ДОСВІДnmc.univ.kiev.ua/docs/Dosvid uchasti Kyyivskoho natsionalnoho... · (протокол...

1

Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ДОСВІД

участі Київського національного університету імені Тараса Шевченка

у розвитку системи забезпечення якості вищої освіти в Україні (за матеріалами проекту QUAERE)

2

УДК [378:005.6(477):006.35(4)]:378.4(477-25)КНУ Д70 Автори: В. А. Бугров, А. П. Гожик, М. Мазуркевич, А. М. Пижик, О. В. Хруцька, Д. В. Щеглюк

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Київського національного університету

імені Тараса Шевченка (протокол № 5-17/18 від 21.06.18)

Д70 Досвід участі Київського національного університету імені Тараса Шевченка в розвитку системи забезпечення якості вищої освіти в Україні (за матеріалами про-екту QUAERE : монографія / В. Бугров, А. Гожик, М. Мазуркевич та ін. ; за заг. ред. Л. Губерського. – К. : ВПЦ "Київський Університет", 2018. – 343 c.

ISBN 978-966-439-991-0 У монографії здійснено аналіз відповідності чинної в Україні системи забезпечення якості вищої освіти Стандартам і рекомендаціям забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG-2015). Висвітлено основні проблемні питання забезпечення якості вищої освіти як на інституційному (внутрішні системи забезпечення якості), так і національному рівні (зовніш-ні системи забезпечення якості). Запропоновано базові підходи до конструювання систем забезпечення якості на рівні ЗВО, надано рекомендації із побудови елементів зовнішньої системи забезпечення якості. Подано практичні напрацювання з питань забезпечення якості Київського національного університету імені Тараса Шевченка та університетів-партнерів з проекту QUAERE. Розраховано на працівників вищої освіти, здобувачів освіти у вітчизняних ЗВО, а також дер-жавних службовців, працедавців і фахівців незалежних інституцій із забезпечення якості.

Монографію підготовлено та опубліковано у межах проекту QUAERE

"Quality Assurance System in Ukraine: Development on the Base of ENQA Standards and Guidelines Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів і рекомендацій".

УДК [378:005.6(477):006.35(4)]:378.4(477-25)КНУ ISBN 978-966-439-991-0 © В. Бугров, А. Гожик, М. Мазуркевич та ін., 2018 ©Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ВПЦ "Київський університет", 2018

3

ЗМІСТ Передмова ................................................................................................................................................................... 6 Л. Губерський Список скорочень .................................................................................................................................................. 8 Вступ .............................................................................................................................................................................. 10 Л. Губерський, В. Бугров, А. Гожик, А. Пижик Розділ 1. Коротка інформація про проект QUAERE ................................................................ 12 В. Бугров, А. Гожик, М. Мазуркевич, А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк Розділ 2. Хронологія співпраці партнерів проекту QUAERE ........................................... 17 А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк Розділ 3. Моніторинг чинного стану системи забезпечення якості в Україні ............................................................................................ 25 3.1. Відповідність стандартам і рекомендаціям

щодо внутрішнього забезпечення якості ...................................................................................... 25 В. Бугров, А. Гожик, Д. Щеглюк 3.2. Відповідність стандартам і рекомендаціям щодо зовнішнього забезпечення якості ............................................................................................ 30 В. Бугров, А. Гожик, О. Хруцька, Д. Щеглюк 3.3. Відповідність стандартам і рекомендаціям щодо агентств забезпечення якості ................................................................................................ 33 В. Бугров, А. Гожик, А. Пижик, Д. Щеглюк

Розділ 4. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості ................................. 35 4.1. Аналіз стану внутрішньої системи забезпечення якості ......................................... 36 В. Бугров, А. Гожик, Д. Щеглюк 4.2. Самооцінювання освітніх програм ........................................................................................... 47 В. Бугров, А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк 4.3. Розробка моделі внутрішньої системи забезпечення якості .................................. 51 А. Гожик, Д. Щеглюк Розділ 5. Зовнішні системи забезпечення якості ..................................................................... 56 А. Гожик

4

Додатки Додаток 1. Звіт про сучасний стан

системи забезпечення якості вищої освіти в Україні.................................................... 58 В.Бугров, А. Гожик, А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк Додаток 2. "Система забезпечення якісті у Вроцлавській Політехніці" ........ 105 Вроцлав, 8 грудня 2016 року А. Беньковська Додаток 3. SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Київського національного університету імені Тараса Шевченка ...................... 112 В. Бугров, А. Гожик, Д. Щеглюк Додаток 4. SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Сумського державного університету ........................................................................................ 141 В. Юскаєв, О. Люта, О. Криклій Додаток 5. SWOT-аналіз щодо стану забезпечення якості вищої освіти у Хмельницькому національному університеті ............................................................... 162 Г. Красильникова, Л. Любохинець, П. Григорук, С. Григорук Додаток 6. SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" ............ 179 М. Алєксєєв, С. Ус, І. Удовик, Л. Коряшкіна Додаток 7. SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Бердянського державного педагогічного університету .......................................... 213 І. Лиман, О. Шубіна Додаток 8. Процедура акредитації системи забезпечення якості вищої освіти. Що це означає? ......................................................................................... 229 М. Мазуркевич Додаток 9. Шаблон звіту самооцінювання освітньої програми ........................... 236 Додаток 10. Ухвала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Навчальна робота в університеті за 2016/17 навчальний рік: якість освіти та шляхи її удосконалення ......... 249 Додаток 11. Наказ ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка №729-32 від 11.08.17 "Про запровадження в освітній та інформаційний процес форм опису освітньо-професійної

5

(освітньо-наукової) програми, структурних вимог до інформаційного пакету, форм робочої навчальної програми дисципліни та форми представлення інформації про кваліфікацію науково-педагогічних працівників" ............................................. 252 Додаток 12. Наказ ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка №158-32 від 05.03.18 "Про затвердження Тимчасового порядку розроблення, розгляду та затвердження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм" ............................................... 288 Додаток 13. Модель системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у ЗВО ......................................................... 294 загальна редакція – А. Гожик, Д. Щеглюк Додаток 14. Тимчасове положення про Сектор моніторингу якості освіти ..................................................................................... 327 Додаток 15. Принципи й процедури оцінювання та акредитації освітніх програм ................................................................................................... 330 А. Гожик, В. Кухарський, Д. Щеглюк Список використаних джерел ......................................................................................................... 341

6

ПЕРЕДМОВА

Від часу заснування Імператорського університету Святого Володимира – 2 листопада 1833 року – й дотепер у його стінах підготовлено десятки поко-лінь фахівців науки, техніки, освіти, культури, виробництва, соціально-політичних діячів, дипломатів, педагогів, журналістів, політиків і громадських діячів, митців поезії і прози, управлінців, які були й залишаються гордістю української нації. Київський національний університет імені Тараса Шевченка є багатогалу-зевим класичним закладом вищої освіти України, національним надбанням освіти, науки й культури, який за результатами своєї діяльності здобув зага-льнодержавного та міжнародного визнання як провідний освітній, науковий та експертний центр України. Якість освіти й досліджень забезпечують його відповідне місце в міжнародному масштабі та університетських рейтингах. Випускники Університету високо ціну-ються на ринку праці, посідають провідні позиції у науці, бізнесі, органах держав-ного управління, є соціально активними у різних сферах суспільного життя. Виконання основних функцій, що покладені на Київський національний уні-верситет імені Тараса Шевченка щодо формування національної еліти України, підготовки висококваліфікованих кадрів для наукових, освітніх і виробничих установ, сприяння інтеграції України до світового економічного простору як рівноправного партнера, вироблення рекомендацій органам державної влади для прийняття ефективних управлінських рішень у процесі реагування на еко-номічні, екологічні, політичні, соціальні виклики, вимагають неухильної уваги до питань забезпечення якості як ключового репутаційного чинника. Законами України "Про освіту" та "Про вищу освіту", Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Ліцензійними умовами прова-дження освітньої діяльності, проектами освітніх стандартів і нових акредитацій-них умов передбачено, що заклади вищої освіти зобов'язані створити ефективні внутрішні системи забезпечення якості освіти. Хоча Університет одним із перших в Україні розпочав роботу із формування внутрішньої системи забезпечення яко-сті освіти (Програма заходів із забезпечення якості освіти у Київському націона-льному університеті імені Тараса Шевченка була затверджена ще 2011 року), од-нак передчасно стверджувати, що таку систему в університеті вже сформовано. Ми все ще на шляху до завершення її остаточного створення. І це при тому, що щороку в Університеті робляться вагомі кроки у цьому напрямку. Наприклад, тільки за останній рік Вченою радою Університету прийнято Положення про ор-ганізацію освітнього процесу та Стратегічний план розвитку Університету на

7

період до 2025 року, затверджено зразки описів освітньо-професійних та освіт-ньо-наукових програм, структурні вимоги до інформаційного пакету, форма ро-бочої навчальної програми дисципліни та вимоги до представлення на сайті Уні-верситету інформації про кваліфікацію науково-педагогічних працівників. Нака-зами по університету затверджено вимоги щодо порядку розгляду освітніх про-грам, тимчасове положення про сектор моніторингу якості освіти тощо. Ця робота продовжуватиметься й надалі, адже у Стратегічному плані роз-витку університету визначено, що "Формування внутрішньої системи забез-печення якості освіти та її зовнішнє, у тому числі міжнародне, визнання, є за-порукою провідної ролі Університету на ринку освітніх послуг і досліджень в Україні, а також гідного місця – в Європі та світі". Таким чином, завданням но-мер один у Стратегічному плані є формування системи забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти (внутрішньої системи забезпечення якос-ті освіти) в Університеті. Першочерговими заходами в цьому напрямі є : ▪ інтенсивне впровадження культури якості на всіх рівнях – від навчально-допоміжного персоналу до професорів: чітке та неухильне дотримання визна-чених термінів підготовки та впровадження документів (планів, програм, на-казів), персоналізація відповідальності при прийнятті рішень та їх реалізації; ▪ запровадження багаторівневого (від освітніх програм і структурних під-розділів до Університету в цілому) самоаналізу як одного із головних інстру-ментів управління, що дає можливість не тільки оцінити відповідну діяль-ність, але й, виявивши проблеми, потенційні можливості та загрози, розроби-ти найефективніший план дій. ▪ розвиток у всіх зацікавлених сторін (адміністрація університету, струк-турні підрозділи, науковий, науково-педагогічний, педагогічний, навчально-допоміжний, адміністративно-технічний персонал, студенти всіх рівнів) сприйняття університету як корпорації, благополуччя якої є запорукою інди-відуального благополуччя кожного, а також формування розуміння того, що університетські правила та нормативи встановлюються для забезпечення роз-витку університету, й ними не можна нехтувати. Проект QUAERE, про результати якого йдеться, є прикладом ефективної співпраці (інтенсивного обміну досвідом, методичними розробками, регуля-торними документами, а також спільного пошуку шляхів розв'язання наявних проблем) українських та європейських закладів вищої освіти, студентів та акредитаційних агенцій у царині внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Щиро сподіваюся, що поданий тут матеріал стане у нагоді широкому загалу працівників вищої освіти. Леонід Губерський

8

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

Використано наступні, поширені в Європі та Україні, абревіатури англомо-вних та україномовних термінів, широко вживані у сфері вищої освіти. ASIIN Fachakkreditierungsagentur für Studiengänge der Ingenieurwissen-schaften, der Informatik, der Naturwissenschaften, und der Mathematik (Німецьке незалежне агентство зовнішнього оціню-вання та акредитації) CEENQA Central and Eastern European Network of Quality Assurance Agencies in Higher Education (Центральноєвропейська мережа агентств із забезпечення якості) DS Diploma Supplement (Додаток до диплома) EC European Commission (Європейська Комісія) ECTS European Credit Transferand Accumulation System (Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система – ЕКТС) EHEA European Higher Education Area (Європейський простір вищої освіти – ЄПВО) ENIC European Network of National іnformation Centres on academic recognition and mobility (Європейська мережа національних інформаційних центрів з академічного визнання та мобільності) ENQA European Association for Quality Assurance in Higher Education (Європейська асоціація забезпечення якості вищої освіти) EQAR European Quality Assurance Register for Higher Education (Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти) EQF-LLL European Qualifications Framework for Lifelong Learning (Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя) ESG Standards and Guidelines for Quality Assurance in the EHEA (Стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості вищої осві-ти в Європейському просторі вищої освіти) EUA European University Association (Європейська асоціація університетів) EURASHE European Association of Institutions in Higher Education (Європейська асоціація закладів вищої освіти) ISCED International Standard Classification of Education (Міжнародна стандартна класифікація освіти – МСКО)

9

LLL Lifelong Learning (Навчання впродовж життя) NARIC National Academic Recognition Information Centres Network (Мережа національних академічних центрів академічного визнання) NQF National Qualifications Framework (Національна рамка кваліфікацій – НРК) QA Quality Assurance (Забезпечення якості) QF-EHEA Qualification Framework for the European Higher Education Area – (Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти) QUAERE

Quality Assurance System in Ukraine: Development on the Base of ENQA Standards and Guidelines (Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів та рекомендацій)

SWOT SWOT-analysis (or SWOT matrix) is a strategic planning technique used to help a person or organization identify the Strengths, Weaknesses, Opportunities, and Threats related to business competition or project planning (SWOT-аналіз широко застосовується у процесі стратегічного пла-нування, що полягає в розділенні чинників та явищ на чотири ка-тегорії: сильні й слабкі сторони проекту; можливості, що відкри-ваються при його реалізації; загрози, пов'язані з його здійсненням) АК Акредитаційна комісія ЗВО Заклад вищої освіти МОН України Міністерство освіти і науки України НАЗЯВО Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти України НАПН України Національна академія педагогічних наук України НРК Національна рамка кваліфікацій України СЗЯОДЯВО Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти

10

ВСТУП Приєднання України 2005 року до Болонського процесу та входження до Єв-ропейського простору вищої освіти актуалізували необхідність створення на національному рівні такої системи забезпечення якості, яка б відповідала Стан-дартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (далі – ESG-2015) [1]. Тому налагодження та ефективне функціону-вання систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості належить до основних викликів сучасного розвитку вищої освіти України. Деякі питання забезпечення якості вищої освіти знайшли своє віддзерка-лення в окремих розділах Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року[2], що схвалена Указом Президента України; у проекті Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року та щорічних пос-ланнях Президента України до Верховної Ради України. Але найбільший внесок до нормативного регулювання питань створення системи забезпечення якості належить Законам України "Про вищу освіту" від 01.07.14 [3] (Розд. V – Забезпечення якості вищої освіти) та "Про освіту" від 05.09.17 [4] (Розд. V – Забезпечення якості освіти). Водночас, не можна ствер-джувати, що система забезпечення якості вищої освіти в Україні вже сформо-вана та відповідає рівню, що існує в Європейському просторі вищої освіти. Та-кий висновок у цілому узгоджується із аналітичними розвідками провідних вітчизняних науковців і практиків із питань забезпечення якості освіти: Л. Гриневич ("Освіта України", №21 від 26.06.15, виступ на колегії МОН Украї-ни від 26.01.18 р.), О. Співаковського ("Дзеркало тижня", №38, 17–24.10.14), В. Кременя [5-6], В. Лугового [5-10], Т. Фінікова [9, 11-14], О. Шарова [9,11], В. Захарченка [6, 8, 10], С. Калашнікової [6, 8, 9], А. Ставицького [6], Ю. Рашкевича [6, 8-10], Ж. Таланової [6-10], А. Артюхова [12,14], В. Бугрова [8], А. Гожика [8], К. Жданової [8], І. Зарубінської [8], О. Козієвської [8], І. Линьової [8-9], О. Оржель, [8], С.Шитікової [8], Т. Добко [9], І. Золотарьової [9], В. Ковтунця [9, 15], С. Курбатова [9], І. Прохор [9], І. Сікорської [9], І. Жиляєва [15], М. Сьомкіна [15], В. Сацика [16], О. Слюсаренко [17] та ін.

11

Сприяти розвитку вищої освіти України шляхом запровадження внут-рішньої і зовнішньої систем забезпечення якості із урахуванням найкращих європейських практик покликаний міжнародний проект "Система забезпе-чення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів і рекомендацій" (далі – QUAERE), активним учасником якого є Київський націо-нальний університет імені Тараса Шевченка. Метою видання є ознайомлення широкого загалу із напрацюваннями, що отримані під час виконання проекту, активну участь у розробці якого брав Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а також з остан-німи здобутками Університету у царині розбудови внутрішньої системи за-безпечення якості вищої освіти. Книга є результатом роботи учасників проекту від Київського національ-ного університету імені Тараса Шевченка та координатора проекту, професора Вроцлавського Політехнічного інституту (Польща) Маріуша Мазуркевича. Авторський колектив висловлює глибоку вдячність усім учасникам проек-ту QUAERE за спільну творчу й натхненну роботу, надані для публікації мате-ріали – передусім О. Лютій, К. Кириченку, В. Юскаєву, О. Криклій (СумДУ); М. Алєксєєву, С. Ус, І. Удовик (НТУ "Дніпровська політехніка"); І. Лиману, О. Шубіній (БДПУ); П. Григоруку, С. Григорук, Г. Красильниковій (ХмНУ); В. Кухарському (ЛНУ ім. І.Франка), А. Беньковській (WRU) та ін. Щиро дякуємо адміністраціям і викладачам факультету соціології та інсти-туту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка (А. Горбачику, М. Сидорову, В. Чепак, В. Ільченку, Г. Грабчук та ін.) за підготовку звітів самооцінювання та організацію прийому делегації експертів акредитаційної агенції ASIIN (Німеччина) під час сайт-візиту для проведення оцінки освітніх програм і функціонування внутрішніх систем забезпечення якості в університеті. Також висловлюємо вдячність студентському парламенту Київського наці-онального університету імені Тараса Шевченка та його голові, С. Гречці, сту-дентам факультету соціології та інституту високих технологій за участь у за-ходах, які відбувалися під час проведення оцінки освітніх програм університе-тів-партнерів у рамках проекту QUAERE.

12

Розділ 1 КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ QUAERE Підвищення якості вищої освіти, із врахуванням міжнародного досвіду, є одним із важливих напрямів діяльності Київського національного університе-ту імені Тараса Шевченка.

Університет став учасником структурного проекту

№562013-EPP-1-2015-1-PL-EPPKA2-CBHE-SP-QUALITY ASSURANCE SYSTEM IN UKRAINE: DEVELOPMENT ON THE BASE OF ENQA STANDARDS AND GUIDELINES

Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів і рекомендацій

за результатами відбору конкурсних заявок 2015 року за програмою Eras-mus + КА2: Розвиток потенціалу вищої освіти (CBHE). Проект належить до пріоритетного напряму "Розвиток потенціалу вищої освіти" програми Eras-mus + "Співпраця задля інновацій та обміну кращими практиками". Проект QUAERE розвиває проблематику, яка раніше розроблялася в рамках численних проектів програми TEMPUS, що спрямовані на підвищення якості університетської освіти з метою її інтеграції до загальноєвропейської системи вищої освіти, але з урахуванням власних інтересів та особливостей. Серед та-ких проектів, учасником яких був Університет, зокрема INARM ("Інформатика та менеджмент: рамки кваліфікацій, відповідно до рекомендацій Болонського процесу") та ALIGN ("Приведення та перевірка відповідності академічних про-грам рамкам кваліфікацій"). Термін дії проекту QUAERE – з 15.10.15 по 14.10.18. Загальна мета проекту : Сприяння розвитку системи вищої освіти Украї-ни шляхом запровадження найкращих практик забезпечення якості у закла-дах вищої освіти на основі стандартів ESG-2015. Цілі проекту : ▪ Розроблення, запровадження та розбудова систем внутрішнього забез-печення якості у закладах вищої освіти, що є учасниками консорціуму. ▪ Розроблення та апробація процедур зовнішнього оцінювання освітніх програм і стану системи забезпечення якості освітньої діяльності закладу ви-щої освіти. ▪ Сприяння становленню механізму самооцінювання як невід'ємної частини системи управління університетом. ▪ Популяризація ідей забезпечення якості у закладах вищої освіти України. ▪ Напрацювання практик залучення всіх стейкхолдерів до процесів забез-печення якості у закладах вищої освіти України.

13

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ QUAERE

№ Основні завдання Основні очікувані результати 1 Моніторинг сучасного стану української системи забез-печення якості. Звіт про сучасний стан системи забезпечення якості вищої освіти в Україні. 2 Аналіз законодавчої бази. Аналіз чинної нормативної бази на відповід-ність ESG-2015. 3 Опитування закладів вищої освіти щодо забезпечення якості.

Анкета для ЗВО України щодо забезпечення якості. Звіт про результати опитування щодо стану розвитку внутрішньої системи забезпе-чення якості освітньої діяльності та якості ви-щої освіти. 4 Вивчення європейського досвіду щодо систем забез-печення якості. Аналіз європейських практик забезпечення яко-сті вищої освіти. 5 Розробка дорожньої карти реформування системи за-безпечення якості вищої освіти в Україні. Дорожня карта забезпечення якості вищої осві-ти в Україні. 7 Розробка навчальної про-грами з підвищення квалі-фікації співробітників ЗВО та установ національного рівня щодо забезпечення якості вищої освіти.

Навчальна програма підвищення кваліфікації з питань забезпечення якості вищої освіти. Прове-дення тренінгів з питань забезпечення якості для співробітників ЗВО та здобувачів вищої освіти. Проведення європейськими партнерами тренін-гів з питань забезпечення якості для всеукра-їнських інституцій: НАЗЯВО, АК, МОН. 8 Створення або реорганіза-ція підрозділів забезпечен-ня якості вищої освіти в українських ЗВО-партнерах.

Наближена структура та функції органу забез-печення якості у ЗВО. Положення про орган за-безпечення якості вищої освіти кожного україн-ського ЗВО-партнера. 9 Розробка рекомендацій щодо завдань, процедур і документів органів зов-нішнього забезпечення якості.

Форми звіту самооцінювання освітньої програ-ми, програми оглядового візиту ЗВО, заключно-го звіту експертної групи. Методичні рекомендації щодо зовнішньої ак-редитації освітніх програм. Принципи й проце-дури акредитації освітніх програм.

14

11 Розробка керівних принци-пів та інструментів для вну-трішньої системи забезпе-чення якості. Модель системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у ЗВО. 12 Аналіз внутрішніх систем забезпечення якості в укра-їнських ЗВО-партнерах і розробка необхідних доку-ментів.

SWOT-аналізи забезпечення якості вищої освіти в українських ЗВО-партнерах. Внутрішні доку-менти, які регулюють і регламентують проце-дури забезпечення якості. 13 Відпрацювання процедур акредитації програм і пере-вірка функціонування внут-рішніх систем забезпечення якості шляхом проведення зовнішнього оцінювання експертними групами освіт-ніх програм в українських ЗВО-партнерах.

Звіти самооцінювання (SAR) за двома освітніми програмами кожного українського ЗВО-парт-нера. Зовнішня оцінка освітніх програм за ре-зультатами оглядових візитів експертних груп, що сформовані із представників акредитаційних агенцій європейських країн, ЗВО-партнерів і сту-дентських організацій. 14 Розвиток системи забезпе-чення якості в українських ЗВО-партнерах.

Розробка та затвердження вченими радами ЗВО-партнерів стратегії розвитку, положень про внутрішню систему забезпечення якості та її окремих процедур. 15 Реалізація заходів щодо поширення інформації про результати проекту серед академічної спільноти.

Офіційний веб-сайт проекту, сторінки на веб-сайтах партнерів, бюлетень, відкриті круглі столи, конференції, наукові публікації. 16 Проведення опитування стейкхолдерів щодо якості освіти в українських ЗВО-партнерах. Анкети опитування здобувачів освіти та робо-тодавців. Звіти про результати опитування.

15

Координатором проекту QUAERE є професор Технологічного Університету міста Вроцлав (Польща) Маріуш Мазуркевич, а національним координатором проекту – Віталій Кухарський (проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського національного університету імені Івана Франка). Робочий план проекту, розроблений за участі всіх партнерів консорціуму, передбачає групування завдань проекту у дев'ять робочих пакетів, за кожен із яких, так само, як і за окремі завдання, відповідає один із членів консорціуму (переважно українські та зарубіжні університети, а також зарубіжні акредита-ційні агентства). При цьому всі учасники консорціуму брали участь у реаліза-ції усіх завдань проекту; отримані результати обговорювалися та схвалювали-ся на робочих зустрічах. Рішення про оприлюднення результатів будь-якого із завдань приймалося за результатами обговорення всіма учасниками. У кож-ному із університетів для забезпечення координації, регулярності та взаємодії при роботі над усіма завданнями було сформовано робочі групи. Крім членів робочих груп до участі у виконанні окремих завдань проекту університетами було залучено також інших науково-педагогічних й педагогічних працівників. Робоча група, сформована 2016 року в Київському національному універси-теті імені Тараса Шевченка, включала 12 осіб: Бугров Володимир Анатолійович, проректор з науково-педагогічної роботи, професор (керівник робочої групи). Гожик Андрій Петрович, директор Науково-методичного центру організації навчального процесу, доцент. Ващенко Юлія В'ячеславівна, доктор юридичних наук, доцент кафедри адмі-ністративного права. Хруцька Олена Валеріївна, методист вищої категорії Сектору моніторингу якості освіти Науково-методичного центру організації навчального процесу. Щеглюк Дарія Василівна, методист вищої категорії Сектору моніторингу якості освіти Науково-методичного центру організації навчального процесу. Ямкова Ольга Михайлівна, методист Науково-методичного центру організа-ції навчального процесу. Кашпур Олена Федорівна, заступник декана факультету комп'ютерних наук та кібернетики, доцент. Заславський Володимир Анатолійович, професор факультету комп'ютерних наук та кібернетики. Омельчук Людмила Леонідівна, доцент факультету комп'ютерних наук та кібернетики. Розора Ірина Василівна, доцент факультету комп'ютерних наук та кіберне-тики.

16

Пижик Андрій Миколайович, завідувач кафедри новітньої історії України іс-торичного факультету, доцент. Денисенко Марина Володимирівна, доцент кафедри прикладної лінгвістики Інституту філології (до вересня 2016 р.). Додатково, за наказом ректора "Про пілотне впровадження елементів вну-трішньої системи забезпечення якості вищої освіти" (2017) було створено ро-бочі групи із запровадження елементів системи забезпечення якості вищої освіти: – на факультеті соціології: Горбачик Андрій Петрович – декан факультету. Кузьменко Тетяна Миколаївна – заступник декана. Сидоров Микола Володимир-Станіславович – завідувач кафедри методології та методів соціологічних досліджень. Чепак Валентина Василівна – завідувач кафедри галузевої соціології. Куценко Ольга Дмитрівна – завідувач кафедри соціальних структур та соці-альних відносин. Судаков Володимир Іванович – завідувач кафедри теорії та історії соціології. Цимбалюк Наталія Миколаївна – професор, голова науково-методичної комісії. Степанченко Тетяна Вікторівна – студентка 3 курсу ОР "Бакалавр". Сова Юлія Юріївна – студентка 2 курсу ОР "бакалавр". – в інституті високих технологій: Ільченко Володимир Васильович – директор інституту. Грабчук Галина Петрівна – заступник директора. Комаров Ігор Володимирович – завідувач кафедри супрамолекулярної хімії. Колежук Олексій Костянтинович – професор, голова науково-методичної комісії. Нипорко Олексій Юрійович – доцент, заступник директора з виховної роботи. Токаренко Катерина Віталіївна – студентка 2 року навчання ОР "Магістр". Баш Даніїл Андрійович – студент 2 року навчання ОР "Магістр".

До складу

міжнародного консорціуму ввійшли

:

Технологічний

Університет

(м. Вро

цлав

, Польщ

а) Львівський

національний

університет

імені І

. Франка


м. Пат

ра

(Греція)


Олександра

Стулгінскіса

(Литв

а)

Київський



імені Тараса Шевченка

CEEN

QA

Цент

ральноєвропейська

мереж

а агентст

в із

забезпечення

якост

і Мереж

евий

Університ

ет

Стітчінг

(Нідерланди)

ASIIN

Німецьке

незалежне

агент

ство

зовнішнього оцінювання

та акредитації


Кобленц-Ландау

(Німеччина

, входив до

консорціуму

до почат

ку 2

017 р.

)

Сумський держ

авний


Хм

ельницький



Національний

технічний


"Дніпровська

політехніка

"

Чернівецький



ім. Ю

. Федьковича

Міністерст

во освіти

і науки

України

Українська

асоціація

самоврядування

(з 2017 р. – Ук

раїнська

асоціація ст

удентів

) Держ

авна

освітня

уст

анова

"Навчально

-мет

одичний цент

р

з пит

ань якості освіти"

(із под

альш

им залученням

НАЗЯВ

О) Одеський


університ

ет

ім. І

.І. Мечникова

Бердянський держ

авний

педагогічний

університ

ет

17

РОЗДІЛ 2 ХРОНОЛОГІЯ СПІВПРАЦІ ПАРТНЕРІВ ПРОЕКТУ QUAERE За час дії проекту QUAERE відбувалися численні робочі зустрічі, тренінги, відкриті семінари, конференції: ▪ тренінги проводились переважно європейськими партнерами з метою на-дання українським учасникам інформації про наявний досвід у розбудові сис-тем забезпечення якості вищої освіти; ▪ на зустрічах члени консорціуму узгоджували плани роботи, обговорювали результати напрацювань, розробляли документи та визначали майбутні пер-спективи та напрями діяльності; ▪ на відкритих семінарах і конференціях оприлюднювались результати ро-боти, відбувалася апробація окремих пропозицій перед широкою аудиторією фахівців та інших зацікавлених осіб.

04.04. – 06.04.2016 р., Львів У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась перша урочиста зустріч партнерів – учасників проекту, на початку якої пред-ставники Національного Erasmus+ офісу в Україні провели спеціальну моніто-рингову сесію для українських партнерів. Учасники консорціуму презентували свої університети та інституції, а представники Міністерства освіти і науки Ук-раїни ознайомили із поточним станом української вищої освіти, її юридичними аспектами та планом реформ. Було представлено головні ідеї проекту, його мету, завдання та організа-ційну структуру; затверджено попередній робочий план; визначено відпові-дальних за робочі пакети та розподілено обов'язки, а також оприлюдено інфо-рмацію про "Літню школу" для учасників проекту з України в Університеті Кобленц-Ландау (Німеччина). Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляв В. Заславський.

07.07 – 09.07.2016 р., Вроцлав Відбулася технічна координаційна зустріч українських партнерів у Техно-логічному Університеті м. Вроцлав. Присутніх ознайомили із моделлю універ-ситету ХХІ ст., важливістю стратегії у політиці забезпечення якості у закладах вищої освіти, основними принципами використання грантів і бюджету.

18

11.07 – 24.07.2016 р., Кобленц-Ландау Відбулась двотижнева літня школа в Університеті Кобленц-Ландау (Німеч-чина). На численних тренінгах фахівці із закладів вищої освіти Німеччини, Ве-ликої Британії, Нідерландів, Греції, Польщі, Італії, Португалії та Албанії висвіт-лили питання, пов'язані із забезпеченням якості вищої освіти в ЄПВО та впли-вом нових стандартів і керівних принципів на її формування. Було представ-лено найкращі приклади систем забезпечення якості вищої освіти європейсь-ких університетів, підходи щодо залучення студентів і роботодавців до проце-сів забезпечення якості, а також найпоширеніші проблеми, що пов'язані із за-лученням стейкхолдерів. Фахівці із Німецького акредитаційного агентства ознайомили із зовнішніми процедурами оцінювання якості вищої освіти. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли О. Хруцька, О. Кашпур.

24.10 – 26.10.2016 р., Чернівці Під час зустрічі українські партнери проекту презентували структури, ме-ханізми й документи систем забезпечення якості своїх університетів. А. Гожик представив звіт про сучасний стан системи забезпечення якості вищої освіти в Україні (відповідність чинних практик вимогам "Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти", травень, 2015), виконаний Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (виконавці – В. Бугров, А. Гожик, А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк). Відбулася нарада координаторів для узгодження графіка наступних зустрі-чей і планів щодо виконання робочих пакетів. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли А. Гожик, Д. Щеглюк, О. Кашпур.

07.12 – 10.12.2016 р., Вроцлав Робочу зустріч у Вроцлаві було присвячена обговоренню перспектив проход-ження міжнародної акредитації освітніх програм закладів вищої освіти України. Представники Вроцлавського політехнічного університету ознайомили присут-ніх із системою забезпечення якості вищої освіти як на рівні всього Університе-ту, так і на рівні факультету, а також з етапами її розбудови. Представники Сумського державного університету представили узагаль-нений звіт про стан розробки, структури та функціонування внутрішніх сис-тем забезпечення якості за результатами опитування українських ЗВО. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли А. Гожик, В. Заславський, О. Хруцька.

19

31.01.2017 р., Дюссельдорф У м. Дюссельдорф в офісі ASIIN, Німецької незалежної агенції зовнішнього оцінювання та акредитації, відбулася зустріч, на якій було обговорено пер-спективи досягнення запланованих цілей проекту із розробки критеріїв і про-цедур зовнішнього оцінювання якості на основі ESG-2015, які можуть бути найбільш корисними як для створення національної системи забезпечення якості, так і для функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 27.02 – 03.03.2017 р., Київ Під час зустрічі українські партнери проекту презентували свої SWOT-аналізи (Аналіз внутрішньої системи забезпечення якості освіти). Київський національний університет імені Тараса Шевченка представив Аналіз внутрішньої системи забезпечення якості освіти на рівні освітньої про-грами із бізнес-інформатики (виконавці: В. Заславський, О. Кашпур, І. Розора,

Л. Омельчук, О. Ямкова), на рівні освітньої програми подвійного дипломування (виконавець Ю. Ващенко) та на рівні університету (виконавці: В. Бугров, А. Го-жик, Д. Щеглюк). 2 березня 2017 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся відкритий семінар, на якому учасники консорціуму презен-тували проміжні результати проекту. Зокрема: ▪ аналіз сучасного стану системи забезпечення якості вищої освіти в Укра-їні (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); ▪ узагальнений звіт про стан розробки, структури та функціонування вну-трішніх систем забезпечення якості за результатами опитування українських ЗВО (Сумський державний університет); ▪ дорожня карта "Забезпечення якості вищої освіти в Україні", основою для розроблення якої стали аналіз сучасного стану та звіт про результати опитування (Львівський національний університет імені Івана Франка). Крім того, 3 березня 2017 року на базі Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося конструктивне та плідне обго-ворення критеріїв національної акредитації освітніх програм. Крім представ-ників ЗВО (членів консорціуму проекту QUAERE) в обговоренні взяли участь директор Департаменту вищої освіти МОН О. Шаров, директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації і ліцензування А. Шевцов, Голова Державної інспекції навчальних закладів України Р. Гурак, в.о. голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти С. Курбатов, радник НАЗЯВО О. Панич, представники Національного офісу Еразмус+ в Україні С. Шитікова та Ж. Таланова, директор Інституту вищої освіти С. Калашнікова.

20

03.04 – 05.04.2017 р., Хмельницький На робочій зустрічі у Хмельницькому національному університеті було про-аналізовано представлені кожним українським ЗВО-партнером моделі системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. Із доповіддю "Аналіз моделей системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти" виступила Ю. Ващенко. Було обговорено положення про внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти, визначено основні принципи та розпочато розробку базової мо-делі системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти для ЗВО України. Представниками Хмельницького національного університету було презенто-вано проект системи. Відбувся круглий стіл "Розроблення базової моделі системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти для ЗВО України". Учасники зустрічі розробляли навчальний курс із внутрішнього забезпе-чення якості вищої освіти для системи перепідготовки кадрів і матеріали для тренінгів працівників університету із системи забезпечення якості освіти. Крім представників українських ЗВО – членів консорціуму проекту QUAERE, у робочій зустрічі взяли участь директор Департаменту вищої освіти Мініс-терства освіти і науки України О. Шаров, представник Національного агентст-ва із забезпечення якості вищої освіти В. Медведєв і радник НАЗЯВО О. Панич. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли Ю.Ващенко, А.Пижик.

23.05 – 26.05.2017 р., м. Патра На зустрічі в Університеті Патри (Греція) команди Київського національно-го університету імені Тараса Шевченка та Львівського національного універ-ситету імені Івана Франка презентували звіти самооцінювання освітніх про-грам (SAR). Завідувач кафедри методології і методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченко М. Сидоров представив звіт самооцінювання освітньої програми другого рівня "Соціологія". Крім того, учасники обговорили питання вдоско-налення форми звіту самооцінювання освітніх програм. Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченко В. Бугров представив до-повідь про невідповідність окремих позицій звіту самооцінювання українській нормативній базі, або їх неінформативність у практиці вищої освіти України. Представники ASIIN провели тренінг з укладання звіту самооцінювання освіт-ніх програм, акцентувавши увагу на процедурах акредитації освітніх програм українських університетів. Представники консорціуму продовжили роботу над примірним положенням про систему забезпечення якості вищої освіти в університетах та індикаторами релевантності внутрішніх систем забезпечен-ня якості освіти в українських університетах.

21

Відбулося узгодження робочого графіка подання остаточних звітів самооці-нювання освітніх програм факультету соціології та інституту високих техноло-гій Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ASIIN для попереднього ознайомлення, формування команди експертів для візиту з ме-тою тренувальної акредитації до університету, а також планування пілотної акредитації за участі закордонних експертів та представників НАЗЯВО України. На зустрічі робочу групу Київського національного університету імені Та-раса Шевченка представляли В. Бугров, О. Хруцька, Д. Щеглюк. До складу деле-гації від Університету входив завідувач кафедри методології та методів соціо-логічних досліджень факультету соціології М. Сидоров. 21.02 – 23.02.2018 р., Вроцлав На робочій зустрічі було обговорено проекти аналізу правового забезпе-чення якості вищої освіти України (ЛНУ ім. Івана Франка, В. Кухарський,

О. Осередчук), модельного положення про орган забезпечення якості у ЗВО (ЧНУ ім. Юрія Федьковича, І. Черевко, Я. Гарабаджів), Системи індикаторів для визначення стану системи внутрішнього забезпечення якості на інституцій-ному рівні, відповідно до стандартів ESG (ХмНУ, П. Григорук, С. Григорук). Пе-релічені документи було доопрацьовано, після чого учасники зустрічі розпо-чали розробку моделі системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти. Кожен український ЗВО розробляв за узгодженою схемою окремий розділ моделі. Зведення результатів розробки до єдиного документу було доручене КНУ імені Тараса Шевченка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка на зустрічі представляли А. Гожик і Д. Щеглюк. 21.03 – 23.03.2018 р., Київ Учасники консорціуму обговорили представлений Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (А. Гожик, Д. Щеглюк) проект моделі сис-теми внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти та внесли низку пропозицій щодо її удосконалення. Відбулася дискусія щодо пред-ставленого СумДУ (О. Люта) проекту положення про центр забезпечення якості освіти, за результатами якої його доопрацювання було доручено СумДУ та ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Представниками Міністерства юстиції України (М. Якубович) та програми USAID "Нове правосуддя" (А. Шаїпов) було представлено проект "Модельне положення про центр забезпечення якості юридичної освіти", у процесі обго-ворення якого члени консорціуму висловили критичні зауваження та пропо-зиції. Із презентацією результатів дослідження щодо впровадження внутріш-ніх систем забезпечення якості в Україні виступив Т. Фініков (Міжнародний фонд досліджень освітньої політики).

22

Обговорювалась також підготовка програм пілотної акредитації (site-visit) освітніх програм у ЗВО-партнерах європейськими експертними групами. Робоча зустріч супроводжувалася обговоренням розробок проекту із представниками Міністерства освіти і науки України та національного Ераз-мус+ офісу (Ж. Таланова та С. Шитікова). Зокрема, було вказано на необхід-ність доопрацювання проекту огляду нормативної бази України у контексті реалізації ESG 2015. Заступник Міністра освіти і науки України Ю. Рашкевич і генеральний дирек-тор директорату вищої освіти і освіти дорослих О. Шаров відзначили суттєвий прогрес у реалізації цього міжнародного проекту. 12 квітня 2018 р., Львів Під час зустрічі у Львівському національному університеті імені Івана Фра-нка відбувався дорадчий моніторинг проекту Національним Еразмус+ офісом в Україні. Кожен університет – учасник проекту звітував про зроблене та за-проваджене у практику власної діяльності впродовж двох років. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли

А. Гожик, Д. Щеглюк, М. Сидоров. 13 – 15 червня 2018 р., Суми Темою для обговорення в Сумському державному університеті, відповідно до затвердженого графіку, стали актуальні питання розбудови внутрішньої і зов-нішньої системи забезпечення якості вищої освіти в Україні. Під час заходу було презентовано внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти Сумського державного університету, а також розробки консорціуму проекту – організаційну структуру внутрішньої системи забезпе-чення якості ЗВО, основні функції відповідного підрозділу, результати моніто-рингу запровадження систем забезпечення якості у ЗВО України тощо. Кожен університет – учасник проекту звітував про проведене європейсь-кими акредитаційними агентствами пілотне зовнішнє оцінювання освітніх програм. Від Київського національного університету імені Тараса Шевченка із доповіддю виступила Ю. Ващенко. Учасники заходу обговорили пропозиції щодо створення проекту моделі зовнішнього забезпечення якості на основі загальноприйнятих європейських підходів і розпочали підготовку методичних рекомендацій (інструкцій) щодо здійснення зовнішнього оцінювання освітніх програм, відповідно до євро-пейських стандартів і практик для використання експертами зовнішнього оцінювання якості та ЗВО, що проходять таке оцінювання. Окремі частини рекомендацій було розподілено між університетами-учасниками. КНУТШ і ЛНУІФ спільно розробляли проект "Принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм". У роботі взяли участь Директор інституту ви-

23

щої освіти НАПН України С. Калашнікова та координатор Національний Ераз-мус+ офіс в Україні Ж. Таланова. В останній день зустрічі проведено відкритий семінар, на якому представ-лено доповіді: ▪ Аналітичний звіт щодо сучасного стану системи забезпечення якості вищої освіти в Україні (КНУТШ, доповідач А. Гожик). ▪ Результати всеукраїнського опитування університетів щодо стану розбу-дови внутрішніх систем забезпечення якості (СумДУ, доповідач О. Люта). ▪ Аналіз стану нормативного забезпечення системи ЗЯВО, відповідно до Європейських стандартів і рекомендацій (ЛНУ ім. І. Франка, доповідач О. Осередчук). ▪ Модель внутрішньої системи забезпечення якості університету: проце-дури, стейкхолдери, нормативне забезпечення (КНУТШ, доповідач Д. Щеглюк). ▪ Організаційна структура та основні функції центру ЗЯВО в університеті (СумДУ, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, доповідач – О. Криклій). Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляли А. Гожик, Д. Щеглюк, Ю. Ващенко. Крім робочих зустрічей упродовж вересня 2017 року – червня 2018 року ві-дбулися сайт-візити міжнародних експертних команд до українських універ-ситетів-партнерів.

6-7 вересня 2017 р., Київ Предметом сайт-візиту міжнародної експертної акредитаційної команди (під керівництвом ASIIN) до Київського національного університету імені Та-раса Шевченка був аналіз забезпечення якості навчання за освітньою програ-мою "Соціологія" другого (магістерського) рівня на факультеті соціології. Екс-пертна група проводила обговорення зі студентами, роботодавцями, стейкхолдерами, викладацьким складом і гарантом програми. Упродовж зустрічі було обговорено критерії забезпечення якості освіти та проведено аналіз відповідності програми цим критеріям. Вони торкались як самого навчального процесу, так і суб'єктивних та об'єктивних чинників, що можуть на нього вплинути, ролі роботодавців у формуванні освітньої програ-ми, проблем забезпечення доступу до освіти осіб з особливими потребами, академічної мобільності тощо. Піднімались питання відповідності деяких по-ложень Закону України "Про вищу освіту" європейським стандартам якості вищої освіти. Зустріч мала характер фокус-групового інтерв'ю, де модераторами висту-пали експерти та колеги з університетів західної Європи та України, представ-ники ASIIN та Української Асоціації студентського самоврядування. Усього було розглянуто близько 10 запитань, що стосувались оцінки якості магістер-

24

ської програми факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка через оцінку багажу знань студентів-випускників роботодавцями. Було обговорено вимоги ринку праці, рівень підготовки випускників, розглядались можливості погли-блення співпраці стейкхолдерів із факультетом і рекомендації для еволюції освітньої програми. "Підсумкове обговорення проходило у діловій атмосфері, було спрямоване на

вироблення конструктивних рішень і кроків для розвитку освітньої програми "Соціологія" та приведення критеріїв оцінювання якості програми до відповід-ності європейським вимогам.

Протягом зустрічі обговорювались критерії забезпечення якості освіти та аналізувалась відповідність програми цим критеріям. Саме такі обговорення дозволяють обмінятись думками щодо нагальних потреб освіти, оцінити від-повідність мотивацій студентів вимогам роботодавців. Ми отримали важли-вий досвід у спілкуванні з експертною групою." – М. Сидоров, гарант освітньої програми "Соціологія" освітнього рівня "Магістр", факультет соціології.

"Питання, що піднімались на зустрічі, прямо пов'язані із навчальним проце-сом, із можливостями студентів. До прикладу, були запитання про рівень ви-кладання та важливість предметів із переліку магістерської програми. І чи є ідеї у нас, як це можливо трансформувати. Чи згодні з вибором і побудовою про-грами навчання. Розглядались аспекти навчання під найрізноманітнішими ку-тами: від сприйняття предмету – до проведення окремих семінарів/лекцій. Йшлося про те, чи обізнані ми про програми навчання за обміном за кордоном, і чи це цікавить нас. Зустріч – це була можливість усе розкласти "по поличкам" і зрозуміти, яким процес навчання може бути, порівняти із тим, як відбуваєть-ся під час нашого безпосереднього навчання та виробити можливі рекомендації до його розвитку." – Н. Когутюк, на час зустрічі – студентка магістратури 1 ро-ку навчання.

