clubhttp://www.australiagroup.net/ru/intro.htm - Австралійська групаhttp//csf.сolorado.edu/isa/sections/io/ - International Organization Network (інформаційний сайт про діяльність міжнародних організацій)http//www.foreignaffairs.org/ – сайт журналу “Foreign Affairs”http//www.foreignpolicy.com/ - сайт журналу “Foreign Policy”http://www.iori.hse.ru/publications/herald/herald_2.htm - Информационно-аналитический журнал «Вестник международных организаций: образование, наука, новая экономика»http://euroatlantica.kiev.ua/ua/about/ - Інформагенція Євроатлантикаhttp://www.nbuv.gov.ua/portal/ - Наукова періодика України. Сторінка відкритого доступу Національної бібліотеки України ім. В Вернадського.

Методи навчання та вимоги до магістрантів

Викладання курсу «Міжнародні організації», що розрахований на 36 аудиторних годин, передбачає поєднання під час занять коротких лекцій, лекцій з елементами бесіди, дискусій та різних інтерактивних форм - обговорення, дебати, робота в малих групах, “мозковий штурм” та ін. Поділ на лекційні та семінарські заняття є умовним. Важливим для засвоєння матеріалу курсу в контексті пропонованих методів викладання є вміння магістрантів працювати в команді. Поряд з груповою роботою необхідною умовою засвоєння проблематики курсу розглядається індивідуальна самостійна робота магістрантів – підготовка есе, міні-есе, робота над індивідуальними домашніми завданнями, опрацювання літератури, аналіз ЗМІ, документів, Інтернет-джерел. Методика викладання курсу засновується на активній участі магістрантів у процесі навчання, а також попередньому опрацюванні літератури.

Впродовж вивчення курсу магістранту необхідно читати та опрацьовувати не менше 50-60 сторінок інформації на тиждень (до кожного заняття). Результати опрацювання повинні знайти відображення в підготовці міні-есе або в процесі обговорення питань теми та дискусіях на заняттях.

Відвідування: магістрант у разі пропуску 1/3 занять, може підготувати міні-есе з тематики пропущених занять. Пропуск більше, ніж 1/3 занять означає недопуск до заліку.

Вимоги до написання есе:Есе є одним з головних показників засвоєння проблематики курсу, який не передбачає

іспиту. Есе є самостійною роботою магістранта, написаною на основі вивчення літератури та опрацювання емпіричних джерел. Присутність та наукове обґрунтування власного погляду на тематику чи власного підходу до розв’язання проблеми є найважливішим критерієм високої оцінки есе.

Обсяг та структура обсяг 7-10 ст. друкованого тексту через 1,5 інтервалу (есе може бути написане від руки,

але чітким і розбірливим почерком при відповідності необхідної кількості знаків чи слів)Структура:

назва теми, зміст, ключові слова; вступ (актуальність та короткий огляд стану розробленості теми); основна частина та короткі висновки; перелік найважливішої використаної літератури та джерел (вказувати використані

Інтернет-джерела, а не перелік сайтів).

28

Критерії оцінювання есе: обґрунтування актуальності та чітка постановка проблеми; аналіз та узагальнення різних точок зору на проблему (короткий історіографічний аналіз

обраної проблеми; послідовна аргументація викладеної позиції; відсутність концептуальних помилок; більш менш повно розкриті всі аспекти обраної проблеми; переконливі висновки (чи пропозиції, прогнози), що логічно зумовлюються викладеним

матеріалом; стиль написання.

Презентація есе

вміння чітко, аргументовано і у встановленні часові рамки викласти матеріал есе; вміння вичерпно відповісти на запитання; підготовка та використання під час презентації таблиць, схем, ілюстрацій і т.д.

Підготовка міні-есеМіні-есе є формою індивідуальної самостійної роботи магістранта над проблематикою

курсу і є основою для планованого виступу під час обговорення теми заняття. Міні-есе – це коротка (3-5 ст.) розвідка по «вузькій» проблемі, підготовка інформаційного виступу по одному з питань теми заняття, огляд літератури, переклад, аналітичний аналіз документів матеріалів ЗМІ і т.д.

Критерії оцінювання: вміння лаконічно та чітко викласти підготовлений матеріал (З-4 хв.) вміння відповісти на запитання.

Есе або міні-есе повністю або частково запозичені (“скачані”) з Інтернету чи передруковані з підручника, монографії, статті є плагіатом і не зараховуються. Плагіат зумовлює автоматичне зниження оцінки переробленої роботи на 2 бали.

Методи контролю

Для перевірки знання та розуміння магістрантами матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і дослідницьких навичок, уміння самостійного опрацьовування текстів та здатності їх осмислювання, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний і підсумковий контроль.

Поточний контроль рівня знань магістрантів:

Поточний контроль здійснюється за двома напрямами: контроль за систематичністю та активністю роботи на заняттях; контроль за виконанням завдань самостійної та позааудиторної роботи.

Критерії оцінювання знань магістрантів у дискусіях та дебатах

Участь студента у дискусіях засвідчує його готовність заняття. Позитивно оцінюється:

29

опрацювання та вміння критично оцінити літературу до теми опрацювання додаткової літератури інформація з однієї з проблем теми, що опирається на факти чи опрацьовану

літературу формулювання тези дискусії аргументація тези, інформація, що опирається на факти залучення до дискусії чи обговорення іншого студента уточнююча інформація або запитання виявлення суперечності формулювання аналогії аргументований аналіз висловлювань інших узагальнення Негативно оцінюється: відсутність зацікавленості дискусією зауваження не з теми монополізація дискусії некоректне висловлювання щодо іншого учасника дискусії відволікання від теми дискусії, дебатів перебивання інших учасників дуже загальні, абстрактні висловлюванні

Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і застосування знань у вигляді контрольних або тестових тематичних завдань. Передбачено проведення 2 модуля у вигляді контрольних робіт (або коротких завдань по курсу). Магістранти пишуть 2 контрольні роботи (в середині курсу та підсумкову). Контрольна робота проводиться з метою перевірки ступеневого засвоєння знань за темами (або модулями) програми курсу. Кожна контрольна робота має 4-5 індивідуальних запитань (на відтворення, інтерпретацію та застосування вивченого матеріалу).

Підсумковий контроль знань студентів

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в кінці семестру в формі заліку. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання всіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом і наявності не менше 25 балів за семестрову роботу.

Залік проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал курсу. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. Якщо магістрант набирає за семестрову роботу 60 і вище балів включно з успішною підготовкою та презентацією підсумкового есе (5 балів) та підсумковою контрольною роботою (5 балів), він має право отримати залік за роботу під час семестру. Якщо магістрант за семестрову роботу набрав менше 60 балів, він здає залік у формі співбесіди.

Всі види навчальної діяльності оцінюються за 5-бальною шкалою (5 – найвища оцінка, 0 – найнижча оцінка). На основі оцінок за семестрову роботу виводиться середній бал, який множиться на коефіцієнт 10. До оцінки за семестрову роботу додається оцінка за есе і модуль.

30

31