"Вважаю, що такий проект є дуже важливим для розвитку факультету та підвищення якості вищої освіти в Україні." – Є. Ковальська, на час зустрічі – аспірант, аналітик компанії "ІМСА". У сайт-візитах до університетів-партнерів у складі міжнародних команд брали участь представники Київського національного університету імені Та-раса Шевченка: ▪ до Сумського державного університету – Ю. Ващенко; ▪ до Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова – О. Хруцька; ▪ до Чернівецького університету імені Юрія Федьковича – І. Розора та С. Гречка.

25

Розділ 3 МОНІТОРИНГ СТАНУ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ В УКРАЇНІ

Система забезпечення якості вищої освіти в Україні наразі перебуває на стадії корінного реформування, а окремі її компоненти створюються в наших ЗВО вперше. Важливим завданням останніми роками залишається розробка "дорожньої карти" для створення нормативної, організаційної та інституцій-ної бази функціонування системи забезпечення якості вищої освіти сучасно-го рівня. Першим кроком на цьому шляху є аналіз відповідності чинних в Україні практик забезпечення якості вищої освіти вимогам Стандартів і ре-комендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої осві-ти від травня 2015 року (далі ESG – 2015). Саме такий аналіз, у формі аналі-тичного звіту щодо сучасного стану системи забезпечення якості вищої осві-ти в Україні, й було здійснено колективом авторів із числа членів робочої групи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Звіт було презентовано учасникам консорціуму у жовтні 2016 року та після внесення певних уточнень – схвалено всіма учасниками проекту. Апробацію звіту та його головних висновків було здійснено у листопаді 2016 року на V Міжнародній науково-практичній конференції "Європейська інтеграція вищої освіти України у контексті Болонського процесу" [18], а також на відкритому семінарі "Quality Assurance System in Ukraine: Development on the Base of ENQA Standards and Guidelines" (Київ, 02.03.17). У повному обсязі цей звіт наведено в додатку 1 (до цього часу його повніс-тю було оприлюднено тільки англійською мовою [19]), а його основні тези зводяться до наступного. 3.1. Відповідність стандартам і рекомендаціям щодо внутрішнього забезпечення якості В Україні реалізація політики забезпечення якості є зоною відповідальності ЗВО. Заклад сам вирішує, як запроваджувати, контролювати та переглядати цю політику; розробляє спеціальні програми, положення; включає відповідні позиції до документів різного рівня. Ці документи відрізняються рівнем прийняття та мають різний рівень "легітимності" з погляду зовнішніх органів (Рахункова пала-та Верховної Ради України, Державна фінансова інспекція України, Державна ін-спекція навчальних закладів тощо), що потенційно може призвести до оскаржен-ня тих чи інших дій ЗВО. Втілення політики забезпечення якості зазвичай покла-

26

дається на адміністрацію та вчені ради ЗВО; окремі підрозділи із забезпечення якості вищої освіти існують приблизно у 75 % ЗВО [8]. Участь зовнішніх стейкхолдерів у забезпечення якості вищої освіти декларується, але механізми реалізації такої взаємодії нормативно не врегульовано. Спільні ради із роботода-вцями створюють зазвичай за ініціативи окремих науково-педагогічних праців-ників на рівні структурних підрозділів ЗВО чи за окремими програмами. Наразі ЗВО практично не мають орієнтирів для розробки освітніх програм, що спрямовані на студентів, оскільки: ▪ базою для їх укладання мали б служити нові стандарти вищої освіти за спе-ціальностями, жоден серед яких, через відсутність НАЗЯВО, ще не затверджено; ▪ використання раніше затверджених стандартів неможливе як через відмінність ідеології (вони укладені не на компетентністній основі та базу-ються на переліках обов'язкових дисциплін, а не на результатах навчання), так і через запровадження з 2016 року нового переліку спеціальностей [20], що сформований на основі відповідного переліку МСКО (у редакції 2013 р.); ▪ вимоги до освітніх програм, що сформульовані у затверджених Постано-вою КМ України Ліцензійних умовах провадження освітньої діяльності закла-дів освіти [21], зі стейкхолдерами не узгоджувались і переважно не мали сто-сунку до забезпечення якості; ▪ попри всі переваги академічної автономії, відсутність єдиних критеріїв оцінювання освітніх програм не сприяє взаємному визнанню університетами програм одне одного; ▪ викладачі, які є гарантами чи розробниками освітніх програм, не мають стимулів для своєї роботи – оплата їх праці не залежить від цього виду науко-во-методичної діяльності; ▪ існує загроза через лобістську діяльність деяких зацікавлених сторін (у т. ч. кафедр, які раніше мали гарантоване, незважаючи на якість і зміст нав-чання, навантаження) прийняття загальнодержавних рішень щодо обов'язко-вого включення наперед визначеного переліку дисциплін до освітніх програм усіх спеціальностей. Спроби видати такий акт (що буде порушенням основ ака-демічної автономії і компетентнісного підходу) здійснюються постійно, у тому числі із посиланням на норми, що запроваджені раніше різноманітними спеці-альними законами. Перехід до студентоцентрованого навчання став можливим лише із прий-няттям Закону України "Про вищу освіту" (2014), яким передбачено широкі мож-ливості для студентського самоврядування та участі студентів у формуванні та реалізації освітньої політики ЗВО, але його норми поки що реалізовуються не в повному обсязі. На жаль, у ЗВО зазвичай: ▪ загалом відсутні або недосконалими є процедури реалізації студентами своїх прав у питаннях організації освітнього процесу та конструювання освіт-ніх програм;

27

▪ не врегульовано питання врахування результатів опитувань студентів при прийнятті рішень; ▪ не є звичайною практикою врахування опитування студентів при вдос-коналенні освітніх програм та оцінюванні якості роботи науково-педагогічних працівників; ▪ більшість викладачів досі недооцінюють необхідність опитувань студентів для визначення якості власної роботи та ефективності навчальних програм; ▪ у студентів не сформовано поки що культури оцінювання. Основні риси чинної практики забезпечення якості оцінювання: ▪ викладацький склад опановує методи оцінювання та укладання тестових та екзаменаційних завдань переважно самостійно або за допомогою більш досвідчених колег; ▪ критерії виставлення оцінок переважно описують процедуру й недос-татньо корелюють із запланованими результатами навчання; ▪ лише частина викладачів супроводжують виставлення оцінки роз'яснен-ням та/або надають поради щодо опанування навчальних дисциплін – норм, які зобов'язували б це робити, немає; ▪ відсутня нормативна база, яка б регламентувала фінансові та організа-ційні питання залучення зовнішніх екзаменаторів та експертів; ▪ рівність усіх студентів і необхідність дотримання принципів академічної доброчесності у ЗВО декларуються, однак є проблеми із дотриманням вимог відповідних положень. Політика ЗВО щодо формування контингенту студентів практично повніс-тю визначається Міністерством освіти і науки України, яке щороку затверджує Умови прийому до ЗВО України. Питання формування індивідуальних освітніх траєкторій студентів в Україні регулюється морально застарілим Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих за-кладів освіти [22], що затверджене наказом Міністерства освіти і науки Украї-ни ще 1996 року. Відсутність нового загальноукраїнського положення (реєст-рація якого в Міністерстві юстиції України триває вже понад рік) призводить до виникнення конфліктів між ЗВО та студентами, які вирішуються через су-ди. Розробка ЗВО власних положень із цього питання не дозволяє зняти всі суперечності, оскільки невідповідність положень ЗВО загальноукраїнському законодавству створює правову колізію. Реальна можливість перезараховува-ти періоди навчання в інших навчальних закладах і визнавати результати нав-чання з'явилась тільки після прийняття постанови КМ України "Про затвер-дження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність" [23] і Наказу МОН України "Про затвердження Порядку проведення атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів нав-чання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території

28

України після 20 лютого 2014 року" [24]. Тільки після цього стало можливим повне або часткове перезарахування результатів навчання за дисциплінами, які відрізняються за назвою чи за обсягом кредитів. Відтепер, із врахуванням запровадження нових форм документів про вищу освіту [25, 26], усі необхідні рішення можуть бути прийняті на рівні ЗВО. Перевагою нових документів є також те, що вони укладаються двома мовами (українською та англійською), унаслідок чого полегшується їх сприйняття та спрощується процедура ви-знання за межами України. На державному рівні процедури залучення науково-педагогічних працівни-ків до навчального процесу та вдосконалення фахової майстерності регламен-туються багатьма нормативними документами, на основі яких ЗВО України розробляють власні положення. Зокрема, більшістю ЗВО прийнято рішення про навчання науково-педагогічного персоналу іноземних мов. Контроль якості кадрової політики ЗВО здійснюється під час проведення процедур ліцензуван-ня та акредитації, оскільки відповідними нормативними документами перед-бачено кадрові вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти. Зазвичай університети проголошують заохочення наукової і професійної активності викладачів, їх академічної мобільності, а також участі іноземних викладачів в освітньому процесі. Але ці декларації не мають належної фінан-сової підтримки, а почасти – недостатньо врегульовані із правового погляду. Оцінку рівня компетентності викладачів у нормативних документах врегу-льовано лише рамково, за обмеженим переліком формальних ознак, більшість із яких, до того ж, характеризує (якісно та кількісно) рівень наукових дослід-жень, тоді як якість викладання переважно описують критерії, що не підляга-ють вимірюванню. Як наслідок, при прийнятті рішень щодо фахової придат-ності претендента на посаду викладача домінуючою, якщо не єдиною, є оцінка наукової діяльності, що, загалом, не цілком коректно й валідно. Також можна сказати, що у ЗВО відсутні можливості позбавлення від недобросовісного ви-кладача під час дії контракту. Одним із основних завдань ЗВО є створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів. На жаль, передба-чені Законом витрати на ремонт, поліпшення матеріально-технічного, нав-чально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього про-цесу тощо на сьогодні фінансуються майже повністю за рахунок спеціальних фондів ЗВО. Понад те, органами із перевірки часто ставиться під сумнів пра-вомірність витрат коштів на ці цілі. Наприклад, фіскальні органи вважають відсутність фізичного виховання у переліку обов'язкових дисциплін підста-вою для зняття із фінансування за програмами підготовки кадрів кафедри

29

фізичного виховання та структурні підрозділи, що обслуговують спортивні споруди. Контроль діяльності ЗВО щодо формування навчальних ресурсів і під-тримки студентів здійснюється під час процедур ліцензування та акредитації, однак частина контрольованих показників абсолютно не інформативна з пог-ляду оцінювання якості вищої освіти. Рівень матеріального забезпечення нав-чальних ресурсів і підтримки студентів навіть у найпрестижніших українських ЗВО слід вважати не більш як мінімально прийнятним. На сьогодні інформаційний менеджмент є не менш важливим для якості освіти, як і кадровий склад чи матеріальне забезпечення. Незалежний статус ЗВО, що передбачений у Законі України "Про вищу освіту", дає можливість закладу самостійно формувати методи, методики, форми аудиту та монітори-нгу для проведення власного самооцінювання, створення власних інформа-ційних систем. На практиці ж необхідність звітування перед різноманітними контролюючими органами призводить до того, що інформаційні системи ЗВО працюють переважно на формування зовнішніх звітів, а не на оцінку якості освіти та формування звітів самооцінювання[27]. Різні підходи до формування інформаційних систем (кадрова політика, фінансова діяльність, облік контин-генту студентів і їх успішності, навантаження викладачів, облік матеріальних ресурсів), майже повна ізольованість цих систем одна від одної унеможлив-люють будь-які серйозні аналітичні дослідження стану справ у ЗВО. Неправомірно розширені структура та обсяги інформації, які підлягають внесенню до ЄДЕБО (у т. ч. згідно з Ліцензійними умовами). Структуру та функ-ціонал цієї бази спрямовано на здійснення контролю за діяльністю провайдерів освітніх послуг і мало придатні для аналітичних досліджень у самих ЗВО. До того ж, через невідповідність переліку та змісту контрольованих показників діяльності навчальних закладів в Україні до загальноприйнятих в європейській і світовій практиці, навіть наявні інформаційні масиви важко адаптувати для подання заявок на участь у міжнародних рейтингах тощо. Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" ЗВО зобов'язані "оприлюд-нювати на офіційному веб-сайті, інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов'язань". Ці ви-моги, у тому числі в частині, що стосується інформаційних пакетів, ЗВО вико-нують, однак відсутність загальних рекомендацій щодо структури та напов-нюваності сайтів не сприяє інформаційним обмінам і відповідності інформа-ційних масивів. Вимоги зовнішніх стейкхолдерів з приводу оприлюднення ін-формації можуть містити невиправдані обмеження щодо форми подання інфо-рмації, її обсягів тощо, що неминуче впливає на освітній процес. Крім того, частина цих вимог потенційно порушує права на захист персональних даних. Оцінювання змісту програми на відповідність сучасним вимогам і потребам суспільства, а почасти й ефективності процедур оцінювання та досягнень сту-

30

дентів після завершення програми, здійснюється щороку під час підсумкової атестації випускників. Вчені ради факультетів/інститутів та/або ЗВО зазвичай раз на рік розглядають питання практичної підготовки студентів і працевлаш-тування випускників. Моніторинг задоволення потреб та очікувань студентів здійснюють звичайно шляхом опитувань студентів. Узагальнені результати опитування доводяться до відома випускових кафедр і вчених рад. На жаль, від-повідні процедури у більшості випадків реалізовуються формально й служать обґрунтуванням рішень, які вже прийнято, а не підставою для їх прийняття. Зменшення фінансування освітніх програм університету із державного бю-джету та платоспроможного попиту на отримання освітніх послуг призведуть до того, що при перегляді освітніх програм домінуючими критеріями будуть не якість освіти та кар'єрні перспективи випускників (зростання репутації і конкурентоздатності у довготривалій перспективі), а фінансові проблеми по-точного бюджетного року. До 2014 року ЗВО мали проходити процедури зовнішнього забезпечення якості через обмеженість термінів дії ліцензій і сертифікатів акредитації. Піс-ля прийняття Законів України "Про вищу освіту" та "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензії на право провадження освітньої діяльності стали безстроковими, натомість ЗВО для здобуття права видавати документи про вищу освіту державного зразка зобов'язані здійснювати акредитацію ко-жної з освітніх програм. Компетенція прийняття рішення щодо акредитації програм надана НАЗЯВО та тим органам, яким воно частково делегує відповідні повноваження. Додат-ковим стимулом для ЗВО проходити акредитацію є зумовленість отримання державного замовлення наявністю сертифікатів про акредитацію. На жаль, на сьогодні не тільки не працює НАЗЯВО, але й невідомо, які критерії і процедури використовуватимуться за акредитації програм і закладів. Право ЗВО проходити акредитацію у міжнародних асоціаціях та акредита-ційних агенціях інших країн Законом декларується, однак механізм його реалі-зації і правові наслідки (визнання в Україні) не врегульовано. 3.2. Відповідність стандартам і рекомендаціям щодо зовнішнього забезпечення якості Основними процедурами зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні є ліцензування, акредитація та зовнішні інспектування державними установами. За останні 20 років система зовнішнього забезпечення якості ви-щої освіти постійно змінювалась і модифікувалась, що пов'язано як зі ство-ренням спеціалізованих інституцій чи перерозподілом повноважень між ними,

31

так і зі змінами переліків напрямів і спеціальностей вищої освіти, а також структури й змісту освітніх стандартів (напр., до 2015 р. необхідною умовою акредитації була абсолютна відповідність освітньої програми, у т. ч. щодо пе-реліків дисциплін, їх обсягів і видів заключного контролю вимогам стандар-ту). Більшість документів, які регулюють питання акредитації, створено на виконання застарілих або частково скасованих нормативних актів і супере-чать ідеології Закону про вищу освіту. До останнього часу при формуванні вимог зовнішнього забезпечення якос-ті вищої освіти на можливості систем внутрішнього забезпечення якості та їх спрямованість практично не зверталося уваги. І причина цього – не в недос-коналості внутрішніх систем, а в тому, що подібний підхід суперечив би успад-кованому від СРСР принципу державного управління – майже повній підкон-трольності процесів забезпечення якості Міністерству освіти і науки України. Як наслідок – визнання зовнішніми органами й установами відповідальності ЗВО за якість своїх програм та освітньої діяльності у цілому й одночасно, пра-ва на прийняття відповідних рішень поки що не стало усталеною практикою. На цьому етапі врахування й використання процедур внутрішнього забезпе-чення якості при створенні системи зовнішнього забезпечення якості освіти не врегульовано. При розробці вимог до ЗВО не береться до уваги те, яким ресурсом буде зібрана інформація, не враховується співвідношення витрачених зусиль до інформативності даних. Переліки контрольованих показників/параметрів часто формуються не відповідно до задекларованих цілей, а відображають вузькокорпоративні інтереси контролюючих органів. Реального погодження цілей і завдань зі стейкхолдерами не відбувається. Усі вимоги, що спрямова-но на пошук помилок і контроль, не дають можливості відслідковувати ди-наміку змін (у т. ч. позитивних) кількісних та якісних показників діяльності ЗВО. Реальних дивідендів від запровадження СЗЯОДЯВО навіть найуспішніші ЗВО України не отримують. Процеси зовнішнього забезпечення якості за своїми компонентами фор-мально майже відповідають вимогам ESG-2015: у них наявні звіти самооціню-вання, зовнішнє оцінювання з відвідуванням закладу експертами, звіт експер-тів. Однак за зовнішньої подібності наявні суттєві відмінності у реалізації цих процесів. Основною причиною відмінності є те, що в Україні як ЗВО, так і кон-тролюючі органи сприймають зовнішнє оцінювання як інспекцію, метою якої є виявлення недоліків у роботі та пошук винуватців, у той час як в європейсь-ких країнах метою аудиту є допомога університетам, надання рекомендацій щодо покращення освітніх програм та освітньої діяльності у цілому. Значна кількість інформації, яку збирають при зовнішньому оцінюванні, вхо-дить до підсумкової документації як самозвіт. Вона малоінформативна з погляду

32

оцінювання якості, однак спричиняє значні додаткові витрати часу працівників ЗВО (напр., комплексні контрольні роботи з оцінювання залишкових знань, ре-зультати яких практично неінформативні через невмотивованість студентів). На відміну від європейської практики: ▪ до складу експертних комісій включають не всіх стейкхолдерів: Закон Ук-раїни "Про вищу освіту" передбачає залучення до процесів зовнішнього оці-нювання професіоналів-практиків, роботодавців, представників студентства, міжнародних експертів. Однак механізми залучення всіх стейкхолдерів і заса-ди фінансування їх роботи не розроблено; ▪ склад комісії формується наказом МОН максимум за два-три тижні до кін-цевої дати надання звіту, тоді як європейські експерти зазвичай мають мож-ливість вивчати інформацію про ЗВО упродовж щонайменше шести місяців перед візитом; ▪ призначені експерти не отримують додаткової винагороди за роботу, їм компенсують (безпосередньо ЗВО) лише витрати на відрядження; ▪ не передбачено обов'язкові навчання та підвищення кваліфікації експер-тів, не визначено джерела фінансування їх діяльності. В Україні основні критерії оцінювання якості освітньої діяльності (крім стан-дартів вищої освіти) визначають ліцензійні умови та вимоги до акредитації. Їх чинні редакції, що наперед визначені та оприлюднені, базуються на відповід-них документах. Але: ▪ частина вимог є настільки складними та витратними, що ЗВО вигідніше спробувати ухилитися від їх виконання; ▪ окремі показники забезпечення ЗВО науково-педагогічними та педагогі-чними кадрами, матеріально-технічною, навчально-методичною, інформацій-ною базами є застарілими, що не виправдано з економічного погляду, малоін-формативними для оцінювання якості вищої освіти. На сьогодні не визначено критерії оцінювання освітніх програм на відповід-ність новим стандартам вищої освіти. Чинні в Україні форми звітів зовнішньо-го оцінювання якості містять більшість позицій, що рекомендовані ESG-2015: опис контексту та конкретної процедури, характеристика залучених експер-тів, докази, аналіз і результати, риси належної практики, висновки. Однак від-сутній обов'язковий у практиці акредитаційних агенцій ЄС розділ із рекомен-даціями щодо подальших дій. Законодавством передбачено, що рішення органів зовнішнього забезпечення якості може бути оскаржено та переглянуто в судовому порядку, але ця норма у взаємовідносинах між ЗВО України та Міністерством освіти і науки України, іншими установами майже не застосовується. У нормативних документах не згадується про можливість оскарження стейкхолдерами позитивних висновків органів зовнішнього оцінювання якості.

33

3.3. Відповідність стандартам і рекомендаціям щодо агентств забезпечення якості Законом України "Про вищу освіту" передбачено створення Націо-нального агентства із забезпечення якості вищої освіти, що має бути постій-но діючим колегіальним органом, який уповноважений на реалізацію держа-вної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Таким чином, НАЗЯ-ВО перебирає на себе певні регуляторні та контролюючі функції МОН Украї-ни, а згодом має замінити Атестаційну та Акредитаційну комісії. Нормативна база функціонування НАЗЯВО продовжує формуватися. Агентство має статус автономної інституції, однак його фінансування визначається Верховною Радою України за поданням КМ України, а кошторис, план асигнувань зага-льного фонду бюджету, штатний розпис на відповідний рік затверджує Мі-ністр освіти і науки України. Ці обставини не дають можливості стверджува-ти про повну незалежність агентства. Проведений аналіз засвідчує, що наявні елементи внутрішньої і зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти є гетерогенними – більша частина їх сформувалась унаслідок еволюційного розвитку системи вищої освіти України у пострадянський період, а інші – започатковано в останні два-три роки як перші результати реформування системи вищої освіти. Головними перешкодами на шляху створення ефективних систем забезпечення якості вищої освіти є: ▪ недостатнє врегулювання в нормативних документах зовнішніх систем забезпечення якості вищої освіти; ▪ невідповідність принципів діяльності інституцій, які опосередковано здійснюють зовнішній моніторинг якості вищої освіти, усталеній європейсь-кій і світовій практиці – вони мають не контролювати, а допомагати розв'язу-вати проблеми, які виникають у ЗВО при формуванні та здійсненні політики підвищення якості освітньої діяльності; ▪ відсутність мотивації ЗВО до запровадження систем забезпечення якості – ЗВО, які намагаються запровадити власні системи забезпечення якості осві-тньої діяльності, не отримують жодних переваг; ▪ відсутність активної взаємодії стейкхолдерів на рівні ЗВО у створенні ді-євих систем забезпечення якості вищої освіти. Велика частина викладацького складу, адміністрації і навіть студентів не розуміють, що й для чого змінювати в сучасній системі. Зокрема: ▫ значна частина викладацького складу не розуміє потреби у зміні ная-вних і запровадженні нових процедур забезпечення якості, в інтенсифі-кації взаємодії зі студентами та ринком праці;

34

▫ при формуванні програм підготовки пріоритетом є не набуття студен-том необхідних компетентностей, а вузькокорпоративні інтереси кафедр та окремих груп викладачів; ▫ багатьох викладачів обурює сама перспектива оцінювання їх роботи студентами чи працедавцями; ▫ відсутня мотивація викладачів до впровадження компонентів QA та дотримання її вимог; ▫ студенти переважно зацікавленні в отриманні високих оцінок, сти-пендії і документів про освіту; ▫ у студентів у більшості випадків відсутня активна позиція щодо змісту освіти та якості роботи викладачів; ▫ через недовіру ринку праці до якості навчання відсутня мотивація студентів до здобуття якісної освіти; ▫ відсутні чіткі процедури реалізації студентами своїх прав у питаннях організації освітнього процесу та конструювання освітніх програм; ▫ представники ринку праці не мають стимулів до участі у розробці та оцінюванні освітніх програм, їх запровадженні, визначенні вимог щодо присвоєння кваліфікацій; ▫ фіскальні вимоги майже унеможливлюють залучення зовнішніх, у тому числі закордонних, експертів до оцінювання систем, програм і студентів. Хороші практики систем (або їх фрагментів) QA у конкретних ЗВО є наслід-ком ініціативи окремих осіб із числа адміністрації, подекуди – викладачів, сту-дентів, роботодавців, і не мають системного характеру.

35

Розділ 4 РОЗБУДОВА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ Відповідно до узагальненого звіту про стан розробки, структури та функці-онування внутрішніх систем забезпечення якості за результатами опитування українських ЗВО, що виконаний у рамках проекту QUAERE фахівцями Сумсько-го державного університету [19]: ▪ тільки 14,5 % із 217 опитаних ЗВО при розробці внутрішньої системи за-безпечення якості застосовували принципи ESG; ▪ 75 % респондентів проводять опитування щодо якості роботи науково-педагогічних працівників, але лише 20 % ЗВО, що брали участь в опитуванні, проводять анкетування студентів щодо якості освітніх програм; ▪ у 21 % ЗВО очікувані результати навчання розроблено за окремими ос-вітніми програмами, у 5,6 % ЗВО – не сформовано взагалі; ▪ переважна більшість ЗВО при відборі персоналу орієнтуються, насампе-ред, на зовнішні ліцензійні та акредитаційні вимоги щодо кадрового складу; ▪ менше половини респондентів відповіли, що заклад має централізовану інформаційну систему, яка охоплює всі основні напрямки діяльності; ▪ 38,8 % опитаних зазначають, що заклад має централізовану, неінтегровану ІС, і це призводить до того, що інформація про різні напрямки діяльності не збе-рігається в єдиній базі даних. За одностайною думкою українських і закордонних учасників консорціуму проекту QUAERE, на шляху до розбудови внутрішньої системи забезпечення якості в кожному із університетів слід було пройти кілька важливих етапів: ▪ вивчення прийнятного в українських реаліях успішного досвіду розбудо-ви систем забезпечення якості у закордонних університетах; ▪ проведення SWOT-аналізу власних університетів із дотримання Євро-пейських стандартів щодо внутрішнього забезпечення якості; ▪ формування звітів самооцінювання, їх оцінювання зовнішніми експертами; ▪ удосконалення нормативної бази в університетах; ▪ розробка моделі внутрішньої системи забезпечення якості. Вивчення наявних практик забезпечення якості вищої освіти у закордон-них університетах-партнерах підтвердило переваги індивідуальних, орієнто-ваних на сформовані рівні культури забезпечення якості та корпоративного самоусвідомлення учасників, освітнього процесу, підходів у кожному ЗВО, по-рівняно із типовими, обов'язковими для всіх, системами.

36

Попри всесвітньо визнані переваги QA британських університетів, більш ді-євих результатів у вищій освіті України слід очікувати при запровадженні дос-віду східноєвропейських (польських, литовських, естонських) університетів, стартові позиції яких у цих питаннях ще нещодавно були майже тотожні на-шим. Одним із добре зрозумілих для українських фахівців є приклад розбудо-ви системи забезпечення якості у Вроцлавському політехнічному університеті. Чудову доповідь "Система забезпечення якості у Вроцлавській Політехніці" люб'язно надано для нашої публікації пані А. Беньковською, доктором наук з інженерії кафедри управління та розвитку організації факультету інформати-ки та управління (додаток 2.) У рамках реалізації проекту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка значна увага приділялася підвищенню кваліфікації керівних кадрів і допоміжного персоналу. Наприклад, на виконання Ухвали Вченої ради Університету від 07.11.16 "Проблеми та завдання вдосконалення кадрової по-літики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка" та відповідно до "Програми заходів із забезпечення якості освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка" (затверджена ухвалою Вченої ради Університету від 07.11.11), у лютому 2017 року розпочався черго-вий цикл підвищення кваліфікації адміністрації факультетів та інститутів, керівників науково-методичних комісій на тему "Діяльність ЗВО в умовах єди-ного європейського освітнього простору". До навчання залучалися заступники деканів факультетів і директорів інститутів із навчальної роботи, голови нав-чально-методичних комісій факультетів та інститутів, кадровий резерв. Навчання складалося із чотирьох модулів, тривалість кожного – три дні на місяць по шість академічних годин на день. По закінченні слухачі отримали свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка. У січні-лютому 2018 року проведено підвищення кваліфікації для більш як 400 осіб із числа навчально-допоміжного персоналу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, програма якого передбачала вивчення різноманітних питань щодо забезпечення якості вищої освіти в Україні та університеті. У липні 2018 року для зацікавлених осіб із числа студентського активу фа-культетів та інститутів було проведено тренінг щодо ролі здобувачів освіти у системі внутрішнього забезпечення якості освіти. 4.1. Аналіз стану внутрішньої системи забезпечення якості Одним із головних компонентів дієвої багаторівневої політики закладів вищої освіти щодо забезпечення якості освіти є самоаналіз, який дозволяє визначити пріоритетні завдання на коротко- та довгострокову перспективу. Одним із видів такого аналізу є самоаналіз діяльності закладу як механізм

37

забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти, в якому відображено не лише реалізацію діяльності закладу, а й висвітлено слабкі та сильні сторони діяльності із подальшими можливостями та загрозами. Першу спробу здійснення аналізу діяльності Університету на відповідність вимогам Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейсько-му просторі вищої освіти від травня 2015 року (ESG–2015) у форматі SWOT-аналізу було здійснено саме у рамках міжнародного проекту QUAERE у люто-му-березні 2017 року (додаток 3). Далі подано основні висновки цього пілотного аналізу. 4.1.1. Політика щодо забезпечення якості Політика щодо забезпечення якості в Університеті реалізується вже близько десяти років і спирається на різноманітні внутрішні процеси забезпечення яко-сті, які уможливлюють широку участь усіх учасників. На жаль, наявні документи із цього приводу розроблено на загальноуніверситетському рівні та звичайно не мають відображення з конкретними показниками забезпечення якості на рівні факультетів/інститутів – наявні лише програми розвитку на певний період часу. Актуальним залишається питання фінансування заходів із забезпечення якості. Наразі воно здійснюється за залишковим принципом, після забезпечен-ня "захищених" статей бюджету Університету. Облік коштів, які було спрямова-но на забезпечення якості, не ведеться. У щойно (травень, 2018) прийнятому в Університеті Положенні про організацію освітнього процесу, відповідно та з урахуванням норм Закону України "Про вищу освіту" та Закону України "Про освіту", указано шляхи виконання наступних вимог ESG-2015: ▪ визначення типів освітніх програм та умов доступу до них; ▪ визначення форм навчання та організації навчання; ▪ планування освітнього процесу (графік, навчальний план, робочий нав-чальний план, організація його виконання, формування навантаження); ▪ методичне забезпечення навчального процесу; ▪ визначення засад оцінювання результатів навчання (процедури оціню-вання, визнання показників академічної успішності, рейтингова система оці-нювання результатів навчання); ▪ порядок присвоєння кваліфікацій і документи про освіту (освітня та професійна кваліфікація, умови її присвоєння; підсумкова атестація здобува-чів вищої освіти; комплексний кваліфікаційний іспит; кваліфікаційна робота; диплом і додаток до диплому; сертифікати; видача дублікатів документів про освіту; академічна довідка); ▪ опис прав та обов'язків здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників в освітньому процесі; ▪ академічна мобільність. ▪ забезпечення якості освітнього процесу.

38

В Університеті функціонує Сектор моніторингу якості освіти при Науково-методичному центрі організації навчального процесу, до функцій якого вхо-дить забезпечення безпосередньої політики щодо забезпечення якості освіти в Університеті. Повноцінне функціонування цієї загальноуніверситетської структури забезпечення якості (без якої європейські акредитаційні агенції навіть не розглядатимуть питання акредитації наших програм) може бути розблоковане після прийняття Вченою радою оновленого положення про На-уково-методичний центр організації навчального процесу. Наразі до регуляторних документів Університету, якими визначено права та обов'язки структурних підрозділів, не внесено норм щодо взаємодії із за-гальноуніверситетськими структурами із забезпечення якості, що не відпові-дає світовій практиці. Можливості : ▪ участь у програмах Еразмус+ (за напрямом "Розвиток потенціалу вищої освіти") тощо дозволить напрацювати рекомендації щодо розбудови систем забезпечення якості; сприятиме формуванню системи забезпечення якості в Університеті та акредитації окремих освітніх програм у міжнародно визнаних акредитаційних агенціях. Загрози : ▪ прийняття загальнодержавних рішень щодо обов'язкового включення до освітніх програм усіх спеціальностей визначеного переліку дисциплін, що су-перечитиме самій ідеології студентоцентрованого навчання; ▪ прийняття загальнодержаних рішень щодо присвоєння кваліфікацій поза межами ЗВО, що призведе до самоусунення університетів від процесу забезпе-чення якості підготовки – освітні/академічні кваліфікації мають залишатися у компетенції університетів.

4.1.2. Розроблення та затвердження програм Згідно із нормами Закону України "Про вищу освіту" вчена рада ЗВО за-тверджує освітні та навчальні програми для кожного рівня вищої освіти та спеціальності. ЗВО при розробленні освітніх програм самостійно визначає пе-релік і зміст компонент освітніх програм. На виконання та із врахуванням вимог зовнішніх нормативних документів різних рівнів в Університеті було розроблено та прийнято низку документів, які регулюють питання укладання освітніх програм і навчальних планів. В Університеті затверджено єдині форми описів освітніх програм і робочих навчальних програм дисциплін. Проте поки що викладачі, які є гарантами освітніх програм чи їх розробниками, не мають стимулів для своєї роботи – оплата праці не залежить від цього виду науково-методичної діяльності.

39

У перспективі – укладання положення з розроблення освітніх програм, де буде зафіксовано: ▪ порядок розроблення, розгляду та затвердження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм; ▪ основні вимоги щодо застосовуваних до них принципів і процедур забез-печення якості (моніторинг, оцінювання, внутрішня акредитація, періодичний перегляд, порядок припинення); ▪ обов'язкові умови прийняття рішення щодо відкриття та припинення будь-якої освітньої програми в Університеті; ▪ функції, діяльність, права і відповідальність усіх зацікавлених сторін у розробці та моніторингу освітніх програм. Можливості : ▪ участь у програмах Еразмус+ (за напрямом "Розвиток потенціалу вищої освіти"), Темпус (що спрямовані на гармонізацію освітніх програм), програмах подвійного дипломування тощо дозволить поліпшити якість створюваних освітніх програм; ▪ створення освітніх програм, відповідно до професійних стандартів. Загрози : Ті самі, що й у п. 4.1.1.

4.1.3. Студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання Університет продовжує працювати у цьому напрямку, згідно із нормами За-кону України "Про вищу освіту", який визначив права студентів щодо їх участі у формуванні та реалізації освітньої політики закладу вищої освіти. Студенти мають можливість реалізовувати своє право вільного вибору ди-сциплін, що забезпечує відповідне положення, де визначено такі умови для формалізації процедури: ▪ формування та доведення до відома студентів переліку навчальних дис-циплін вільного вибору; ▪ здійснення вибору студентами навчальних дисциплін зі сформованого переліку; ▪ організація подальшого вивчення обраних дисциплін (формування мо-більних груп); ▪ визнання результатів навчання за обраними дисциплінами. У найближчій перспективі доцільним є запровадження інституту тьюторс-тва, який би забезпечував належне консультування студентів при виборі нав-чальних дисциплін і формування каталогу курсів, створення якого задекларо-вано у Статуті Університету. Цього року проведено вже 13 хвилю опитування UNIDOS щодо різних сфер студентського життя, яке ще у лютому 2009 року започаткував факультет со-

40

ціології (навчальна лабораторія з прикладних соціологічних досліджень). Але поки що опитування студентів щодо якості конкретних освітніх програм та/або якості роботи науково-педагогічних працівників, які викладають ці програми, здійснюється в рамках експериментів або за особистою ініціативою чи разовою потребою викладачів/кафедр/факультетів. Також не запроваджено інститут зовнішніх екзаменаторів та оцінювачів (крім процедур підсумкової атестації). Можливості : ▪ укладання угод щодо подвійного та спільного дипломування зі ЗВО кра-їн, в яких дотримання стандартів забезпечення якості є усталеним обов'язко-вим компонентом діяльності. Участь ЗВО-партнерів у процедурах оцінювання результатів навчання, що дозволить забезпечити поширення та адаптацію їх практики в умовах університету. Загрози : ▪ витрати на зовнішнє оцінювання методичних розробок і зовнішніх екза-менаторів можуть бути визнані Державною аудиторською службою нецільо-вим використанням бюджетних коштів.

4.1.4. Зарахування, досягнення, визнання та атестація студентів В Університеті досить потужно ведеться політика щодо формування кон-тингенту студентів (профорієнтаційна діяльність, формування умов доступу до освіти, планування прийому на навчання). Правила прийому до Універси-тету щороку затверджуються Вченою радою не менш як за півроку до початку вступної кампанії. Але й досі при визначенні переліку освітніх програм, за якими оголошується прийом, не здійснюється моніторинг забезпеченості рин-ку освітніх послуг Київського регіону (та України у цілому) програмами відпо-відного спрямування, що, як результат, не дає можливості прогнозувати кіль-кість осіб, що буде зараховано на навчання на освітню програму. Продовжується реалізація Університетом права визнання освітніх кваліфі-кацій і дотримання процедури оцінювання та визнання Університетом заяв-лених результатів навчання, що вказані в освітній декларації випускника. Не можна не зазначити роботу Відділу академічної мобільності щодо: ▪ визнання курсів навчання, свідоцтв, дипломів і звань, що здобуті в іншій країні; ▪ визначення навчальних компонентів, які буде перезараховано студенту після завершення програми мобільності ще під час планування програми. Можливості : ▪ створення Єврокомісією відкритого Інтернет-ресурсу Egracons (Grade Conversion System) надає університету можливість більш прозоро та аргументо-

41

вано здійснювати переведення оцінок студентів, які навчались за програмами академічної мобільності або переведені/поступили на навчання із інших країн; ▪ затвердження КМ України Плану заходів щодо впровадження Національ-ної рамки кваліфікацій (НРК) на 2016-2020 рр. передбачає формування в уні-верситетах прозорих і гнучких процедур визнання результатів навчання, що здобуті поза межами навчального закладу; ▪ Європейський фонд освіти надає методичну підтримку вищій освіті Укра-їни у розробці освітніх і професійних стандартів у частині правил присвоєння та визнання кваліфікації. Загрози : ▪ в умовах, коли не працює орган, уповноважений Законом України "Про вищу освіту" на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, у тому числі щодо акредитації освітніх програм, видані студен-там документи про освіту можуть не визнаватися за межами України; ▪ визнання результатів навчання, отриманих в іншому ЗВО, передбачає як необхідну умову функціонування у ньому системи забезпечення якості. Наразі відсутні надійні джерела інформації про наявність таких систем у будь-якому ЗВО України.

4.1.5. Викладацький персонал За результатом доповіді першого проректора "Проблеми та завдання вдос-коналення кадрової політики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка" розроблено Проект концепції кадрового забезпечення ді-яльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка як системи теоретико-методологічних поглядів на визначення та обґрунтування сутності, змісту, стратегії, політики, цілей, завдань, критеріїв, принципів і ме-тодів кадрового менеджменту, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму реалізації кадрового забезпечення в конкретних умовах функціонування ЗВО. За структурою Концепція кадрового забезпечення включає основні компоненти: ▪ розроблення методології кадрового забезпечення; ▪ формування системи менеджменту кадрового забезпечення; ▪ вироблення технології кадрового забезпечення; Система кадрового менеджменту передбачає насамперед формування ці-лей, завдань, функцій і структури кадрового менеджменту, вертикальних і горизонтальних взаємозв'язків адміністративного, науково-педагогічного, наукового та обслуговуючого персоналу у процесі обґрунтування, вироблення, прийняття та реалізації ключових управлінських рішень. Ця система кадрово-го менеджменту включає самостійні підсистеми: ▪ загального та лінійного керівництва;

42

▪ планування та маркетингу кадрового забезпечення; ▪ управління та обліку персоналу; ▪ управління трудовими відносинами; ▪ забезпечення нормальних умов праці; ▪ розвитку кадрового персоналу; ▪ мотивації персоналу; ▪ соціального розвитку персоналу; ▪ розвитку структури кадрового менеджменту; ▪ правового забезпечення кадрової роботи; ▪ інформаційного забезпечення системи кадрового менеджменту. Можливості : ▪ застосування на високому рівні інноваційних технологій, запровадження дистанційних, інформаційно-комунікативних технологій навчання у програ-мах підвищення кваліфікації і стажуванні науково-педагогічних і педагогічних працівників; ▪ спрямовані на розвиток людського потенціалу програми Євросоюзу (Erasmus+, "Навчання впродовж життя", "TransStarEurope" тощо), США (USAID) та інші дозволяють забезпечити щорічні стажування за програмами академіч-ної мобільності близько 5-7 % викладачів. За окремими із цих програм перед-бачено створення ресурсів (у т. ч. он-лайн), що спрямовані на підвищення ква-ліфікації викладачів; ▪ важливим чинником, що сприяє розвитку кадрового потенціалу, є укла-дання угод із подвійного та спільного дипломування, завдяки чому виклада-чі мають можливість ознайомитись із методичними розробками у сфері ви-кладання та оцінювання, а також набути власного досвіду викладання в ін-шій країні; ▪ включення України до програми ЕС "Горизонт 2020" створило можли-вість отримання додаткового фінансування наукових досліджень викладачів. Загрози : ▪ в умовах дефіциту державного бюджету України при фінансуванні освіти за державним замовленням уже тривалий час фінансуються винятково "захи-щені" статті; коштів на забезпечення підвищення кваліфікації викладачів не-достатньо; ▪ згортання виробництва в Україні за окремими галузями, зменшення за-мовлень на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи призводить до зменшення можливостей викладачів займатися науковими дослідженням та набувати власного практичного досвіду.

43

4.1.6. Навчальні ресурси й підтримка студентів Інфраструктура Університету є досить різноманітною, що забезпечує як академічну, так і неакадемічну підтримку студентів. До кошторису Універси-тету включено витрати на придбання майна та його використання, капітальне будівництво та ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, нав-чально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього про-цесу тощо. На жаль, можна сказати, що рівень матеріально-технічної бази Уні-верситету не відповідає рівню провідних університетів світу. Можливості : ▪ відповідно до Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури має виділятися окреме фінансування на забезпечення фізичного ви-ховання та спорту у навчальних закладах; ▪ підтримка навчальних ресурсів на сучасному рівні (лабораторне обладнан-ня та програмне забезпечення, доступ до електронних наукових бібліотек тощо) частково забезпечено завдяки спонсорській допомозі та спеціальним програмам підтримки навчальних закладів від провідних роботодавців. Загрози : ▪ в умовах дефіциту державного бюджету України при фінансуванні освіти за державним замовленням уже тривалий час фінансуються винятково "захи-щені" статті; коштів на навчальні ресурси та підтримку студентів недостатньо.

4.1.7. Інформаційний менеджмент Інформаційне наповнення моніторингу в Університеті переважним чином здійснюється за: ▪ даними чинної офіційної звітності (звіти приймальної комісії, з успішно-сті, руху студентів, про наукову роботу тощо); ▪ запроваджуваними дворівневими (університет-факультет/інститут) сис-темами вхідного контролю та контролю залишкових знань; ▪ результатами соціологічних опитувань науково-педагогічних працівни-ків, студентів, абітурієнтів, випускників і роботодавців. На жаль, поки що відсутня єдина усталена система збирання, аналізу та ви-користання інформації; наявна інформація підлягає лише обробці, а не аналізу та оцінці. Уже кілька років працює інформаційна система із забезпечення ос-вітнього процесу "Тритон", яка повністю адаптована до потреб освітнього процесу університету. На сьогодні функціонує 60 % основних блоків системи. Але статус інформаційних систем не закріплено нормативними документами університету, що знижує ефективність їх роботи.

44

Наразі на етапі розробки перебуває програма збирання інформації, до функ-цій якої закладено: ▪ використання даних за всіма можливими показниками для проведення самооцінювання діяльності університету; ▪ адаптація даних для подання заявок на участь у міжнародних рейтингах; ▪ можливість зрізу інформації за будь-який час і "станом на…" для подання статистичних звітів для зовнішніх органів. У найближчих планах – регулярне оприлюднення (згідно із вимогами Зако-ну "Про вищу освіту") на сайті університету "Бюлетеню якості освіти в Київсь-кому національному університеті імені Тараса Шевченка", який дозволить не тільки фіксувати якість освіти за окремими програмами, але й прогнозувати вплив змін правил доступу до навчання та корегування освітніх програм на навчальні досягнення студентів. Однією із головних функцій Бюлетеню є фор-мування інформаційних масивів у зрізах, які є достатніми для опису результатів навчання основних груп осіб (за статтю, віком, попередньою освітою, рівнем професійної орієнтації). Можливості : ▪ формування реєстрів студентів і власників дипломів в ЄДЕБО створило для університету можливість безпечного використання зовнішнього сховища персональних даних, завдяки чому мінімізовано небезпеку незаконного вико-ристання персональних даних із внутрішніх мереж/систем, що зменшує кіль-кість обмежень на їх розвиток; ▪ створення Єврокомісією відкритого Інтернет-ресурсу Egracons (Grade Conversion System) надає університету можливість порівнювати власну інфор-мацію щодо оцінки якості результатів навчання за галузями (спеціальностя-ми) із оцінками інших університетів; ▪ участь університету в європейських проектах із розвитку освітніх про-грам та освітнього менеджменту (QUAERE та LeaderHUB), співпраця з питань забезпечення якості освіти із університетами-партнерами, які вже сформува-ли процедури самоакредитації програм (Universitat Konstanz), надають універ-ситету можливість ознайомитись із конструкцією та роботою систем інфор-маційного менеджменту, що ефективно функціонують; ▪ участь у загальноєвропейському рейтингу U-Multirank надає університе-ту постійний доступ до апробованих і визнаних в Європі методик опитування студентів, забезпечуючи таким чином надходження валідної інформації про оцінку студентами якості освітніх програм. Загрози : ▪ при формування в ЄДЕБО реєстру навчальних закладів неправомірно роз-ширено структуру та обсяги інформації, що підлягають внесенню до неї;

45

▪ можливий лобістський тиск з метою запровадження в Україні єдиної ін-формаційної системи із питань організації освітнього процесу. Її запровад-ження означатиме фактичне нівелювання академічної автономії ЗВО, оскільки в такій централізованій конструкції зникає можливість оперативного "налаш-тування" системи під потреби ЗВО й навіть окремої програми. Як наслідок, інформаційна система диктуватиме тактичні й стратегічні цілі, а не допомага-тиме їх досягати; ▪ оскільки при фінансуванні освіти за державним замовленням уже трива-лий час фінансуються винятково "захищені" статті, коштів на розбудову інфо-рмаційних систем недостатньо. 4.1.8. Публічна інформація Статутом Університету передбачено забезпечення прозорості та доступно-сті інформації про освітній процес в університеті. Щороку готується та розміщується на сайті Університету звіт ректора за результатами діяльності у поточному році. В Університеті затверджено структуру Інформаційного пакету та основні засади його функціонування. Передбачено його розміщення та регулярне онов-лення на сайті Університету. Інформаційний пакет Університету включає: ▪ інформацію про структуру та керівництво Університету; ▪ аналітичну інформацію щодо якості освітньої діяльності; ▪ описи всіх освітніх програм; ▪ описи всіх навчальних дисциплін (практик, робіт, проектів). Усю інформацію подано українською й англійською мовами. Також в університеті діють єдині вимоги щодо надання on-line інформації про кваліфікацію, наукові досягнення та досвід роботи (Curriculum Vitae) науко-во-педагогічних працівників, затверджено відповідну форму CV. Інформацію щодо викладацького складу розміщено на Інтернет-сторінках структурних під-розділів Університету (факультетів, інститутів, коледжів) українською та анг-лійською мовами; встановлено персональну відповідальність науково-педаго-гічних працівників за внесення необхідної інформації до форми CV, її своєчасне оновлення та достовірність.

Можливості : ▪ вимоги зовнішніх стейкхолдерів щодо оприлюднення інформації із кад-рового, матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітнього процесу сприяють установленню прозорих процедур прийняття рішень і формуванню атмосфери відкритості в університеті; ▪ участь у міжнародних рейтингах (QS University Rankings, Times Higher Education World University Rankings, U-Multirank тощо) надає університету мож-

46

ливість розширити свою присутність у світовому інформаційному просторі та оприлюднювати інформацію щодо своєї діяльності (у т. ч. про програми та рівень задоволеності студентів якістю навчання на цих програмах) на сайтах, які є лідерами у поширенні освітньої інформації. Загрози : ▪ вимоги зовнішніх стейкхолдерів щодо оприлюднення інформації можуть містити невиправдні обмеження щодо форми подання інформації, її обсягів тощо, що неминуче впливає на освітній процес. Крім того, частина цих вимог потенційно порушує права на захист персональних даних; ▪ у проектах стандартів вищої освіти за спеціальностями розробники дуже часто зазначають необхідність оприлюднення на сайтах ЗВО повних текстів дипломних робіт/проектів, що потенційно провокує конфлікт у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

4.1.9. Поточний моніторинг і періодичний перегляд програм У Положенні про організацію освітнього процесу в Університеті передбаче-но моніторинг, коригування та припинення освітніх програм. Моніторинг освітніх програм має здійснюватись на двох рівнях – локальному та загально-університетському. Необхідною складовою моніторингу є опитування студен-тів і випускників щодо їх задоволеності програмою, її компонентами, органі-зацією та забезпеченням навчального процесу, викладацьким складом. Також у проекті положення про комітети освітніх програм, яке наразі пере-буває у процесі розробки, передбачено роботу щодо поточного моніторингу та періодичного перегляду програм: ▪ аналіз і поліпшення змісту освітньої програми/програм, здійснення що-річного перегляду освітньої програми/програм; ▪ оцінювання програм навчальних дисциплін, що підготовлені факульте-тами/інститутами, відповідно до результатів (цілей) навчання, адекватності навчання та оцінювання методів у навчальній програмі; здійснення підготов-ки доповідей щодо внутрішнього та зовнішнього оцінювання якості освітньої програми/програм, оприлюднення на офіційному сайті факультету/інституту результатів такого оцінювання; ▪ організація опитування студентів щодо якості освітньої програ-ми/програм, здійснення моніторингу працевлаштування випускників; ▪ підтримка контакту із випускниками та соціальними партнерами ос-вітньої програми/програм, здійснення моніторингу інновацій у професійній, навчальній і науковій сферах і заохочення їх впровадження до освітньої про-грами/програм.

47

Можливості : ▪ укладання угод із подвійного та спільного дипломування (на сьогодні діє 24 такі угоди) із ЗВО країн, в яких дотримання стандартів забезпечення якості є усталеним обов'язковим компонентом діяльності. Участь ЗВО-партнерів у про-цедурах регулярного аналізу результатів програм і їх перегляду дозволяє забез-печити поширення та адаптацію їх позитивної практики до умов університету; ▪ кількісне збільшення академічної мобільності викладачів і студентів уні-верситету за програмами академічного обміну сприяє формуванню культури забезпечення якості освіти в університеті, у тому числі у частині розуміння необхідності здійснення процедур моніторингу освітніх програм; ▪ участь у загальноєвропейському рейтингу U-Multirank надає університе-ту можливість вносити корективи до освітніх програм за результатами зовні-шнього моніторингу якості освіти (у т. ч. результатів опитувань студентів); ▪ створення (і внесення змін) роботодавцями професійних стандартів (у т. ч. шляхом адаптації міжнародних/іноземних професійних стандартів) сприятиме перегляду раніше затверджених програм, у тому числі за участі представників ринку праці, професійних асоціацій та акредитаційних центрів. Загрози : ▪ зменшення фінансування освітніх програм університету із державного бюджету та зменшення платоспроможного попиту на отримання освітніх пос-луг призведуть до того, що при перегляді освітніх програм домінуючими кри-теріями будуть не якість освіти та кар'єрні перспективи випускників (зрос-тання репутації і конкурентоздатності у довготривалій перспективі), а фінан-сові проблеми поточного бюджетного року; ▪ запровадження державними регуляторами на вимогу державних фінансо-вих інституцій та/або лобістських угрупувань в освіті та поза нею обов'язкових критеріїв оцінювання програм, що не пов'язані із забезпеченням якості освіти. Подібні SWOT-аналізи виконано всіма українськими університетами-партнерами; їх результати було обговорено та проаналізовано на робочих зу-стрічах проекту QUAERE. Приклади SWOT-аналізу та відповідних презентацій, що люб'язно надані партнерами із Сумського державного університету, Хме-льницького національного університету, Національного технічного універси-тету "Дніпровська політехніка" та Бердянського державного педагогічного університету, подано у додатках 4-7.

4.2. Самооцінювання освітніх програм Під час відкритого семінару (Кив, 03.03.17) координатор проекту М. Мазур-кевич у доповіді "Процедура акредитації системи забезпечення якості вищої освіти. Що це означає?" (додаток 8) звернув увагу на порядок дій та основні компоненти процедури акредитації ЗВО: від оголошення процедури акреди-

48

тації і до прийняття рішення органом акредитації. Зазначено, що оголошенню початку процедури акредитації має передувати: заснування органу акредита-ції та його готовність надавати послуги; затвердження списку вимог, вико-нання яких на достатньому рівні необхідно для проходження процедури акре-дитації; затвердження шаблону звіту самооцінювання. Доповідачем було представлено детальну інформацію про звіт самооціню-вання, зокрема щодо його можливого змісту, структури та переліку необхід-них супровідних документів. М. Мазуркевич запропонував можливий шаблон рапорту самооцінювання, зважаючи на кількісні та якісні показники. Деякі з якісних показників було проаналізовано детальніше, зокрема внутрішня сис-тема забезпечення якості освіти та періодичне оцінювання викладачів. Окре-му увагу доповідач звернув на можливу структуру описової частини звіту. Учасниками проекту було визначено, що звіт самооцінювання освітньої про-грами є не тільки необхідним компонентом зовнішнього оцінювання освітніх програм, але й надзвичайно важливим і корисним інструментом внутрішньої системи забезпечення якості. Ключовими при формуванні шаблону звіту са-мооцінювання визначено: ▪ відповідність критеріїв звіту самооцінювання змісту ESG-2015; ▪ можливість однозначної відповіді на всі запитання критеріїв; ▪ достатність інформації при відповідях на запитання звіту для характери-стики рівня забезпечення якості; ▪ переконання в достовірності інформації, яка наводиться у самозвіті. Спільними зусиллями всіх учасників консорціуму шаблон звіту самооціню-вання Німецької акредитаційної агенції ASIIN було доопрацьовано із враху-ванням польського досвіду, українського законодавства та практики органі-зації освітнього процесу у вищій освіті України. За вказаними шаблонами під-готовлено звіти самооцінювання за програмами, які вже тривалий час реалі-зовуються в Українських університетах-партнерах: ▪ Бердянський державний педагогічний університет: Історія та археологія – освітній ступінь "Магістр"; Історія та археологія – освітній ступінь "Бакалавр"; ▪ Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Соціологія –освітній ступінь "Магістр"; Високі технології (прикладна фізика та наномате-ріали) – освітній ступінь "Магістр"; ▪ Львівський національний університет імені Івана Франка: Прикладна ма-тематика – освітній ступінь "Магістр"; Прикладна математика – освітній сту-пінь "Бакалавр"; ▪ Національний гірничий університет: Системний аналіз – освітній ступінь "Магістр"; ▪ Одеський національний університет імені І.І. Мечникова: Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – освітній ступінь "Магістр";

49

▪ Сумський державний університет: Інформатика – освітній ступінь "Ма-гістр"; Економічна кібернетика – освітній ступінь "Магістр"; ▪ Хмельницький національний університет: Прикладна математика – осві-тній ступінь "Магістр"; Економічна кібернетика – освітній ступінь "Магістр"; ▪ Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича: Прик-ладна математика – освітній ступінь "Магістр"; Філологія (англійська мова та література) – освітній ступінь "Магістр". Апробація шаблону звіту самооцінювання відбулася в широкому діапазоні спеціальностей і в університетах із доволі різними підходами до організації ос-вітнього процесу. Під час виконання самозвітів з освітніх програм продовжу-валось доопрацювання шаблону самозвіту. Доопрацьовану форму самозвіту кожен із українських університетів-партнерів прийняв до застосування, згідно із власними процедурами. У Київському національному університеті імені Тара-са Шевченка шаблон звіту самооцінювання освітньої програми було розглянуто на засіданні Вченої ради університету 30.06.17 (додаток 9). Відповідно до узгодженого графіку 6-7 вересня 2017 р. відбувся сайт-візит міжнародної експертної команди до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Для підготовки візиту наказом ректора № 310-32 "Про пілотне впровадження елементів внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти" від 04.04.17 створено кілька робочих груп (на факультеті соціо-логії, в інституті високих технологій, групу експертів-консультантів). Склад міжнародної експертної команди: І. Вассер (на той момент керуючий директор ASIIN), Д. Селе (експерт CEENQA/FIBAA), М. Андрєєв та І. Климкова (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти України), К. Кириченко (Сумський державний університет), І. Лиман (Бердянський наці-ональний педагогічний університет), а також О. Нікуліна та М. Євстифєєв (представники Української асоціації студентського самоврядування). Під час візиту, упродовж двох днів, експерти розглянули освітню програму (ОП) "Соціологія" ОС "Магістр", принципи забезпечення якості та процеси, пов'-язані з її реалізацією (прийняття, перевірки, перегляд, удосконалення). Група фахівців використовувала комплекс критеріїв для зовнішнього оці-нювання освітньої програми, що узгоджений закордонними та українськими учасниками проекту. На цій підставі експерти провели пілотування процедур зовнішнього оцінювання магістерської програми для надання рекомендацій щодо вдосконалення процесів забезпечення якості ЗВО та їх відповідності єв-ропейським моделям розробки програм, організації і забезпечення якості. Експерти безпосередньо спілкувалися з основними групами зацікавлених сторін – студентами, співробітниками, роботодавцями та керівництвом уніве-

50

рситету для вироблення відповідних висновків і рекомендації. За результата-ми візиту підготовлено звіт, в якому визначено позитивні сторони, сфор-мульовано зауваження та рекомендації щодо подальшого вдосконалення сис-теми забезпечення якості вищої освіти в Університеті. Робота над звітами самооцінювання показала необхідність розробки та запро-вадження нових (оновлених) форм документів у ЗВО – учасниках консорціуму. Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка на засіданні 30.06.17 затвердила ухвалу "Навчальна робота в Університеті за 2016/17 навчальний рік: якість освіти та шляхи її удосконалення", якою ви-значено важливі напрямки вдосконалення системи забезпечення якості вищої освіти в Університет (додаток 10). На виконання ухвали Вченої ради у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, відповідно до наказу ректора №729-32 "Про запрова-дження в освітній та інформаційний процес форм опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми, структурних вимог до інформаційного пакету, форм робочої навчальної програми дисципліни та форми представлення ін-формації про кваліфікацію науково-педагогічних працівників" від 11.08.17 затверджено: форми опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми; інструкцію із заповнення опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми; структуру інформаційного пакету; основні засади функціонування інформаційного пакету; форму опису робочої навчальної програми дисципліни; інструкцію із заповнення робочої навчальної програми дисципліни; форму надання інформації про кваліфікацію, наукові досягнення та досвід роботи науково-педагогічних працівників (додаток 11). 05.03.18 ректор Київського національного університету імені Тараса Шев-ченка підписав наказ № 58-32 "Про затвердження Тимчасового порядку роз-роблення, розгляду та затвердження освітніх (освітньо-професійних, освіт-ньо-наукових) програм", в якому визначено механізм розробки та затвер-дження освітніх програм (додаток 12). На сьогодні всі освітні програми, за-проваджено, відповідно до прийнятого 2015 року Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти [20]; вони пройшли процедури внутрішнього та зовнішнього оцінювання.

51

4.3. Розробка моделі внутрішньої системи забезпечення якості Одним із завдань, які вирішувались спільними зусиллями всіх українських університетів – членів консорціуму проекту QUAERE, була розробка моделі системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (СЗЯОДЯВО) у ЗВО. Ці напрацювання враховували два важливих фактори: ▪ система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти у конкретному ЗВО має формуватися на основі чинної у ньому системи управ-ління та розподілу повноважень, а також відображати досягнутий у ЗВО рі-вень культури якості; ▪ СЗЯОДЯВО має бути порівнюваною із системами інших університетів, а також надавати можливість оцінити її відповідність вимогам ESG. Таким чином мала бути віднайдена модель, яка б дозволяла ЗВО розвивати найбільш прийнятні та ефективні саме для них СЗЯОДЯВО і, водночас, забез-печувала дотримання основних вимог до таких систем. У процесі розробки було прийнято рішення про те, що розроблювана модель має стати інструмен-том, який вказуватиме конструкторам СЗЯОДЯВО у ЗВО на відповідність їх розробки вимогам ESG. При розробленні моделі було враховано досвід усіх восьми українських уні-верситетів – учасників проекту, а також напрацювання Програми USAID "Нове правосуддя", за сприяння якої низкою українських університетів (Національ-ний університет "Одеська юридична академія"; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича; Київський національний університет ім. Тара-са Шевченка; Академія адвокатури України; Донецький національний універ-ситет ім. Василя Стуса; Національний університет "Києво-Могилянська акаде-мія"; Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого), за участі Міністерства юстиції України та Міністерства освіти і науки України, було під-готовлено Модельне положення про Центр забезпечення якості юридичної освіти. Загальну координацію робіт із цього питання, узагальнення напрацю-вань і загальне редагування підсумкового документу здійснено Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (додаток 13). Зазначено, що основними принципами функціонування системи забезпечен-ня якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (СЗЯОДЯВО) в ЗВО є: ▪ універсальність; ▪ прозорість; ▪ об'єктивність; ▪ уникнення конфлікту інтересів; ▪ мінімальна необхідність (документів, процедур); ▪ студентоцентризм; ▪ системність і систематичність;

52

▪ залучення всіх зацікавлених осіб; ▪ субсидіарність (узгодження делегованих повноважень і відповідальності). Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти ЗВО має включати: ▪ стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти, розподіл пов-новажень щодо забезпечення якості між усіма учасниками освітнього процесу; ▪ систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; ▪ оприлюднені критерії, правила й процедури оцінювання здобувачів освіти; ▪ оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання науково-педа-гогічної (педагогічної) діяльності науково-педагогічних і педагогічних праці-вників; ▪ оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; ▪ забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; ▪ інформаційні систем для ефективного управління закладом освіти; ▪ інші процедури та заходи, що визначено спеціальними законами або до-кументами ЗВО. Оскільки якість вищої освіти створюється на рівні освітніх програм, а за-безпечення освітньої діяльності – на рівні структурних підрозділів і ЗВО в ці-лому, то належне функціонування СЗЯОДЯВО у ЗВО передбачає розподіл пов-новажень щодо прийняття рішень та оцінювання між керівництвом освітніх програм, кафедрами та факультетами/інститутами, загальноуніверситетськи-ми структурними підрозділами. Участь студентів і їх органів самоврядування, рад роботодавців та асоціацій випускників у роботі СЗЯОДЯВО має бути нор-мативно врегульована. Розроблена модель передбачає що система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти має п'ять інституційних рівнів: Перший рівень – здобувачі освіти ЗВО та їх ініціативні групи, безвідносно до їх належності до програм. Другий рівень – безпосередня реалізація освітніх програм, поточного моні-торингу: кафедри, гаранти програм, комітети програм, викладачі, які забезпе-чують освітні компоненти та ініціативні групи здобувачів освіти за програ-мою, конкретні роботодавці. Третій рівень – впровадження та адміністрування освітніх програм, щоріч-ного моніторингу програм і потреб галузевого ринку праці: структурні під-розділи, які здійснюють освітню діяльність (факультети, інститути), органи студентського самоврядування, галузеві ради роботодавців.

53

НАГЛЯДОВА РАДА П ' Я Т И Й

Ректор (Проректори, згідно із розподілом обов’язків)

Вчена рада ЗВО

Ч Е Т В Е Р Т И Й

Т Р Е Т І Й

Д Р У Г И Й

П Е Р Ш И Й

Зовніш

ні с

тейкхолдери

(роботодавці т

а випускники

тощо)

РІВНІ

Профільні постійні комісії Вченої ради Науково-методична

рада

Дорадчі та робочі органи ЗВО Ректорат Рада забезпечення якості Органи студентського самоврядування Науково-технічна рада Приймальна комісія

Структурні підрозділи ЗВО, що залучені до реалізації внутрішньої системи забезпечення якості Відділ по роботі зі студентами Інформаційний центр Служби професійного розвитку НПП Відділ міжнародних зв'язків Загальноуніверситетські служби, що відповідають за підтримку студентів (бібліотека, гуртожитки, фінансові та господарчі підрозділи)

Структурні підрозділи ЗВО, що відповідають за внутрішню систему

якості Відділ/центр забезпечення якості вищої освіти Навчально-методичний відділ Відділ аспірантури Інші відділи (ліцензування, працевлаштування,академічної мобільності)

Факультети/інститути Декан/Директор Науково-методична рада (комісія) Органи студентського самоврядування

Вчена рада Комісія із забезпечення якості вищої освіти Галузеві консультативні комітети (ради роботодавців) Освітні програми

Кафедри Гаранти освітніх програм Робочі групи/Комітети програм Відповідальні за освітні компоненти програми Студенти, що навчаються за програмою Здобувачі вищої освіти ЗВО

54

Четвертий рівень – розроблення, експертизи, апробації, моніторинг акаде-мічної політики, загальноуніверситетських рішень, документів, процедур, проектів: загальноуніверситетські структурні підрозділи, дорадчі та консуль-тативні органи, органи студентського самоврядування, об'єднані (регіональ-ні) ради роботодавців – функції і повноваження визначаються Статутом і по-ложеннями, що затверджені в установленому порядку. П'ятий рівень – прийняття загальноуніверситетських рішень щодо форму-вання стратегії і політики забезпечення якості, затвердження нормативних актів, програм дій і конкретних заходів, затвердження та закриття освітніх програм: Наглядова Рада, Ректор, Вчена рада – функції визначаються Законом України "Про вищу освіту" та Статутом. Між рівнями розподілено права та відповідальність щодо виконання пев-них завдань і функцій щодо виконання процедур/заходів із забезпечення якості освіти: 1. Ініціювання розробки (ініціювання внесення змін). 2. Розроблення (документів, заходів). 3. Оцінювання розробки. 4. Прийняття рішення. 5. Запровадження (реалізація, виконання). 6. Моніторинг реалізації. Для оцінювання/самооцінювання системи забезпечення якості освітньої ді-яльності та якості вищої освіти у ЗВО, а також її складових запропоновано уні-

фіковану шкалу: 1. Не відповідає. 2. Відповідає частково. 3. Переважно відповідає. 4. Відповідає повною мірою. 0. Не оцінювалось (не може бути оцінене). Для системи оцінювання розроблено критерії для: ▪ якісних показників при розробленні нормативної бази; ▪ якісних показників при здійсненні заходів і процедур; ▪ кількісних показників (за умови встановлення порогового рівня). У квітні 2018 р. ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка затвердив тимчасове положення про Сектор моніторингу якості освіти (додаток 14), що відповідає розробленій в рамках проекту QUAERE-моделі СЗЯОДЯВО (структурні підрозділи ЗВО, що відповідають за внутрішню систему забезпечення якості – 4 рівень системи).

55

Проведений 2018 року при підготовці стратегічного плану розвитку Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка на період 2018-2025 років (прийнятий Вченою радою Університету 25.06.18), SWOT-аналіз визначив, що основні можливості університету адекватно діяти, відповідно до викликів (зростаюча конкуренція на ринку освітніх послуг і наукових дослід-жень, демографічна криза, запровадження процедур зовнішнього незалежного оцінювання за підсумкової атестації випускників, запровадження процедур акредитації освітніх програм, швидка зміна вимог ринку праці щодо профе-сійних компетентностей працівників тощо), і протидіяти потенційним загро-зам пов'язані в першу чергу із формуванням внутрішньої системи забезпечен-ня якості освіти і її зовнішнім, у тому числі, міжнародним, визнанням.

56

Розділ 5 ЗОВНІШНІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ Як вже зазначалося, зовнішня система забезпечення якості вищої освіти в Україні перебуває в стані докорінного реформування. Приведення процесів акредитації у відповідність до усталених європейських рекомендацій, а також кращих національних практик розвинених країн (ЄС, Велика Британія, США, Канада, Нова Зеландія тощо) безумовно внесе суттєві зміни до звичної нам мо-делі акредитаційних процедур. Ці зміни будуть як методичними, так і організа-ційно-фінансовими: 1) орієнтація акредитаційних процедур змінюється з контрольної на моніто-рингово-консультаційну: метою акредитації є, з одного боку, допомога ЗВО у визначенні сильних і слабких сторін освітньої програми та вибору оптимальних шляхів її удосконалення, а з іншого – надання здобувачам освіти, працедавцям, органам державної влади та управління, місцевим громадам та іншим зацікав-леним сторонам інформації про якість навчальних програм і надійність забез-печення якості у ЗВО; 2) освітню програму розглядають як єдине ціле, завдання акредитації не зводиться до перевірки дотримання окремих вимог стандартів, а швидше є пе-ревіркою спроможності ЗВО забезпечити досягнення здобувачами освіти пе-редбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки фу-нкціонуванню внутрішньої системи забезпечення якості; 3) процедури акредитації мають бути максимально прозорими (відомими і зрозумілими для всіх учасників) та демократичними; 4) кандидатури експертів, яких залучають до акредитаційних процедур, мають відбиратися шляхом відкритого конкурсу. Має бути побудована систе-ма постійного професійного вдосконалення експертів і їх сертифікації; 5) мають бути задіяні всі можливі запобіжники виникнення конфлікту інте-ресів у членів експертних груп; 6) має бути створена система морального та адміністративного покарання експертів у випадку порушення ними академічної етики; 7) експертна група має включати не тільки фахівців, які забезпечують підго-товку за подібними програмами в інших ЗВО, але й представників ринку праці та здобувачів освіти; 8) час роботи експертної групи не обмежується оглядовим візитом, а розпо-чинається задовго до нього із дистанційного ознайомлення із самозвітом ос-вітньої програми та публічною інформацією про ЗВО та його підрозділи; 9) упродовж оглядового візиту основний час експерти приділяють спілку-ванню із робочою групою програми, викладачами, адміністрацією факульте-ту/інституту та ЗВО, здобувачами вищої освіти, випускниками та соціальними

57

партнерами. Метою спілкування є перевірка та уточнення інформації, що на-дана в звіті про самооцінювання, а також дослідження функціонування внут-рішньої системи забезпечення якості на предмет відповідності критеріям ор-гану акредитації; 10) заключний звіт про оцінку програми формується після оглядового візиту й поза межами ЗВО; 11) оплата праці експертів має бути гідною, однак при цьому повністю ви-ключаються будь-які фінансові стосунки між членами експертних групам і ЗВО. Зрозуміло, що впровадження цих норм неминуче призведе до зростання тривалості та собівартості процесу акредитації. При цьому щорічна потреба в експертних оцінках освітніх програм становить не менш як 3-5 тис. акредита-ційних процедур на рік (лише Київський національний університет імені Тараса Шевченка щороку впроваджує не менш як 80-90 освітніх програм), а на першо-му етапі роботи нового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти кількість освітніх програм, що потребують нагальної акредитації, буде ще більшою. Скористатися передбаченою у законодавстві процедурою інституційної акредитації в перший період часу також не вдасться, адже для її проведення необхідна попередня акредитація всіх освітніх програм закладу вищої освіти. Тому надзвичайно важливо, щоб на момент початку роботи новий склад НАЗЯВО мав проекти всіх нормативних документів і шаблонів, які необ-хідні для проведення експертиз, а також проекти методичних рекомендацій для експертів і закладів вищої освіти. У період з вересня 2017 по червень 2018 року відбувалися сайт-візити між-народних експертних команд до українських ЗВО – учасників проекту QUAERE. При підготовці до візитів міжнародних експертних команд Вроцлавським тех-нологічним університетом було організовано тренінг для команди експертів від Української організації студентів, а також, за участі ASIIN, навчання для членів НАЗЯВО (першого скликання). Метою візитів було як оцінювання освітніх про-грам і функціонування внутрішніх систем забезпечення якості в університетах партнерах, так і відпрацювання окремих процедур зовнішнього оцінювання – створення команди експертів, формування програми перевірки, відпрацювання форми звіту тощо. За результатами сайт-візитів і на основі вивченого досвіду європейських кра-їн було напрацьовано комплект проектів документів щодо здійснення зовніш-нього оцінювання освітніх програм, відповідно до європейських стандартів і практик: методичні рекомендації щодо здійснення зовнішнього оцінювання, шаблони програми оглядового візиту та звіту з експертного оцінювання освіт-ньої програми тощо. Окремою складовою цих рекомендацій є документ, що роз-роблено спільно Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Львівським національним університетом імені Івана Франка "Принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм" (додаток 15).

58

ДОДАТОК 1 ЗВІТ

ПРО СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ1 (відповідність чинних практик вимогам

"Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти") травень 2015 року В. Бугров, А. Гожик, А. Пижик, О. Хруцька, Д. Щеглюк Київський національний університет імені Тараса Шевченка∗ Проведений аналіз засвідчує, що існуючі елементи внутрішньої і зовніш-ньої систем забезпечення якості вищої освіти є гетерогенними – більша час-тина їх сформувалась у результаті еволюційного розвитку системи вищої осві-ти України в пострадянський період, а інші започатковані в останні два-три роки як перші результати реформування системи вищої освіти. Основним до-кументом, що започаткував реформу систем забезпечення якості, слід вважати Указ Президента України від 25.06.13 № 344/2013 "Про схвалення Національ-ної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року", в якому вперше було сформульоване завдання розроблення системи показників якості освіти на національному рівні, які відображають умови, процеси та освітні результа-ти. Найбільший внесок в нормативне регулювання питань створення систем забезпечення якості належить Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.14 (Розд. V) та Закону України "Про освіту" від 05.09.17 (Розд. V). Найкраща на сьогодні деталізація положень цих законів міститься в Проекті Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року, в якому виділено окремий п. 3.2 "Створення системи забезпечення якості вищої освіти", де суттю реформи вищої освіти прямо називається створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка б відповідала рекомендаціям і стандартам ЄПВО, ураховувала кращі світові практики та служила головною те-хнологією досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам сус-пільства та особистості. Ключовими завданнями такої реформи є:

1Аналіз виконано станом на 20.10.16. ∗ У доопрацюванні звіті брали участь: Г. Красильникова (Хмельницький національний універ-ситет); В. Юскаєв, О. Люта, К. Кириченко (усі – Сумський державний університет); І. Розора (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); С. Ус (ДЗВО "Національний гірничий університет").

59

▪ інституціоналізація системи забезпечення якості вищої освіти на націо-нальному, регіональному та локальному рівнях за участі державних, гро-мадських і професійних гравців; ▪ залучення зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів до розроблення нових "правил гри" (комплексу нормативно-правових актів і методичних розробок), що здатні гарантувати стійке функціонування та розвиток системи забезпе-чення якості вищої освіти; ▪ формування середовища, в якому поліпшення якості вищої освіти стане центральною темою суспільного дискурсу, де становлення нового професій-ного етосу стане об'єднавчим началом для учасників, а нові медіа-майданчики забезпечать необхідну публічність і прозорість. Серед першочергових кроків: ▪ розробка стандартів вищої освіти2 за активної участі стейкхолдерів; ▪ напрацювання методичної бази та надання практичної допомоги закла-дам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості, у тому числі через створення й підтримання стандартів освітньої діяльності3. Перше завдання поступово вирішується за участі Науково-методичної ради МОН України та її комісій і підкомісій за спеціальностями. На сьогодні гро-мадське обговорення пройшли вже понад 30 % стандартів за освітнім рівнем "Бакалавр", інтенсивно розробляються стандарти за освітнім рівнем "Магістр" та освітньо-науковим рівнем "Доктор філософії". Натомість у питаннях форму-вання сучасних систем забезпечення якості вищої освіти видимих успіхів ще не досягнуто – початок роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти вже вчергове відтерміновано, а вищі навчальні заклади досі не отримали жодної методичної допомоги у формуванні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. В огляді міститься аналіз відповіднос-ті/невідповідності існуючих сьогодні в Україні практик забезпечення якості вищої освіти вимогам Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти від травня 2015 року (ESG-2015). Для зручності сприйняття результатів огляду, уникнення двозначності трактувань і належної систематизації висновків ми використовуємо рубрика-цію ESG-2015 і показуємо відповідність вимогам як нормативної бази, так і практики її реалізації в Україні. Наведені з кожному пункту вимоги оцінюван-ня відповідності є авторськими та не претендують на остаточність. 2 Стандарт вищої освіти – сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти у межах кожної спеціальності (Закон про вищу освіту, ст. 10). 3 Стандарти освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи (Закон про вищу освіту, ст. 9).

60

Стандарти та

рекомендації щ

одо


якості в

Європейському

просторі

вищ

ої освіти

(ESG – 2

015)

Стан

забезпечення якості

вищ

ої освіти в Україні

ЧАСТИ

НА

1: СТАНДАРТИ

ТА РЕКОМЕНДАЦ

ІЇ ЩОДО

ВНУТРІШНЬО

ГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Стандар

т:

Заклади маю

ть виробити

політику щод

о за-безпеч

ення якості,

що є публічн

ою та стано-

вить частину

їх стратегіч

ного менеджм

енту. Внутрі

шні стейкхол

дери мають р

озробляти та

втілюв

ати цю політи

ку через відп

овідні струк-

тури та проц

еси, залучаю

чи до них зо

внішніх

стейкхолдері

в. Рек

омен

дац

ії:

Політика та п

роцеси стано

влять основу

узго-джено

ї інституційн

ої системи


якості

, що формує

цикл безпере

рвного вдос-

коналення т

а сприяє п

ідзвітності з

акладу.

Вона підтрим

ує розвиток

культури яко

сті, де

всі внутрішн

і стейкхолде

ри беруть н

а себе

відповідальн

ість за якість

і залучені д

о її за-

безпечення н

а всіх рівнях

закладу. Дл

я спри-

яння цьому п

олітика має о

фіційний ста

тус та є

загальнодост

упною.

Політики щод

о забезпеченн

я якості найеф

ек-тивніш

і, коли відобр

ажає взаємоз

в'язок між

дослідження

ми з одного б

оку та навча

нням і

викладанням

– з іншого, а т

акож урахову

є націон

альний конте

кст, в якому п

рацює за-

клад, інститу

ційний конте

кст і стратегіч

ний підхід

закладу. Така

політика підт

римує:

Питання рег

улюються ви

могами ст. 1

6 Закону та

частково Мет

о-дични

ми рекоменд

аціями щодо

розроблення

стандартів ви

щої осві-

ти (Наказ МО

Н України №

600 від 01.06.

16). 1.

Нормативні д

окументи зоб

ов'язують ЗВО

"мати внутр

ішню сис-

тему забезпе

чення якості

освітньої дія

льності та як

ості вищої ос

ві-ти". На пра

ктиці політи

ка щодо забе

зпечення яко

сті реалізуєть

ся за-вдяки

внутрішнім п

роцесам забе


сті, які умож

ливлю-

ють широку

участь усіх п

редставників

закладу. Зак

лад сам вирі

шує, як зап

роваджувати,

контролюва

ти та перегля

дати цю полі

тику. На

виконання ци

х вимог ЗВО:

▪ розробляю

ть спеціальн

і програми (К

иївський нац

іональний ун

і-версит

ет імені Тар

аса Шевченка

– 2011 р., Ж

итомирський

держав-

ний універси

тет імені Іван

а Франка та Д

ержавний вищ

ий навчаль-

ний заклад "Н

аціональний

гірничий унів

ерситет – 201

5 р.); ▪ розр

обляють пол

оження (Чер

нівецький на

ціональний у

ніверси-

тет імені Юрі

я Федьковича

, Сумський де

ржавний уні

верситет, Хме

-льниц

ький націона

льний уніве

рситет, Тавр

ійський держ

авний аг-

ротехнологіч


тет, Харківсь

кий націонал

ьний універс

и-тет ім

ені В.Н. Кара

зіна тощо – п

роекти та по

ложення роз

роблено

2015-2016 рр

.); ▪ вклю

чають відпов

ідні позиції д

о документів

вищого рівня

(Поло-

ження про о

рганізацію н

авчального п

роцесу – НТУ

У "КПІ", Стат

ут універ

ситету – Киї

вський націо

нальний унів

ерситет імен

і Тараса

Шевченка).

61

▪ організацію

системи забез

печення якост

і; ▪ факу

льтети, школ

и, кафедри та

інші органі-

заційні один

иці, а також

керівництво

закладу,

окремих прац

івників і сту

дентів у взя

тті на

себе обов'язк

ів із забезпеч

ення якості;

▪ академічну

доброчесніст

ь і свободу т

а зас-терігає

проти акаде

мічного шахр

айства (плагі

-ату); ▪ запо

бігання нет

олерантності

будь-якого

типу а

бо дискримін

ації щодо сту

дентів чи пра

-цівник

ів; ▪ залу

чення зовніш

ніх стейкхолд

ерів до за-

безпечення я

кості. Політи

ка реалізуєть

ся на практи

ці завдяки

різним внут

рішнім проц

есам забезп

ечення

якості, які у

можливлюют

ь широку уч

асть усіх

представникі

в закладу. За

клад сам вир

ішує, як

запроваджува

ти, контролю

вати та пере

гляда-ти цю

політику.

Політика що

до забезпече

ння якості

також охоплю

є будь-які ел

ементи діяльн

ості закладу,

які вик

онуються на

умовах конт

ракту або по

в-ністю

доручаються

іншим сторон

ам.

Ці документи

відрізняють

ся рівнем при

йняття (від н

аказів ректо-

ра до рішення

вчених рад т

а/або установ

чих органів)

та мають різ-

ний рівень о

бов'язковост

і виконання

та "легітимн

ості" із погл

яду зовніш

ніх органів (Р

ахункова пал

ата ВР Украї

ни, Державн

а фінан-

сова інспекці

я України, Д

ержавна інсп

екція навчал

ьних закладі

в тощо),

що потенці

йно може п

ризвести до

застосування

до ЗВО

штрафних са

нкцій. Єдині

(типові) вим

оги до докум

ентів цього

спрямування

відсутні.

2. Втілен

ня політики і

з забезпеченн

я якості зазв

ичай поклада

єть-ся на В

чені ради та

адміністрац

ію ЗВО (персо

нально – най

частіше

на проректор

а із науково-

методичної ро

боти), допом

іжну роль від

і-грають

методичні (н

ауково-метод

ичні) комісії.

Окремі підро

зділи із забе


сті вищої ос

віти існують

прибл

изно у 70-75

% ЗВО. У реш

ті випадків ці

функції покл

адено на

навчальні (на

вчально-мето

дичні) відділ

и/департамен

ти. Функц

ії цих підроз

ділів є перев

ажно контрол

юючими/моні

торин-говими

. 3.

Участь зовн

ішніх стейкх

олдерів у заб

езпеченні як

ості на рівні

ЗВО у цілому

декларуєтьс

я, але не є ф

ормалізован

ою. Спільні р

ади із робо

тодавцями ст

ворюються за

звичай не на

рівні ЗВО, а н

а рівні

їх структурни

х підрозділів

(факультеті

в, інститутів

, кафедр) чи з

а окреми

ми спеціальн

остями та про

грамами. Їх ст

ворення та фу

нкці-онуван

ня переважн

о є ініціатив

ою окремих н

ауково-педаг

огічних

працівників т

а інституційн

о майже не пі

дтримується

. Оцінка

відповідності стандарт

у: ▪ не ві

дповідає;

▪ відповідає

частково;

▪ переважно

відповідає;

▪ повністю ві

дповідає;

▪ неможливо

оцінити на да

ному етапі.

62

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ Й

ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРО

ГРАМ

Стандар

т:

Заклади ма

ють реалізо

вувати

процеси розр

облення та з

атверд-

ження своїх

програм, які

слід роз-

робляти, відп

овідно до виз

начених

для них цілей

, включаючи

запла-

новані резуль

тати навчанн

я. Варто

чітко визначи

ти й озвучит

и квалі-

фікації, що о

тримані в рез

ультаті

навчання за

програмою; в

они ма-

ють відповід

ати певному

рівню

національної

рамки квал

іфікацій

вищої освіти

, а отже й Рам

ці квалі-

фікацій Євро

пейського п

ростору


. Рек

омен

дац

ії:

Освітні прогр

ами перебува

ють у центрі

місії закладі

в вищої освіт

и, що пов

'язана з викл

аданням. Вон

и забезп

ечують студ

ентів академі

ч-ними

знаннями й

навичками

, включ

аючи ті, що є

загальними т

а можут

ь вплинути

на особистий

розвит

ок і бути

застосовані

у майбу

тній кар'єрі.

Програм

и:


ться, відповід

но до загаль

них цілей, щ

о відповідаю

ть інстит

уційній стр

атегії і маю

ть визнач

ені очікуван

і результати

навчан

ня;

Вимоги щодо

реалізації пр

оцесів розро

блення та зат

вердження п

рограм у ЗВО

визначено у

документах:

Закон Украї

ни "Про вищ

у освіту", Нак

аз МОН від

16.09.14 №10

48 "Про затв

ердження Пл

ану заходів М

ОН щодо вик

онання Зако-

ну України ві

д 01.07.14 №1

556-VІІ "Про

вищу освіту",

Постанова К

М України від

29.04.1

5 №266 "Про

затвердженн

я переліку га

лузей знань

і спеціальнос

тей, за

якими здійс

нюється під

готовка здоб

увачів вищо

ї освіти", На

каз МОН від

26.01.1

5 №47 "Про о

собливості фо

рмування нав

чальних план

ів на 2015/16

нав-чальни

й рік"; Лист М

ОН від 13.03.

15 №1/9-126

"Щодо особл

ивостей орга

нізації

освітнього п

роцесу та фо

рмування нав


ів у 2015/16

навчальному

році" т

ощо. На вико

нання цих ви

мог у більшос

ті ЗВО розро

блено порядо

к, по-ложен

ня, розпорядж

ення тощо, я

кими переваж

но регулюют

ься лише пит

ання уклада

ння навчальн

их планів, а н

е освітніх про

грам. Є окрем

і спроби ЗВО

роз-робити

положення п

ро освітні пр

ограми.

Для укладанн

я освітніх про

грам ЗВО пра

ктично не маю

ть орієнтирів

, оскільки

базою для їх

укладання ма

ли б служити

стандарти в

ищої освіти з

а спеціально

с-тями, ж

оден з яких щ

е не затвердж

ено. Але, відп

овідно до ст.

10 розд. ІІІ За

кону, саме ст

андарт вищої

освіти визна

чає такі вимо

ги до освітнь

ої програми:

▪ обсяг кред

итів ЄКТС, нео

бхідний для

здобуття відп

овідного ступ

еня вищої

освіти; ▪ пере

лік компетент

ностей випус

кника;

▪ нормативни

й зміст підгот

овки здобува

чів вищої осві

ти, що сформ

ульовано

у термінах ре

зультатів нав

чання;

▪ форми атест

ації здобувач

ів вищої освіт

и; ▪ вимо

ги до наявнос

ті системи вн

утрішнього за


кості вищої о

світи; ▪ вимо

ги професійн

их стандартів

(за наявност

і). Викор

истання рані

ше затвердж

ених стандар

тів неможлив

е як через в

ідмін-ність і

деології (укл

адені не на ко

мпетентністн

ій основі, а на

діяльнісному

під-ході та

базуються н

е на результа

тах навчання

, а на перелік

ах обов'язко

вих дис-

циплін), так

і через запро

вадження з 2

016 року нов

ого переліку

спеціально-

стей, що сфор

мований на о

снові МСКО –

2013.

63


ться із залу

ченням

студентів та і

нших стейкхо

лдерів;

▪ використов

ують зовнішн

ю ек-сперти

зу та орієнти

ри; ▪ відо

бражають чот

ири цілі ви-

щої освіти

Ради Європи

(див.

"Сфера дії і кл

ючові понятт

я"); ▪ розр

облені таким

чином, щоб

уможливити

поступовий

прогрес

студентів;

▪ визначають

очікуване н

аван-таженн

я студентів,

наприклад, в

ECTS; ▪ містя

ть чітко визн

ачені можли-

вості проходж

ення практик

и, якщо

це доречно; ▪ підл

ягають офіцій

ному проце-

су затвердже

ння у закладі

.

Навчання за н

овими освітн

іми програма

ми офіційно

вже розпочал

ося із 1 ве-

ресня 2016 р

оку, однак до

сі відсутні р

екомендації щ

одо їх розроб

лення. Уже

навесні 2017

року мають б

ути акредито

вані перші пр

ограми, проте

акредита-

ційні вимоги

наразі відсу

тні, тож прое

ктанти освітн

іх програм не

мають належ

-них ор

ієнтирів. Вим

оги ж до осв

ітніх програм

, сформульова

ні у чинних Л

іцен-зійних

умовах, зі ст

ейкхолдерами

не узгоджув

алися та пер

еважно не м

ають стосун

ку до забезпе


. До того ж, з

гідно зі ст. 18

Закону, акре

дитація

освітніх про

грам має здій

снюватися Н

аціональним

агентством


якості


, яке наразі щ

е не запрацю

вало. ЗВО за

необхідност

і, користуючи

сь наданими

їм правами а

втономності,

ство-рюють

робочі групи

із розробки в

ласних реком

ендації щодо

: ▪ форм

ування освітн

іх, освітньо-п

рофесійних т

а освітньо-на

укових прогр

ам за рівн

ями молодшо

го бакалавра,

бакалавра, м

агістра й докт

ора філософії;

▪ запр

овадження с

пеціалізацій;

▪ форм

ування навча

льних планів

4 . У нови

х освітніх пр

ограмах нава

нтаження сту

дентів визна

чено у креди

тах ЄКТС;

вони зазвича

й містять ви

моги щодо пр

актичної підг

отовки та в т

ій чи іншій

формі проход

ять зовнішню

експертизу

перед затвер

дженням у З

ВО, од-

нак відсутніст

ь загальних в

имог і реком

ендацій ускл

аднює оціню

вання якості

запров

аджених док

ументів і ство

рених на їх о

снові проекті

в програм.

Оцінка


у:

▪ не відповід

ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;


оцінити на ць

ому етапі.

4 Напр

., Наказ Київ

ського націон

ального уніве

рситету імен

і Тараса Шевч

енка від 30.1

2.14 №1094-3

2 "Про підгот

овку навчаль

них планів

підготовки з

а освітніми р

івнями бакал

авра і магістра

у 2015 році".

64

1.3.

СТУДЕН

ТОЦЕНТРОВА

НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ

ТА ОЦІНЮВАННЯ

Стандар

т:


ть забезпечи

ти реа-

лізацію прогр

ам таким чин

ом, щоб

заохотити ст

удентів брат

и активну

роль у розви

тку освітньо

го проце-

су, а оцінюв

ання студен

тів відо-

бражало цей

підхід.

Рек

омен

дац

ії:

Студентоцент

роване навча

ння та

викладання

відіграють

важливу

роль у сти

мулюванні

мотивації

студентів, їх

самоаналізі

та залу-

ченні до ос

вітнього пр

оцесу. Це

означає ре

тельне обг

оворення

процесів розр

облення та р

еалізації


грам та оц

інювання

результатів н

авчання.

Запроваджен

ня студенто

центро-

ваного навча

ння та викла

дання є

таким, що: ▪ пова

жає та врахо

вує різноман

іт-ність

студентів т

а їх потреб

и, уможл

ивлюючи гн

учкі навчаль

ні траєкт

орії; ▪ урах

овує та вико

ристовує різн

і способ

и надання

освітніх пос

луг, якщо ц

е доцільно;

▪ гнучко ви

користовує

різнома-

нітні педагог

ічні методи;

Перехід до ст

удентоцентро

ваного навча

ння став мож

ливий лише

2014 року

із прийняттям

Закону Укра

їни "Про вищ

у освіту". Зок

рема, Законом

передба-

чено широкі

можливості д

ля студентсь

кого самовря

дування та їх

участі у

формуванні т

а реалізації о

світньої полі

тики ЗВО, а с

аме: ▪ учас

ть в обговоре

нні та виріше

нні питань у

досконалення


ро-цесу, н

ауково-дослід

ної роботи, пр

изначення ст

ипендій тощо

; ▪ учас

ть у заходах (

процесах) що

до забезпечен

ня якості вищ

ої освіти;

▪ делегуванн

я представни

ків до робочи

х, консультат

ивно-дорадчи

х органів;

▪ внесення п

ропозицій що

до змісту нав


ів і програм.

Крім того, за

Законом до п

рав осіб, які н

авчаються у

ЗВО, належат

ь також:

▪ вибір навч

альних дисци

плін у межах

, що передба

чені відповід

ною освіт-

ньою програм

ою та робочи

м навчальним

планом, в об

сязі, що стан

овить не

менш як 25 %

від загально

ї кількості кр

едитів ЄКТС,

що передбач

ені для пев-

ного рівня ви

щої освіти;

▪ навчання о

дночасно за к

ількома освіт

німи програм

ами, а також

у кількох

вищих навча

льних заклад

ах, за умови

отримання т

ільки однієї


за кож

ним ступенем

за кошти дер

жавного (міс

цевого) бюдж

ету; ▪ акад

емічна мобіл

ьність, у т. ч.

міжнародна;

▪ учас

ть у формуван

ні індивідуал

ьного навчаль

ного плану.

Ці норми Зак

ону поки що

реалізовуют

ься не в повн

ому обсязі – я

к через від-

сутність/недо

сконалість не

обхідної норм

ативної бази

на рівні ЗВО, т

ак і через

недостатню а

ктивність сам

их студентів

. Серед причи

н відносної п

асивності

студентів:

▪ необхідніст

ь витрачати

час і зусилля;

▪ неві

ра в можливіс

ть реального

впливу на про

цеси у ЗВО;

▪ відсутність

очевидних м

еханізмів впл

иву або пога

на поінформ

ованість

про них; ▪ побо

ювання щод

о можливого

застосуванн

я заходів ад

міністративно

го впливу

(успішність, с

типендії, нада

ння гуртожи

тку тощо) за

несанкціоно

вану активн

ість;

65

▪ регулярно

оцінює та к

оригує

способи нада

ння освітніх

послуг і

педагогічні м

етоди;

▪ підтримує

відчуття авт

ономно-

сті у тих, хто

навчаються,

водночас

забезпечуюч

и відповідний

супровід

і підтримку з

боку виклада

ча; ▪ спри

яє взаємній

повазі у сто

-сунках

студент–викл

адач; ▪ має

належні про

цедури для ро

з-гляду

скарг студент

ів. Визнаю

чи важливіст

ь оцінюванн

я для п

рогресу сту

дентів і їхн

ьої майбу

тньої кар'єр

и, процедур

и забезп

ечення якост

і для оцінюва

н-ня пер

едбачають, щ

о: ▪ оцін

ювачі ознайо

млені з мето

-дами

проведення

тестування

та екзаме

нування та о

тримують пі

дт-римку

для розвитк

у власних на

ви-чок у ц

ій сфері;

▪ критерії і

методи оціню

вання,

виставлення

оцінок опри

людню-

ються заздал

егідь;

▪ недостатня

обізнаність з

і своїми прав

ами та відсут

ність досвіду

в їх захисті;

▪ відсутність

мотивації до

навчання та

/або зацікавл

еності в отри

манні якіс-

них освітніх

послуг;

▪ орієнтація н

е на здобуття

знань, а на о

тримання ди

плому, потре

бам якої

більше відпов

ідає не компе

тентністна, а

процесна сис

тема. Щодо

недосконалос

ті нормативно

ї бази ЗВО се

ред основни

х недоліків м

ож-на наз

вати відсутн

ість або недо

статність чіт

ких процедур

реалізації ст

уден-тами с

воїх прав і ві

днаходження

консенсусни

х рішень з п

итань органі

зації освітн

ього процесу

та конструюв

ання освітніх

програм. У д

еяких ЗВО Ук

раїни запров

аджено соціо

логічні опит

ування студе

нтів, але вра

хування їх ре

зуль-татів п

ри прийнятті

рішень прак

тично не вре

гульоване. Щ

оправда, і сам

і опи-туванн

я часто мають

аматорський

характер, ме

тодично не за

безпечені. По

ча-сти не

розроблено

процедури й м

еханізми їх оп

рацювання, п

роведення ан

алі-зу та в

життя відпов

ідних заходів

за результат

ами опитуван

ь, переважно

не-має пр

актики застос

ування їх резу

льтатів.

Відповідно до

вибіркового

опитування З

ВО, в основно

му права студ

ентів на

участь в орга

нізації освітн


реалізуються

шляхом:

▪ включенням

студентів до

складу вчени

х рад інститу

тів і факульте

тів; ▪ учас

ті в обговоре

ні переліку ди

сциплін за ви

бором студен

та та ЗВО;

▪ вільного в

ибору дисцип

лін варіативн

ої компоненти

5 ; ▪ анке

тування студе

нтів у межах

ЗВО6 або факульт

ету/інституту

. На жал

ь, в абсолют

ній більшост

і ЗВО не прак

тикують опи

тування студ

ентів щодо я

кості конкрет

них освітніх

програм та/аб

о якості робо

ти науково-п

еда-гогічн

их працівник

ів, які виклад

ають за цими

програмами

. У більшост

і ви-кладач

ів досі не сфо

рмовано розу

міння необхі

дності опиту

вань студент

ів для

5 Напр.

, тимчасове п

оложення "П

ро порядок р

еалізації студ

ентами Київсь

кого націона

льного універ

ситету імені

Тараса Шевче

нка права

на вільний ви

бір навчальни

х дисциплін"

. 6 Напр.

, Розпорядже

ння ректора

КНУТШ від 29

.12.15 за №1

09 про моніт

оринг зимово

ї екзаменацій

ної сесії і Ріш

ення Вченої р

ади універ

ситету щодо

започаткуван

ня соціологіч

них опитуван

ь студентів я

к інструмента

забезпеченн

я якості осві

тнього проце

су. Анкета

містила три

блоки питан

ь: 1) оцінка

якості робот

и викладача,

який читав л

екції; оцінка

якості робот


який провод

ив практичні

/семінарські

/лабораторні

заняття; оці

нка місця дис

ципліни в про

грамі підгото

вки.

66

▪ оцінюванн

я демонструє

студен-

там міру, яко

ю було дося

гнуто за-

планованих р

езультатів н

авчання.

Студенти отр

имують відг

ук, який,

за необхідн

ості, супрово

джується

порадами що

до освітньог

о процесу;

▪ де можлив

о, оцінюванн

я прово-

диться більш

, ніж одним е

кзамена-

тором; ▪ інстр

укції з оціню

вання врахо-

вують пом'як

шувальні обс

тавини;

▪ оцінюванн

я є послідов

ним, чес-

но застосову

ється до всіх

студентів

і проводитьс

я, відповідно

до вста-

новлених про

цедур;

▪ визначено

офіційну пр

оцедуру

розгляду звер

нень студент

ів.

визначення я

кості роботи

викладачів та

навчальних

програм, що

також упо-

вільнює пере

хід до студен

тоцентровано

го навчання.

У низці вип

адків навіть

упроваджуюч

и таке опиту

вання, адмін

істрація ЗВО

змушена, че

рез відсут-

ність норма

тивної бази

та задля уни

кнення нега

тивної реакц

ії науково-

педагогічних

і педагогічн


ів, здійснюва

ти його лиш

е за згоди

викладача. Ок

ремою пробл

емою є стано

влення культ

ури оцінюван

ня викла-

дачів у студен

тському серед

овищі.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




Практика забе


сті оцінюван

ня в ЗВО:

▪ викладацьк

ий склад опа

новує методи

оцінювання т

а укладання т

естових та

екзаменаційн

их завдань пе

реважно само

стійно або за

допомогою б

ільш досвід-

чених колег.

Спеціальні п

рограми підго

товки та підв

ищення квал

іфікації ви-

кладачів із пи

тань освітніх

вимірювань іс

нують в обме

женій кілько

сті ЗВО;

▪ після запро

вадження в У

країні інстру

ментів прозо

рості ЄКТС ви

переджу-

юче ознайом

лення студен

тів із методам

и та критерія

ми оцінюван

ня є обов'яз-

ковою нормо

ю освітнього

процесу у вс

іх ЗВО, ця інф

ормація тако

ж оприлюд-

нюється у р

обочих навча

льних програ

мах. Водноча

с критерії ви

ставлення

оцінок перев

ажно описую

ть процедуру

та недостат

ньо корелюю

ть із запла-

нованими рез

ультатами на

вчання;

▪ більшість

ЗВО використ

овує 100-бал

ьну шкалу оц

інювання та д

иференці-

ації оцінок, щ

о дає студент

ам достатньо

інформації д

ля розуміння

міри, якою

вони досягли

поставлених

результатів

, а також вла

сного рейтин

гу в межах

групи. Норм

, які зобов'я

зували б вик

ладачів супр

оводжувати

виставлення

оцінки роз'яс

ненням та/або

надавати по

ради щодо оп

анування нав

чальних

дисциплін, у

ЗВО немає. Ві

дповідні дії з

дійснюються

частиною вик

ладачів із

власної ініціа

тиви;

67

▪ із часу при

йняття Станд

артів і реком

ендацій щод

о забезпечен

ня якості в

Європейськом

у просторі ви

щої освіти (2

006) у ЗВО У

країни посту

пово поши-

рилась практ

ика прийнят

тя іспитів біл

ьш ніж одним

викладачем.

Наразі ви-

моги щодо пр

ийняття іспи

ту не менш

ніж двома ви

кладачами м

істяться в

положеннях

про оцінюван

ня понад пол

овини україн

ських ЗВО. З

апроваджен-

ня інституту

зовнішніх екз

аменаторів зн

ачно ускладн

ене відсутніст

ю відпо-

відної норма

тивної бази,

яка б реглам

ентувала фін

ансові та ор

ганізаційні

питання залуч

ення експерт

ів; ▪ у від

повідних пол

оженнях ЗВО

зафіксоване

право студен

тів на перене

сен-ня та/а

бо відтерміну

вання процед

ури оцінюван

ня (іспит, зал

ік тощо) за о

б'єк-тивни

х причин (по

м'якшувальни

х обставин). Н

а жаль, зазви

чай відсутні ч

іткі вимоги

щодо термін

ів надання ві

дповідних до

кументів і ре

гламентація т

ер-мінів п

еренесення о

цінювання. Рі

шення прийм

ають адмініс

трації;

▪ послідовніс

ть процедур

оцінювання, р

івність усіх с

тудентів, нео

бхідність

дотримання п

ринципів ака

демічної добр

очесності пос

тулюються у

положен-

нях усіх ЗВО

. Проблеми м

ожуть виник

ати лише чер

ез недотрим

ання вимог

цих положен

ь; ▪ усі З

ВО мають про

цедури розгл

яду скарг сту

дентів щодо

результатів о

ці-нюван

ня. Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає частко

во; ▪ пере

важно



дповідає;




68

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ

ІЯ СТУДЕНТІВ

Стандар

т:


ть послідовн

о за-стосов

увати визнач

ені наперед

та опубліков

ані інструкц

ії, що охоплю

ють усі стаді

ї "життєвого

циклу" студе

нта, наприкл

ад, за-рахува

ння, досягне

ння, визнан-

ня та атестац

ію. Рек

омен

дац

ії:

Забезпечення

умов і підтри

мки, що не

обхідні для

досягнення

студентами п

рогресу в ака

деміч-ній ка

р'єрі, відповід

ає інтересам

кожного сту

дента, програ

м, за-кладів

і систем. Не

обхідно мати

доціль

ні процедури

зарахування,

визнан

ня кваліфіка

цій і завер-

шення освіт

и, особливо,

коли

студенти є м

обільними як

у ме-жах, т

ак і між сис

темами вищо

ї освіти

. Важливо, що

б політика д

осту-пу, пр

оцеси та кри

терії зараху-

вання втілюв

алися послід

овно та п

розоро. Заб

езпечується

ознайомленн

я із закладом

і про-грамою

. Заклад

и мають за

провадити

процеси та

інструменти

для збиран

ня та монітор

ингу інфор-

мації щодо пр

огресу студе

нтів і

У розд. VIII "

Доступ до ви

щої освіти, п

рийом, відра

хування, пере

ривання нав-

чання, понов

лення та пер

еведення осі

б, які навчаю

ться у вищи

х навчальних

заклад

ах" Закону Ук

раїни "Про ви

щу освіту" пе

редбачено ум

ови прийому

на нав-

чання до вищ

их навчальни

х закладів; ви

значення, про

грами, проце

дуру та поря

-док пр

оведення зов

нішнього нез

алежного оц

інювання; під

стави та про

цедури

відрахування

, перериванн

я навчання,

поновлення т

а переведенн

я здобувачів

вищої

освіти.

Доступ до які

сної вищої ос

віти в Україн

і забезпечуєт

ься шляхом з

овнішнього н

е-залежн

ого оцінюван

ня результатів

навчання, що

здобуті на осн

ові повної заг

альної

середньої осв

іти, яке здійс

нюється спец

іально уповн

оваженою дер

жавою устан

о-вою, в

ідповідно до

порядку пров

едення зовніш

нього незале

жного оцінюв

ання та

моніторингу

якості освіти,

яке встанов

лене КМ Укр

аїни, і викори

стовується д

ля прийом

у до вищих на

вчальних закл

адів на конку

рсній основі (

ст. 45 Закону)

. Умови

прийому до ви

щих навчальн

их закладів Ук

раїни щороку

затверджуют

ься Міністер-

ством освіти

т науки Укра

їни, політика

(профорієнт

аційна діяльн

ість, формува

ння умов д

оступу до осв

іти, плануван

ня прийому н

а навчання т

ощо) ЗВО що

до форму-

вання контин

генту студент

ів реалізуєтьс

я в межах, що

визначені цим

и умовами.

Питання фор

мування індив

ідуальних ос

вітніх траєкт

орій студенті

в в Україні ре

-гулює

морально заст

аріле Положен

ня про поряд

ок переведен

ня, відрахува

ння та

поновлення с

тудентів вищ

их закладів ос

віти, яке затв

ерджене нака

зом Міністер

с-тва осв

іти і науки Ук

раїни від 15.0

7.96 № 245. В

ідсутність но

вого положен

ня часто

спричиняє ко

нфлікти між З

ВО та студент

ами, які виріш

уються через

суди. Розроб-

ка ЗВО власн

их положень

із цього пита

ння не дозво

ляє зняти вс

і суперечност

і, оскіль

ки невідпов

ідність поло

жень ЗВО з

агальноукраї

нському зако

нодавству

створюють пр

авову колізію

. Вимог

и щодо проз

орості й дост

упності умов

, правил, проц

едур доступу

до ви-

щої освіти н

еухильно дот

римують та

оприлюднюю

ть на сайтах

МОН Україн

и, вищих


закладів і їх с

труктурних п

ідрозділів. Ін

формація що

до зара-

хування, поно

влення, перев

едення, відра

хування студ

ентів фіксуєть

ся в Єдиній

загальнодерж

авній електро

нній базі з п

итань освіти

, в якій перед

бачена, зокре

-ма, мож

ливість пере

вірки статусу

особи, яка на

вчається у ЗВ

О.

69

вжити відпов

ідних дій на

основі

цієї інформац

ії. Чесне

визнання кв

аліфікацій


, періодів навч

ання й

попереднього

навчання,

вклю-чаючи

визнання не

формального

та інф

ормального

навчання, є

важливими с

кладовими за

безпе-чення

прогресу студ

ентів у нав-

чанні, водноч

ас сприяючи

їх мо-більно

сті. Належні

процедури

визнання спи

раються на:

▪ відповідніс

ть інституц

ійної практи

ки визнання

кваліфікацій

принципам

Лісабонської

конве-

нції про визн

ання кваліфі

кацій; ▪ співп

рацю з інши

ми закла-

дами, агентс

твами із заб

езпе-чення

якості та н

аціональним

центро

м ENIC/NARI

C з метою

визнання в ус

ій країні.

Випуск студе

нтів являє с

обою кульмі

націю період

у навчання.

Студентам п

отрібно отр

имати

документи, щ

о роз'ясняют

ь здо-буті

кваліфікації,

включаючи

результати н

авчання, а т

акож контек

ст, рівень, зм

іст і статус

програми, я

ку вони ус

пішно заверш

или.

Процедура ф

іксації навча

льних досягн

ень студенті

в (зокрема,

присудження

кредит

ів) відповідає

вимогам ЄКТ

С. Питан

ня визнання

результатів н

авчання регу

люється Пол

оженням про

поря-док пе

реведення, ві

драхування т

а поновлення

студентів ви

щих закладів

освіти,

постановою К

М України "П

ро затвердж

ення Положе

ння про поря

док реалізац

ії права

на академічн

у мобільніст

ь", Наказом М

ОН України

"Про затверд

ження

Порядку про

ведення атест

ації для визн

ання здобути

х кваліфікац

ій, результат

ів навчан

ня та період

ів навчання в

системі вищ

ої освіти, здо

бутих на тим

часово

окупованій те

риторії Украї

ни після 20 лю

того 2014 ро

ку" (положен

ня цих доку-

ментів детал

ізовано у від

повідних акт

ах ЗВО).

Реальна можл

ивість переза

раховувати п

еріоди навча

ння в інших н

авчальних за

-кладах

і визнавати

результати н

авчання з'яви

лась тільки п

ісля прийнятт

я остан-

ніх двох доку

ментів. До то

го ж, наприкл

ад, практично

неможливим

було перезар

а-хуванн

я дисципліни

, яка відрізня

лась за форму

люванням на

зви чи обсяго

м креди-

тів. Новий по

рядок здійсн

ення академі

чної мобільн

ості всіма уч

асниками ос-

вітнього про

цесу є важли

вим кроком у

процесі імпл

ементації Зак

ону України "

Про вищу о

світу" та ство

рення дієвого

інструментар

ію (чітке виз

начення видів

і форм

академічної м

обільності; за

кріплення ме

ханізму пере

зарахування

отриманих к

ре-дитів н

а основі Європ

ейської креди

тно-трансфер

ної системи (

ЄКТС), зокрем

а шля-хом по

рівняння змі

сту навчальн

их програм, а

не назв кур

сів; збережен

ня місця

навчання та с

типендії для с

тудентів і міс

ця роботи – д

ля працівник

ів ЗВО, що бе

-руть у

часть у прог

рамах академ

ічної мобільн

ості) для інт

ернаціоналіз

ації укра-

їнських ЗВО.

Відтепер усі н

еобхідні ріше

ння можуть б

ути прийняті

на рівні вищ

ого навчал

ьного закладу

. До 201

6 року докум

енти ЄКТС (за

ява, угода, ак

адемічна дов

ідка) для реал

ізації сту-

дентської моб

ільності вико

ристовували

майже 3/4 на

вчальних зак

ладів, але ці

до-кумент

и видавали

паралельно д

о документів

, форми яки

х були офіці

йно за-

тверджені в У

країні. На сьо

годні в Україн

і запроваджен

о нові форми

документів

мобільності, я

кі відповідаю

ть вимогам Є

КТС. Із прий

няттям Закон

у "Про вищу

освіту" право

визнання ос

вітніх кваліф

ікацій на-

дано ЗВО. Види, з

міст і структу

ра документі

в про вищу ос

віту (диплом

молодшого б

акалав-

ра, бакалавра

, магістра, до

ктора філосо

фії, доктора

наук та дода

тку до дипло

му

70

про вищу осв

іту) визначен

і Законом (ст

. 7), затвердж

ені Постанов

ою КМ Україн

и від 31.

03.15 № 193 "П

ро документи

про вищу осв

іту (наукові с

тупені) держ

авного

зразка" і дет

алізовано у н

аказі МОН від

12.05.15 №5

25 "Про затв

ердження фор

м докуме

нтів про вищу

освіту (наук

ові ступені) д

ержавного зр

азка та дода

тків до

них, зразка ак

адемічної дов

ідки". Нові фор

ми документі

в про вищу ос

віту відпові-

дають вимога

м стандартів

ЄПВО, чітко

ідентифікую

ть присвоєні

кваліфікації

і містят

ь необхідну

інформацію п

ро результат

и навчання о

соби за відп

овідною

програмою. П

еревагою нов

их документі

в є те, що вон

и укладаютьс

я двома мова

ми (україн

ською та анг

лійською), ун

аслідок чого

полегшено ї

х сприйняття

та спро-

щено процеду

ру визнання

за межами Ук

раїни. Одноч

асно з упров

адженням цих

докуме

нтів ліквідов

ано практику

паралельног

о існування д

вох додатків

до дип-

лома про вищ

у освіту (Дод

аток до дипл

ома про вищу

освіту європ

ейського зраз

ка (DIPLO

MA SUPPLEME

NT) видавали

в Україні на в

имогу студен

та після затве

рджен-

ня 2010 року

відповідного

порядку на д

одаток тради

ційної форми

). Відпов

ідно до Зако

ну, відповіда

льність за ви

дачу докумен

тів про вищ

у освіту

покладено на

ЗВО. Докумен

т про вищу ос

віту державн

ого зразка ЗВ

О видає тіль-

ки за акредит

ованою освітн

ьою програмо

ю. За неакред

итованою осв

ітньою про-

грамою ЗВО в

иготовляють

і видають вл

асні докумен

ти про вищу

освіту у поря

д-ку та з

а зразком, що

визначені вч

еною радою З

ВО. Проце

дури підтвер

дження та ви

знання кваліф

ікацій, що пр

исвоєні ЗВО У

краї-ни, пр

искорюються

та спрощуют

ься за рахуно

к того, що ін

формація пр

о видані

дипломи вн

оситься (крі

м вищих вій

ськових навч

альних закла

дів) до Єдин

ої держа

вної електрон

ної бази.

Вимоги щодо

умов видачі д

ипломів із ві

дзнакою на сь

огодні ЗВО в

изначають са

-мостій

но7 . Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере

важно



дповідає;




7 Напр., Полож

ення про дип

лом із відзна

кою Київсько

го національ

ного універс

итету імені Т

араса Шевченк

а від 03.11.14

.

71

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Стандар

т:

Заклади мают

ь переконатис

ь у комп

етентності св

оїх викла-

дачів. Вони м

ають застосо

ву-вати ч

есні та прозо

рі процеси

щодо прийнят

тя на роботу

та розвит

ку персоналу.

Рек

омен

дац

ії:

Роль виклада

ча є вирішал

ь-ною у

створенні в

исокоякіс-

ного досвід

у студентів

та уможл

ивленні набут

тя знань,

компетентнос

тей і навичо

к. Конти

нгент студен

тів, що

стає все різ

номанітніши

м і зорієн

тований на р

езультати

навчання, ви

магає студен

то-центро

ваного навч

ання та

викладання,

отже, роль

ви-кладач

а також зм

інюється

(див. Стандар

т 1.3). Заклад

и вищої освіти

несуть

первинну відп

овідальність

за якість

персоналу т

а забезпе-

чення сприят

ливого серед

о-вища, щ

о дозволяє е

фективно

виконувати

роботу. Так

е середо

вище: ▪ установлю

є та слідує зр

о-зуміли

м, прозорим

і чесним

процесам що

до зарахуван

ня На державно

му рівні про

цедури залуч

ення науково

-педагогічни

х працівників

до навчал

ьного процес

у та вдоскона

лення фахово

ї майстерност

і регламентую

ть Закон

України "Про

вищу освіту

" (ст. 52-60)

, Положення

про підвище

ння кваліфік

ації і стажув

ання педагог

ічних і наук

ово-педагогіч

них працівни

ків вищих н

авчальних

закладів, що

затверджені

наказом МОН

МС України

2013 року, Ти

пове положе

ння про ат

естацію педаг

огічних прац

івників, що з

атверджене

наказом Мін

істерства

освіти і наук

и України від

06.06.10, Ліц

ензійними ум

овами прова

дження освіт

ньої діяльн

ості закладів

освіти (Кадр

ові вимоги що


ння провадж

ення освіт-

ньої діяльнос

ті у сфері вищ

ої освіти) тощ

о. На основі ц

их документі

в у ЗВО Україн

и розроб

лено власні п

оложення.

Педагогічні працівники

Відповідно д

о ст. 55 Зако

ну посади пе

дагогічних пр

ацівників мо

жуть обіймат

и особи

зі ступенем м

агістра за відп

овідною спец

іальністю.

Статутом вищ

ого навчальн

ого закладу

можуть вста

новлюватися

, відповідно

до законо

давства, дода

ткові вимоги

до осіб, які м

ожуть обійма

ти посади пе

дагогічних

працівників. Педаго

гічних праців

ників признач

ають на посад

у та звільняю

ть з посади к

ерівни-

ки вищих нав

чальних закла

дів. Педагогіч

ні працівники

кожні п'ять

років проходя

ть атеста

цію, за резул

ьтатами якої

визначається

їх відповідніс

ть займаній

посаді, при-

своюються кв

аліфікаційні

категорії, пед

агогічні званн

я. Поряд

ок проведенн

я атестації пе


ацівників уст

ановлює цент

ральний

орган викона

вчої влади у с

фері освіти і н

ауки. Науково

-педагогічні

працівники

Посади науко

во-педагогічн


ів можуть об

іймати особи

, що мають н

ау-ковий

ступінь або в

чене звання, а

також особи

, що мають ст

упінь магістра

. Статут

ом вищого на

вчального за

кладу можут

ь встановлю

ватися, відпо

відно до

законодавств

а, додаткові

вимоги до

осіб, які мож

уть обіймати

посади наук

ово-педаго


ників. Під ча

с заміщення в

акантних пос

ад науково-п

едагогічних п

рацівників –

завідува-

чів (начальн

иків) кафедр

, професорів

, доцентів, с

тарших викл

адачів, викл

адачів

72

на роботу та

умов зайнято

сті, які ба

зуються на в

ажливості

викладання;

▪ пропонує т

а сприяє мож

-ливост

ям для про

фесійного

розвитку вик

ладачів;

▪ заохочує нау

кову діяльніст

ь для з

міцнення зв

'язків між

освітою та досл

ідженнями;

▪ заохочує ін

новації у мет

о-дах ви

кладання та

викорис-

тання нових

технологій.

укладенню т

рудового дог

овору (контр

акту) переду

є конкурсний

відбір, поря

док провед

ення якого за

тверджується

вченою радо

ю ЗВО.

В окремих ви

падках, за не

можливості з

абезпечення


роцесу наявн

ими штатн

ими працівни

ками, вакантн

і посади наук



ків можуть

заміщуватися

особами, які м

ають відповід

ну кваліфікац

ію, за трудови

м договором

до провед

ення конкурс

ного заміщенн

я цих посад у

поточному на

вчальному ро

ці. Права,

обов'язки та

гарантії нау

ково-педагог

ічних, науков

их, педагогічн

их та ін-

ших працівни

ків ЗВО, основ

ні посади нау

кових, науко


их і педагогіч

них праців

ників і поря

док їх заміще

ння, а також

питання робо

чого часу вр

егульовано

Законом (ст. 5

5-59). Закон

покладає на

науково-педа

гогічних, на

укових і пед

агогічних пра

цівників

обов'язок під

вищувати пр

офесійний рі

вень, педагог

ічну майстер

ність, науков

у ква-ліфіка

цію. Основни

ми шляхами

підвищення к

валіфікації в

изначено нав

чання в за-

кладах або пі

дрозділах піс

лядипломно

ї освіти, стаж

ування в Укра

їні та за її меж

ами. На ЗВО

покладено з



валіфікації і

стажування

педагогіч-

них, науково



не рідше одн

ого разу на п

'ять років зі з

бе-режен

ням середньо

ї заробітної п

лати. Результ

ати підвищен


ції і проход-

ження стажу

вання врахов

ують під час

проведення а

тестації педа

гогічних пра

цівни-ків та

під час обран

ня на посаду

за конкурсом

чи укладенн

я трудового

договору з


гогічними пр

ацівниками.

Деталізація в

ідповідних зо

бов'язань пра

цівників і ЗВ

О міститься

в положення

х, що затвер

джені МОН У

країни та сам

ими вищими

навчальним

и закладами

8 . Зокрема,

більшістю З

ВО прийнято

рішення про

навчання ін

оземних мов


го-гічного

персоналу.

Контроль як

ості кадрово

ї політики ЗВ

О здійснюєт

ься під час пр

оведення про

-цедур

ліцензування

та акредитац

ії, оскільки в

ідповідними

нормативни

ми доку-

ментами9 пере

дбачено кад

рові вимоги

щодо забез

печення про

вадження о

с-вітньо

ї діяльності у

сфері вищої

освіти.

8 Напр., у Пр

ограмі заход

ів із забезпеч

ення якості о

світи у Київс

ькому націон

альному уніве

рситеті імені

Тараса Шевч

енка серед

заходів тако

ж передбачен

о ті, що спря

мовано на п

ідвищення кв

аліфікації на

уково-педаго

гічних праці

вників і забе

зпечення їх

умотивовано

сті до розвит

ку культури

якості: проц

едури відбор

у та признач

ення на поса

ду науково-п

едагогічних

працівників;

удосконаленн

я їх фахової м

айстерності.

9 Постанова К

М України від

30.12.15 №1

187.

73

Разом із тим

, одне з ключ

ових питань

– оцінювання

рівня компет

ентності викл

а-дачів –

у нормативн

их документа

х врегульова

но лише рамк

ово, за обмеж

еним пе-

реліком фор

мальних озн

ак, більшість

із яких, до т

ого ж, харак

теризує (якіс

но та кількіс

но) рівень на

укових дослід

жень, тоді як

якість викла

дання перева

жно опи-

сують критер

ії, що не під

лягають вимі

рюванню. Ск

ладність ком

плексного оц

іню-вання

фахового рівн

я викладача

саме як наук


ного працівн

ика не є

внутрішньою

українською

проблемою, в

она виявляєт

ься й у струк

турі показник

ів і вагови

х коефіцієнта

х абсолютної

більшості рей

тингів, визна

чаючи прести

ж ЗВО.

Зазвичай ЗВО

проголошую

ть заохочення

наукової і пр

офесійної акт

ивності викла

-дачів,

їх академічно

ї мобільності

(міжнародно

ї і внутрішнь

ої), участі в о

світньому

процесі інозе

мних виклада

чів. Але ці пи

тання не маю

ть належної

фінансової пі

дт-римки

, а почасти н

едостатньо в

регульовані з

правового п

огляду. До то

го ж, в окре-

мих ЗВО (Хме

льницький і

Чернівецький

національні у

ніверситети

тощо) для оц

іню-вання

ефективності

професійної

діяльності ви

кладачів ство

рено власні р

ейтингові

системи, за д

опомогою як

их університе

ти стимулюю

ть окремі ви

ди діяльност


ів. Однак так

і системи, на

жаль, не мо

жна вважати

об'єктивним

и щодо оці-

нювання про

фесійної комп

етентності ви

кладача.

Як наслідок,

при прийнят

ті рішень щод

о фахової при

датності прет

ендента на по

-саду ви

кладача домін

уючою, якщо

не єдиною, є

оцінка науко

вої діяльност

і (фахово-

го рівня у пе

вній наукові

й сфері), що,

загалом, не ц

ілком корект

но та валідн

о. До того ж

, у ЗВО відсут

ні можливост

і позбавлення

від недоброс

овісного вик

ладача.

Ні на державн

ому рівні, ні

на рівні ЗВО н

е заохочуєтьс

я періодична

зміна виклада

-чем мі

сця роботи, т

ому, як наслід

ок, непоодин

окими є випа

дки, за яких в

икладач за

все своє житт

я (від навчанн

я до виходу н

а пенсію) не п

окидає стіни

свого ЗВО.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере

важно



дповідає;




74

1.6.

НАВ

ЧАЛ

ЬНІ РЕСУРСИ

ТА ПІДТРИМКА СТУДЕН

ТІВ

Стандар

т:

Заклади пови

нні мати від

-повідн

е фінансува

ння для

навчальної і

викладацької

ді-яльнос

ті, забезпечу

ючи адек-

ватні та лег

кодоступні н

ав-чальні

ресурси та

підтримку

студентів.

Рек

омен

дац

ії:

Для забезпе

чення кращо

го досвід

у вищої освіт

и заклади

надають різ

номанітні ре

сур-си, що

б допомогти

студентам

у навчанні. Ц

і ресурси вар

ію-ються

від фізичних,

таких як

бібліотеки, н

авчальне уст

ат-куванн

я та ІТ-інфр

аструкту-

ра, до людсь

кої підтримк

и у формі

наставників,

радників,

консультанті

в. Роль пос

луг підтри

мки має осо

бливе зна-

чення у спри

янні мобільн

ості студен

тів у межах і

між сис-

темами вищо

ї освіти.

Потреби студ

ентського ко

н-тинген

ту (студенти

з досві-

дом, заочної ф

орми навчанн

я, ті, що

працюють, ін

оземні, з

особливими

потребами),

а також

перехід до

студенто-

Ці питання р

егулюють пол

оження Зако

ну України "П

ро вищу освіт

у", Ліцензійн

і умови

провадження


льності закла

дів освіти та в

нутрішні доку

менти ЗВО.


п. 6 ст. 26 Зак

ону одним із

основних завд

ань ЗВО є ств

орення необх

ід-них ум

ов для реаліз

ації учасника

ми освітньог

о процесу їхн

іх здібностей і

талантів.

За Законом д

о кошторису

ЗВО включаю

ть витрати н

а придбання

майна та йо

го викори

стання, капіт

альне будівн

ицтво та рем

онт приміще

нь, поліпшенн

я матері-

ально-техніч

ного, навчаль

но-лаборатор

ного, навчаль

но-методично

го забезпечен

ня освітн


тощо. На жа

ль, на сьогод

ні більшість

статей матер

іального за-

безпечення ф

інансуються

майже повні

стю за рахун

ок спеціальн

их фондів ЗВ

О. Із держа

вного бюдже

ту кошти на

ці цілі не на

дходять навіт

ь національни

м ЗВО, для

яких Законом

передбачено

фінансуванн

я цих статей

на пріоритетн

их засадах.

Контроль дія

льності ЗВО щ

одо формуван

ня навчальни

х ресурсів і пі

дтримки сту

-дентів

(технологічн

і вимоги щод

о матеріальн

о-технічного

, навчально-м

етодичного

та інформац

ійного забез

печення пров

адження осв

ітньої діяльн

ості) здійсню

ється під час

процедур ліц

ензування та

акредитації.

Зокрема кон

тролюються:

Відомості про кількісні та якісні

показники

мат

еріально

-технічного забезпечення

освітньої

діяльност

і у сф

ері вищ

ої освіти:

▪ інформація

про загальну

площу примі

щень, що вик

ористовують

ся у навчальн

о-му про

цесі (адреса,

найменуванн

я, площа, доку

менти про пр

аво користув

ання);

▪ забезпечен

ня приміщен

нями навчаль

ного признач

ення та інши

ми приміщен

ня-ми (дл

я занять сту

дентів, курса

нтів, слухачі

в, лекційні, ау

диторні прим

іщення, ка-

бінети, лабор

аторії тощо);

комп'ютерн

і лабораторі

ї; спортивні

зали; приміщ

ення для на


гічних (педа

гогічних) пр

ацівників; сл

ужбові прим

іщення; біблі-

отека, читаль

ні зали; гурто

житки, їдаль

ні, буфети; пр

офілакторії, м

едичні пункт

и, бази в

ідпочинку;

▪ обладнанн

я лабораторі

й і спеціалізо

ваних кабіне

тів (наймену

вання лабора

торії, навчал

ьної дисциплі

ни, обладнанн

я); ▪ обла

днання, устат

кування та пр

ограмне забез

печення спеці

алізованих ко

мп'ютер-

них лаборато

рій, які забез

печують вик

онання начал

ьного плану

за спеціальн

істю (найме

нування лабо

раторії, її пло

ща, найменув

ання навчаль

ної дисциплін

и, модель і

75

центрованого

навчання

та гнучки

х методів на

вчання й


ураховують п

ри розпод

ілі, плануван

ні й на-

данні навчал

ьних ресурсів

і підтри

мки студенті

в. Підтри

мка студенті

в і ресу-

рсне забезп

ечення мож

уть бути о

рганізовані у

різні спо-

соби, залежн

о від умов у З

ВО. Поряд

із цим, вну

трішнє за-

безпечення

якості гаран

тує, що всі

ресурси від

повідають

цілям, є зага

льнодоступни

ми, а студ

енти – поінф

ормовані

про наявніс

ть відповід

них послуг

. У наданні по

слуг підтрим

ки виріша

льною є рол

ь допомі-

жного й ад

міністративно

го персон

алу, тому, він

повинен

бути кваліфі

кованим і ма

ти можли

вості для

розвитку

своїх компете

нтностей.

марка персон

альних комп'

ютерів, їх кіл

ькість, найм

енування пак

етів приклад

них програ

м (у т. ч. ліцен

зованих), дост

уп до Інтерне

ту, наявність

каналів досту

пу; ▪ інфо

рмація про со

ціальну інфр

аструктуру (н

айменування

, кількість, пл

оща). Відомості п

ро навчально

-мет

одичне

забезпечення освітньої

діяльност

і у сфері вищ

ої

освіти:

▪ комп

лекс навчаль

но-методичн

ого забезпече

ння навчальн

их дисциплін

; ▪ мето

дичне забезп

ечення курсов

ого проектув

ання; ▪ забе

зпечення про

грамами та ба

зами для про

ходження пра

ктики.

Відомості про

інформаційне

забезпечення освітньої

діяльност

і у сфері вищ

ої освіти:

▪ про

наявність біб

ліотеки;

▪ забезпечен

ня підручник

ами, навчаль

ними посібн

иками, довід

ковою та інш

ою навчал

ьною літерат

урою; ▪ пере

лік фахових п

еріодичних в

идань.

Слід зазначит

и, що частина

контрольова

них показник

ів абсолютно

не інформати

вна з погляд

у оцінки якос

ті вищої освіт

и (напр., вимо

ги щодо нада

ння інформаці

ї про марку

комп'ютера). Рівень матер

іального забе

зпечення нав

чальних ресур

сів і підтрим

ки студентів

на-віть у

найпрестижні

ших українсь

ких ЗВО слід

вважати не бі

льш як мініма

льно прий-

нятним.

До недоліків

рішень щодо

підтримки ст

удентів слід

зарахувати т

ой факт, що н

а-віть у

межах одног

о кампусу до

ступ до окре

мих видів тех

нічного й ме

тодичного


обмежено за

рахунок осо

бистого дост

упу у межах к

ожного факу

льте-ту/осві

тньої програм

и. Таким чино

м формуються

нерівні можл

ивості для ст

удентів

різних структ

урних підроз

ділів, чого не

має бути, оск

ільки доступ д

о ресурсів не м

ає залежа

ти від того, н

а якому факу

льтеті чи за я

кою програмо

ю студент на

вчається.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




76

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ

МЕНЕДЖМЕНТ

Стандар

т:


ть забезпечи

ти збиран

ня, аналіз і

викорис-

тання відпов

ідної інформ

ації для еф

ективного уп

равління

своїми прогр

амами та інш

ою діяльн

істю. Рек

омен

дац

ії:

Надійні дані

є життєво ва

ж-ливим

и для інфо

рмованого

прийняття р

ішень та усві

дом-лення

того, що прац

ює гарно,

а що – потре

бує уваги. Еф

ек-тивні

процеси зби

рання та

аналізу інфо

рмації про о

світ-ні про

грами та інш

у діяль-

ність підтри

мують систе

му внутрі

шнього заб

езпечення

якості. Зібран

а інформац

ія зале-

жить, певною

мірою, від ти

пу та міс

ії закладу. Я

вляють ін-

терес такі пар

аметри, як:

▪ ключові і

ндикатори д

ія-льност

і; ▪ проф

іль студен

тського

контингенту;

▪ рівн

і досягнень, у

спішнос-

ті та відрахув

ання студент

ів;

У ЗВО застос

овують різно

манітні моде

лі моніторин

гу, аудиту та

управління

якіс-тю, пр

оте усталеної

системи вони

не формують

. Незале

жний статус

ЗВО, що пере

дбачений у З

аконі України

"Про вищу о

світу", дає

можливість З

ВО самостійн

о формувати

методи, метод

ики, форми а

удиту та мон

ітори-нгу дл

я проведення

власного сам

ооцінювання.

На практиці ж

необхідність

звітування

перед різном

анітними кон

тролюючими

органами при

зводить до то

го, що інформ

ацій-ні сист

еми ЗВО прац

юють перева

жно на форму

вання зовніш

ніх звітів, а н

е на оціню-


освіти та фор

мування звітів

самооцінюва

ння. Частин

у інформації

(профіль сту

дентського к

онтингенту,

освітні траєк

торії студе-

нтів, характе

ристика викл

адацького ск

ладу), необхі

дної для мон

іторингу осві

тньої діяльн

ості, ЗВО зобо

в'язані вноси

ти до створен

ої 2011 року Є

диної держа

вної елек-

тронної бази

з питань осв

іти (Постанов

а КМ України

від 13.07. 11

№ 752 "Про с

тво-рення

Єдиної держ

авної електро

нної бази з п

итань освіти

"). У сфері ви

щої освіти

Єдина база в

ключає Реєс

три документ

ів про вищу

освіту та сер

тифікатів зов

ніш-нього

незалежного

оцінювання.

Єдина база є

джерелом да

них, яку вико

ристовують

під час прийо

му вступникі

в на навчанн

я, виготовлен

ня документі

в про освіту

дер-жавно

го зразка, зап

ровадження у

сфері освіти

інноваційни

х технологій

щодо вико-

ристання дан

их, у тому чи

слі, персонал

ьних. Структ

уру та функц

іонал цієї ба

зи спрямо

вано на здійс

нення контро

лю за діяльн

істю ЗВО, во

ни мало прид

атні для

обробки інфо

рмації усере

дині ЗВО, а м

ожливості об

міну інформа

ції між ЄДЕБО

та внутрі

шніми інфор

маційними си

стемами ЗВО

дуже обмеже

ні. На фор

мування внут

рішніх інфор

маційних сис

тем ЗВО впли

вали також ч

исельні

внутрішні ук

раїнські рей

тинги: рейти

нг МОН Укра

їни (існував

з 2004 до 20

15 р.), ТОП-2

00 кращих ЗВ

О України, Ко

мпас тощо. У

кожному сер

ед них було р

озроблено

власну систе

му показникі

в оцінки дія

льності (щод

о активності


у на міжнар

одному рівн

і, якості ко

нтингенту ст

удентів, яко

сті та рівня

науково-

педагогічног

о персоналу,

результатив

ності науков

о-дослідної,

науково-техн

ічної діяльн

ості, фінансо

вого та ресу

рсного забез

печення навч

ального проц

есу тощо).

Кожен із рей

тингів, що ф

ормувався від

повідно до в

ласної метод

ології (визна

ченої

77

▪ задоволені

сть студент

ів освітн

іми програма

ми; ▪ наяв

ні навчальні

ресурси

та підтримка

студентів;

▪ кар'єрні тр

аєкторії випу

с-кників

. Можуть вико

ристовуватис

я різні м

етоди збиран

ня інфо-

рмації. Важл

иво, щоб до

на-дання

й аналізу інф

ормації і

планування

подальших в

ід-повідн

их заходів б

ули залу-

чені студенти

та персонал.

метою рейти

нгування) і с

истеми їх пок

азників, на ж

аль, мало при

датний для ф

ор-муванн

я самозвітів

ЗВО. Намаган

ня забезпечи

ти якомога к

ращі досягне

ння у цих

рейтингах не

сприяло форм

ування самод

остатніх внут

рішніх інфор

маційних сист

ем – голо

вним завданн

ям ЗВО було н

е підвищення

власної якос

ті освіти та е

фективно-

сті, а успішні

сть формальн

ого звітуванн

я. Таким

чином, на сь

огодні у біль

шості ЗВО Ук

раїни сформ

овано фрагм

енти систем

обліку інфор

мації, що приз

начені перев

ажно для заб

езпечення зв

ітності за ок

реми-ми скл

адовими діял

ьності: кадр

ова політика

, фінансова д

іяльність, обл

ік контин-

генту студен

тів і їх успіш

ності, навант

аження викл

адачів, облік

матеріальни

х ресу-рсів то

що. Різні підх

оди до їх фор

мування зумо

влені насампе

ред потребам

и зовніш-

ньої звітност

і; не завжди

якісним і ча

сом нерегуля

рним є онов

лення інформ

ації; майже

повна ізольо

ваність цих

систем одна

від одної фак

тично унемож

ливлюють

будь-які серй

озні аналітич

ні дослідженн

я стану спра

в у ЗВО чи їх с

труктурних п

ід-розділ

ах. Практично

будь-який ст

атистичний з

віт для зовніш

ніх органів, л

іцензійна

чи акредитац

ійна справа т

ощо формую

ться в резул

ьтаті особист

их зусиль пр

аців-ників

відповідних

підрозділів. Д

о того ж, чер

ез невідповід

ність перелік

у та змісту

контрольован

их показникі

в діяльності н


кладів в Укр

аїні до загаль

но-прийн

ятих в європ

ейській і сві

товій практи

ці, навіть ная

вні інформац

ійні масиви

важко адапт

увати для по

дання заявок

на участь у м

іжнародних р

ейтингах тощ

о. Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




78

1.8.

ПУБЛІЧНА ІНФОРМ

АЦІЯ

Стандар

т:


ть публікува

ти зрозум

ілу, точну, об

'єктивну,

своєчасну та

легкодоступ

ну інформ

ацію про сво

ю діяль-

ність, включа

ючи програми

. Рек

омен

дац

ії:

Інформація п

ро діяльніст

ь заклад

ів корисна як

для май-

бутніх, так

і теперішніх

сту-дентів

, випускник

ів, інших


в і громадсько

сті. Отже,

заклади нада

ють ін-

формацію п

ро свою ді

яль-ність,

включаючи

програми,

які пропоную

ть, і критер

ії відбор

у на навчанн

я; запла-

новані резул

ьтати навчан

ня за цим

и програмам

и; квалі-

фікації, які

вони надаю

ть; процед

ури навчанн

я, викла-

дання та оц

інювання, щ

о викори

стовуються;

прохідні

бали та навч

альні можлив

ос-ті, до

ступні для

студентів;

інформацію щ

одо працевл

а-штува

ння випускни

ків.

Відповідно д

о п.п.4 п.3 ст

. 32 "Принци

пи діяльност

і, основні пр

ава та обов'я

зки вищог

о навчальног

о закладу" З

акону ЗВО зо

бов'язані "оп

рилюднюват

и на офіцій-

ному веб-сай

ті, на інформ

аційних стен

дах та в будь

-який інший

спосіб інфор

мацію про ре

алізацію свої

х прав і вико

нання зобов'

язань".

У кожного ЗВ

О України є с

воя сторінка (

сайт), де вик

ладено статут

, ліцензія, сер

ти-фікати

про акредита

цію, інформа

цію про прог

рами підготов

ки, керівницт

во, структу-

рні підрозділ

и. Окремі стру

ктурні підроз

діли також ма

ють влвасні с

торінки з інф

ор-мацією

про їх діяльн

ість. У 85 %

опитаних ЗВ

О є розроблен

і та розміщен

і на сайті зак

ладу інформа

ційні па-

кети (поки щ

о переважно


мовою). Регу

лярне оновле

ння інформа

цій-них па

кетів забезпе

чує не більш

як половина

ЗВО. На жаль

, досі не є тип

овим опри-

люднення кр

итичних звіт

ів щодо акре

дитації спеці

альностей на

сайтах ЗВО.

Частина інфо

рмації про З

ВО є відкрит

ою для досту

пу в Єдиній

державній е

лект-ронній

базі з питан

ь освіти, відк

ритий реєст

р навчальних

закладів як

ої включає,

зокрема: най

менування ви

щого навчал

ьного заклад

у та перелік

відокремлен

их структ

урних підроз

ділів; дату з

аснування; п

різвище, ім'я

, по батькові

керівника;

форму власн

ості; місцезн

аходження на

вчального зак

ладу; відсото

к напрямів і

спе-ціальн

остей, термін

дії ліцензії

яких закінчу

ється поточн

ого навчальн

ого року;

термін дії сер

тифіката про

акредитацію

ЗВО у цілом

у; дату прове

дення останн

ього заходу

державного

контролю, на

явність пору

шень; викона

ння планових

показни-

ків; висновок

щодо ступен

я ризику ЗВО

. Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере

важно



дповідає;




79

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ

НГ І ПЕРІОДИЧНИЙ

ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Стандар

т:


ть проводити

моніторинг

і період

ичний перег

ляд програм

для гаран-

тування дося

гання встано

влених для н

их цілей

і відповіднос

ті потребам

студентів і

суспільства. Ц

і перегляди

мають вести

до безпер

ервного вдо

сконалення

програми.

Про будь-які

дії, що запла

новані або в

житі як рез

ультат перег

ляду, слід ін

формувати

всі зацікавле

ні сторони.

Рек

омен

дац

ії:

Регулярний м

оніторинг, пе

регляд та оно

в-лення

освітніх прог

рам мають на

меті гаран-

тувати, що на

дання освітн

іх послуг зали

ша-ється

на відповідн

ому рівні, а

також ство-

рює сприятл

иве й ефек

тивне навчал

ьне середо

вище для студ

ентів. Вони в

ключають оц

інювання:

▪ змісту прог

рами у світлі

останніх досл

ід-жень у

певній сфері

знань, гарант

уючи, що

програма відп

овідає сучасн

им вимогам;

▪ потреб сусп

ільства, що зм

інюються;

▪ навчальног

о навантажен

ня студентів

, їх досягн

ень і заверше

ння освітньо

ї програми;

▪ ефективнос

ті процедур

оцінюванн

я студен

тів; ▪ очіку

вань, потреб

і задоволення

студен-

тів щодо про

грами;

Оцінювання

змісту прогр

ами на відпо

відність суча

сним вимогам

і потреб

ам суспільств

а, а почасти й

ефективност

і процедур оц

інювання

та досягнень

студентів п

ісля заверш

ення програм

и, здійснюєть

ся щорок

у під час підс

умкової атест

ації випускни

ків. Таке оці

нювання

здійснюють


і комісії, які

формують за

спеціальност

ями та про

грамами із за

лученням пре

дставників а

кадемічної і

наукової

спільноти по

за меж ЗВО, п

редставників

ринку праці

та органів д

ер-жавно

ї влади. Оцінк

и та рекомен

дації аналізу

ють і вивчаю

ть кафедри,

учені ради

факультетів/і

нститутів, З

ВО. Учені

ради факуль

те-тів/інс

титутів та/аб

о ЗВО зазвич

ай раз на рік

розглядают

ь питання

практичної пі

дготовки сту

дентів і прац

евлаштуванн

я випускникі

в. Моніто

ринг задовол

ення потреб

та очікувань

студентів зді

йснюють

зазвичай шля

хом їх опитув

ань. Узагальн

ення результ

атів опитуван

ня доводя

ть до відома

випускових к

афедр і вчени

х рад. На жал

ь, широке

обговорення



навчальних п

ланів (освітн

іх програ

м) за участі в

икладацького

складу та ст

удентства не

є типовим.

Основна скла

дова програм

и (раніше т.

зв. "нормати

вна", а нині о

бо-в'язко

ва складова

програми), як

а охоплює ві

д 50 до 75 %

обсягу нав-

чальної робот

и студентів,

як правило, з

алишається н

езмінною за в

есь час існ

ування прогр

ами. Якщо з

тих чи інших

причин вини

кає необ-

хідність внес

ення змін до

цієї частини,

то формуєть

ся нова прог

рама, а дія с

тарої – припи

няється. Фак

тично рішенн

я про необхід

ність вне-

сення змін д

о обов'язков

ої складової п

рограми є під

ставою для її

при-пинен

ня. Натомість вн

есення змін д

о вибіркової с

кладової прог

рами підгото

-вки зд

ійснюється в

продовж існу

вання програ

ми за рішенн

ям учених

рад факульте

тів/інституті

в, ЗВО, які пр

иймають у то

му числі із вр

аху-ванням

названих вищ

е процедур м

оніторингу.

80

▪ навчальног

о середовища

і послуг з пі

дт-римки

студентів, а

також їх від

повідність

меті програми

. Програ

ми регулярно

переглядают

ь та оно-

влюють, залу

чаючи до цьо

го процесу ст

уде-нтів та

інших стейк

холдерів. Зібр

ану інфор-

мацію аналіз

ують і на її

основі адапт

ують програ

му для забезп

ечення її відп

овідності

сучасним вим

огам. Характе

ристики онов

ле-ної про

грами оприлю

днюють.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




81

1.10

. ЦИКЛІЧНЕ ЗОВН

ІШНЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКО

СТІ

Стандар

т:


ть проходити

зовнішнє з

а-безпеч


відповідно д

о ESG, на

циклічній осн

ові. Рек

омен

дац

ії:

Зовнішнє заб

езпечення як

ості у різном

а-нітних

формах може

підтверджув

ати ефек-

тивність вну

трішнього за


кос-ті закл

аду, діяти як

каталізатор

для вдос-

коналення та

пропонувати

нові перспек

ти-ви. Вон

о також надає

інформацію, щ

о засвід-

чує заклад і г

ромадськість

в якості діял

ьно-сті зак

ладу. Заклади беру

ть участь у ц

иклічному зо

в-нішньо

му забезпече

нні якості, що

враховує,

де це доречно

, вимоги зак

онодавчої баз

и, в якій в

они функціо

нують. Таки

м чином,

залежно від


а, зовнішнє

за-безпеч

ення якості

може набува

ти різних

форм і зосер

еджуватися н

а різних орг

ані-заційн

их рівнях (пр

ограми, факул

ьтету або

закладу). Забезп


і – це безпе

рервний

процес, що не

завершуєть

ся зовнішнім

від-гуком

або звітом ч

и подальшим

и діями зі

сторони закл

аду. Таким

чином, закл

ади гарант

ують, що пр

огрес, якого

досягнуто

після поперед

ньої фази зо

внішнього заб

ез-печенн

я якості, ура

ховано при п

ідготовці

до наступної

.

До 2014 року

ЗВО мали пр

оходити проц

едури зовніш

нього забезп

е-чення

якості через

обмеженість

термінів дії

ліцензій і с

ертифікатів

акредитації (

від 5 до 10 р

оків, залежн

о від рівня п

рограми та т

ипу ЗВО). П

ри цьому вис

новки, зробл

ені під час ак

редитації, по

ширюва-

лись на всі п

рограми ЗВО

за відповідн

им напрямо

м/спеціальніс

тю. Після

прийняття З

аконів Україн

и "Про вищу

освіту" та "Пр

о ліцензу-

вання видів г

осподарської

діяльності" л

іцензії на пр

аво провадж

ення освітн

ьої діяльност

і стали безст

роковими, на

томість ЗВО

для здо-

буття права

видавати док

ументи про в

ищу освіту де

ржавного зр

азка зобов'

язані здійсн

ювати акред

итацію кожн

ої з освітніх

програм, за

якими відбув

ається підгот

овка фахівців

. Законо

м України "Пр

о вищу освіту

" компетенці

я прийняття

рішення

щодо акреди

тації програм

надана НАЗЯ

ВО й тим орг

анам, яким в

ін частко

во делегує ві

дповідні повн

оваження.

Додатковим с

тимулом для

ЗВО проходи

ти акредитац

ію є зумовле-

ність отрима

ння державн

ого замовленн

я наявністю

сертифікатів

про акреди

тацію. Право

ЗВО проходи

ти акредитац

ію у Міжнаро

дних аге-

нтствах та Ак

редитаційних

агентствах і

нших країн За

коном декла

ру-ється,

однак не вре

гульовано до

кументами н

ижчого рівня

. Окрем

і процедури

зовнішнього

оцінювання я


світи у

ЗВО на регул

ярній основі

передбачені

деякими укр

аїнськими та

між-народн

ими рейтинга

ми (Компас, Q

S, U-Multirank

тощо).

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере

важно відпов

ідає; ▪ повн

істю відповід

ає; ▪ нем

ожливо

оцінити

на даному етапі.

82

ЧАСТИНА 2: СТАНДАРТИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗОВНІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Державну політику щодо забезпечення якості вищої освіти визначають: ▪ Верховна Рада України (приймає закони, постанови, інші акти, проводить парламентські та комітетські слухання). ▪ Президент України (підписує закони, подає законопроекти, видає укази та розпорядження, готує послання до Верховної Ради України, зокрема з пи-тань якості та конкурентоспроможності вищої освіти тощо). Основні функції безпосереднього управління якістю вищої освіти, формуван-ня національної політики здійснюють: ▪ Кабінет Міністрів України (виконує закони України й акти Президента України, забезпечує проведення політики у сфері освіти, розвиток інновацій-ного потенціалу держави, вирішення питань державного управління у сфері освіти, науки, підготовку проектів законів щодо державних соціальних стан-дартів і соціальних гарантій; видає обов'язкові для виконання постанови та розпорядження у межах своєї компетенції). ▪ Міністерство освіти і науки України – головний орган у системі цен-тральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки, здійснення державного нагляду за діяльністю навчальних закладів (розробляє державні стандарти освіти, ви-значає стратегію моніторингу якості освіти та забезпечує його проведення, здійснює ліцензування та акредитацію вищих навчальних закладів, формує та забезпечує функціонування системи атестації наукових і науково-педаго-гічних кадрів). ▪ Державна інспекція навчальних закладів України – центральний орган ви-конавчої влади, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через міністра освіти і науки України (здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням вимог стандартів вищої освіти, дер-жавне інспектування; аналізує роботу навчальних закладів щодо дотримання ними нормативно-правових актів у сфері освіти, дає оцінку відповідності їх діяльності державним стандартам і вимогам, вносить пропозиції щодо усу-нення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти; здій-снює контроль і бере участь у моніторингу якості підготовки). ▪ Акредитаційна комісія (забезпечує додержання вимог ліцензування, ате-стації та акредитації навчальних закладів, бере участь в організації ліцензу-вання, атестації та акредитації навчальних закладів, спеціальностей та освітніх програм) – функціонує до початку роботи НАЗЯВО. ▪ Атестаційна колегія – дорадчий орган МОН України, що було утворено (На-каз МОНмолодьспорту від 14.09.11 № 1059, затверджує Положення про атеста-

83

ційну колегію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України) замість ліквідованої Вищої атестаційної комісії України з метою виконання повнова-жень щодо підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів ви-щої кваліфікації, які покладено на МОН України (бере участь у забезпеченні фун-кціонування системи підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; прийнятті рішень щодо діяльності аспірантури, ад'юнктури, докторантури; формуванні мережі спеціалізованих учених рад; затвердженні рішень спеціалізованих учених рад про присудження наукового ступеня доктора наук і кандидата наук; присвоєнні вчених звань старшого наукового співробітника, доцента та професора науковим і науково-педа-гогічним працівникам – функціонує до початку роботи НАЗЯВО. ▪ Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти – постійно дію-чий колегіальний орган, що уповноважений Законом України "Про вищу осві-ту" на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої осві-ти (Постанова КМ України від 15.04.15 № 244 "Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти"). Планується, що Агентство перебере на себе певні регуляторні й контрольні функції Міністерства освіти і науки України; замінить Атестаційну колегію та Акредитаційну комісію. До цього часу чіткого розмежування повноважень і повноцінного обміну інформацією між цими установами не існувало. До процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні нале-жить ліцензування, акредитація та зовнішні інспектування державними уста-новами. Ліцензування надає право ЗВО на провадження освітньої діяльності. Акредитацію призначено для визначення відповідності освітньої діяльності закладу освіти державним вимогам до якості освіти відповідного рівня та на-дання права на видачу дипломів державного зразка. Сертифікація засвідчува-ла визнання державними органами відповідності показників підготовки фахі-вців у ЗВО світовим стандартам. За останні 20 років система зовнішнього забезпечення якості вищої освіти змінювалась і модифікувалась, що пов'язано як зі створенням спеціалізованих інституцій чи перерозподілом повноважень між ними, так і зі змінами перелі-ків напрямів і спеціальностей вищої освіти, структури та змісту освітніх стан-дартів. До 2015 року необхідною умовою акредитації була абсолютна відповід-ність освітньої програми, у тому числі щодо переліків дисциплін, їх обсягів і видів заключного контролю вимогам стандарту. Окремі стандарти регулюва-ли до 90 % обсягу навчального часу студентів, натомість з інших напря-мів/спеціальностей стандарти так і не було створено. Більшість документів, які регулюють питання акредитації, створено на ви-конання застарілих або частково скасованих нормативних актів.

84

2.1.

УРАХУВАННЯ ВН

УТРІШНЬО

ГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Стандар

т:



ості має сто

су-ватись


і процесів вн

утрішньо-

го забезпече

ння якості, щ

о описані у Ч

. 1 ESG. Р

екомен

дац

ії:


якості у вищ

ій освіті ґру

н-туєтьс

я на відповід

альності закл

аду за як-

ість своїх про

грам та іншу

діяльність. О

тже, важли

во, щоб зовн

ішнє забезпе


визнав

ало та підт

римувало в

ідповідаль-

ність заклад

у за забезпе


. Для забезп

ечення зв'язк

у між зовніш

нім і внут-

рішнім оціню

ванням якост

і, зовнішнє о

ці-нюван

ня – включа

є врахування

стандартів

Ч. 1. Це мо

же здійснюв

атися різним

и шляха

ми, залежно

від типу з

овнішнього


якості.

До останньог

о часу при ф

ормуванні в

имог зовнішн

ього забезпе

-чення

якості вищо

ї освіти на м

ожливості си

стем внутріш

нього за-


кості та їх сп

рямованість

практично н

е зверталася

ува-га. І пр

ичина цього

– не в недос

коналості вну

трішніх сист

ем, а в то-

му, що такий

підхід факти

чно суперечи

ть успадкова

ному від СРС

Р принц

ипу державн

ого управлін

ня – майже п

овній підкон

трольності

процесів забе


сті Міністерст

ву освіти і н

ауки України

. Дотеп

ер визнання

зовнішніми о

рганами й ус

тановами від

повідаль-

ності ЗВО за я

кість своїх пр

ограм та осв


ості у цілому

та одноча

сно – права н

а прийняття


рішень не бул

о загаль-

ною практико

ю. На нин

ішньому етап

і врахування

й використан

ня процедур

внутрі-

шнього забе


сті при створ

енні системи


за-безпеч


світи не врегу

льовано.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ немо

жливо

оцінити


85

2.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ МЕТОДОЛОГІЙ

, ЩО

ВІДПОВІДАЮ

ТЬ МЕТІ

Стандар

т:

Зовнішнє оцін

ювання якос

ті слід визна

ча-ти та

розробляти т

аким чином,

щоб забез-

печити його

відповідність

досягненню

ці-лей і з

авдань, що вс

тановлені дл

я нього, із

одночасним

ураховування

м відповідно

сті норма

тивних поло

жень. До йо

го розроб-

лення та без

перервного

вдосконаленн

я слід за

лучати стейкх

олдерів.

Рек

омен

дац

ії:

Для забезпеч

ення ефекти

вності та об

'єк-тивнос

ті, зовнішньо


ння якості

життєво важ

ливо мати чіт

кі цілі, погод

жені зі стей

кхолдерами.

Цілі й завдан

ня щодо реал

ізації процесі

в: ▪ урах

овуватимуть

обсяг навант

аження

та витрати,

яких вимагат

име від закл

адів запров

адження цих

процесів;

▪ ураховуват

имуть необхі

дність допом

а-гати за

кладам підвищ

увати якість

; ▪ дозв

олятимуть за

кладам демо

нструва-

ти покращен

ня; ▪ забе

зпечуватимут

ь надання

чіткої ін-

формації щод

о результатів

і подальших

дій. Систем

а зовнішньог

о оцінюванн

я може

працювати

більш гнучко

, якщо закл

ади спромо

жні демонст

рувати ефек

тивність

системи внут

рішнього забе


сті.

При розробці

вимог (зокре

ма, щодо звіт

ування) до ЗВ

О не беретьс

я до ува

ги те, яким р

есурсом буде

зібрана інфо

рмація, не вр

аховується

співвідношен

ня витрачени

х зусиль до еф

ективності, ін

формативнос

ті даних.

Доволі часто

різні зовніш

ні установи в

имагають від

закладів

надати одну й

ту саму інфо

рмацію, але п

редставляти

її у дещо змін

е-ному

вигляді (нап

р., звіт вищо

го навчально

го закладу н

а початок

навчального

року за форм

ою 2-3 нк по

дають окрем

о до МОН (вк

лю-чає до

контингенту

студентів –

іноземних гр

омадян, які н

авчаються

за державни

м замовлення

м) та до Голо

вного управл

іння статисти

ки у місті

Києві (не вк

лючає до кон

тингенту жод

них студенті

в – інозем-

них громадян

)). До тог

о ж, перелік

и контрольов

аних показни

ків/параметрі

в часто

формуються

не відповідно

до задекларо

ваних цілей,

а відображаю

ть вузько

корпоративні

інтереси ко

нтролюючих о

рганів. Реаль

ного по-

годження ціле

й і завдань зі с

тейкхолдерам

и не відбуває

ться. Усі вим

оги спрямован

о на пошук по

милок і конт

роль, що не да

є мож-ливост

і відслідкову

вати динамік

у змін кільк

існих та якісн

их показ-

ників діяльн

ості ЗВО, тоді

як, відповідн

о до сучасних

вимог, форм

ати звітів м

усять бути ск

онструйовані

у такий спосі

б, щоб ЗВО м

али змогу

продемонстру

вати вдоскон

алення та пок

ращення.

Типові для в

сіх ЗВО Украї

ни процедури

не враховую

ть їх ефекти

в-ність у

конкретному

ЗВО, часто н

е допомагаю

ть нормальн

ому функ-

ціонуванню з

акладу10 , а ча

сом – навіть з

аважають. Інк

оли знов зап

ро-ваджув

ані вимоги є

навіть біль

ш ретроград

ними за поп

ередні. На-

приклад, у Л

іцензійних ум

овах (редакці

я від 2015 р.)

у всіх без ви

нят-ку про

грамах вимаг

алось виділя

ти цикли заг

альних і про

фесійно-

спрямованих

дисциплін, то

ді як поперед

ні документи

не передбача

ли

10 Наприклад:

до ЄДЕБО ЗВО

вносять усю

необхідну дл

я формування

звіту 2-3нк ін

формацію, ал

е змушені ген

ерувати звіт

вручну.

86

такої структ

уризації на р

івні магістра

, а загальнод

ержавні вимо

ги щодо в

ідповідного ц

иклу на рівні

бакалавра ск

асовано.

Формально з

аклади можут

ь демонструв

ати підвище

ння якості, н

а-прикл

ад шляхом уч

асті у рейтин

гах ЗВО, але

механізмів за

охочення

підвищення я

кості вищими


и закладами

не існує.

Оцінка


у:

▪ не відповідає

; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо оціни

ти на даному

етапі.

87

2.3.

ПРО

ЦЕСИ

ЗАП

РОВА

ДЖЕННЯ

Стандар

т:

Процеси зов

нішнього заб

езпе-чення

якості мают

ь бути надій

-ними,

корисними, н

аперед ви-

значеними, п

ослідовно зап

ровад-жуван

ими та опр

илюдненими

. Вони в

ключають:

▪ самооцінюв

ання або й

ого еквіва

лент; ▪ зовнішнє

оцінювання,

яке зазвич

ай включає

відвідування

закладу; ▪ звіт за ре

зультатами

зовні-шньог

о оцінювання;

▪ посл

ідовні подаль

ші дії за

результатами


Рек

омен

дац

ії:



ості, що в

иконується

професійно,

послідовно т

а прозоро, га

рантує

його визнанн

я та вплив.

Залежно від

моделі сист

еми зовніш


ечення якос-

ті, заклад ст

ворює основ

у для зовніш


ечення якос-

ті шляхом са

мооцінюванн

я або збираю

чи інші матер

іали, у тому

числі підтве

рджувальні

дані. Письм

ову докумен

тацію зазви-

чай доповню

ють інтерв'

ю зі стейкх

олдерами під

час відвіду-

Процеси зов

нішнього за


кості за своїм

и компонента

ми формаль

-но май

же відповіда

ють вимогам

ESG-2015: у

них наявні зв

іти самооціню

вання,

зовнішнє оцін

ювання з від

відування за

кладу експер

тами, звіт екс

пертів. Одна

к за зов

нішньої под

ібності наявн

і достатньо с

уттєві відмін

ності у реаліз

ації цих

процесів. Однією

з основних

причин тако

ї відмінності

є те, що в є

вропейських

країнах

ЗВО зацікавл

ені в аудиті

своєї освітн


і, зовнішньом

у оцінюванн

і якості

підготовки.

В Україні ж я

к ЗВО, так і

контролюючі

органи спри

ймають

зовнішнє оці

нювання як

інспекцію, м

етою якої є в

иявлення нед

оліків, невик

о-нання

вимог станда

ртів тощо. Н

атомість зви

чна для євро

пейських кра

їн мета

аудиту – допо

мога навчаль

ним закладам

, рекомендаці

ї щодо покра

щення освіт-

ніх програм

та освітньої

діяльності у

цілому, створ

ення дорожн

іх карт тощ

о практи

чно не знахо

дить втіленн

я у процедур

ах, формах, зв

ітах, перелік

ах конт-

рольованих п

оказників у п

роцесі зовніш

нього оцінюв

ання в Україн

і. Тому звіти

самооцінюван

ня, які генер

уються внутр

ішніми систе

мами забезп


і (там, д

е вони є), пр

актично не в

икористовую

ться для фор

мування відп

овідних

документів з

а зовнішньог

о оцінювання.

Значна

кількість інф

ормації, яка

збирається за



а вхо-дить д

о підсумково

ї документаці

ї як самозвіт

, малоінформ

ативна з погл

яду оці-

нки якості (ф

ормальні пок

азники, які ле

гко проконтр

олювати) та

часто вимагає

значни

х додаткових

витрат прац

івників ЗВО. Н

априклад, ком

плексні контр

ольні роботи

залишкових

знань, резул

ьтати яких п

рактично неі

нформативні

через

невмотивова

ність студент

ів. Чинни

ми документа

ми не передб

ачено, що зв

іти самооціню

вання мають

бути заверш

ені задовго д

о візиту експе

ртів. Під ча

с процедур з

овнішнього о

цінювання (а

кредитації) п

ередбачено в

ідвіду-вання

ЗВО групою е

кспертів, яки

х призначає

МОН України

. Експерти пе

ребува-

ють у ЗВО не

більш як тр

и дні та пере

важно опрац

ьовують над

ані матеріал

и із самоан

алізу, ознайо

млюються із

документаці

єю, результа

тами контро

льних заході

в. Вони маю

ть право під

час візиту ін

терв'ювати с

тейкхолдерів

, але така

88

вання заклад

у. Результати

оці-нюван

ня викладаю

ть у звіті

(див. Стандар

т 2.5) групи

неза-лежни

х (зовнішні

х) експерті

в (див. С

тандарт 2.4).

Зовніш

нє забезпече

ння якості

не завершує

ться звітом

експер-

тів. Агентст

ва здійснюю

ть де-тальни

й аналіз зак

ладу та на-

дають реко

мендації йо

го по-

дальших дій

, сутність я

ких за-

лежить від

моделі зовн

ішнього


якості.

практика не п

оширена. За


перевірки д

окументації і

візиту до ЗВ

О експер

ти готують в

исновок, в як

ому рекомен

дують акред

итувати або н

е акреди-

тувати освіт

ню програму

. Звичайно н

е практикуєт

ься встановл

ення терміну

провед

ення наступн

ої акредитаці

ї, залежно від

змісту висно

вків. Звіт міст

ить фор-

мальні зауваж

ення та реко

мендації, але ї

х виконання,

як правило, н

е перевіряют

ь через в

ідсутність від

повідних мех

анізмів. Експе

ртний звіт не

містить чітки

х шля-хів та/а

бо послідовн

ості дій для

виправлення

виявлених не

доліків, не пе

редбачає

подальшого а

налізу діяльн

ості та звітув

ання щодо до

сягнутого про

гресу. Ще од

ним органом

інспектуванн

я є Державн

а інспекція н


кладів

(ДІНЗ), діяль

ність якої рег

улює відповід

не положенн

я (затвердже

но постаново

ю КМ Ук

раїни від 16.1

0.14 № 538).

ДІНЗ може зд

ійснювати як

комплексні,

так і вибірко

ві (за окреми

ми структур-

ними підрозд

ілами, прогр

амами, навча

льними дисц

иплінами) пе

ревірки орга

ні-зації о

світнього пр

оцесу та яко

сті надання о

світніх послу

г. Конкретне

завдання

на перевірку

може бути д

оведене до ЗВ

О в день приб

уття комісії і

з перевірки (

за позапл

анових перев

ірок). Звичай

на триваліст

ь перевірки

– від 10 до 1

5 діб. До

складу експер

тної групи ДІ

НЗ, крім влас

них інспектор

ів, залучає не

тільки пред-

ставників ака

демічної і на

укової спільн

оти, але й фа

хівців центра

льних і місце

-вих ор

ганів виконав

чої влади, рин

ку праці (під

приємств, ус

танов та орга

нізацій).

При перевір

ці ДІНЗ має

право отрим

увати необхі

дні для вико

нання завдан

ня інформ

ацію, докумен

ти та матеріа

ли не тільки в

ід ЗВО, а й від

державних о

рганів

та органів м

ісцевого сам

оврядування,

підприємств,

установ та о

рганізацій, н

еза-лежно

від форми вл

асності, а так

ож від грома

дян та їх об'є

днань. Таким

чином

ДІНЗ, за потр

еби, має можл

ивості для об

'єктивного в

рахування ду

мки стейкхол

-дерів.

Результати п

еревірки ого

лошують у З

ВО, після отр

имання пояс

нень за-

ключний зві

т надходить

до органу уп

равління, яко

му підпорядк

ований ЗВО,

а також,

за необхідно

сті, органам,

що відповід

ають за ліцен

зування та ак

редита-

цію освітніх

послуг, іншим

зацікавленим

органам. Зві

т в обов'язко

вому порядку

містит

ь не тільки п

ерелік виявл

ених поруше

нь, але й при

писи щодо їх

усунення

із визначення

м термінів, уп

родовж яких З

ВО має викон

ати ці припи

си.

89

Наслідком пе

ревірки ДІНЗ

можуть бут

и: висновки

про службов

у невідповід

-ність п

осадових осіб

та/або недос

татню кваліф

ікацію викла

дачів, штраф

ні санкції

за невідповід

ність стандар

там затвердж

ених у ЗВО п

роцедур і пра

ктики їх реал

і-зації т

ощо. У випад

ку виявлення

порушень ви

мог законода

вства щодо н

адання

освітніх посл

уг ДІНЗ мож

е рекоменду

вати МОН пр

изупинення а

бо анулюван

ня ліценз

ію. Окремі пита

ння забезпеч

ення якості в

ищої освіти (

напр., прозор

ість процесів

зараху

вання та пер

еведення сту

дентів) можу

ть бути оцін

ені в рамках

перевірок

іншими конт

ролюючими о

рганами, напр

иклад Держа

вною фінансо

вою інспекці

-єю Укр

аїни, Рахунко

вою Палатою

України.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;

▪ неможлив

о оцінити на д

аному етапі.

90

2.4.

НЕЗАЛ

ЕЖНІ (ЗОВ

НІШ

НІ) ЕКСП

ЕРТИ

Стандар

т:


езпечення я

кості має ви

конувати гру

па незалеж-

них (зовнішн

іх) експерті

в, що включ

ає представ

ника/ів від

студентів.

Рек

омен

дац

ії:

В основі зовн

ішнього забе

зпе-чення

якості лежи

ть широкий

діапаз

он експертиз

и, що здійс-

нюють неза

лежні (зовніш

ні) експер

ти, які спри

яють роботі

агентс

тва через

висвітлення

різних погля

дів стейкхол

дерів, включ

аючи заклади

, викладачів,

студентів і р

оботодавців/п

рофе-сіонал

ів-практиків.

Щоб гарантув

ати цінність і

по-слідов

ність роботи

експертів:

▪ їх ретельно

відбирають;

▪ вони мают

ь володіти в

ідпо-відним

и навичкам

и та бути

компетентни

ми для вико

нання завдан

ня; ▪ вони прохо

дять відповід

ний тренін

г та/або бриф

інг. Агентс

тво забезпеч

ує незалеж-

ність експерт

ів, запровадж

уючи механі

зм запобіга

ння виник

-ненню

конфлікту ін

тересів.



ро експертну

комісію та п

орядок прове

дення ліцен-

зійної експер

тизи, експерт

на комісія фо

рмується (при

значається) о

рганом ліцен-

зування для п

роведення лі

цензійної екс

пертизи з мет

ою встановле

ння відповід-

ності кадрово

го, наукового

, навчально-м

етодичного т

а матеріальн

о-технічного

забезп

ечення навча

льного закла

ду державни

м вимогам. С

писок експер

тів фор-

мується та з

атверджуєтьс

я органом лі

цензування і

з числа пров

ідних фахівц

ів, які маю

ть відповідну

освіту та ква

ліфікацію, пр

актичний дос

від роботи, ви

явили бажан

ня здійснюва

ти ліцензійн

у експертизу


закладів і вкл

ючені до

списку експер

тів. До ост

аннього часу,

відповідно до


ро експертну

комісію та пор

ядок провед

ення акредит

аційної експе

ртизи, експер

тні комісії фор

мувало МОН У

краї-ни. До

складу комі

сій включали

не всіх стей

кхолдерів, уч

асть експерті

в від сту-

дентства не

передбачалас

я, роботодав

ці також не

брали участі

у процедурах

акреди

тації. Умови робот

и експертів

не забезпечу

вали можлив

ості об'єкти

вного аналіз

у стану с

прав у вищих


закладах:

▪ наказ МОН

із призначен

ня експертів

виходив мак

симум за два

-три тижні д

о кінцев

ої дати предс

тавлення звіт

у. Термін пере

бування у ЗВ

О майже відпо

відає європе

йським вимог

ам, але європ

ейські експер

ти попереднь

о вивчають с

амозві-

ти ЗВО протя

гом шести міс

яців – року;

▪ витрати на

відрядження

експертам к

омпенсували

безпосередн

ьо ті ЗВО, що

переві

рялися. Унасл

ідок цього ви

никає питанн

я щодо незал

ежності та об

'єктив-

ності експерт

ів. Відпов

ідно до Зако



у", до процес

ів зовнішньог

о за-безпеч


ищої освіти в

ідтепер мают

ь бути залуче

ні експерти н

е тільки

з числа викл

адачів, але й

професіонал

и-практики, р

оботодавці та

представник

и студен

тства. Законо

м дозволено

залучати так

ож міжнародн

их експертів.

Необхідність

участі робот

одавців, визн

аних фахівців

-практиків, п

рофесійних а

со-ціацій

і студентів в

оцінюванні рі

зних аспектів


льності нараз

і визна-

ється в Україн

і, але переваж

но декларати

вно. Механізм

и залучення

та зацікавлен

-

91

Бажаним є

залучення д

о зов-нішньо


ння якості

міжнародних

експертів, на

при-клад, я

к членів експ

ертної ради,

оскільки це

надає додатк

ового виміру

процесам

розвитку та

запров

адження.

ня стейкхолде

рів не розроб

лено. Так сам

о вагомою про

блемою є залу

чення закор-

донних експе

ртів, не відпр

ацьовано про

цедуру фінанс

ування їх робо

ти. Як поп

ередніми, та

к і чинними


ми документа

ми не передб

ачено обов'я

зкові навчанн

я та підвище


ації експерті

в, а також дж

ерела їх

фінансування

. Так само не

врегульоване

питання уни

кнення потен

ційного конф

-лікту і

нтересів експ

ертів. Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ немо

жливо

оцінити


92

2.5.

КРИ

ТЕРІЇ ДЛЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Стандар

т:

Будь-які вис

новки або су

дження,

зроблені у р

езультаті зов

нішнього


якості, мают

ь ґрунту-

ватися на зр

озумілих та

опубліко-

ваних критер

іях, які пос

лідовно

застосовуют

ь, незалежно

від того,

чи приводить

процес до пр

ийняття

офіційного р

ішення.

Рек

омен

дац

ії:



ості, зо-

крема, його

висновки, ма

ють спра-

вляти значни

й вплив на за

клади та

оцінювані про

грами.

В інтересах

рівності та н

адійності

висновки зов

нішнього заб

езпечен-

ня якості ґру

нтуються на

наперед

визначених т

а опублікова

них кри-

теріях, що п

ослідовно ін

терпрету-

ються та ґрун

туються на д

оказах.

Залежно від с

истеми зовніш



і, висновки м

о-жуть

бути предст

авлені у різ

них форма

х, наприклад

, рекомендац

ій, суджен

ь або офіційн

их рішень.

Традиційно в

Україні як кр

итерії, на осн

ові яких прий

мають рішен

ня з оці-

нювання яко

сті освітньої

діяльності ЗВ

О, виступаю

ть ліцензійн

і умови та

вимоги до акр

едитації, а та

кож стандарт

и вищої осві

ти. Вони напе

ред визна-

чені, оприлю

днені, базуют

ься на відпов

ідних докумен

тах. Але ча

стина вимог

є неоднознач

ною11 , що дозволя

є по-різному

трактувати їх

викона

ння або неви

конання. Част

ина показник

ів (нормативі

в) забезпечен

ня ЗВО н


огічними та

педагогічним

и кадрами, м

атеріально-т

ехніч-ною, н

авчально-мет

одичною, а т

акож інформ

аційною база

ми є застаріл

ими, не вип

равдані з еко

номічного по

гляду та мал

оінформативн

ими з погля

ду якості

вищої освіт

и. Наприклад

, вимоги щод

о кількості ро

бочих комп'ю

тер-них мі

сць на 100 с

тудентів, спів

відношення п

осадкових мі

сць у читаль

них залах д

о загальної кі

лькості студе

нтів, забезпе

чення студен

тів підручник

ами тощо н

е враховуют

ь сучасний до

ступ до джер

ел інформац

ії і розвиток

інфор-маційн

их технологій

. На сьо

годні не визн

ачено критер

ії оцінювання


рам на відпов

ід-ність н

овим стандар

там вищої ос

віти, в яких ф

ігурують не п

ереліки навч

аль-них ди

сциплін, а оч

ікувані резул

ьтати навчан

ня. Створення


ме-тодичн

их рекоменд

ацій ще не р

озпочиналося

, жоден нови

й стандарт щ

е не затвер

джено.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ немо

жливо

оцінити


11 Наприклад

, норму, згід

но з якою об

сяг навчальн

ої дисципліни

має бути за

звичай не ме

нше трьох кр

едитів, части

на осіб, що

здійснюють п

еревірку, роз

уміє як абсолю

тну вимогу.

93

2.6.

ЗВІТУВА

ННЯ

Стандар

т:

Повні експер

тні звіти маю

ть бути опри

люд-нені, б

ути зрозуміл

ими та дост

упними для

академ

ічної спільно

ти, зовнішніх

партнерів та

інших

зацікавлених

осіб. Якщ

о агентство

прийм

ає будь-яке о

фіційне ріше

ння на основ

і цих зв

ітів, рішення

слід оприлю

днити разом

зі звітом

. Рек

омен

дац

ії:

Експертний з

віт є осново

ю для подал

ьших дій зак

ладу у відпов

ідь на зовніш

нє оцінюван-

ня та надає су

спільству інф

ормацію щод

о його

діяльності. Д

ля використа

ння звіту як

основи

для дій, що не

обхідно вжит

и, він має бути

зро-зуміли

й і точний

за структуро

ю, мовою та

охоплю

вати: ▪ опис

контексту (

щоб допомо

гти позиціо-

нувати закла

д вищої осв

іти у конкре

тному

контексті); ▪ опис

конкретної

процедури,

включаючи

залуче

них експерті

в; ▪ дока

зи, аналіз і ре

зультати;

▪ висновки;

▪ риси належ

ної практики

, продемонстр

ова-ні закл

адом; ▪ рекоменда

ції щодо пода

льших дій.

Корисним мо

жу бути під

готовка стис

лого варіан

ту звіту. Фак

тична точніс

ть звіту пок-

ращується, я

кщо закладу

надають мож

ливість

виявити факт

ичні помилк

и до моменту

заве-ршенн

я звіту.

Форми звітів

для кожного

з видів зовн

ішнього оціню


вищої

освіти були

затверджені

та є загально

відомими (не

стосу-

ється нових

процедур акр

едитації). Усі

звіти містя

ть більшість

позиці

й, що рекоме

ндовані ESG-2

015: опис ко

нтексту, конк

ретної

процедури, ха

рактеристика

залучених е

кспертів, док

ази, аналіз і

результати, р

иси належно

ї практики,

висновки. Не

у всіх звітах

обов'я

зковими є ре

комендації щ

одо подальш

их дій. Підго

товка звіту в

двох варіант

ах (повному і

короткому)

звичайно не п

ракти-куєтьс

я. Практику опр

илюднення р

ішення відпов

ідного орган

у, що здійс-

нено на осно

ві зовнішньої

перевірки, в

Україні започ

атковано піс-

ля прийняття

Закону Укра

їни "Про вищ

у освіту". Так

ож наразі на

сайті ЗВО пуб

лікується ко

роткий звіт п

ро відвідува

ння експерт-

ною групою.

Повна публік

ація матеріа

лів не практи

кується ні ор

-ганами

державної вл

ади, ні вищи

ми навчальни

ми закладами

. Зва-жаючи

на відсутніст

ь доступних

аналітичних

звітів та інш

ої систе-

матизованої і

нформації що

до якості вищ

ої освіти, мож

ливості ЗВО

щодо викори

стання хорош

их практик т

а/або вдоскон

алення влас-

ної освітньої

політики сутт

єво обмежен

а. Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




94

2.7.

СКАРГИ

ТА АП

ЕЛЯЦ

ІЇ

Стандар

т:

Процеси роз

гляду скарг

та апеляцій

слід чітко в

и-значит

и як частину

моделі проц

есів зовнішнь

ого за-


кості та повід

омити про ни

х заклади.

Рек

омен

дац

ії:

Для захистит

и прав закла

дів і забезпе

чення чесног

о процес

у прийняття

рішень, зо

внішнє забез

печення

якості провод

ять за умов

відкритості т

а підзвітност

і. Тим н

е менш, можл

иві непорозу

міння або ви

падки незадо

волення щодо

процесу або

офіційних ви

сновків.

Заклади пови

нні мати дос

туп до проце

сів, що надає

можли

вість їм звер

татися до аг

ентств з пит

аннями,

які викликаю

ть занепокоє

ння; агентств

а мають опра

-цьовув

ати такі пит

ання профе

сійно шляхо

м чітко

визначеного

процесу, який

послідовно з

астосовуєтьс

я. Проце

дура оскарже

ння дозволяє

закладу вис

ловити

власне незад

оволення що

до проведенн

я процесу аб

о тих, хт

о його прово

див. У проце

дурі апеляці

ї заклад

ставить під с

умнів офіцій

ні висновки п

роцесу, де він

може

продемонстру

вати, що висн

овок не спир

ається

на обґрунтов

ані докази,

критерії були

некоректно

застосовано,

або процеси

не було пос

лідовно запр

о-ваджен

о.

У випадку не

гативного ріш

ення органів


за-безпеч


наприклад Ак

редитаційної

комісії, ЗВО

може п

одати апеляц

ію до МОН Укр

аїни. МОН утв

орює апе-

ляційну коміс

ію, яка розгл

ядає апеляці

ю та готує рек

омен-дації д

ля чергового

засідання Ак

редитаційної

комісії, оста-

точне рішенн

я якої затвер

джує МОН.

Законодавств

ом передбач

ено, що ріш

ення може

бути оскарж

ено та перег

лянуте в суд

овому порядк

у, але фак-

тично ця нор

ма у взаємов

ідносинах мі

ж ЗВО Украї

ни та Мініст

ерством осві

ти і науки Ук

раїни, іншим

и установам

и практи

чно не викор

истовується.

При в

иникненні с

пірних питан

ь у процесі

обговорення

висновків ЗВ

О іноді вдаєт

ься довести,

що не всю ін

форма-

цію було вра

ховано, на під

ставі чого спр

аву перегляда

ють у порядк

у винятку.

У нормативн

их документ

ах не згадує

ться можлив

ість оскарж

ення стейкхо

лдерами пози

тивних висно

вків органів


оцінювання я

кості. Оцінка


у:


ає; ▪ відп

овідає

частково;




дповідає;




95

ЧАСТИНА 3: СТАНДАРТИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО АГЕНТСТВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ Механізм акредитації спеціальностей, програм, самого ЗВО залишається в Україні одним із основних інструментів регулювання якості освітньої діяльно-сті та контролю за ефективністю роботи навчальних закладів. Контроль, від-повідно до своїх повноважень на підставі норм чинного законодавства, здійс-нювали Міністерство освіти і науки України (далі МОН), Державна інспекція навчальних закладів та Акредитаційна комісія (до серпня 2012 р. Державна акредитаційна комісія України). Вищий навчальний заклад мав право видава-ти документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого на-пряму або спеціальності. До останнього часу акредитація вищих навчальних закладів, напрямів під-готовки та спеціальностей здійснювалася у порядку, що передбачений Поло-женням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у ЗВО та вищих професійних училищах (затверджено постановою КМ України № 978 від 09.08.01 ). Розгляд акредитаційних справ і прийняття рішення щодо видачі сертифі-катів про акредитацію здійснювала Акредитаційна комісія, відповідно до По-ложення про Акредитаційну комісію (затверджено постановою КМ України № 1380 "Про ліцензування освітніх послуг" від 29.08.03). До складу Акредита-ційної комісії входили представники МОН, інших центральних і місцевих ор-ганів виконавчої влади, організацій роботодавців, громадських об'єднань, студентських і благодійних організацій, вищих навчальних закладів, незалеж-но від форми власності. Організація роботи Акредитаційної комісії забезпечу-валася Державною освітньою установою "Навчально-методичний центр з пи-тань якості освіти" шляхом надання послуг організаційного характеру, що пов'язані із проведенням ліцензування, атестації та акредитації. Акредитації підлягали спеціальність, напрям підготовки і весь навчальний заклад. Акредитація напряму підготовки, спеціальності у навчальному закладі (відокремленому підрозділі навчального закладу) за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем – це державне визнання відповідності рівня підготов-ки (перепідготовки) фахівців державним вимогам напряму підготовки, спеці-альності та вищого навчального закладу, які затверджено МОН. Критерії, які визначають мінімальні нормативи забезпечення вищих нав-чальних закладів науково-педагогічними та педагогічними кадрами, матеріа-льно-технічною, навчально-методичною, інформаційною базою, якісні харак-теристики надання освітніх послуг, вимоги до освітньої і наукової діяльності ЗВО, виконання яких є підставою для прийняття рішення про акредитацію напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу визначали-ся Державними вимогами до акредитації напряму підготовки, спеціальності та

вищого навчального закладу (затверджено наказом Міністерства освіти і нау-ки України № 689 від 13.06.12).

96

Рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу проводити освітню діяльність, що пов'язана зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, визначався рівнем акредитації. Закон "Про вищу освіту" (2002) встановлював чотири рівні акредитації вищих навчальних закладів (І, ІІ, ІІІ i IV), що визнача-ли право реалізувати програми підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів, відповідно. Вищий навчальний заклад міг бути акре-дитований за певним рівнем акредитації, якщо не менше двох третин напря-мів підготовки та спеціальностей, за якими ЗВО проводить освітню діяльність, акредитовано за цим рівнем. Акредитація проводилася з ініціативи ЗВО за його заявою. Навчальний за-клад, що заявив про акредитацію спеціальності, подавав до МОН акредитаційну справу, яка містила нормативні документи, пов'язані із діяльністю ЗВО, а також звіт про діяльність за заявленою до акредитації спеціальністю (самоаналіз), освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця, освітньо-професійну програ-му підготовки фахівця, навчальний план, таблицю відповідності показників освітньої діяльності державним вимогам акредитації напряму підготовки та спеціальності. Під час проведення самоаналізу ЗВО відображав у звіті показники – крите-рії оцінювання його роботи за напрямом підготовки, спеціальністю, що акре-дитується. У ньому підтверджувалися відповідність кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення ліцен-зійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, а також відповід-ність якісних характеристик підготовки фахівців державним вимогам; зазна-чалися перелік зауважень (приписів) органів, що здійснюють контроль за до-триманням ліцензійних умов, а також відомості про скарги юридичних і фізи-чних осіб щодо освітньої діяльності навчального закладу за напрямом підго-товки, спеціальністю, що акредитується, за період підготовки (перепідготов-ки) фахівців, заходи щодо їх усунення та інформація про здійснення таких за-ходів, опис внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності. Після одержання акредитаційної справи МОН проводив у 20-денний термін її попередню експертизу та, за умови відповідності поданих матеріалів чинно-му законодавству та вимогам МОН, упродовж 15 днів формував експертну ко-місію, яка проводила акредитаційну експертизу діяльності за заявленою до акредитації спеціальністю безпосередньо у ЗВО. Експертна комісія визначала ефективність внутрішньої системи управління якістю освіти в навчальному закладі. Загальний термін роботи експертної комісії безпосередньо у навчаль-ному закладі не мав перевищувати трьох днів. За результатами акредитаційної експертизи експертна комісія МОН готу-вала мотивований висновок про можливість акредитації напряму підготовки, спеціальності чи навчального закладу, ознайомлювала з ними керівника нав-чального закладу та подавала висновок до експертної ради Акредитаційної комісії у тижневий термін після закінчення роботи.

97

Експертна рада Акредитаційної комісії проводила аналіз матеріалів акре-дитаційної справи та висновку експертної комісії і вносила пропозиції на засі-дання Акредитаційної комісії, яка не пізніше, ніж у місячний термін приймала рішення про акредитацію або відмову від неї. МОН затверджувало рішення за два тижні від дня прийняття. За позитивного рішення щодо акредитації закладу (напряму підготовки, спеціальності) МОН видавало навчальному закладу сертифікат про акредита-цію закладу (напряму підготовки, спеціальності). Навчальному закладу в акредитації напряму підготовки чи спеціальності могли відмовити у разі, коли: ▪ показники його діяльності не відповідали вимогам Акредитаційної комісії; ▪ з моменту отримання ліцензії в його діяльності виявлено порушення ор-ганізації чи проведення навчально-виховного процесу, що не ліквідовано за час акредитації; ▪ у поданих на акредитацію документах виявлено інформацію, що не від-повідає дійсності. За негативного рішення Акредитаційної комісії повторне проведення акре-дитації можливе було за умови усунення недоліків, але не раніше, ніж за рік після прийняття такого рішення. Рішення МОН з питань акредитації могли бути оскаржені у суді. Вищі навчальні заклади, що успішно пройшли акредитацію напряму підго-товки чи спеціальності, отримували сертифікат про акредитацію. Сертифікат про акредитацію навчального закладу (напряму підготовки, спеціальності) вперше видавався терміном на п'ять років, під час проведення другої і наступ-них акредитацій – на десять років. Подовження терміну дії сертифікату здійс-нювалося у порядку, що встановлений для його одержання. Відповідно до чинного Закону України "Про вищу освіту" передбачено ство-рення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке має бути постійно діючим колегіальним органом, що уповноважений на реалізацію дер-жавної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Таким чином Агентст-во перебирає на себе певні регуляторні та контрольні функції Міністерства освіти і науки України та згодом замінить Атестаційну та Акредитаційну комісії. Норма-тивна база функціонування Агентства продовжує формуватися: ▪ 2015 року Постановою КМ України (№ 244 "Про утворення Національно-го агентства із забезпечення якості вищої освіти" від 15.04.15) затверджено Статут Агентства; ▪ 2016 року Законом України (№ 1415-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"" від 14.06.16) уточнено правові умови формування та функціонування Агентства; ▪ у вересні 2016 року завершено процедури виборів і довиборів членів Агентства та призначено керівника секретаріату Агентства. На сьогоднішній день уряд затвердив склад Агентства, очікується Постано-ва уряду про затвердження керівництва Агентства.

98

3.1.

ДІЯЛЬН

ІСТЬ

, ПОЛІТИКА

ТА ПРО

ЦЕСИ

ЩОДО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКО

СТІ

Стандар

т:

Агентства ма

ють проводит

и діяльність щ

одо забезпеч

ення якості, я

к ви-значен

о у Ч. 2 ESG н

а регулярній

основі. Вони

повинні мат

и чіткі та зро

зу-мілі ці

лі, що склада

ють частину

їх публічно до

ступної місії.

Це має визна

-чати щ

оденну робот

у агентства.


ють забезпеч

увати залуче

н-ня стей

кхолдерів до

свого управлі

ння та діяльн

ості. Рек

омен

дац

ії:

Для гарантув

ання значим

ості зовнішнь


ння якості ва

жливо,

щоб заклади

та громадськ

ість довіряли

агентствам. Т

ому цілі та з

авдання

діяльності що


ння якості оп

исано та опр

илюднюютьс

я разом з

описом: харак

теру взаємод

ії між агентс

твами та стей

кхолдерами у

вищій

освіті, особли

во закладами


и; сфери дія

льності агент

ств. Екс-

пертна спром

ожність агент

ства може бу

ти посилена

за рахунок за

лучення


членів до ком

ітетів агентс

тв. Агентс

тва здійснюю

ть різноманіт

ну діяльність

щодо зовніш

нього забез-

печення якос

ті для досяг

нення різних

цілей. Вона

включає оц

інювання,

перегляд, ауд

ит, оцінку, ак

редитацію аб

о інші подібн

і види діяльн

ості на

рівні програм

и або заклад

у, які можут

ь проводитис

я різними ш

ляхами.

Коли агентст

ва виконуют

ь ще й іншу д

іяльність, пот

рібне чітке ро

змежу-

вання зовніш


ечення якості

та інших сфе

р їх роботи.

Національне

агентство із

забезпечен-


ої освіти є п

остійно дію-

чим колегіал

ьним органом

, що уповно-

важений Зак

оном Україн

и "Про вищу

освіту"

на реалізац

ію державно

ї полі-тики у

сфері забезп


вищої

освіти. Цілі т

а основні пр

инципи йог

о ді-яльнос

ті визначено

Законом "Про

Ви-щу осв

іту" (ст. 20) та

Статутом.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо

оцінити


99

3.2.

ОФІЦІЙНИЙ

СТАТУС

Стандар

т:

Агентства по

винні мати

офіційний ю

ридичний

статус та бу

ти офіційно

визнаними ко

мпетентни-

ми органами

влади як

агентства за


якості.

Рек

омен

дац

ії:

Коли зовнішн

є забезпечен

ня якості вик

онується

на регулярні

й основі, закл

ади повинні

мати гаран-

тії, що резул

ьтати цього

процесу буде

прийнято у

системі вищо

ї освіти, дер

жавою, стейк

холдерами

та громадські

стю.


агентство є

юридичною

особою публ

ічного

права. Воно

набуває стат

усу юридичн

ої особи від

дня його

державної р

еєстрації, ма

є самостійни

й баланс, ре

єстраційні

рахунки в ор

ганах Казнач

ейства, печат

ку зі своїм н

аймену-

ванням. Націо

нальне агент

ство має пра

во в установ

леному


ом порядку

укладати дог

овори, учин

яти інші

правочини, н

абувати майн

ових та особ

истих немай

нові прав,

нести обов'я

зки, бути поз

ивачем і відпо

відачем у суд

і. Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере



істю





10

0

3.3.

НЕЗАЛ

ЕЖНІСТЬ

Стандар

т:


ють бути нез

алежними та

діяти автоно

мно, повніст

ю від-повіда

ти за свою ро

боту та її рез

ультати без в

пливу третіх

сторін.

Рек

омен

дац

ії:

Автономним з

акладам як па

ртнери потріб

ні незалежні

агентства.

При розгляді

незалежност

і агентства ва

жливим є:

▪ організаційна

незалежніст

ь, засвідчен

а в офіційн

их документ

ах (напр.,

урядових но

рмативних д

окументах, за

конодавчих а

ктах або ста

-туті ор

ганізації), що

визначають н

езалежність р

оботи агентс

тва від тре-

тіх сторін, та

ких як закла

ди вищої осв

іти, уряди та

інші органі

зації стейкх

олдерів;

▪ операційна

незалеж

ніст

ь: визначення

та реалізація

процедур і м

ето-дів аге

нтства, а так

ож відбір і п

ризначення н

езалежних (зо

внішніх) екс-

пертів прово

дяться незал

ежно від трет

іх сторін, так

их як заклади

вищої

освіти, уряди

та інші стейк

холдери;

▪ незалежніст

ь оф

іційних висновків: хоча

у процесах за


ко-сті бер

уть участь е

ксперти з від

повідних гру

п стейкхолде

рів, зокрема,

студен

ти, за остаточ

ні результати

процесів заб


ості залиша-

ється відповід

альним агентс

тво. Кожно

го, хто бере у

часть у діяль

ності агентст

ва щодо зовн

ішнього за-


кості (напр.,

експерта), інф

ормують, що

хоча його ка

ндида-туру й

висунено тр

етьою сторо

ною, працюю

чи на агентст

во, він працю

є від сво

го імені та не

представляє

організацію

, яка його ви

сунула.

Незалежність

є важливою

для забезпеч

ення того, щ

о всі процеду

ри та рішенн

я ґрунтують

ся винятково

на експертиз

і.

Агентство є а

втономним, о

днак його фі-

нансування

визначається

Верховною

Радою

за поданням

КМ України

. Кошто-

рис, план ас

игнувань заг

ального фон

ду бюдже

ту, штатний р

озпис Націон

ального

агентства на

відповідний

рік і зміни

до них за

тверджує Мін

істр освіти і н

ауки. Ці

обставини н

е дають мож

ливості ствер

-джуват

и про повну й

ого незалежні

сть. Питанн

я операційної

незалежності

ще не врегул

ьовано.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере

важно



дповідає;




10

1

3.4.

ТЕМ

АТИЧНИЙ

АНАЛ

ІЗ

Стандар

т:


ють регулярн

о публікуват

и звіти з опис

ом та аналізо

м за-гальни

х висновків

їхньої діяльн

ості щодо зо

внішнього за


якості.

Рек

омен

дац

ії:

У процесі роб

оти агентств

а отримують

інформацію

про програми

та за-клади,

яка може бут

и корисною н

е лише у меж

ах окремого

процесу, але й

надава

ти матеріали

для структур

ного аналізу

у всій систем

і вищої освіти

. Ці резу

льтати можут

ь сприяти об

мірковуванню

та вдосконал

енню полі-

тик і процесі

в забезпечен

ня якості в і

нституційном

у, національн

ому та

міжнародном

у контекстах

. Ретель

ний та уважн

ий аналіз ціє

ї інформації м

оже вказати

на досяг-

нення, тенде

нції і належн

у практику а

бо труднощі.

Агентство ще

не розпочало

працювати.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо

оцінити


10

2

3.5.

РЕСУРСИ

Стандар

т:

Агентства по

винні мати ад

екватні та

належні ресур

си, як людськ

і, так і фі-

нансові, для в

иконання своє

ї роботи.

Рек

омен

дац

ії:

З огляду на

важливий вп

лив вищої

освіти на р

озвиток сусп

ільства та

окремих осіб,

адекватне т

а належне


агентств – в

інтересах

суспільства. Ресурси аген

тств дозволя

ють їм ор-

ганізовувати

та проводи

ти діяль-

ність щодо зо

внішнього за

безпечен-

ня якості ефе

ктивно та про

дуктивно.

До того ж, ре

сурси дозволя

ють агент-

ствам удоско

налювати, об

мірковува-

ти власну пр

актику, а так

ож інфор-

мувати грома

дськість про

свою ді-

яльність.


агентство, до

складу яког

о входить 25

членів, форм

ується на

таких засада

х: два члени

делегує Націо

нальна акаде

мія наук та п

о одному –

національні г

алузеві акаде

мії наук; 13 –

обирають з'ї

зди із числа

представни-

ків ЗВО держа

вної, комунал

ьної і приватн

ої форми влас

ності, у тому ч

ислі 9 –

від державни

х вищих навч


дів, 1 – від ко

мунальних ЗВ

О, 3 – від

приватних ЗВ

О; 3 – обирає

спільний пре

дставницький

орган усеукр

аїнських

об'єднань ор

ганізацій робо

тодавців, 2 –

з'їзд предста

вників орган

ів студент-

ського самов

рядування ЗВ

О із числа осі

б, які здобува

ють вищу осв

іту. Фінанс

ування діяль

ності Націона

льного агент

ства здійсню

ється за рах

у-нок ко

штів державн

ого бюджету,

коштів, отри

маних як опл

ата робіт з а

кре-дитаці

ї і проведенн

я ліцензійно

ї експертизи,

за надання і

нших послуг

, що пов'яз

ані із забезп

еченням якос

ті вищої осві

ти, у розміра

х, що визнач

ені законо

давством, гра

нтів, наданих

з метою підв

ищення якос

ті вищої осві

ти в Україн

і, у тому числ

і тих, що нада

ні для вдоско

налення систе

ми оцінюван

ня якості


, інших джере

л, що не забор

онені законод

авством.

За Національ

ним агентств

ом з метою з


його діяльно

сті, що пе-

редбачена Ст

атутом, можу

ть бути закр

іплені на пра

ві оперативно

го управ-

ління будівл

і, споруди, пр

иміщення, об

ладнання, ком

п'ютерна та і

нша тех-

ніка, транспо

ртні засоби, з

асоби зв'язку

, а також інш

е необхідне м

айно, від-

повідно до ч

инного закон

одавства. Ма

йно Націонал

ьного агентс

тва є дер-

жавною влас

ністю та нал

ежить йому н

а праві опера

тивного упра

вління.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо

оцінити


10

3

3.6.

ВНУТРІШНЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКО

СТІ ТА ПРО

ФЕСІЙНА ПОВЕДІНКА

Стандар

т:


ють запровад

ити процеси

для внутрішн

ього забезпе


щодо визначе

ння, забезпеч

ення та погл

иблення якос

ті й доброчес

-ності с

воєї діяльност

і. Рек

омен

дац

ії:


ють бути під

звітними сво

їм стейкхолде

рам. Тому об

ов'яз-ковим

и є високі пр

офесійні стан

дарти та доб

рочесність у

роботі агент

с-тва. П

ерегляд і по

кращення їх

роботи є по

стійними, аб

и гарантуват

и оптим

альність їх п

ослуг заклада

м і суспільст

ву. Агентс

тва застосову

ють політику

внутрішньог


я якості, що

представлена

на їх веб-сай

ті. Ця політик

а: ▪ гара

нтує, що всі о

соби, залучен

і до діяльнос

ті агентства,

є компетент-

ними та діют

ь професійно

й етично;

▪ включає вн

утрішні та зо

внішні механ

ізми зворотно

го зв'язку, щ

о при-водять

до безперерв

ного вдоскон

алення всеред

ині агентства

; ▪ запо

бігає нетолер

антності будь

-якого типу аб

о дискримінац

ії; ▪ окре

слює необхід

ну комунікац

ію з відповід

ними органа

ми влади тих

юрисд

икцій, де вон

и працюють;

▪ у раз

і, якщо деякі

або всі елеме

нти діяльност

і агентства із


якості

виконують тр

еті сторони н

а умовах кон

тракту, гаран

тує, що вся ді

я-льніст

ь, яку вони в

иконують на у

мовах контра

кту, або мате

ріали, які вон

и вигото

вляють, відпо

відають ESG;

▪ дозволяє а

гентству отр

имати стату

с і визнання

закладами, з

якими

воно проводи

ть зовнішнє з


якості.

Законом "Про


" (зі зміна-

ми) передбач

ено низку гар

антій забез-

печення комп

етентності, п

рофесійнос-

ті та доброче

сності членів

Агентства.

Інші аспекти

внутрішньо

го забезпе-


Агентства

мають бути

визнач

ені Агентств

ом після по

чатку його р

оботи.

Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо

оцінити


10

4

3.7.

ЦИКЛІЧНА ЗОВН

ІШНЯ ПЕРЕВІРКА

АГЕНТСТВ

Стандар

т:


ють проходи

ти зовнішню

перевірку п

ринаймні

раз на п'ять р

оків, аби прод

емонструвати

відповідність

ESG. Рек

омен

дац

ії:

Періодична з

овнішня пере

вірка допомо

же агентству

обмірку-

вати свою по

літику та дія

льність; нада

є можливість

засвідчити

агентство та

його стейкх

олдерів у то

му, що воно

й надалі до-

тримуватиме

принципів, щ

о закріплені в

ESG.


агентство із


я якості


ще не запр

ацювало, не

подавало

заявок на уч

асть у робот

і міжнародни

х асоціацій

із забезпечен

ня якості, не

укладало уг

од із інши-

ми агентства

ми. Оцінка


у:


ає; ▪ відп


во; ▪ пере




ає; ▪ нем

ожливо

оцінити


105

ДОДАТОК 2

Система забезпечення якості у Вроцлавській Політехніці

А. Беньковська (Вроцлавлавська Політехніка)

106

1. Система забезпечення якості (СЗЯ) – основні положення. 2. СЗЯ – на рівні ЗВО. 3. СЗЯ – на рівні факультетів. 4. Процесове бачення. 1. СЗЯ – ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ У Декларації з Грацу від липня 2003 р., що видана Європейським універси-тетським товариством, є запис про те, що "Метою європейського виміру за-безпечення якості є промоція взаємної довіри та покращення прозорості у співвідношенні із пошаною до локальних обумовлень". Промоція європейської співпраці у напрямку забезпечення якості освіти була однією із шести основних цілей, що здійснювалися в рамках Болонського процесу, якій розпочався 19.06.99 підписання документу, що названий Бо-лонською Декларацією. Міністри вищої освіти визнали ключову роль, яку сис-теми забезпечення якості освіти відіграють у дотриманні високих стандартів, а також у спрощенні відповідності кваліфікацій у всій Європі. Забезпечення якості – це сплановані та систематичні дії, необхідні для за-безпечення здійснення вимог якості фінального продукту у процесі його ство-рення; це елемент системи управління якістю. Забезпечення якості освіти у вищих освітніх закладах це – перш за все, різ-номанітні заплановані та систематичні дії, які безпосередньо пов'язані з утриманням і підвищенням якості навчання й досліджень, необхідні для ство-рення відповідного рівня довіри щодо якісного надання освітніх послуг для внутрішніх і зовнішніх "клієнтів" (зацікавлених сторін). Зацікавлені сторони – це: ▪ студенти (внутрішні клієнти), що очікують запевнення про якісну освіту, зважаючи на якість викладацьких кадрів, відповідного обладнання аудиторій, доступності бібліотек; ▪ роботодавці (зовнішні клієнти), яким необхідні гарантії того, що випуск-ники, яких вони приймають на роботу, мають відповідні кваліфікації. У рамках внутрішньої структури пропонуються наступні дії: ▪ розробка політики та процедур забезпечення якості (інституції мають проводити політику й застосовувати пов'язані з нею процедури забезпечення якості та відповідних стандартів пропонованих програм і їх ефектів, а також взяти на себе обов'язки з розвитку культури якості); ▪ затвердження, спостереження, а також періодичний перегляд програм і їх

ефектів (в інституціях мають працювати механізми затвердження та періодич-ного перегляду своїх програм і їх ефектів), ▪ оцінювання студентів (знання студентів мають оцінюватись, згідно з оприлюдненими та прозорими критеріями, правилами та процедурами, яких консеквентно слід дотримувати);

107

▪ забезпечення якості дидактичних кадрів (інституції мають гарантувати відповідний рівень кваліфікацій і компетенцій дидактичних кадрів); ▪ навчальні посібники та засоби підтримки студентів (засоби, що спрямо-вано на збагачення та підтримку навчання студентів мають забезпечувати кожну програму); ▪ інформаційні системи (інституції мають збирати, аналізувати та викорис-товувати інформацію щодо якісного управління пропонованими програмами навчання та іншими діями, що з ними пов'язані); ▪ публікація інформації (інституції мають періодично оприлюднювати ак-туальну та об'єктивну інформацію щодо кількості та якості пропонованих програм і їх ефектів). 2. СЗЯ – НА РІВНІ ЗВО

2.1. Місія та візія ЗВО

ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МІСІЯ Спільно створюємо компетентне майбутнє Формулювання місії акцентує роль ЗВО у підтримці та розвитку компетен-цій, що пов'язані з культурою експерименту. Ці компетенції створили сучасну цивілізацію, обумовлюють її існування та є головними факторами розвитку. Акцент на креативність, яка змінює траєкторію майбутнього. Акцент на професіоналізм і наскрізні вміння, які зумовлюють функціону-вання техносфери. Акцент на партнерські співвідносини з оточенням і зовнішніми партнерами, які зміцнюють ефекти дій і покращують їх результати. ВІЗІЯ ЗВО фокусує активність і креативність працівників і студентів, створюючи для них умови для здійснення спектру життєвих аспірацій Вроцлавська політехніка – це місце, в якому формуються, обговорюються та вирішуються технічні, наукові та цивілізаційні проблеми; це інституція, яка спирається на довіру та рішуче реагує на випадки порушення довіри. Ключова діяльність – формування інженерних компетенцій і розвиток тех-нологій. Відповідальність – щодо студентів, суспільства, науки. Стандарти якості – кар'єри випускників, внесок до науки, зовнішня кори-сність, постійність. Ключові компетенції – знання, креативність і прагматичність, які виводять-ся з культури експерименту. Організація – академічне середовище в контексті структури завдань.

108

2.2. Стратегія розвитку ЗВО

ВНУТРІШНІЙ НАКАЗ 31/2013 від 11 квітня 2013 р. щодо введення Стратегії Розвитку Вроцлавської Політехніки § 1 На основі §14 Статуту Вроцлавської політехніки впроваджується в дію Стратегія розвитку Вроцлавської політехніки, прийнята Сенатом від 21 берез-ня 2013 року наказом № 127.7.2012-2016, до якої входять: 1. План розвитку Вроцлавської політехніки, прийнятий рішенням Сенату № 587.40.2008-2012 від дня 17 листопада 2011 року; 2. Стратегічні цілі разом із індикаторами, прийняті рішенням Сенату № 127/7/2012-2016 від 21 березня 2013 року;

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ЗВО

Сфери діяльності ЗВО

Науково-дослідна діяльність Освіта Організаційна інфраструктура

Стратегічні цілі, які окреслюють головні завдання у сфері якості Розвиток лабораторій у на-прямку компетенційних (прі-оритетних) спеціалізацій, про-сунутих технологій із рекомен-даціями для їх акредитації. Підвищення рівня якості освіти завдяки міждис-циплінарній дидактиці.

Створення умов спів-праці, яка базується на партнерстві та вза-ємодовірі. Зростання наукової активнос-ті та підвищення престижу ЗВО в країні та світі. Покращення рівня діяль-ності ЗВО у співвідно-шенні з ринковими пот-ребами.

Підвищення рівня адаптаційності моде-лі організації і компе-тенції. Піднесення рівня комерціалі-зації і застосування дослід-жень. Інтернаціоналізація ЗВО.

Збільшення прибут-ковості ЗВО (дотації, фінансування проек-тів, оплати, пожерт-вування, гранти, ко-мерційні заходи). Підвищення рівня підприємницької діяльності, а також активної участі студентів та аспірантів у дослідницьких процесах. Концентрація на співпраці з регіоном. Розширення пропозиції доповнюючої освіти.

109

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

МІСІЯ ТА ВІЗІЯ ЗВО

Науково-дослідна діяльність СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ЗВО

Навчання Організація та інфраструктура ПОЛІТИКА ЯКОСТІ ЗВО

ЦІЛІ, СПРЯМОВАНІ НА ЯКІСТЬ ЗВО

СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗВО

СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ НА ФАКУЛЬТЕТІ

3. СЗЯ – НА РІВНІ ФАКУЛЬТЕТІВ

СЗЯОФ – політика якості

З метою забезпечення якості освіти, а також її стабільного зростання (пок-ращення) керівництво та працівники факультету інформатики та управління Вроцлавського технологічного університету (у т. ч. керівництво Інституту ін-форматики та Інституту організації і управління) у ході роботи послідовно та систематично прямують до передавання студентам, аспірантам і випускникам факультету такого діапазону знань, навичок і соціальної компетентності, з яким вони могли б продовжувати свої плани кар'єрного зростання й досліджень. Забезпечення якості освіти на факультеті інформатики та управління Вро-цлавської політехніки та її постійного вдосконалення є одним з основних зав-дань факультету. За досягнення цієї мети в першу чергу відповідальність несуть усі праців-ники та співробітники факультету, а також студенти та аспіранти в обсязі на-ділених завдань, повноважень і відповідальності. Введення та підтримка на-лежних механізмів для досягнення цієї мети є одним з основних напрямків діяльності керівництва факультету (і керівництва інститутів), що дозволяє подальший розвиток і підтримку провідного позиціонування на ринку освіт-ніх послуг.

110

Особи та органи, відповідальні за якість освіти на ФІіУ ВрП

1. Декан та керівництво факультету Повноваження у справах запровадження та розвитку СЗЯО та інших механізмів на рівні факультету. 2. Керівники кафедр Долучаються до запровадження та розвитку СЗЯО та інших механізмів на рівні факультету. 3. Уповноважені дека-ном за програмами (гаранти програм) Координація роботи кафедр на факультеті у сфері забезпе-чення поточної організації викладання та безперервності процесу навчання за кожною програмою. 4. Викладачі Підготовка та проведення занять, а також підтримка, кон-сультації та оцінювання роботи студентів. 5. Комітети програм Планування та здійснення процесів забезпечення якості освіти на факультеті. 6. Працівники деканату Повноваження у питаннях безпосереднього адміністру-вання освітнього процесу на факультеті. 7. Інші адміністративні працівники факультету Повноваження з інших питань забезпечення освітнього процесу. 8. Здобувачі освіти всіх рівнів Участь у процесі забезпечення якості освіти. 9. Представники студе-нтського самовряду-вання в раді факультету Моніторинг процесів забезпечення якості у широкому кон-тексті. 10. Рада факультету Запровадження норм, які стосуються програм усіх спеціаль-ностей факультету. 11. Комісія із забезпе-чення та оцінювання якості на факультеті

Координація діяльності, що спрямована на забезпечення та вдосконалення якості освіти в рамах Системи забезпечення якості освіти на факультеті. 12. Конвент Факультету (Рада факультету)

Повноваження щодо оцінювання адекватності програм потребам ринку праці. 13. Комісії із навчання та якості освіти за спе-ціальностями

Аналіз та оцінка з формального та змістовного боку нав-чальних програм освіти для студентів усіх рівнів, ознайом-лення з цією оцінкою декана та ради факультету. 14. Програмні комісії Розробка та вдосконалення освітніх програм. 15. Куратори спеціальностей

Розробка та вдосконалення освітніх програм у межах спе-ціальностей. 16. Керівник відділу аспірантури

Повноваження у питаннях, що пов'язані із навчанням в аспірантурі. 17. Керівник відділу післядипломної освіти

Повноваження у питаннях, що пов'язані із післядипломною освітою. 18. Члени моніторинго-вої групи

Моніторинг занять, виявлення переваг і недоліків прове-дення занять окремими викладачами, обговорення резуль-татів оцінювання з викладачем.

111

4. СЗЯОФ – ПРОЦЕСОВЕ БАЧЕННЯ

... ... 10. Prowadzenie działalności organizacji studenckich 9. Zapewnienie i monitorowanie infrastrukturz dydaktycznej PROCESY 6. Prowadzenie toku studiów

PROCESY POD

STAWOWE

1.Tworzenie i

modyfikowan

ie programu

ksztalcenia

2. Indywidual

i-zowanie

program stud

iów 3. Rekr

utacja 4. Real

izowanie proc

esu dydakt

ycznego

7. Realizowan

ie praktyk

studenckich

8. Dyplomowa

nie …

5. Monitorow

anie przeblegu

procesu

dydaktyczneg

o 11. We

rzfikacja osiąg

niecia kierunk

owych efektów

ksytałc

enia ... Celem WSYJK jest zapewnienie jakości kształcenia na Wydyiale Informatzki i Zarządyania Politechniki Wrocławskiej oraz stale jej doskonalenie.

PROCESY WALIDACYJNE

sytał-cenia

Jakosć

Для кожного із зазначених процесів розроблено окрему документацію, яка включає: ▪ карту процесу (обов'язково); ▪ діаграми процесу разом із підпроцесами (обов'язково); ▪ інструкції (необов'язково, за необхідності); ▪ формуляри (необов'язково, за необхідності). ▪ інші вкладення (необов'язково, за необхідності). Метою документування процесів є забезпечення їх циклічності та станда-ртизація проведення процесів, що пов'язані з навчанням на факультеті інфо-рматики та управління. Застосування до положень, що записані у докумен-тації, є обов'язком працівників факультету та інших осіб, які пов'язані з хо-дом цього процесу.

112

ДОДАТОК 3

SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості

Київського національного університету імені Тараса Шевченка (станом на 01.03.17)

В. Бугров, А. Гожик, Д. Щеглюк Київський національний університет імені Тараса Шевченка Першочерговим завданням Університету є формування ефективної пос-тійно діючої внутрішньої системи забезпечення якості, яка має не лише гарантувати достовірність інформації щодо рівня кваліфікації випускників, але й сприяти запровадженню заходів, які спрямовано на підвищення якос-ті підготовки фахівців, зростання конкурентоспроможності випускників на ринку праці і, як наслідок, забезпечення визнання досягнутого рівня якості підготовки з боку роботодавців (в Україні та поза її межами) і провідних ЗВО інших країн. Існування внутрішньої системи забезпечення якості є також і необхідною умовою входження Університету до Європейського простору вищої освіти, налагодження реальної взаємодії із підготовки фахівців зі ЗВО-партнерами.

11

3

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони

організації

Слабкі

сторони


Політика щод

о забезпечен


ої освіти в К

иївському на

ціональному

університеті

імені Тараса

Шевченка ре

алізується зав

дяки різним

внутрішнім п

ро-цесам


якості, які у

можливлюют

ь широку уча

сть усіх пред

ставників

закладу.

S1: Програм

а заходів із


якост

і освіти у Київському національном

у уні-

версит

еті імені Тараса Шевченка

(2011) зат

верджена Вченою

радою

та передбачає

здійснення

низки

процедур і заходів

. Індикатор

1: Визна

чення принц

ипів і процеду

р забезпеченн

я якості вищо

ї освіти.

Індикатор

2: Здійс

нення моніто

рингу та пер

іодичного пе

регляду освіт

ніх про-

грам. Індикатор

3: Щоріч

не оцінюванн



, науково-пед

агогічних і


працівників У

ніверситету,

регулярне оп

рилюднення


ці-нюван

ь на офіційном

у веб-сайті Ун

іверситету, ін

формаційних

стендах і в бу

дь-який

інший спосіб


4: Забез

печення підви

щення кваліф

ікації педагог

ічних, науков

их і на-



ників. Індикатор

5: Забезп

ечення наявн

ості інформа

ційних систем

для ефективн

ого уп-

равління осв

ітнім процесо

м. Індикатор

6: Забез

печення публ

ічності інфор

мації про осв

ітні програми

, ступені


та кваліфіка

ції. Індикатор

7: Забез

печення ефек

тивної систем

и запобіганн

я та виявленн

я акаде-

мічного плаг

іату у наукови

х працях пра

цівників Унів

ерситету та з

добувачів вищ

ої освіти


8: Устано

влення зворот

них зв'язків м

іж учасниками

навчального п

роцесу.

Індикатор

9: Створ

ення інформ

аційної систе

ми забезпече


процесів і

формування

звітів самооці

нювання ефе

ктивності діял

ьності із забе


сті. Індикатор

10: Заход

и, що спрямо

вано на розш

ирення прис

утності Уніве

рситету в

національних

і міжнародни

х програмах

підготовки ф

ахівців із вищ

ою освітою.

W1:

На жаль,

поки ще не

має

уст

аленої

практ

ики що-

до

участі

зовнішніх

стейкхолдерів у забезпеченні

якості вищої

освіти на

рівні


у в цілому.

Індикатор

1: Спіль

ні ради із

роботодавцям

и створюют

ь зазвич

ай не на рів

ні Універ-

ситету, а на р

івні його стру

к-турних

підрозділів

(факуль-

тетів, інстит

утів, кафедр)

чи за окр

емими спеці

альностя-

ми та програм

ами. Iндикатор

2: Їх ств

орення та

функціонува

ння переважн

о є ініціат

ивою окреми

х науко-



ів та інс

титуційно м

айже не

підтримуєтьс

я.

11

4

S2: Включення до

Стат

уту Університет

у вимог

щодо Сист

еми забезпечен

-ня

якост

і освіти.

Індикатор

1: Систе

ма забезпече

ння Універси

тетом якості


ль-ності т

а якості вищ

ої освіти (си

стема внутрі

шнього забе


сті) ґрунту

ється на "Про

грамі заходів


ня якості осв

іти". Індикатор

2: Умови

прийому на н

авчання.

Індикатор

3: Практ

ична підготов

ка осіб, що на

вчаються в Ун

іверситеті.

Індикатор

4: Атест

ація здобувач

ів вищої освіт

и в Університ

еті.

W2:

На рівні факульт

етів

/інст

и-тут

ів програм

и забезпечення

яко

-ст

і із

конкрет

ним

показниками не

сформовано

– наявні

лиш

е програ

-ми розвит

ку на певний

період часу


1: Устан

овлення відп

о-відаль

ності факульт

етів/інститут

ів за ств

орення та ф

ункціонуванн

я внутрі

шніх систем

забезпечен

ня якості

.

11

5

S3: Програм

а розвит

ку Київського національного університет

у імені Тараса Шев

-ченка на

201

2-20

20 роки

(2012).

Індикатор

1: Розро

бка власних

університетс

ьких навчаль

них планів і

програм з

урахуванням

міжнародни

х стандартів і

рекомендаці

й у сфері осві

ти. Індикатор

2: Викон

ання Програм

и заходів із за


кості освіти.

Індикатор

3: Забез

печення проц

есу навчання

новітнім лаб

ораторним об

ладнан-

ням і матеріа

лами. Індикатор

4: Участ

ь у розроблен

ні та запрова

дженні держ

авних станда

ртів осві-

ти нового по

коління, наці

ональної сист

еми кваліфік

ацій, інформа

тизації і ком

п'-ютери

зації навчаль

но-виховного

процесу.

Індикатор

5: участь

Університету

в програмах а

кадемічної мо

більності.

Індикатор

6: Систе

матичне здійс

нення профе

сійно-орієнта

ційної робот

и з обда-

рованою моло

ддю, залученн

я талановити

х вступників.

Індикатор

7: Розро

блення сучасн

их технологі

й оцінюванн

я здібностей

абітурієн-

тів і студенті

в за допомого

ю об'єктивни

х психолого-


методів і ко

м-п'ютер

ного аналізу


8: забезп

ечення вільно

го багатокана

льного досту

пу до світови

х освіт-

ніх і наукових

ресурсів чере

з мережу Інт

ернет в усіх п

риміщеннях



9: Упров

адження до н

авчального п

роцесу та дія

льності уніве

рситетсь-

кої бібліотек

и сучасних ін

формаційних

і комп'ютер

них технолог

ій, створення

з цією м

етою лаборат

орій для підго

товки та збер

еження елек

тронних курсі

в, облад-

нання аудито

рій для прове

дення дистан

ційних лекцій

і телеконфер

енцій. Індикатор

10: Акти

вне залученн

я до навчаль

но-виховного

процесу та н

ауково-

дослідницьк

ої роботи пр

овідних фахі

вців організ

ацій та уста

нов, виробн

иків, практи

ків. Індикатор

11: Систе

матичне пров

едення аналіз

у стану праце

влаштування

за спе-

ціальністю т

а рівнем зар

обітної плат

и випускникі

в Університе

ту в перший

рік після

отримання д

иплому, забе

зпечення пос

тійного зв'яз

ку із роботод

авцями,

сприяння орг

анізації діяль

ності асоціац

ій випускникі

в Університет

у. Індикатор

12: Створ

ення ефекти

вної системи

перепідготов

ки педагогічн

их кад-

рів і їхнього

професійног

о вдосконале

ння.

W3:

Фінансування заходів із


якост

і здійсню

-єт

ься за

залиш

ковим

прин-

ципом

, після


"захищ

ених

" ст

атей

бюдж

е-ту


у. Окремий

облік коштів

, які

спрям

овано

на забезпечення

якості,

не

ведеться.

Індикатор

1: Оціню

вання рі-

вня фінансу

вання заходів

із забезп


і, у тому

числі із дета

лізацією за р

ів-нями.

11

6

S4: В Університет

і ст

ворено

Сектор


якост

і навчального процесу

при Науково

-мет

одичному цент

рі організації навчального процесу.

S5

: Проект

полож

ення

про


освітнього процесу, відповідно

та з урахуван-

ням

норм

Закону У

країни

"Про

вищ

у освіту"

, в якому передбачено

всі вимоги

ESG-

2015


1: Визна

чено типи ос

вітніх програ

м та умови до

ступу до них.

Індикатор

2: Визна

чено форми н

авчання та фо

рми організац

ії навчання.

Індикатор

3: Детал

ьно прописан

о планування


роцесу.

Індикатор

4: Метод

ичне забезпе

чення навчал

ьного процес


5: Оціню

вання резуль

татів навчанн

я. Індикатор

6: Присв

оєння кваліф

ікацій (освітн

я кваліфікац

ія, професійн

а кваліфі-

кація та умов

и її присвоєн

ня, підсумков

а атестація зд

обувачів вищ

ої освіти, ком

-плексн

ий кваліфіка

ційний іспит,

кваліфікаційн

а робота, дип

лом і додаток

до дип-

лому, сертиф

ікати, видача

дублікатів до

кументів про

освіту, академ

ічна довідка).

Індикатор

7: Права

та обов'язки

здобувачів в

ищої освіти т

а науково-пе


працівників,

у т. ч. підвище


ації останніх


8: Акаде

мічна мобільн

ість. Індикатор

9: Забезп


і освітнього

процесу (проц

едура обранн

я профе-

сорсько-викл

адацького ск

ладу, академі

чні обов'язк

и студентів

і процедура

оці-нюван

ня знань, оці

нювання та а

налізу якості

викладання)

.

W4:

До регуляторних доку

-ментів

Університ

ету, яким

и визначено права та обов

'язки

структ

урних підрозділів,

не

внесено

норм

и взаємодії

із

загальноуніверситет

ськими

структ

урам

и із


якості.

Індикатор

1: Фікса

ція в по-

ложеннях пр

о структурні п

ід-розділ

и зобов'язань

щодо за-


кості та підзв

іт-ності

із цих питан

ь загаль-

ноуніверсите

тських структ

ур. Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Участ

ь у програмах

"Еразмус

+" (за на

прям

ом "Розвит

ок пот

енціалу вищої

освіти"

) тощо дозволит

ь напрацювати рекомендації щ

одо розбудови сист

ем за-


якост

і.

T1:

У короткотерміновій

перспект

иві абітурієнт

и пе

-реважно

обират

имут

ь для

навчання

ті ЗВО,

в яких не

запроваджено

сист

еми

за-


якост

і та мож

на

отримат

и диплом

за менших

зусиль

.

O2:

Сприятим

е формуванню

системи забезпечення

якост

і ЗВО

акредит

ація

ок-

ремих

освітніх програм

у міжнародно визнаних

акредит

аційних агенціях

.

11

7

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ ТА


ГРАМ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: У

Київському національному університет

і імені Тараса Шев

-ченка розроблено

та прийнято низку документів

, що регулю

ють

питання

укладання освітніх програм

і навчальних планів.

Індикатор

1: Розпо

рядженням ре

ктора (2014)

створено ро

бочу групу

із розробки м

етодичних ре

комендацій щ

одо формуван

ня освітнь

о-професійни

х та освітньо-

наукових про

грам (по 2 пре

дста-вники

від кожного ф

акультету/інс

титуту).

Індикатор

2: "Реком

ендації щодо


навчальних п

ланів підгото

вки фахівців

за освітніми

рівнями бака

лавра та магіс

тра в Київсь

кому націона

льному універ

ситеті імені Т

араса Шевченк

а" (2015)

мають забезп

ечити у здоб

увачів вищої

освіти наскріз

них інст

рументальних

(когнітивни

х, методолог

ічних і техн

ологіч-них), м

іжособистісних (соц

іокультурна,

соціально-пси

хологічна,

соціальна вза

ємодія та спі

впраця) та си

стемних (орга

нізаційно-

управлінська,

інноваційна т

ощо) компетентност

ей на рів

нях мо-

лодшого бака

лавра, бакала

вра, магістра

і доктора філо

софії. Iндикатор

3: Створ

ено робочі гр

упи для розр

обки наближ

ених навчал

ьних програм

із дисциплін

: іноземна

мова,

основи екології,

соціально-політичні

студії,

вибрані

розділи

трудового

права

та

основи

підприємницької діяльності, украї

нська й зарубіжна

куль-

тура,

філософ

ія, науковий образ світу, вступ

до університет

ських

студій

, мет

одологія

та організація наукових

дослідж

ень з основа

-ми інтелектуальної власності, проф

есійна

й корпоративна

етика.

Індикатор

4: "Поря

док запровад

ження спеціа

лізацій у нав

чаль-них пл

анах підготов

ки фахівців з

а освітніми р

івнями "Моло

дший бакала

вр", "Бакалав

р", "Магістр" у

Київському н

аціональному

уні-версит

еті імені Тарас

а Шевченка"".

Індикатор

5: Наказ

ректора "Про

присвоєння д

одаткової пед

агогіч-ної ква

ліфікації випу

скниками Киї

вського націо

нального унів

ерси-тету ім

ені Тараса Ше

вченка" (2015

)

W1:

Для

укладання


Універси-

тет

практ

ично

не має

орієнтирів

, оскільки базою

для їх

укладання

мали б служ

ити ст

андарт

и ви

-щої

освіти за

спеціальностям

и, які

наразі лиш

е у

процесі зат

вердження


1: Створ

ено інститут

гарантів осві

т-ніх пр

ограм, сформ

овано перші

робочі групи

із розроб

ки освітніх п

рограм, однак

не визначен

о їх прав

а та обов'язк

и, НПП, які д

о них входят

ь, процед

ури заохочен

ня та мотивац

ії викладачів


2: Не зд

ійснюється о

цінювання ек

о-номічн

ої доцільност

і запроваджен

ня програм, а

також

навчальних к

омпонентів,

що включені

до їх скла

ду. Індикатор

3: При р

озробці прогр

ам в укладачі

в немає

стимулів для

пошуків оп

тимальних р

і-шень щ

одо співвідно

шення витра

т часу викла

-дачів і

обсягів само

стійної робот

и студента. Н

е визнач

ений також м

інімально не

обхідний для

забезп


льного комп

оненту рівен

ь кваліф

ікації виклада

чів. Індикатор

4: Не ма

є усталеної об

ов'язкової за

-гально


ької процеду

ри залученн

я студен

тів і зовнішні

х стейкхолде

рів до розро

б-ки про


5: Зовні

шнє експерту


-ми на с

ьогодні не фін

ансується.

11

8

S2: Н

а виконання вимог

Закону України

"Про

вищ

у освіту"

та Ст

а-тут

у Університет

у розробляєт

ься положення

про

освітні

програм

и на

основі М

етодичних рекомендацій для розроблення проф

ілів

ступе-

невих програм

(порядок розр

облення, розг

ляду та затве

рдження осв

іт-ніх пр

ограм в уніве

рситеті, а так

ож основні в

имоги щодо

застосову-

ваних до них

принципів і

процедур заб


ості (монітор

инг, оцінюв

ання, внутріш

ня акредитац

ія, періодичн

ий перегляд,

порядок

припинення)

. Визнач

ено обов'язк

ові умови при

йняття рішен

ня щодо відкр

иття та

припинення

будь-якої осв

ітньої програ

ми в Універс

итеті.

Індикатор

1: Дотри

мання принци

пу прозорост

і. Індикатор

2: Прове

дення консул

ьтацій заціка

влених сторін

(науко-


і працівники

, адміністрац

ія, студенти, п

рацедавці).

Індикатор

3: Оціню

вання необхі

дного методи

чного, кадро

вого і ма-

теріального



4: Оціню

вання ризикі

в. Індикатор

5: Прове

дення зовніш

ньої експерт

изи проекту

освітньої

програми.

Індикатор

6: Забезп

ечення відкр

итого розгля

ду проекту о

світньої

програми та р

езультатів оц

інювання та е

кспертиз.

W2:

Викладачі

, які

є гарантам

и освітніх

програм

чи їх

розробникам

и, не маю

ть

стим

улів

для

своєї

робот

и – оплата праці

не залежит

ь від

цього

виду

науково-

мет

одичної діяльност


1:

Нормативни

й документ,

який б

и містив засоб

и стимулюва

ння які-

сної роботи г

арантів і роз

робників осв

іт-ніх про

грам.

11

9

S3: Розробляється положення

про

ком

ітет

и освітніх програм

, яке

визначить склад,

фун

-кції,

діяльніст

ь, права

та відповідальність комітет

ів освітніх програм

у Київськом

у націо-

нальному університет

і імені Т

араса Шевченка.

У полож

енні

визначено

, що Комітет

освіт

-ньої

програм

и/програм

є структ

урним

підрозділом

Університ

ету, що відповідає

за якість

імплементації освітньої

програм

и/програм


1: Аналі

з і поліпшенн

я змісту освіт

ньої програми

/програм, зді

йснення щорі

ч-ного п

ерегляду осві


и/програм.

Індикатор

2: Оціню


м навчальних

дисциплін, щ

о підготовлен

і факультета

-ми/інс

титутами, від

повідно до р

езультатів (ц

ілей) навчанн

я, його адекв

атності та оц

іню-вання

методів у нав

чальній прог

рамі; здійсне

ння підготовк

и доповідей щ

одо внутрішн

ього та зов

нішнього оцін

ювання якос

ті освітньої п

рограми/прог

рам, оприлюд

нення на офі

цій-ному с

айті факульте

ту/інституту


цінювання.

Індикатор

3: Орган

ізація опитув


ів щодо якос


рограми/прог

рам, здійсн

ення монітор

ингу працевл

аштування в

ипускників, а

налізу та оп

рилюднення

ре-зульта

тів спільно з

і Студентськи

м парламенто

м і структурн

им підрозділ

ом Університ

ету, що від

повідає за пр

ацевлаштува

ння випускни


4: Коорд

инація впров

адження суч

асних методі

в викладання

та навчання.

Індикатор

5: Підтр

имка контакт

у з випускник

ами та соціал

ьними партн

ерами освітн

ьої програ

ми/програм, з

дійснення мо

ніторингу інн

овацій у проф

есійній, навча

льній і науко

вій сферах

і заохочення

їх запровадж

ення до освіт


/програм.

Індикатор

6: Надан

ня пропозиці

ї щодо викла

дачів освітнь

ої програми/

програм, ініц

ію-вання

їх професійно

го розвитку.

Індикатор

7: Аналі

з наявних ма

теріальних р

есурсів (ауди

торний фонд,

обладнання

то-що), як

і використову

ються для ім

плементації о

світньої прог

рами/програм

, а також інф

ор-маційн

их ресурсів, н

адання пропо

зицій щодо їх

поповнення т

а вдосконален

ня. Індикатор

8: Здійсн

ення планува

ння прийому

студентів на

освітню прог

раму/програм

и, пошир

ення інформа

ції про освітн

ю програму/п

рограми разо

м з уповнова

женими стру

кту-рними

підрозділами


, участь у зус

трічах із поте

нційними сту

дентами.

12

0

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Участ

ь у програмах

"Еразмус

+" (за н

а-прям

ом "Розвит

ок пот

енціалу вищої

освіти"

), Темпус

(що спрямовані на гарм

онізацію

освіт

-ніх програм

), подвійного

дипломування

тощ

о дозволит

ь поліпш

ити

якість

створю

ваних


.

T1: Через

лобістську

діяльніст

ь деяких

каф

едр,

що раніше мали

гарант

оване, незваж

аючи

на якість і зміст

навчання,

наванта-

ження

, прийнят

тя загальнодерж

авних рішень щодо обов

'язково-

го включення до


усіх спеціальност

ей визначено

-го

переліку дисциплін.

Це не

тільки вилучить без корист

і для

ви-

пускника

(навчальні дисципліни

в його програмі маю

ть відпові-

дати запланованим

результ

атам

навчання) зна

чні обсяги

нав

-чального

часу, але й ст

ане причиною

сит

уацій,

за яких

студент

мож

е не

отримат

и диплом

попри

наявність у нього всіх

необхід

-них результат

ів навчання,

а також

ставит

ь під загрозу визнан

-ня

всіх кредит

ів за

програм

ою (тобт

о визнання

дипломів

).

O2:

Створення освітніх програм


до професійних ст

андарт

ів.

T2: Пр

ийняття загальнодерж

авних рішень щодо присвоєння


поза меж

ами ЗВО призведе

до самоусунення універ

-ситет

ів від

процесу

забезпечення якості підгот

овки

– освіт

-ні

/академічні

кваліфікації маю

ть залишат

ися у компетенції уні

-версит

етів

.

12

1

1.3.

СТУДЕН


НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Пр

ийняття Тимчасового

полож

ення

"Пр

о порядок реалізації ст

уден

-там

и Київського

національного

університ

ету імені Т

араса Шевченка права

на вільний

вибір

навчальних дисциплін"

на виконання норм

и Закону

України

про вищу освіту щодо вибору

навчальних дисциплін у меж

ах, які

передбачені

відповідною

освітньою

програм

ою та робочим


планом

, в обсязі,

що ст

ановит

ь не

менше як

25

% від

загальної

кількості кредитів

ЄКТ

С, від

-повідно до

даного рівня вищої

освіти.

Індикатор

1: Полож

ення забезпе

чує умови дл

я формалізац

ії процедури:

▪ форм

ування та дов

едення до від

ома студенті

в переліку ди

сциплін віль-

ного вибору;

▪ здій

снення вибор

у студентами


дисциплін зі

сформованог

о перелі

ку; ▪ організації

подальшого

вивчення об

раних дисцип

лін (формува

ння мо-

більних груп)

; ▪ визн

ання результ

атів навчання

за обраними

дисциплінам

и. Індикатор

2: Визна

чено основні

цілі вибору

студентами н

авчальних ди

с-циплін

: ▪ погл

иблення проф

есійних знан

ь у межах обр

аної освітньо

ї програми та

здобут

тя додаткови

х спеціальни

х професійни

х компетентн

остей, у т. ч.

із здобут

тям професій

ної кваліфіка

ції; ▪ погл

иблення знан

ь і здобуття

додаткових з

агальних і за

гальнопрофе

-сійних

компетентно

стей; ▪ озна

йомлення із

сучасним р

івнем науков

их досліджен

ь інших сфер

знань.

Індикатор

3: Реаліз

ація студента

ми вільного

вибору навча

льних дисцип

лін за доп

омогою систем

и автоматиза

ції навчально

го процесу.

W1:

Основним

недоліком

норм

а-тивної бази

Університ

ету мож

на

назват

и недост

атніст

ь чітких

процедур

реалізації

студентам

и своїх прав

і віднаходж

ення

консен-

сусних

рішень з питань організації

освітнього процесу та конструю

-вання освітніх програм


1: Не

встановлено

процедуру у

згодження з

і студен-

тами їх інд

ивідуальних

планів у

випадках, за

яких універ

ситет не

може забезпе

чити виклад

ання ди-

сципліни, щ

о обрав сту

дент (за

недостатньої

кількості б

ажаючих

або зміни об

ставин).

Індикатор

2:

Відсутній ін

ститут

тьюторства,

який би забе

зпечував

належне кон

сультування

студентів

при виборі на

вчальних дис

циплін.

Індикатор

3: Катал

ог курсів,

що задекл

арований у С

татуті, поки

що не сфо

рмовано.

12

2

S2: Із

2009

р. ф

акульт

ет соціології (навч

альна лабораторія

з прикладних

соціологічних досліджень) про

водить моніторингове

опитування

UNI

DO

S (УНІверситет

ське

ДО

Слідження

), що

виконуєт

ься

у меж

ах навчальної

практики ст

удентів

факульт

ету раз або двічі на

рік

. Опитувальник

міс

-тит

ь пост

ійну

(моніторингову

) та змінну

частини.

Опитування

UN

IDOS

присвячене

дослідж

енню

різних сфер

студентського

жит

тя.

Індикатор

1: Вступ

на кампанія о

чима першок

урсників.

Індикатор

2: Мотив

ація отриман

ня вищої осві

ти та вибору



3: Позан

авчальна діял

ьність в унів

ерситеті.

Індикатор

4: Ставл

ення студент

ів до реформ

у вищій осві

ті. Індикатор

5: Оцінк

а умов посел

ення та прож

ивання у гурт

ожитку.

Індикатор

6: Соціал

ьно-демограф

ічний портрет

студента Унів

ерситету.

Індикатор

7: Очікув


ів щодо ринк

у праці та по

дальшого пр

аце-влашт

ування.

Індикатор

8: Трудо

ва активність

студентів під

час навчання


9: Рівень

володіння ін

оземною мово

ю. Індикатор

10: Поїзд

ки за кордон,

громадська а

ктивність, со

ціальні мереж


11: Ставл


ів до плагіату

.

W2:

Ст

ановлення

культури

оці-

нювання викладачів


1: У біль

шості виклад

а-чів до

сі не сформо

вано розумін

ня необхі

дності опит

увань студен

тів для ви

значення яко

сті роботи ви

-кладач

ів і навчальни

х програм.

Індикатор

2: У низ

ці випадків н

а-віть з

апроваджуюч

и таке опи

ту-вання,

адміністрац

ія Університ

ету змуше

на, через відс

утність норм

а-тивної

бази та задл

я уникнення

не-гативн

ої реакції н


о-гічних



ів, здійсн

ювати його

лише за зго

ди відпов

ідного викла

дача Індикатор

3: Відсут

ні правила/пр

о-цедури

врахуванн

я результа

тів опитув

ань.

S3: Розпорядж

енням

(2015) рект

ора

"Про

моніторинг зимової

екзам

ена-

ційної

сесії"

започат

ковано

соціологічні опит

ування

студентів

як інст

ру-

мент


якост

і освітнього процесу.

Індикатор

1: Оцінк

а якості робот


що читав лек


2: Оцінк

а якості роб

оти викладач

а, що провод

ив практич-

ні/семінарськ

і/лабораторні

заняття.

Індикатор

3: Оцінк

а місця дисци

пліни в прог

рамі підготов

ки.

W3:Опит

ування

студентів

щодо

якості конкретних

освітніх

про-

грам

та/або якості робот

и науково-


працівників

, які

викла

-дають за

цим


и, поки

здійснюєт

ься

в рамках

експери-

ментів

, за

особист

ою ініціат

ивою

чи

разовою

потребою

виклада-

чів/кафедр/факульт

етів

.

12

3

S4:

2010

року в Університет

і прийнято

"Полож

ення

про

порядок

оцінювання знань ст

удентів

при

кредитно

-модульній

системі орга-

нізації навчального

процесу

", що сприяло вдосконаленню

системи кон-

тролю

якост

і знань

студентів


1: Викор

истовується 1

00-бальна шк

ала оцінюван

ня, ди-ферен

ціація оцінок

дає студента

м достатньо

інформації дл

я розу-

міння міри, я

кою вони до

сягли постав

лених резуль

татів, а тако

ж власно

го рейтингу

в межах групи


2: Запро

ваджено проз

ору систему

розрахунку п

ідсумко-

вого балу з ди

сциплін, які в

икладаються

два та більше

семестрів.

Індикатор

3: Стало

за практику

прийняття е

кзаменів біль

ш ніж од-

ним викладач

ем.

W4:

Критерії вист

авлення оцінок

перева-

жно

описують процедуру та недост

атньо

корелю

ють із

запланованими результат

а-ми навчання

. W

5: Не запроваджено інст

итут

зовнішніх

іспитів

та оцінювачів

(крім процедур

під

-сумкової атестації).

Індикатор

1: Не ма

є нормативно

го доку-

менту, який

би регламент

ував фінансо

ві та органі

заційні пита

ння залученн

я експер-

тів, а також



ста-тей ви

трат у бюдже

ті університе

ту.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Укладання

угод із

подвійного та спільного диплом

ування

зі ЗВО

країн,

в яких дотримання

стандарт

ів забезпечення якості є

уст

але-

ним

обов'язковим

ком

понент

ом діяльност

і. Участь ЗВО-парт

нерів у

процедурах

оціню

вання результат

ів навчання дозволяє

забезпечити

поширення

та адаптацію

їх практ

ики в умовах

університ

ету.

T1: В

итрати на

зовнішнє

оціню

вання ме-

тодичних розробок

і зовнішніх екзаменат

о-рів мож

уть бути визнані Держ

авною

ау-

диторською

службою

нецільовим

викорис

-танням

бюдж

етних коштів

. T2

: Існує загроза запровадження

загаль-

нодерж

авної шкали

оціню

вання із

меншою

диференціації оцінок

і зниженим

порогом

позитивної оцінки.

12

4

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: П

равила

прийому до

Університ

ету щороку затверджує

Вчена

ра-

да не менш

як за

півроку

до початку

вст

упної кам

панії, і сам

е вони

ви-

значаю

ть політику Університет

у щодо формування

контингент

у ст

удентів


1: Профо

рієнтаційна д

іяльність.

Iндикатор

2: Форму

вання умов д

оступу до осв

іти. Iндикатор

3: Плану

вання прийо

му на навчанн

я.

W1:

При в

изначенні переліку

освітніх

програм

, за

якими оголош

ується прийом

, не

здійсню

ється моніторинг забезпечено-

сті ринку

освітніх послуг

Київського регіо-

ну (та У

країни

у цілом

у) програм

ами від-

повідного спрямування


1: Кількі

сть осіб, що з

араховані

на навчання

на освітню пр

ограму.

S2: П

итання

визнання результат

ів навчання в Університет

і регулю

-єт

ься зовнішніми норм

ативно

-правовими актам

и, полож

ення

яких

деталізовано у відповідних а

ктах

Університ

ету.

Індикатор

1: Проц

едура фіксац

ії навчальних

досягнень с

тудентів

(зокрема при

судження кре

дитів) відпов

ідає вимогам

ЄКТС Індикатор

2: Реаліз

ація Універси

тетом права

визнання осв

ітніх ква-

ліфікацій.

Індикатор

3: Проце

дура оцінюва

ння та визна

ння Універси

тетом зая-

влених резул

ьтатів навча

ння, що вказ

ані в освітній

декларації з

аяв-ника.

12

5

S3: Н

а виконання вимог

Закону України

"Про

вищ

у освіту"

в Університ

еті зат

верджено

"Полож

ення

про

порядок

зам

овлення,

видачі дипломів

і додатків до

дипломів

про

вищ

у освіту європейського зразка

(DІРLОМА

SUPP

LIM

ENT) Київ

ського


універси-

тет

у імені Тараса Шевченка"

та

"Полож

ення

про

диплом

із відзнакою

Київського націо-

нального

університ

ету імені Тараса Шевченка"

. В ост

анньом

у вказано,

що обов

'язковою

вимогою

видачі диплом

у із

відзнакою

є визнання ат

естаційною

ком

ісією

достат

ност

і наукових

/творчих

досягнень

студента.

Індикатор

1: Нові ф

орми докумен

тів про вищу

освіту відпов

ідають вимог

ам стандарті

в ЄПВО,

чітко ідентиф

ікують присв

оєні кваліфік

ації і містять

необхідну ін

формацію пр

о резуль


я особи за відп

овідною прог

рамою.

Індикатор

2: Перев

агою нових д

окументів є т

е, що вони у

кладаються д

вома мовами

(українською

та англійськ

ою), унаслідо

к чого полег

шується їх с

прийняття т

а спрощу-

ється процеду

ра визнання

за межами Ук

раїни. Індикатор

3: Полег

шення студен

там доступу

до освітніх р

есурсів інших

країн і визна

н-ня ква

ліфікацій.

S4: Створено

відділ академічної м

обільності, розроблено

проект

Полож

ення

про

акаде

-мічну

мобільність.

Індикатор

1: Визна

ння курсів на

вчання, свідо

цтв, дипломів

і звань, що з

добуті в інш

ій країні.

Індикатор

2: Визна

чення навчал

ьних компон

ентів, які буд

е перезарахо

вано студент

у після з

авершення п

рограми мобі

льності ще пі

д час планува

ння програми

.

12

6

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Створення Єврокомісією

відкрит

ого Інтернет

-ресурсу

Egr

acon

s (Grade

Con

vers

ion

Syst

em) нада

є університет

у мож

ливіст

ь більш

про

-зоро

та аргументовано здійснювати переведення оцінок

студентів

, які навчались за

програм

ами академічної мобільності або переведе

-ні

/поступили на

навчання із

інших

країн

.

T1: В

умовах

, коли не

працю

є орган,

упов-

новажений

Законом

України

"Про

вищу

освіту"

на реалізацію

державної політики

у сфері забезпечення якості вищ

ої освіти,

у

том

у числі щ

одо акредитації освітніх про-

грам

, видача

студентам


про

освіту належного

рівня

є немож

ливою

для

всіх

ЗВО

.

O2:

Зат

вердження

КМ

України

Плану

заходів

щодо впровадж

ення

Національної рам

ки кваліфікацій

(НРК) на

2016

-202

0 передбачає

фор

-мування

в університ

етах

ЗВО

прозорих і гнучких процедур

визнання

результат

ів навчання,

що здобут

і поза меж

ами навчального закладу.

T2: Визнання

результ

атів

навчання,

що

здобут

і в іншом

у ЗВО,

передбачає як

необ-

хідну умову функціонування у ньом

у сис -

теми забезпечення

якост

і. На сьогодні

від

-сутні

надійні

джерела інформації про ная-

вність таких

систем

у будь-яком

у ЗВО Ук

-раїни.

O3:

Європейський фонд освіти надає мет

одичну

підтримку

вищ

ій

освіті України

у розробці освітніх і професійних ст

андарт

ів у

частині

правил

присвоєння та визнання

кваліфікації.

12

7

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Н

а держ

авному рівні процедури

залучення

науково

-педагогічних праці-

вників

до навчального процесу та вдосконалення фахової

майст

ерност

і реглам

ентуються багатьм

а норм

ативними документам

и, на основі

яких

розроблено

власні полож

ення

. Зарахування

на посаду

науково

-педагогічних,

наукових

та інших

кат

егорій


проводиться у порядку, що визна-

чений Положенням

, яке

зат

верджується Вченою

радою

Університ

ету. Із

науково-педагогічним

, науковим

працівником

укладаєт

ься конт

ракт


1: Стату

том Універси

тету передба

чено: ▪ запр

овадження си

стеми мотива

ції науково-п

едагогічних і


праців

ників до вдо

сконалення н

авчальних пр

ограм і забез

печення якос

ті освіти

; ▪ запровадж

ення системи

оцінювання


роботи наук

ово-педаго

гічних і педа


цівників за ре

алізації освіт

ніх програм;

▪ створення

ефективної с

истеми підви

щення квалі

фікації наук

ово-педаго

гічних і педа


цівників;

▪ обов'язок ч

ленів колект

иву Універси

тету підвищу

вати професі

йний рівень

, науково-пед

агогічну майс

терність, заг

альну культу

ру. Індикатор

2: У Про

грамі заходів

із забезпече

ння якості ос

віти передба

-чено т

акі, що спрям

овано на під

вищення ква

ліфікації нау

ково-педаго-


ників і забезп

ечення їх умо

тивованості д

о розвитку к

ульту-ри яко


3: Регул

ярний контр

оль якості ка

дрової політ

ики здійсню-

ється під час

проведення п

роцедур ліцен

зування та ак

редитації (ка

дрові вимоги

щодо забезп

ечення прова

дження освіт

ньої діяльнос

ті у сфері ви-

щої освіти пе

редбачено від

повідними но

рмативними

документами

).

W1:

Оціню

вання рівня компетентно

-ст

і викладачів у норм

ативних докуме-

нтах

врегульовано лише рамково

, за

обмеж

еним

переліком

формальних

оз-

нак,

більш

ість із

яких, до

того ж

, хара-

ктеризую

ть

(якісно т

а кількісно) рі-

вень

наукових

дослідж

ень,

тоді

як

якість викладання

переважно

опису-

ють крит

ерії,

що не

підлягають вимі-

рюванню


1: Затве

рдження ком

плекс-них к

ритеріїв оц

інювання ф

ахової

придатності

претендента

на посаду

викладача є д

омінуючою, я

кщо не єди-

ною, оцінкою

наукової дія

льності, що,

загалом, не ц

ілком корект

но та валідно

Індикатор

2: В Уні

верситету від

сутні можли

вості позбави

тись від нед

обро-говісн

ого виклада

ча (чи буд

ь-яким

чином вплин

ути на нього

) під час тер-

міну дії конт

ракту.

12

8

S2: О

рганізаційне

забезпечення підвищ

ення


і стаж

ування


у національном

у університет

і імені Т

араса Шевченка здійснює Інст

итут

післядиплом

-ної освіти,

згідно із

Полож

енням

про

підвищення

кваліфі-

кації і ст

ажування

педагогічних і науково-педагогічних

працівників вищих

навчальних закладів

, що затверджене

наказом

МОН

України

Індикатор

1: Відпо

відно до Пол

оження про

атестацію



Київського

національн

ого універ

ситету імені

Тараса Шевч

енка, наказу

щодо скла-

ду атестацій

них комісій і

похідних но

рмативних д

оку-ментів

щорічно п

роводиться а

тестація пед

агогічних

працівників.

Індикатор

2: Із 201

7 року запро

ваджено обов

'язкові кур-

си підвищен


ції заступник

ів деканів/ди

рек-торів –

осіб, що відпо

відають за ор

ганізацію осв

ітнього

процесу у стр

уктурних підр

озділах.

W2:

Недостат

ній

рівень

застосування

інноваційних

технологій,

запровадж

ення

дистанційних

, інформацій

-но

-ком

унікат

ивних технологій

навчання

у програмах

підвищ

ення

кваліфікації і ст

ажуванні

науково

-педаго-

гічних

і педагогічних



1: Нараз

і в Університе

ті застосован

о механізм

наукового ста

жування викл

адачів (протя

гом семестру)

із відрив

ом чи без відр

иву від навчал

ьного процесу


2: Контр

оль і планува

ння інших ф

орм під-


ліфікації має

здійснювати

ся безпосеред

ньо структ

урними підро

зділами.

Індикатор

3: Викл

адацький ск

лад опановує

методи


а укладання

тестових та


их занять

переважно с

амостійно аб

о за допомо

гою більш

досвідчених

колег. Спеціа

льні програм

и підготовки

та підвищ

ення кваліфі

кації виклада

чів із питань

освітніх

вимірювань п

оки відсутні.

12

9

S3: Розроблено Проект

концепції кадрового забезпечення

діяльност

і Київського

національного університет

у імені Тараса

Шевченка як

системи теоретико-

мет

одологічних поглядів

на визначення

та обґрунтування

сут

ност

і, змісту,

стратегії,

політики,

цілей

, завдань

, критеріїв

, принципів

і мет

одів

кадрового

менеджменту, а також

організаційно

-практ

ичних підходів

до формування

ме-

ханізму реалізації кадрового


. Основні

ком

понент

и Концепції:

1) розроблення мет

одології кадрового забезпечення

; 2) фор

мування

сист

еми менеджменту кадрового забезпечення

; 3) виро

блення

технології кадрового



1: Метод

ологія кадро

вого забезпеч

ення передба

чає передусі

м ви-значен

ня суті, скла

ду й характе

ру діяльност

і адміністра

тивного, нау

ково-педаго

гічного, наук

ового та обс

луговуючого

персоналу в

ищого навча

льного

закладу як об

'єкта кадрово

го менеджме

нту, а також

основних про

цесів фор-

мування його

службової п

оведінки, від

повідно до ц

ілей, завдань

, методів і

принципів ка

дрового забез

печення осно

вної діяльнос

ті. Індикатор

2: Систе

ма кадрового

менеджмент

у передбачає

насамперед

фор-муванн

я цілей, завда

нь, функцій

і структури к

адрового мен

еджменту, ве

рти-кальни

х і горизонта

льних взаємо

зв'язків адмі

ністративног

о, науково-пе

даго-гічног

о, наукового

та обслугов

уючого персо

налу у проце

сі обґрунтува

ння, виробл

ення, прийня

ття та реаліз

ації ключови

х управлінсь

ких рішень.

Індикатор

3: Техно

логія кадрово

го забезпечен

ня діяльності

університету

пе-редбач

ає організац

ію відбору та

наймання на

роботу, діло

ве, професійн

е та науков

о-педагогічн

е оцінюванн

я персоналу,

його профе

сійної орієнт

ації та

адаптації, а т

акож навчанн

я, перепідгот

овку та підви

щення кваліф

ікації, фор-

мування проф

есійної кар'єр


4: Конце

пція кадровог


я діяльності у

ніверситету

мо-же бут

и реалізован

а за допомого

ю кадрового

планування,

під яким роз

умі-ється

цілеспрямов

ана діяльніс

ть із надання

робочих міс

ць у потрібн

ий мо-

мент часу та

в необхідній

кількості, в

ідповідно до

професійних

здібностей

працівників і

вимог навча

льного заклад

у.

W3:

Відсутніст

ь належного

рів

-ня

фінансування кадрового розви-

тку

викладачів і залучення

викла

-дачів з інш

их країн


1: Заохо

чення науков

ої і проф

есійної актив

ності виклада

-чів, їх а

кадемічної м

обільності.

Індикатор

2: Учас

ть іноземних

виклад

ачів в освітнь

ому процесі.

13

0

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Спрям

овані на розвит

ок людського потенціалу програми Євросо

-юзу

(Erasmus

+, Еразмус

-Мундус,

"Навчання впродовж

жит

тя"

, Темпус,

"Tra

nsSt

arEu

rope

" тощ

о), США (USAID

) тощо дозволяють забезпечит

и щорічні

стаж

ування

за програм

ами академічної м

обільності близько

5-

7 % викл

адачів

. За окремим

и із

цих

програм


створення

ресурсів

(у т

. ч. он-лайн

), що спрямовані на підвищ

ення

кваліфікації ви

-кладачів

.

T1: В

умовах

деф

іцит

у держ

авного

бю

-дж

ету України при фінансуванні освіти

за державним

зам

овленням

уже трива

-лий час фінансуються винятково

"захи

-щені"

стат

ті, коштів

на забезпечення

підвищ

ення


викладачів

не-

дост

атньо.

O2:

Важ

ливим

чинником

, який сприяє

розвитку

кадрового

пот

енціалу

є укладання угод

із подвійного

та спільного диплом

ування

, завдяки

яким

викладачі

маю

ть мож

ливіст

ь ознайомит

ись із

мет

одичними

розробками у сфері викладання та оцінювання,

а також

набут

и влас

-ного

досвіду

викладання в іншій

країні.

T2: Згорт

ання

виробницт

ва в

Україні

за

окремим

и галузями,

зменшення

зам

овлень

на

науково

-дослідні т

а дослідно

-конст

рук-

торські

робот

и призводить до

зменшення

мож

ливост

ей викладачів займ

атися нау-

ковими дослідженням

і набувати власного

практичного

досвіду

O3:

Включення України до

програм

и ЕС

"Горизонт

202

0" створило

мож

ливіст

ь от

римання

додат

кового

фінансування наукових

дослід-

жень викладачів

.

13

1

1.6.

НАВ

ЧАЛ



ТІВ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: До

кош

торису Університет

у вклю

чаються витрати на

прид-

бання майна

та його

використання

, капітальне будівництво

та ре

-монт

приміщень,

поліпшення

мат

еріально

-технічного,

навчально

-лабораторного

, навчально-мет

одичного


освітнього

процесу тощ

о.

Індикатор

1: Рівен

ь витрат (об

сяг коштів)

на забезпече

ння нав-


сів і підтрим

ку студентів

у розрізі фак

ультетів і дж

е-рел фін

ансування.

W1:

Невідповідність

мат

еріально

-тех

-нічної

бази Університет

у рівню

провідних


ів світу.

Індикатор

1: Більш

ість статей м

атеріа-

льного забез

печення фіна

нсуються ма

й-же пов

ністю за раху

нок спеціаль

ного фон-

ду Університе

ту. Індикатор

2: Із дер

жавного бюд

жету ко-

шти на ці цілі

не надходять

, хоча Законом

передб

ачено фінанс

ування цих с

татей на

пріоритетних

засадах.

S2: Кількісна інфраст

рукт

ура Університет

у є доволі

різномані-

тною


1: Акаде

мічна підтри

мка студенті

в: навчальні т

а лабора-

торні корпус

и; навчальна

бібліотека ім

. М. Максимов

ича; Наукови

й парк; н

авчально-нау

кові центри; к

омп'ютерні кл

аси вільного

досту-пу; WI

-fi усією тери

торією кампу

су; басейни, с

тадіон та інш

і спортив-

ні споруди; А

строномічна

обсерваторія

; Ботанічний

сад; Канівськ

ий приро

дний заповід

ник; Видавни

цтво; Бази на

вчальних пра

ктик. Індикатор

2: Неака

демічна підтр

имка студент

ів: Молодіжни

й центр

культурно-ес

тетичного ви

ховання, гурт

ожитки, підп

риємства гро

-мадськ

ого харчуванн

я, санаторії-п

рофілакторії

тощо.

W2:

Доступ

до окремих

видів

технічного

та мет

одичного

забезпечення обмеж

ено

за рахунок

особист

ого дост

упу в меж

ах

кожного

факульт

ету/освітньої

програм

и.

Індикатор

1: Форм

уються нерів

ні мож-

ливості у ст

удентів різн

их структурн

их підроз

ділів.

13

2

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Згідно із

Державною

цільовою

соціальною

програм

ою розвитку

фізичної культ

ури має

виділят

ися окреме фінансування на

забезпе

-чення фізичного

виховання

та спорту у навчальних

закладах

. T1

: В умовах

деф

іцит

у держ

авного

бюд-

жет

у України при фінансуванні освіти за

держ

авним

зам

овленням

уже тривалий

час фінансуються винятково

"захищені"

стат

ті, коштів

на навчальні ресурси й

підт

римку

студентів

недостат

ньо.

O2:

Підтримка

навчальних ресурсів

на сучасном

у рівні (лабо

ратор

-не

обладнання та програмне

забезпечення,

доступ

до електронних

наукових

бібліот

ек т

ощо) час

тково

забезпечуєт

ься завдяки спон

-сорській

допом

озі й спеціальним

програм

ам підтримки


закладів

від

провідних

робот

одавців.

13

3

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: В

Університ

еті застосовую

ться різном

анітні

моделі м

оніторин

-гу

, аудит

у та управління

якіст

ю.

Індикатор

1: Інфор

маційне напо

внення моніт

орингу перев

ажним чи-

ном здійснює

ться за:

▪ даними чин

ної офіційно

ї звітності (з

віти прийом

ної комісії, з

ус-пішнос

ті, руху студен

тів, про наук

ову роботу т

ощо); ▪ запр

оваджуваним

и дворівнев

ими (універ

ситет-факуль

тет/інсти-

тут) системам

и вхідного кон

тролю й конт

ролю залишк

ових знань;

▪ за результ

атами соціол

огічних опит

увань науков


их праців

ників, студен

тів, абітурієн

тів, випускни

ків і роботода

вців. Індикатор

2: В унів

ерситеті ство

рено інформа

ційну систем

у із забез-

печення осві


су "Тритон",

яка повніст

ю адаптован

а до потреб


роцесу універ

ситету. На сь

огодні функц

іонує 60 %

основних бло

ків системи.

Індикатор

3: Нараз

і в Університе

ті сформован

о фрагменти

систем об-

ліку інформа

ції, що призн

ачені переваж

но для забезп

ечення звітно

сті за окр

емими склад

овими діяльн

ості: кадрова

політика, фін

ансова ді-

яльність, обл

ік континген

ту студентів

і їх успішнос

ті, навантаже

ння виклад

ачів, облік мат

еріальних ре

сурсів тощо.

W1:


ь єдиної

уст

аленої

сис

-теми збирання

, аналізу

та використ

ання

інформації.

Наявна

інформація

підлягає

переважно

лиш

е обробці, а не

оціню

ванню


1: Інфор

маційні сист

еми Уні-

верситету пр

ацюють пере

важно на фо

р-муванн

я зовнішніх

звітів, а не н

а оціню-


освіти та фо

рмування звіт

ів самооц

інювання.

Індикатор

2: Голов

ним завданн

ям є не

підвищення в

ласної якост

і та ефективн

о-сті, а у

спішність фо

рмального зві

тування.

13

4

S2: Н

аразі на заверш

альном

у ет

апі –

розробка програма зби-

рання інформації.

Індикатор

1: Багато

рівнева систе

ма збирання


Індикатор

2: Контр

оль показник

ів і часу пода

ння. Індикатор

3: Звітув

ання в цілом

у по Універс

итету та окр

емо за підр

озділами.

Індикатор

4: Викор

истовування

даних за всім

а можливим

и показн

иками для п

роведення са

мооцінюванн

я діяльності у

ні-версит

ету. Індикатор

5: Адапт

ація даних дл

я подання за

явок на участ

ь у міжнар

одних рейтин

гах. Індикатор

6: Можл

ивість зрізу

інформації за

будь-який ч

ас і "стано

м на…" для п

одання стати

стичних звіті

в для зовніш

ніх органі

в.

W2:

Стат

ус ін

формаційних сист

ем не закріп

-лено

нормат

ивними документам

и університе-

ту,

що зниж

ує ефективніст

ь їх

робот

и.

Індикатор

1: Полож

ення про сис

тему інформ

а-ційног

о менеджме

нту універс

итету, внес

ення змін д

о положень п

ро структурн

і підрозділи

та функц

іональні обов

'язки відповід

них осіб.

S3: Заплановане

регулярне

видання

"Бю

летеня якості освіти

в Київському національном


і імені Т

араса Шевче

-нка"

, який дозволит

ь не

тільки фіксувати якість освіти за

ок-

ремим


и, але

й прогнозуват

и вплив змін

правил

дост

упу до

навчання та корегування освітніх програм

на нав-

чальні

досягнення ст

удентів


1: Регуля

рність видан

ня/аналізу.

Індикатор

2: Форм

ування інфор

маційних мас

ивів у зрізах,

які достат

ні для опису


навчання ос

новним груп

осіб (за ста

ттю, віком, п

опередньою

освітою, рівн

ем професійн

ої орієнт

ації).

W3:

Різні

підходи


інформаційних

сист

ем обумовлені

насам

перед потребами зовні-

шньої

звітност

і. Не завж

ди якісне та часом

до-

сить нерегулярне оновлення інформації,

майже

повна ізольованіст

ь цих сист

ем одна від одної ф

а-кт

ично

унемож

ливлюють будь

-які

серйозні ана-

літичні

дослідж

ення

стану справ у ЗВО чи

їх стру

-кт

урних підрозділах.

Індикатор

1: Практ

ично будь-як

ий звіт для

зов-нішніх

органів, л

іцензійна чи

акредитаці

йна справа

тощо форму

ються в резу

льтаті особи

стих надзус

иль працівни

ків відповідн

их підрозділів


2: Наявн

і інформаційн

і масиви важ

ко адапту

вати для под

ання заявок

на участь у м

іж-народн

их рейтингах

.

13

5

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Формування

реєст

рів ст

удентів

і власників дип-

ломів

в ЄДЕ

БО створило

для

університ

ету мож

ливіст

ь безпечного


зовнішнього сховищ

а персо-

нальних даних,

завдяки чому мінімізовано небезпеку

незаконного використ

ання

персональних даних із

внут

-рішніх мереж

/систем

, що зменшує

кількість обмеж

ень

на їх

розвиток

.

T1: П

ри формування

в ЄДЕ

БО реєст

ру навчальних закла-

дів неправом

ірно

розширено ст

рукт

уру та обсяги

інфор

-мації,

які

підлягають внесенню

до неї ЗВО

. Оскільки ЄД

ЕБО

не допускає передавання до

неї

інформаційних масивів

, що

сформовані в інформаційних сист

емах

ЗВО

, а до того ж

част

о має

структ

уру зберігання

, відмінну

від

пот

реб Уні-

версит

ету, обсяги

операторської робот

и практично

дуб

-лю

ються.

Частина інформації,

яку

необхідно

вносити до

ЄД

ЕБО,

є персональною

інформацією

НПП

, які

маю

ть пра-

во не надавати згоду на

її обробку

в ЄДЕ

БО.

O2:

Ст

ворення

Єврокомісією

відкритого

Інтернет

-ресурсу

Egra

cons

(Grade C

onve

rsio

n Sy

stem

) надає універ

-ситет

у мож

ливіст

ь порівнювати власну

інф

ормацію

щодо оцінки

якост

і результ

атів


галузям

и (спеціа

льност

ями) із оц

інками інших

університ

етів

.

O3:

Участ

ь університет

у в європейських

проектах

із

розвит

ку освітніх програм

та освітнього менеджмен

-ту

(QUAERE і L

eade

rHUB

), співпраця

в пит

аннях забез-

печення якості освіти із

університ

етам

и-парт

нерами,

які вж

е сформували процедури самоакредит

ації про-

грам

(Univers

itat

Kons

tanz

), надають університет

у мо-

жливіст

ь ознайомлення із

конст

рукцією

та роботою

сист

ем інф

ормаційного

менеджменту, що еф

ективно

функціонують.

T2: Л

обістський тиск з мет

ою запровадж

ення

в Укра-

їні єдиної

інф

ормаційної сист

еми із

пит

ань організації

освітнього процесу.

Попри

очевидні потенційні вигоди

такої

системи,

її запровадж

ення

означат

име фактичне

нівелю

вання академічної авт

оном

ії ЗВО,

оскільки в такій

цент

ралізованій конструкції зникає

мож

ливіст

ь опера-

тивної

"надбудови

" сист

еми під потреби

ЗВО

й навіть

окремої

програм

и. Я

к наслідок

, інформаційна

система

дикт

уват

име тактичні

й стратегічні

завдання,

а не

допомагат

име їх

ви рішуват

и.

O4:

Участ


у у загальноєвропейськом

у рейт

ингу

U-M

ultir

ank надає пост

ійний дост

уп до апро

-бованих і визнаних в Європі

мет

одик

опитування

сту-

дент

ів, забезпечуючи

таким

чином

надходж

ення

валід

-ної інф

ормації про оцінку

студентам

и якості освітніх

програм

.

T3: Оскільки при фінансуванні освіти за

державним

зам

о-вленням

уже тривалий час фінансуються винятково

"за

-хищені" ст

атті, коштів

на розбудову інформаційних сис-

тем

недостат

ньо.

13

6

1.8.


АЦІЯ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Університ

ет має

свій сайт

, де викладено ст

атут

, ліцензія,

серти-

фікат

и про акредитацію

, інф

ормацію

про

програм

и підгот

овки

, керів

-ницт

во, структ

урні

підрозділи.

Окремі ст

рукт

урні

підрозділи також

маю

ть свої

сторінки

, де викладено інформацію

про

їх діяльніст

ь.

Індикатор

1: Стату

том Універси

тету передба

чено забезпе

чення про-

зорості та до

ступності інф

ормації про о

світній проце

с в Університ

еті.

W1:

Інф

ормацію

на сайт

і переважно

подано


мовною

. Кількост

і та якості ресурсів для подання інформа-

ції іноземними мовам

и недост

атнє


1: Створ

ення повніст

ю авте-

нтичних інф

ормаційних

блоків, щона

й-менше

, англійсько

ю мовою на

сайтах


та факульт

етів, їх під

-тримк

а – в актуальн

ому стані.

S2: Д

ля забезпечення повнот

и даних інформаційного

пакет

у Київсько

-го


університ

ету імені Тараса Шевченка розпорядженням

"Про

заповнення бази

даних

інформаційних пакетів

" забезпечено

введен-

ня до бази

даних

інф

ормаційних пакетів

відом

остей

двома мовам

и (україн

ською

та англійською

) про структ

урні

підрозділи університет

у, навчальні дисципліни,

що викладаю

ться у поточному навчальном

у році


1: Розміщ

ення та регул

ярне оновлен

ня на сайті Ун

іверситету.

S3: П

ідготовка

та розміщення

на сайт

і Університ

ету щорічного

звіту

рект

ора.

Індикатор

1: Освітн

я та методичн

а діяльність.

Індикатор

2: Науко

во-дослідниц

ька діяльніст

ь. Індикатор

3: Міжна

родна діяльн

ість. Індикатор

4: Кадро

ва політика У

ніверситету.

Індикатор

5: Робот

а зі студентам

и та комуніка


6: Фінан

сове, матеріа

льно-технічн

е та адміністр

ативно-гос-

подарське заб

езпечення дія

льності Уніве

рситету.

13

7

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

O1:

Вим

оги зовнішніх ст

ейкхолдерів що-

до оприлюднення

інф

ормації з кадрового,

мат

еріально

-технічного,

навчально

-мет

-дичного та інформаційного

забезпеченню

освітнього процесу сприяю

ть ст

ановлен-

ню прозорих процедур

прийнят

тя рішень і

формуванню

ат

мосфери

відкритості в


і.

T1: В

имоги зовнішніх ст

ейкхолдерів щодо оприлю

днення

інформації

мож

уть містит

и невиправдані

обм

еження

щодо форми подання ін

-формації,

її обсягів тощ

о, щ

о неминуче впливає на

освітній процес

. Крім

того,

частина цих вимог

пот

енційно порушує

права

на захист

персональних

даних

.

O2:

Участ


у у міжнародних

рейт

ингах

(QS Univ

ersit

y Ra

nkin

gs,

Tim

es

Hig

her

Educ

atio

n W

orld

Uni

vers

ity R

anki

ngs,

U-M

ultir

ank

тощ

о) надає


у мож

ливіст

ь розш

ирення

своєї

присутно

-ст

і у світовом

у інформаційному просторі

та оприлю

днення

інф

ормації щодо своєї

діяльності (у т.

ч. про

програм

и та рівень

задоволеност

і ст

удентів

якіст

ю навчан-

ня на цих програмах

) на сайт

ах, які

є ліде-

рами у поширенні

освітньої


T2: В

имоги держ

авних регуляторів

щодо оприлю

днення

інф

ормації

част

о надм

ірні

та обмеж

ують автоном

ію ЗВО

. Наприклад

, у чинних

Ліцензійних

умовах

провадж

ення

освітньої

діяльност

і закладів освіти

(2015) є

вим

ога щодо оприлю

днення

на оф

іційному веб-сайт

і закладу

освіти

(ще до подання

заяви

на ліцензію

) інформ

ації про навчально-

мет

одичне


програм

и за

весь період

, що:

▪є втручанням

до академічної авт

оном

ію ЗВО

; ▪вима

гає надм

ірних і невиправданих

вит

рат

– навчально

-мет

одич

-ні

мат

еріали

у повному обсязі

маю

ть бути розроблені

до початку

дія

-льност

і; ▪часто абсурдно

за змістом

, зокрема,

визначення

"навчального

кон

-тенту"

як конспект

у лекцій

є прийнят

ним

тільки для тих

дисциплін

, в яких

є лекції;

▪в умо

вах недобросовісної конкуренції надм

іру детальні інф

ормацій

-ні

мат

еріали

у відкрит

ому дост

упі ставлять у невигідне ст

ановищ

е їх

розробників

.

T3

: У проект

ах стандарт

ів вищ

ої освіти розробники

часто вказу-

ють на

необхідніст

ь оприлю

днення

на сайт

ах ЗВО

повних текст

ів

диплом

них робіт

/проектів

. Оскільки їх

значна кількіст

ь за

природни-

чими та інженерними спеціальност

ями виконуєт

ься ст

удентам

и під

час їх

участ

і у дослідницьких

і проект

но-конст

рукт

орських роботах

, таке оприлю

днення

, що част

о передує оф

іційній публікації результа-

тів

дослідж

ень,

провокує конф

лікт

у сфері захист

у прав

інт

елект

-туальної власності.

13

8

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Оціню

вання змісту програми на

відповідність сучасним

вим

о-гам

і потребам

суспільст

ва, а

почасти й еф

ективност

і процедур

оцінювання та досягнень ст

удентів

після

завершення

програм

и здійснюєт

ься щороку під час п

ідсумкової атестації випускників.

Індикатор

1: Оціню

вання здійсн

юється екзам

енаційними к

омісі-ями, я

кі сформован

о за спеціаль

ностями та п

рограмами із

залу-ченням


ів академічн

ої і наукової

спільноти з

-поза меж У



ів ринку пра

ці та органів

держав-

ної влади.

Індикатор

2: Оцінк

и та рекоменд

ації аналізую

ть і вивчають

кафед-

ри, учені ради

факультетів/

інститутів, Ун


Індикатор

3: Здійс

нюється мон

іторинг задо

волення потр

еб та очікув

ань студентів

зазвичай шля

хом опитуван

ь студентів.

Індикатор

3: Узагал

ьнені результ

ати опитуван

ня доводять

до ві-дома в

ипускових ка

федр і вчених

рад.

W1:

Сформовані на основі

оціню

вань

висно

-вки щодо змісту програм

маю

ть рекоменда

-ційний

характер

, і їх врахування

часто має

формальний

характер

. Почаст

и вони

слу

-жат

ь обґрунтуванням

уже прийнятих

рі-

шень.

Процедури

розгляду думок

студентів

, що встановлені

під

час

опитувань,

поки що

не існує.

Індикатор

1: Затве

рджено поря

док розгля-

ду результат

ів опитувань

студентів щ

одо якості


рам.

13

9

S2: П

олож

енням

про

ком

ітет

и освітніх програм

, яке

визначає склад,

функції,

ді-

яльність,

права

та відповідальність комітет

ів освітніх програм


у національном


і імені Тараса Шевченка,

яке

наразі –

у процесі

розро

-бки,


робот

у щодо поточного


та періодичного

перегля

-ду

програм


1: Аналі

з і поліпшенн

я змісту освіт



йснен-ня щор

ічного перегл

яду освітньої

програми/про


2: Оціню


м навчальних


о підготовлен

і факуль-

тетами/інстит

утами, відпов

ідно до резуль

татів (цілей)

навчання, аде

кватності нав

-чання

та оцінюванн

я методів у н

авчальній про

грамі; здійсне

ння підготовк

и допо-

відей щодо

внутрішнього

та зовнішнь




-ми/про

грам, оприлю

днення резуль

татів такого о

цінювання.

Індикатор

3: Орган

ізація опитув


ів щодо якос


рогра-ми/про

грам, здійсне

ння монітори

нгу працевла

штування ви

пускників.

Індикатор

4: Підтр

имка контакт

у з випускник

ами та соціал

ьними партн

ерами освітн

ьої програми


йснення моні

торингу інно

вацій у проф

есійній,

навчальній і

науковій сфер

ах, заохоченн

я їх впровадж

ення до освіт

ньої програ-

ми/програм.

14

0

Зовнішні

чинники

Мож

ливост

і Загрози

O1:

Укладання

угод із

подвійного та спільного дипло-

мування

(наразі

діє

24 такі угоди

) зі ЗВО країн,

в яких

дотримання

стандарт

ів забезпечення якості є

уст

але-

ним

обов

'язковим

компонент

ом діяльності.

Участь

ЗВО-парт

нерів у процедурах

регулярного

аналізу

ре-

зультат

ів програм

та їх

перегляду

дозволяє забезпечи-

ти поширення

та адаптацію

їх позит

ивної практ

ики до

умов

університ

ету.

T1: Зменшення

фінансування освітніх програм

універ-

ситет

у із


бюдж

ету та зменшення

плато-

спромож

ного

попит

у на

отримання


призведуть до

того,

що при перегляді освітніх програм

доміную

чими крит

еріями будуть не

якіст

ь освіти та

кар'єрні

перспективи випускників

(зростання

репут

ації

і конкурент

оздатност

і в довготривалій перспект

иві), а

фінансові

проблеми поточного

бюдж

етного

року.

O2:

Кількісне

збільшення


обільності ви-

кладачів

і ст

удентів

за програмам

и академічного

обм

і-ну

(2016 року у програмах


обільності взя

-ли

участ

ь понад

1200

студентів

, викладачів і науковців

) сприяє

формуванню

культури


якості

освіти в університет

і, у том

у числі щ

одо розуміння

не-

обхідності здійснення

процедур моніторингу

освітніх

програм

.

T2: Згорт

ання

виробницт

ва в

Україні

за окремим

и га

-лузями,

зменшення

підтримки

державою

науково

-до-

слідних і дослідно

-конст

рукт

орських робіт

(спеціаль

-ност

і природничого та інженерного

спрям

ування

) при-зводит

ь до

зрост

ання

ступеню

невизначеност

і в оці-

нюванні пот

реб ринку праці, недост

атньої

інформова-

ност

і щодо актуальних кваліфікаційних вимог

, що змен

-шує

роль відповідних факторів

у сукупній оцінці

освіт

-ніх програм

.

O3:

Участ

ь у загальноєвропейськом

у рейт

ингу

U-M

ulti-

rank

надає

університ

ету мож

ливіст

ь вносит

и корект

и-ви

до освітніх програм


и зовнішнього моні-

торингу

якост

і освіти

(у т. ч. результ

атів

опитувань

студентів

). T3

: Запровадж

ення

державними регуляторам

и на

ви-

могу

держ

авних фінансових інст

итуцій

та/або

ло-

біст

ських угрупувань

в освіті т

а поза

нею

обов'язкових

крит

еріїв

оціню

вання програм

, що не

пов

'язані

із забез

-печенням

якост

і освіти.

O4:

Створення

(і внесення

змін

) роботодавцями про-

фесійних ст

андарт

ів (у т.

ч. шляхом

адапт

ації міжна

-родних

/іноземних проф

есійних ст

андарт

ів) спри

ятим

е перегляду раніше затверджених

програм

, у том

у числі

за участ

і представників ринку праці, проф

есійних асоці-

ацій

та акредитаційних цент

рів.

141

ДОДАТОК 4


Сумського державного університету В. Юскаєв (начальник організаційно-методичного управління), О. Люта (керівник Бюро із забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти), О. Криклій (Начальник навчально-методичного відділу)

14

2

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО

ЗАБЕЗПЕЧЕН

НЯ ЯКО

СТІ

Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Наявність ст

ратегії розвит

ку університ

ету.

Індикатор

1: Докум

ент містить

місію та мод

ель універси

тету; опри-

люднений на

сайті універс

итету.

Індикатор

2: Керівн

ицтво універ

ситету щоріч

но оцінює про

грес реалі-

зації поставл

ених цілей.

Індикатор

3: Освітн

і програми ін

тегруються в

стратегію ро

звитку уні-

верситету чер

ез побудову

систем її ціле

й. W

1: Недосконаліст

ь ст

ратегічних аспек-

тів

розвитку



1: У пр

ограмних док

ументах

недостатньо

відображено

перспектив

ні пріори

тетні напрям

и розвитку о

світньої

програми на

найближчі тр

и-п'ять років

з урахув

анням змін

ринку освітн

іх послуг,

потреб абітур

ієнтів, ринку

праці тощо.

Індикатор

2: Недо

статнє предс

тавлення

міжнародного

аспекту осв


ми, що спр

ямоване на р

озвиток прог

рам ака-

демічної мобі

льності.

S2: Д

іяльніст

ь інст

итут

ів і факульт

етів

базується на

спільному ро

-зумінні

та сприйнят

ті м

ісії і стратегії університет


1: Діяль

ність інститу

тів і факульт

етів підпоряд

кова місії та

моделі діяль

ності універс

итету.

Індикатор

2: Страт

егія освітньо

ї програми ві

дповідає ціля

м і моделі



3: Керів

ництво універ

ситету надає

організаційн

у, кадрову

та фінансову

підтримку р

еалізації стра

тегії інститут

ів і факульте

тів, освітн

іх програм, щ

о ними реаліз

уються.

14

3

S3: Сф

ормована інст

итуційна

системи


якост


1:

Представленн

я ключових

внутрішніх с

тейхолдерів (

директор/дек

ан; профіл

ьні заступни

ки; академіч

ний пер-

сонал на рів

ні програми

(робочі проек

тні групи)

; управлінськ

ий персонал)


2: Коле

гіальність п

рийняття

рішень чере

з Ради з

якості інсти

ту-ту/фак

ультету та ун


Індикатор

3:

Залучення

зовнішніх


в (роботодав

ців) через ст

во-рені Ек

спертні ради

роботодавців


4: Публіч

ність внутріш

ньої полі-

тики забезпеч

ення якості.

W2:

Незаверш

еність


механізмів

залучення

зовнішніх

стейкхолдерів до

сист

еми забезпечення

якост


1: Відсут

ність задокум

ентованого п

ідтвердженн

я участі зов-

нішніх стейкх

олдерів у заб

езпеченні яко

сті освітньої

діяльності.

W3:

Недосконаліст

ь внут

рішньої

системи заходів із

забезпечення ака-

демічної доброчесності.

Індикатор

1: Невиз

наченість сан

кцій за вияви

академічної

недоброче-

сності всіх уч

асників освіт

нього процес

у. W

4: Недостат

нє залучення

студентів


та вдоскона

-лення сист

еми забезпечення

якост

і . Індикатор

1: Пасив

на участь сту

дентів в орга

нах управлін

ня універси-

тетом із прав

ом голосу.

Індикатор

2: Відсут

ність способі

в заохочення

студентів до

участі у фор-

муванні зміст

у програм.

Зовнішні

чинники

Мож

ливост

і Загрози

О1:

Сприятливе

толерантне

середовищ

е щодо расових, культурних, релігійних

, ген

-дерних

відмінност

ей у

регіоні

та країні

у

цілому.

Т1: Н

езавершеність формування

нового законодавства

в освіті у

ціло-

му та вищій

освіті, зокрема,

що призводить до

зрост

ання

невизначено

-ст

і факторів

зовнішнього середовища.

Т2

: Відсутніст

ь затвердженого порядку зовнішнього оцінювання сис-

теми забезпечення

якост

і вищ

ої освіти

(національний

рівень).

О2:


законодавчої

бази,

що

стим

улюватим

е вищі навчальні заклади

активізуват

и боротьбу з виявам

и акаде-

мічної недоброчесності.

Т3: Системніст

ь явищ

а академічної недоброчесності т

а нееф

ективна

сист

ема боротьби з академічною

недоброчесністю

на держ

авному рівні,

що дест

имулює академічну

спільнот

у.

Т4: Низький

рівень мот

ивації ст

удентів

до участі у

формуванні

змісту

програм

і вдосконалення організації освітнього процесу.

14

4

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ ТА


ГРАМ

Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Н

аявність процедури розробки

, зат

вердження

програм

і навчальних

планів.

Індикатор

1: Чітке


структурних

під-розділ

ів та їх функц

ій. Індикатор

2: Контр

оль узгоджен

ості програми

із націон

альною рамко

ю кваліфікац


3: Систе

ма управлінн

я програмою

до-зволяє

залучати ро

ботодавців до


про-грами,

матриці ком

петентностей

випускників

, нав-чально

го плану.

Індикатор

4: Наявн

ість офіційно

го процесу за

твер-дженн


5: Наявн

ість формал

ізованих вим

ог до форму

вання профіл

ю освітньої

програми та

нав-чально

го плану.

W1:

Незавершеність формування

механізмів

залучення

зов

-нішніх ст

ейкхолдерів до

розробки та затвердження

програм

и.

Індикатор

1: Відсу

тність задок

ументованого

підтвердже

ння участі

зовнішніх ст

ейкхолдерів

у розробці т

а затвердже

ні програ

ми, визначен

ні тих змін, щ

о відбулись з

а результатам

и їх учас

ті. W

2: Н

едостат

нє залучення

студентів

до розробки

та за

-твердження

програм

и.

Індикатор

1: Пасив


дентів в орга

нах управлін

ня універ

ситетом із пр

авом голосу.

Індикатор

2: Відсу

тність форм

алізованих т

ехнологій уч

асті студен

тів у розробц

і та затвердж

енні програм

и, що ясно т

а однозн

ачно можуть

підтвердити

їх внесок.

Індикатор

3: Відсу

тність спосо

бів заохоченн

я студентів

до участі

у розробці та


і програм.

14

5

S2: Практ

ична

орієнтованість програми.

Індикатор

1: Наяв

ність страте

гії практично

-орієнт

ованої підго

товки, що з

атверджена

на рівні у


Індикатор

2: Значн

ий обсяг про

грами, виділ

е-ний на

практичну п

ідготовку сту

дентів.

Індикатор

3: Пості

йний контрол

ь змісту прак

-тичної

підготовки,

її актуально

сті, відповідн

о до пот

очного стану

галузі, внесе

ння змін і кор

е-ктивів


4: Забез

печеність ба

зами проведе

н-ня пра

ктик на осно

ві договорів

із підприємст

-вами.

W2:

Недостат

ній рівень

змістовного

наповнення програми.

Індикатор

1: Немож

ливість вста

новити відпо

відність прог

рами націон

альним станд

артам.

Індикатор

2: Необх

ідність доопр

ацювання ре


чання у части

ні відповідно

сті освітньом

у ступеню з ак

центом на гли

бокі знання

у професійн

ій сфері та м

ожливості пр

оведення нау

кових дослід

жень. Індикатор

3: Частк

ове відображ

ення цілей ви

щої освіти Ра

ди Єв-ропи, о

собливо у час

тині підготов

ки до ринку п

раці. W

1: Н

едосконала

процедура

визначення навчального навант

а-ження

студентів

, що необхідне для досягнення

очікуваних резуль

-тат

ів навчання.

Індикатор

1: Відсут

ність формал

ізованого ме

ханізму розр

ахунку,

прозорого оп

ису та регул

ярної переві

рки навчальн

ого наванта-

ження студен

тів. Індикатор

2: Відсу

тність опиту

вань студент

ів щодо визн

ачення

ними рівня їх


навантаженн

я

14

6

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

За результат

ами реформи ст

рукт

ура ви

-щої

освіти наближ

ена до

Європейського

прост

о-ру

вищ

ої освіти,

що закладає

умови для полег-

шення

визнання диплом

ів, академічної і проф

е-сійної

мобільності, реалізації мож

ливост

і осві

-ти впродовж

жит

тя.

Т1: Національна

рам

ка кваліфікацій

має

, в основному, деклара-

тивний характ

ер, не

створено

інструментів

зближ

ення

Націо

-нального

класифікат

ора проф

есій

і напрям

ів підготовки

фахівців,

низка термінів

і понять в Європейській

рам

ці застосовую

ться в

іншій

інтерпрет

ації.

О

2: М

ожливост

і використ

ання


зв

'язків

, інт

ернаціоналізації освіти та знань на

основі

співпраці

із зарубіжними вищим

и нав-

чальними закладам

и та організаціям

и.

Т2: Відсут

ніст

ь чітких зовнішніх орієнт

ирів

для

розробки про-

грам

и (галузе

вих рамок


, ст

андарт

ів вищ

ої освіти,

проф

есійних ст

андарт

ів).

О3: Пар

тнерські відносини

із ком

паніям

и – лі

-дерами ринку у проходженні

практ

ики та пра-

цевлаш

туванні

.

Т3: Невизначеніст

ь і зміна крит

еріїв

і показників ліцензування

та акредитації.

О4:

Мож

ливост

і використ

ання

кращих

світо-

вих практик

щодо розробки


. Т4

: Постійні

зміни потреб у компетентност

ях випускника вна-

слідок

надшвидких

темпів технічного прогресу

.

О5:

Мож

ливост

і використання

Інт

ернету та

соціологічної служби

для

вивчення ринку освіт

-ніх послуг

, попит

у на

освітні

програм

и, пропози

-ції інш

их ЗВО

.

Т5: Відрив ринку освітніх послуг

від

реального

ринку

праці

.

14

7

1.3.

СТУДЕН


НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Наявність процедур

оціню

вання ст

уде-

нтів


1: Кожн

а дисципліна

має проце-

дуру оцінюва

ння, яку роз

робляє викла

дач, що від

повідає за не

ї. Індикатор

2: Студе

нтам повідо

мляють про

процедури оц

інювання на

початку вивч

ення дисцип

ліни. Індикатор

3: Метод

и та критерії


перебувають

у відкритом

у доступі на

веб-сайті ф

акультету.

Індикатор

4: Можл

иве перескла

дання іспи-

тів, за якими

отримано не

задовільні оц

інки. Індикат ор

5: Оптим

альний графік

складан-

ня іспитів.

Індикатор

6: Наяв

ність процед

ури оскар-

ження резуль

татів іспиту

студентами.

W1:

Недосконалі

мет

оди оцінювання ст

удентів


1: Відсу

тність регуля

рного моніто

рингу та виз

начення


системи оціню

вання.

Індикатор

2: Завда

ння до іспиті

в не дають м

ожливості пе

ревірити

всі очікувані

навчальні ре

зультати.

W2:

Недосконала

процедура

оціню

вання.

Індикатор

1: Іспит

проводить о

дним екзаме

натор (за ви

нятком


них іспитів)

, що зменшує

надійність п

роведення оц

і-нюван


2: Інстру

кції з оцінюва

ння не врахо

вують пом'як

шувальні

обставини, по

треби студен

тів з обмежен

ими можливо

стями.

W3:

Оціню

вання не

супроводжується зворот

ним

зв'язком


1: Відсут

ність порад щ

одо освітньо

го прогресу с

тудентів.

Індикатор

2: Зворо

тній зв'язок в

икладача зі ст

удентом обме

жується

консультація

ми за розклад

ом.

14

8

S2: Запровадження

студентоцентрованого

навчання


1: Можл

ивість навча

ння за ден-

ною, заочно

ю та дистан

ційною форм

ами навчан


2: Систе

матичний ана

ліз методик

навчання, зм

істу дисципл

ін, формуван

ня заході

в щодо підви

щення ефект

ивності нав-

чання та зап

ровадження п


інно-вацій. Ін

дикатор

3: Можл

ивість білінг

вального нав

-чання.

W4:

Недостат

нє забезпечення

мож

ливост

ей щодо


ст

удентам

и гнучких навчальних

траєкторій


1: Обмеж

ений перелік


о запропонов

ані для

вибору студен

тами. Індикатор

2: Відсут

ність системи

т'юторської

підтримки дл

я форму-

вання студен

тами гнучких


траєкторій.

Індикатор

3: Відсут

ність зовнішн

ього рецензу

вання катало

гу вибір-

кових дисцип

лін з погляду

відповіднос

ті потребам


та інтере

сам студента.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Різноманіття технологій у сфері забез

-печення ст

удентоцентрованого

навчання та


, зокрема використ

ання

масових

он

-лайн курсів

.

Т1: Недосконаліст

ь норм

ативної бази.

О2:

Значні п

рава

та мож

ливост

і для

сту-

дент

ів, щ

о передбачені Законом

України

"Про

вищу освіту"

, зокрема:

права

на академічну

мобільність,

вибір


дисциплін,


індивідуального


плану.

Т2

: Пасивніст

ь здобувачів

вищ

ої освітив

у реалізації прав і м

ожли

-вост

ей, щ

о надає Закон

України

"Про

вищ

у освіту"

.

14

9

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Сформовано сист

ему відбору та зарахування.

Індикатор

1: Сформ

овано систем

у передвузів

ської підгото

вки. Індикатор

2: Налаг

оджено сист

ему тестуван

ня учнів шкіл

та абі-

турієнтів.

Індикатор

3: Форм

ування конти

нгенту студе

нтів здійснює

ться як

на основі дер

жавного зам

овлення, так і

на платній ос

нові. Індикатор

4: Наявн

ість правил п

рийому, що в

ідповідають з

аконо-давчій

базі, та опри

люднені на в

еб-сайті.

Індикатор

5: Наявн

ість політики

, що спрямов

ана на залуче

ння, на-

бір і збережен

ня континген

ту студентів.

W1:

Недостат

ня робот

а з інт

ернаціоналіза-

ції освітніх програм


1: Недос

татність про

грам спільно

-го та п

одвійного ди

пломування.

Індикатор

2: Відсут

ність програм

із міжнаро-

дною акредит

ацією.

15

0

S2: Сформовано основу

для

визнання досягнень ст

удентів


1: Наявн

ість правил, с

труктури та

відповідальн

их за визнан

ня досягн

ень (оцінок),

що отримані

в інших навч


дах, у тому ч

ислі зарубі

жних, при пр

ограмах акаде

мічної мобіл

ьності.

W2:

Необхідніст

ь удосконалення ви

-знання

досягнень

студентів


1: Відсут


ізо-ваних

процесів, що

використову

ють для ви

знання резуль

татів неакаде

міч-ного н

авчання.

S3: Наявність освітніх програм

усіх рівнів


1: Ліцен

зована підгот

овка здобува

чів вищої осві

ти освітніх с

ту-пенів "

Бакалавр", "М

агістр".

Індикатор

2: Ліцен

зована підгот

овка докторі

в філософії.

S4: Ефективна

сист

ема ат

естації ст

удентів


1: Сформ

овано багато

рівневу сист

ему завдань

для проведен

ня атеста


2: Обов'я

зкова перевір

ка кваліфіка

ційних робіт

на плагіат.

Індикатор

3: Форм

ування темат

ики кваліфік

аційних робі

т з урахуван

-ням р

екомендацій

роботодавці

в, керівникі

в практики,

наукових інт

ере-сів сту

дентів.

Індикатор

4: Захис

т кваліфікац

ійних робіт н

а підприємст

вах, в устано

вах, органі

заціях.

Індикатор

5: Викон

ання кваліфі

каційних роб

іт на замовле

ння підприєм

ств, устано

в, організацій


6: Наявн

ість чіткого гр

афіку атестац

ійних заходів

15

1

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Наявність значного

обсягу мет

одич

-них мат

еріалів,

що сприят

име вдоскона

-ленню

внутрішньоуніверсит

етської сис-

теми оцінювання.

Т1: Зм

еншення

кількості а

бітурієнт

ів, щ

о спричинене

соціально

-демо-

граф

ічними факторам

и України.

О2:Ввідповідно до

освітньої

політики

держ

ави спеціальност

і факульт

ету на

-лежат

ь до

стратегічно

важ

ливих,

що

зумовлю

є значні обсяги держ

авного

зам

ов-

лення та підвищ

ені розміри ст

ипендіаль-

ного


.

Т2: Недостат

ній рівень

гот

овност

і випускників шкіл до


природничим

та інженерно

-технічним

профілем

. Т3

: Зниження

якост

і підготовки

у загальноосвітніх середніх

школах за

дисциплінами фізико-мат

емат

ичного

циклу

за низької активност

і ви

-пускників щодо вибору

при

складанні ЗНО фізики,

мат

емат

ики,

хімії.

Т4

: Падіння

прест

ижност

і інж

енерних проф

есій

. Т5

: Зрост

ання

конкуренції з боку

іноземних, насамперед,

польських

ви-

щих

навчальних закладів

. Т6

: Умови прийом

у до

закладів вищої

освіти України,

що пост

ійно

зміню

-ються,

є складним

и та незрозумілим

и для вступників і їх бат

ьків

. Т7

: У системі вищ

ої освіти України не

створено

процедур,

реком

ендацій

і принципів

визнання попереднього

навчання.

До того ж

, визнання попе

-реднього

навчання немож

ливо

без

чинної національної структ

ури квалі-

фікацій

і за

недосконалої системи залікових одиниць.

15

2

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Ф

ормалізована сист

ема визначення

ком

петентност

і та кваліфіковано-

сті викладацького

складу

при

прийомі на роботу.

Індикатор

1: Дотри

мання форм

альних націо

нальних вимо

г до компете

н-тності

викладацько

го складу.

Індикатор

2: Наявн

ість вимог до


сті постійног

о викладацьк

ого складу

при прийомі

на роботу.

Індикатор

3: Наявн

ість періодич

них процедур

для оцінюван

ня досягнень

, що застос

овують для п

остійного ак

адемічного п

ерсоналу при

укладанні к

он-тракту

. W

1: Н

едосконала

процедура

оціню

-вання та моніторингу


і діяльності

проф

есорсько

-викладаць

-кого

складу


1: Відсу

тність у від

кри-тому д

оступі інфор

мації про здіб

но-сті та

ефективніс

ть діяльност


ів. S2

: Ком

петентніст

ь проф

есорсько

-викладацького

складу


1: Відпов

ідна базова та

додаткова о

світа. Індикатор

2: Постій

не та безпере

рвне підвище


ації. Індикатор

3: Участь

викладачів у

науково-дос

лідній робот


4: Наявн

ість у виклада

чів професійн

их сертифікат

ів. Індикатор

5: Викла

дання профе

сійно-орієнто

ваних дисцип

лін викладач

а-ми, що

мають досвід

роботи за пр

офілем дисци

пліни.

15

3

S3: Наявн

ість формаліз

ованих проце

дур і вимог щ

одо компетен

т-ності в

икладачів.

Індикатор

1: Наявн

ість стратегії

розвитку ка

дрового забез

печення


та формуванн

я кадрового р

езерву.

Індикатор

2: Наявн

ість системи

фінансової і н

ефінансової м

отива-ції про

фесорсько-ви

кладацького с

кладу.

Індикатор

3: Наявн

ість внутрішн

ьовузівської

системи під

готовки

та підвищенн


ії викладачів


4: Наявн

ість системни

х заходів що

до стимулюв

ання впрова

дження педа

гогічних інно

вацій. Індикатор

5: Наявн

ість перспект

ивного плану

мовної підго

товки виклад

ачів.

W2:

Недостат

ня

академічна

мобільність

проф

есорсько


складу


1: Низь

ка частка ви

кладачів, що

залуче

ні до освітнь

ої діяльності

у зарубіжних

вищих


закладах.

Індикатор

2: Низьк

ий рівень во

лодіння іно-

земними мо

вами серед

професорськ

о-викла-

дацького скл

аду, що не д

озволяє шир

око та

ефективно зд

ійснювати мі

жнародну сп

івпра-цю й п

ерешкоджає

розробці осві

тніх програм,

що реа

лізуються іно

земною мовою

.

S4: Акт

ивна

наукова

діяльніст

ь викладачів


1: Значн

і обсяги НДР

із різними

джерелами ф

інансу-

вання.

Індикатор

2: Залуч


ів та аспірант

ів до виконан

ня НДР.

Індикатор

3: Функ

ціонування н

аукового тов

ариства аспір

антів і

студентів, сис

теми наукови

х гуртків.

Індикатор

4: Упров

адження рез

ультатів наук

ових дослідж

ень сту-

дентів і викл

адачів до пра

ктики підпри

ємств та орга

нізацій.

Індикатор

5: Значн

а кількість с

тудентів – пе

реможців на

укових

конкурсів.

Індикатор

6: Висок

а публікаційн

а активність

викладачів.

Індикатор

7: Наявн

ість аспірант

ури, докторан

тури та спец

іалізо-ваних

вчених рад.

W3:

Недостат

ня інт

еграція досліджень до

процесу викладання


1: Відсу

тність проце

сів, що забез

-печую

ть досягненн

я збалансова

них результа

-тів у п

оєднанні навч

ання та досл

іджень.

Індикатор

2: Відсут

ність організа

ційної струк-

тури та ресу

рсів, що забе

зпечують поє

днання

викладання т

а наукових д

осліджень.

Індикатор

3: Відсут

ність опитува

нь студентів

щодо

задоволення

науковою ро

ботою та її

органі

зацією.

15

4

S5: Наявність

підт

римки

проф

есорсько

-викладаць

-кого

складу щодо підвищ

ення

їх професійних і виклада

-цьких здібност

ей.

Індикатор

1: Наявн

ість загально


ької сис-

теми контрол

ю щодо періо

дичності під


лі-фікаці

ї викладачів,


ліцензійних в

имог. Індикатор

2:

Наявність в

нутрішньоуні

верситетсько

ї систем

и підвищення

кваліфікації в

икладачів із в

идачею

сертифікатів


зразка.

W4:

Недосконале


навантаж

ення


Індикатор

1: Перех

ідний характ

ер формуванн

я навчаль-

ного наванта

ження викла

дачів за відс

утності сфор

мова-них де

ржавних стан

дартів.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Значна кількіст

ь мож

ливост

ей щ

одо підвищ

ення



через

участ

ь у міжнародних

грантових

освітніх і наукових проект

ах.

Т1: Н

евизначеніст

ь держ

авної політики щодо формуван

-ня

навантаж

ення

викладачів,

уст

ановлення норм

ативів

кількост

і студентів

на одну

штат

ну посаду НП

П; норм

часу

для планування

та обліку

навчальної робот

и та переліків

основних

видів

мет

одичної, н

аукової й

організаційної робот

и педагогічних

і науково-педагогічних


ЗВО

. О

2: Пош

ирення

мож

ливост

ей застосування

сучасних

інформаційних технологій,

зокрема дист

анційного нав-

чання,

для

залучення

зарубіжних науковців,

лекторів

до

навчальної

діяльност

і.

Т2: Низький

рівень заробітної плати в освітянській сфері.

Т3: Непривабливість роботи викладача для молодих

нау

-ковців

і ст

аріння

професорсько


складу

. Т4

: Низький

соціальний

стат

ус викладача

ЗВО

та,

як на

-слідок

, низька мот

ивація

щодо вдосконалення якості ос-

вітньої

діяльност

і

15

5

1.6.

НАВ

ЧАЛ



ТІВ

Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Достат

ній рівень

мат

еріальних ресурсів

для

підтримки

навчання ст

у-дент

ів.

Індикатор

1: Доста

тні аудиторни

й і лаборатор

ний фонди, н

аявність нео

б-хідног

о обладнанн

я, устаткуван

ня, технічних

засобів навч

ання. Індикатор

2: Засто

сування техн

ологій вірту

алізації, хма

рних, розпод

іле-них і к

ластерних па

ралельних об

числень.

Індикатор

3: Викор

истання у нав

чальному про

цесі матеріаль

но-технічної

ба-зи підп

риємств, устан

ов, закладів т

а організацій,

на яких діють

філії кафедр.

Індикатор

4: Наявн

ість спільних

із підприєм

ствами навча

льно-науково

-виробн

ичих комплек

сів.

W1:

Недост

атній

рівень

оновлення

мат

еріальної бази,


сучас

-них вим

ог, брак коштів

для

її оновлення


1:

Моральне з

астаріння

комп'ютерної

техніки.

Індикатор

2: Морал

ьне та застар

іння лабора

торного обл

аднання, уст

атку-вання

тощо. Індикатор

3: Потре

ба в оновленн

і те-хнічни

х засобів навч

ання.

S2: Дост

атній рівень

інф

ормаційних ресурсів

для

підтримки

навчання

студентів


1: Бібліо

течні фонди н


одичної та ін

шої літерату-

ри, патентно

го фонду, еле

ктронно-біблі

отечної систе

ми (відкриті

елект-

ронні ресурси

СумДУ, Інсти

туційний реп

озитарій (eSS

UIR). Індикатор

2: Наявн

ість комп'юте

рних класів в

ільного досту

пу. Індикатор

3: Досту

п до Internet

із використан

ням Wi-Fi (аб

о інших бездр

о-тових

технологій) в

основних нав

чальних прим

іщеннях.

Індикатор

4: Наявн

і платформи д

истанційного

та змішаног

о навчання, в

і-дкрити

х он-лайн кур

сів.

15

6

S3: С

творення мож

ливост

ей для

всебічного розвит

ку

студентів


1: Розгал

ужена спорти

вна та соціаль

на інфра-

структури.

Індикатор

2: Надан

ня студентам

можливостей

пройти

додаткове на

вчання.

Індикатор

3: Наявн

ість підрозді

лу, що забезп

ечує під-

тримку акаде

мічної мобіл

ьності студен


4: Наявн


лу, що забезп

ечує під-

тримку інозе

мних студент


5: Забезп

еченість гурт

ожитками.

W2:

Недостат

ній рівень

людської

підтримки

студентів


1: Відсут

ність т'юторс

ької підтрим

ки протягом

усього період

у навчання (

наявність т'ю

торської підт

рим-ки лиш

е першокурсн

иків з боку

викладачів і

студентів-

старшокурсн

иків) Індикатор

2: Недос

татній рівень

підтримки н

айменш ус-

пішних студе

нтів. Індикатор

3: Відсу

тність систе

ми визначен

ня задоволе-

ності студент

ів щодо нада

ння їм підтр

имки, створе

ними умовам

и для особист

існого розви

тку та вихова

ння тощо.

S4: Підтримка

студентів

у працевлаш

туванні


1: Наявн


лу, що надає

допомогу

у працевлаш

туванні студе

нтів і випускн

иків. Індикатор

2: Пров

едення трені

нгів із праце

влашту-

вання, склад

ання резюме

тощо. Індикатор

3: Можл

ивість внутр

ішнього прац

евлашту-

вання студен

тів.

W3:

Недостат

ній рівень

людської

підтримки

студентів

з

обмеж

еним

и мож

ливост

ями.

Індикатор

1: Відсут

ність допомо

ги в навчанні

через інва-

лідність і хр

онічні захвор

ювання, зок

рема, відсут

ність програ

много забезп

ечення для

розпізнаванн

я голосу,

слухових апа

ратів, послуг і

з конспектува

ння лекцій то

що. Індикатор

2: Відсут

ність т'юторс

ької підтрим

ки студентів

з обме

женими мож

ливостями п

ротягом усьо

го періоду

навчання.

15

7

S5: Соціальна

підтримка


1: Систе

ма заохочень

студентів з

а досяг-

нення у позан

авчальній дія

льності.

Індикатор

2:

Наявність с

лужби соціа

льно-психоло

-гічної

підтримки ст

удентів.

Індикатор

3: Регулю

вання цін у с

тудентських ї

дальнях. W

4: Недостат

ній рівень

інф

ормаційної підт

римки

сту-

дент

ів.

Індикатор

1: Відсут

ність довідни

ків, хендбуків

тощо.

Індикатор

2: Наявн

і інформаційн

і системи не

супровод-

жують студе

нта на всій т

раєкторії йог

о навчання, н

е орі-єнтова

ні на покращ

ення результ

атів, а мають

, переважно,

контролюючу

функцію.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Мож

ливіст

ь от

римання


ання

поза-

бюдж

етних дж

ерел

фінансування для реалізації освіт

-ніх, наукових

програм

і проект

ів, програм

розвитку

ма-

теріально

-технічної

бази.

Т1: Скорочення бю

джет

ного

фінансування ЗВО.

15

8

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ


Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Сф

ормованість

інформаційно

-ком

унікаційної

сист

еми.

Індикатор

1: Інфо

рмаційно-ана

літична сист

ема "Уніве

рситет" забе

зпечує підтр

имку та авт

омати-зацію

процесів упра

вління всіх ск

ладових діяль

нос-ті унів

ерситету.

W1:


ь ст

ратегії розвит

ку інформаційної системи


у, відповідно

до змін

умов

середовищ

а функціону

-вання та потреб підт

римки


рішнього забезпе-

чення якості.

Індикатор

1: Відсут

ність цілісної

концепції інф

ормаційної пр

о-зорост


2: Відсут


ізації інформ

аційної політ

и-ки та м

оделі інформ

аційної інфра

структури ун


Індикатор

3: Недос

татнє запров

адження елек

тронного док

у-ментоо

бігу. W

2: Неповнота формування

інформаційної бази,


потреб сист

еми внут

рішнього забезпечення

якост


1: Відсут

ність у викла

дачів і співро

бітників серв

і-сів, що

дозволяють

оперативно

обмінюватись

інформацією

та працю

вати з он-лай

н ресурсами.

Індикатор

2: Відсут

ність можлив

ості забезпеч

ення постійн

о-го фун

кціонування

та оновлення

електронної

біржі праці

, підтри

мання зворо

тного зв'язку

зі студентами

, випускникам

и, робото

давцями.

Індикатор

3: Студе

нти не завжд

и мають чітку


про можли

вості навчанн

я та способи

підтримки.

15

9

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Середовищ

е нейт

ральне

.

Т1: Н

ебаж

ання


надават

и інформацію

про

працевла-

штування

, робоче місце

, рівень оплати праці.

Т2: В

исокі т

емпи

розвитку

інформаційно

-ком

унікаційних техно

-логій,

що призводять до

морального заст

аріння

інф

ормаційних

сист

ем університ

ету.

16

0

1.8.


АЦІЯ

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Достат

ній рівень

інформаційної прозорост

і.

Індикатор

1: Забез

печення загал

ьного відкри

того доступу

до інформац

ійних ресур-

сів, відповідн

о до вимог за

конодавства.

Індикатор

2: Дивер

сифіковані ін

формаційні к

анали: веб-ре

сурси, інформ

аційні стенди

, буклет

и, внутрішні т

а зовнішні те

ле- та радіока

нали тощо.

Індикатор

3: Позит

ивна оцінка

відкритості р

есурсів аналі

тичним цент

ром CEDOS,

Центром "Ро

звиток КСВ",

ГО "Інститут

розвитку регі

ональної прес

и (ІРРП)".

Індикатор

4: Зручн

ість навігації

сайтом і пошу

ку інформац

ії.

W1:

Необхідність

подаль

-шого підвищ

ення

рівня

інфор

-маційної прозорост


1: В

ідсутність

централізован

ого ресурс

у щодо

інформування

зацікав-

лених осіб п

ро освітні пр

о-грами

та зміст навч


2: Недос

татня ін-

формаційна

робота із зац

іка-вленим

и особами

з метою

ознайомленн

я з програмам

и, досягн

еннями ви

пускників

за програмою

. S2

: Розкрит

тя інформації,

що передбачена законодавчим

и вимогам

и та рекомендаціям


1: Наявн

ість об'єктив

ної та актуал

ьної інформа

ції щодо прог

рам і критері

-їв відб

ору на прогр

ами; очікува

них навчальн

их результат

ів; процедури


навчан

ня та оцінюв

ання; показн

иків успішно

сті; навчальн

их можливост

ей, доступ-

них студента

м; працевлаш

тування випу

скників.

Індикатор

2: Наявн

ість об'єктив

ної та актуал

ьної інформа

ції про інстит

ути, факуль-

тети та інші

структурні пі

дрозділи, уні

верситет в ці

лому. Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

розповсюдж

ення


ання

технологій Інтернет

дає

мож

ливіст

ь вищом

у навчальном

у закладу максимально широко предст

авит

и інформацію

про

свою

діяль

-ніст

ь, програм

и, проекти,

що буде

цікавим

та корисним

як для майбутніх, так

і тепері-

шніх студентів

, випускників

, інших

стейкхолдерів і громадськост

і.

Т1: Н

еузгодженість законо

-давчих

вим

ог щодо ст

рукт

у-ри

інформаційного

контенту,

що має

оприлюднюватися ЗО

.

16

1

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Позитивні

аспекти

Негативні

аспекти

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Н

аявність процедур

, що пов'язані з

одержанням

та

аналізом


щодо

змістовност

і та

організації ос

-вітнього процесу за

програм

ами.

Індикатор

1: Оціню

вання актуал

ьності

змісту прогр

ам та організ

ації освітньо

го процес

у інститутам

и (факульте

тами),

радами з яко

сті, робочим

и проектним

и групам


2: Наявн

ість механізм

у що-до опе

ративного ре

агування на

виявле-

ні проблеми.

Індикатор

3: Можл

ивість в

несення

змін до навч

альних план

ів, каталогів

вибірк

ових дисципл

ін; навчальне

нава-нтажен

ня студенті

в з резуль

татами

моніторингу.

W1:

Недостат

ньо відпрацьовано механізми встановлення зворот

ного

зв

'язку із

зацікавленим

и ст

оронам

и та ст

ратегічними парт

нерами.

Індикатор

1: Відсу

тність опиту

вань випускн

иків щодо за

доволеності


навчання дл

я започаткув

ання та побу

дови кар'єри

. Відсу-

тність форм

алізованих м

еханізмів що

до використа

ння отриман

их ре-зульта


2: Нефор

малізованіст

ь системи зв

оротного зв'я

зку із робото

-давцям

и та керівник

ами практик

щодо достатн

ості, актуальн

ості, повно-

ти сформован

их компетент

ностей випус

кника. Відсут

ність налагод

жених

механізмів щ

одо плануван

ня та підтвер

дження поліп

шення на цій

основі

освітньої про

грами.

Індикатор

3: Відсут

ність централ

ізованої сист

еми збиранн

я інформації

щодо в

ипускників, їх

кар'єрного зр

остання.

W2:

Недостат

ніст

ь урахування

очікувань

, потреб і задоволення ст

у-дент

ів щодо програми.

Індикатор

1: Відсут

ність механізм

ів урахування

думки студен

тів при ви-

значенні якос

ті змісту про

грами та пот

реби її актуал

ізації. W

3: Недопрацьована сист

ема моніторингу

програм


1: Відсут

ність монітор

ингу персона

лу та його мо

тивації до ре

-алізац

ії програми.

Індикатор

2: Не сф

ормовано ме

ханізм оновл

ення інформ

ації, що стос

у-ється п

рограм.

162

ДОДАТОК 5

SWOT-аналіз

щодо стану забезпечення якості освіти у Хмельницькому

національному університеті Г. Красильникова (завідувач відділу забезпечення якості вищої освіти), Л. Любохинець (завідувач навчально-методичного відділу), П. Григорук (завідувач кафедри автоматизованих систем і моделювання в економіці), С. Григорук (начальник навчального центру ФПКТС)

16

3

СТАН

ДАРТ

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО


Внут

рішні

чинники

Індикатори

i1

.1.1

. Ступінь роз

роблення сис

теми внутріш



. i1

.1.2

. Наявність с

пеціального

відділу для си

стеми внутрі

шнього забез


і. i1

.1.3

. Ступінь роз

робленості но

рмативного





сті. i1

.1.4

. Наявність п

олітики внут



сті як частини

стратегії ро

звитку орган

ізації. i1

.1.5

. Публічність

політики заб


ості та її дост

упність для с

тейкхолдерів

. i1

.1.6

. Ступінь уча

сті стейкхолд

ерів у процеду

рах забезпече

ння. i1

.1.7

. Частина пер

соналу, який

бере участь у



якості освіти

. i1

.1.8

. Наявність си

стеми показн

иків для оціню

вання складо

вих забезпече

ння якості ос

вітньої діяль

ності

та вищої осві

ти. i1

.1.9

. Кількість ек

спертів, які п

ройшли навч

ання у сфері


якості.

i1.1

.10.

Наявність пр

оцедур для ви

явлення та за

побігання ак

адемічного п

лагіату.

i1.1

.11.

Відображенн

я результатів


випускних ро

біт на наявні

сть академічн

ого плагіату.

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.1

.1: Створ

ено такі стру

ктурні підро

зділи забезпе


: (i1.1.1

, i1.

1.2):

▪ Відділ забе


сті вищої освіт

и; ▪ Пост

ійна комісія В

ченої ради ХН

У із забезпеч


ищої освіти

. s1

.1.2

: Розроблено

нормативну

базу щодо пр

оцедур забезп

ечення

якості (i1.1.3

, i1.

1.4):

Положення

про відділ за



світи; Поло

ження про си

стему внутрі

шнього забез


і ос-вітньо

ї діяльності т

а вищої освіти

; Поло

ження про за

побігання та

виявлення п

лагіату;

Розділ "Забе


сті вищої осві

ти та освітнь

ого процесу"

Страте

гії розвитку Х

НУ на період

2016-2020 рр

.

w1.

1.1:

Недостатнє

залучення ст


до процедур


якості (i1.1.6

). w

1.1.

2: Несфо

рмованість ор

ганів та політ

ики щодо с

истеми внутр

ішнього забе


-сті та н

а рівні факул

ьтетів (i1.1.7

). w

1.1.

3: Ни

зька мотив

ація внутрі

шніх стейкх

олдерів до п

роцедур внут

рішнього за-


кості освітнь


та ви-

щої освіти (i

1.1.

7). w

1.1.

4: Відсу

тність сформ

ованої систе

ми по-казник

ів для оціню

вання складо

вих забезпе-


освітньої д

іяльності та

вищої

освіти (i1.1.8

).

16

4

s1.1

.3:Розта

шування нор

мативного заб

езпечення що




на web-сайті

ХНУ (i1.1

.5).

s1.1

.4:

Упровадженн

я заходів що

до виявлення

та запобіга

ння академ

ічного плагіа

ту у кваліфік

аційних робо

тах здобувачі

в вищої

освіти із вик

ористанням в

ласного прог

рамного про

дукту (i1.1.1

0). s1

.1.5

: Публічне о

бговорення р

езультатів ви

явлення та з

апобі-гання

академічного

плагіату у кв

аліфікаційни

х роботах здо

бувачів


(i1.1.11).

s1.1

.6: Участ

ь стейкхолде

рів у роботі е

кзаменаційни

х комісій при

захист

і кваліфікаці

йних робіт (i1

.1.6

).

w1.

1.5:

Відсутність

системи під

готовки екс-

пертів із вн

утрішнього з


якості


льності та ви


1.1.

9).

Зовнішні

чинники


Наявн

ість реальних

зв'язків із ри

нком праці.

Кількість пр

едставників у


в органах, що

розробляють

стандарти о

світньої діял

ьності та ста

ндарти ви-

щої освіти. Ступін

ь розроблено

сті нормативн


ння, що регла

ментує участь


ищої освіти у



якості освітн


і та вищої ос

віти на націон

альному рівні

Мож

ливості

Загрози

o1.1

.1: Зміцн

ення зв'язків


з підприємст

вами та уста-

новами Хмель

ницької облас

ті. o1

.1.2

: Участь пред

ставників ун

іверситету в

науково-мет

одич-них ко

місіях із розр

облення стан

дартів вищо

ї освіти, галу

зевих експер

тних радах, Н

АЗЯВО.

t1.1

.1: Відс

утність стан

дартів вищо

ї освіти

для галузей

знань і спеці

альностей но

вого Пе-

реліку-2015.

t1.1

.2: Відте

рмінування п

очатку робот

и Наці-

онального аг

ентства із з


якості


. t1

.1.3

: Відсутність


х документів

щодо

ліцензування

та акредита

ції спеціальн

о-стей і

їх вимог (кр

итеріїв) щодо


я якості

. t1

.1.4

: Недостатня

регламентов

аність проце-

дур забезпече

ння якості на

національном

у рівні.

16

5

СТАН

ДАРТ

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ПРО

ГРАМ

Внут

рішні

чинники


i1

.2.1

: Ступінь роз




для формуван

ня освітніх п

рограм.

i1.2

.2: Кільк

ість студенті

в, які навчаю

ться за ОП ба

калавра та ма

гістра.

i1.2

.3: Кільк



ться за конкр

етними ОП.

i1.2

.4: Наявн

ість структур

ної одиниці, я

ка здійснює а

налітичні та

маркетингові

дослідження

щодо

провадження

освітніх посл

уг. i1

.2.5

: Наявність ро

бочих груп із


ОП. i1

.2.6

: Ступінь зал

учення стейкх

олдерів до ро

боти у склад

і груп із розро

блення ОП.

i1.2

.7: Періо

дичність пер

егляду ОП.

i1.2

.8: Наявн


у для здійсне

ння змін в ОР

на вимоги уч

асників освіт


у. i1

.2.9

: Наявність на

вчання за осв

ітніми прогр

амами за різн

ими формами

навчання (д

енна, заочна,

дистанційна

). i1

.2.1

0: Наявн

ість ступенев

ої системи оц

інювання ОП

(кафедра – фа

культет – уні

верситет).

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.2

.1: Наяв

ність нормати

вного забезп

ечення з розр

обки освітніх

програм (По

-ложен

ня про освітн

і програми пі

дготовки фах

івців різних с

тупенів вищо

ї освіти у

Хмельницьк

ому націонал

ьному універ

ситеті) (i1.2.

1). s1

.2.2

: Наявність ОП

з усіх акред

итованих спе

ціальностей

освітніх рівн

ів бака-

лавра та маг

істра (i1

.2.2

). s1

.2.3

: Наявність ро

бочих груп із


ОП (i1.2

.5, i

1.2.

7) . s1

.2.4

: Наявність к

омісії ХНУ з о

цінювання як

ості ОП і їх від

повідності вс

танов-леним

вимогам (i1.

2.5,

i1.2

.7, i

1.2.

8, 1

.2.1

0). s1

.2.5

: Наявність ст

удентських ф

окус-груп для


та періодичн

ого пе-

регляду ОП (i

1.2.

6, 1

.2,8

). s1

.2.6

: Наявність н

ормативного


, що регламен

тує участь зд

обува-чів вищ

ої освіти у пр

оцедурах забе


сті (Положен

ня про участь

здобу-

вачів вищої о

світи у проце

дурах забезп


і освітньої ді

яльності та в

и-щої ос

віти у Хмель

ницькому на

ціональному


) (i1.2.1).

s1.2

.7: Здійс

нення підгот

овки за освіт

німи програм

ами за різним

и формами на

в-чання

(денна, заочн

а, дистанційн

а) (i1.2.9

).

w1.

1.1:

Незначна к

ількість здо-

бувачів вищ

ої освіти, як

і навча-

ються за окре

мими ОП (i1.2

.3).

w1.

2.2:

Недостатні

й рівень ана

-літичн

их досліджен

ь щодо прова

д-ження


льності та ре

к-ламува

ння окреми

х спеціальн

о-стей (i

1.2.

4). w

1.2.

3: Висок

а внутрішня

конку-ренція

серед с

пеціальносте

й (i1.2.3

). w

1.2.

4: Дубл

ювання зміс

ту під-

готовки за ок

ремими ОП (i

1.2.

3).

16

6

Зовнішні

чинники


Кількі

сть освітніх п

рограм, акред

итованих між

народними аг

ентствами.

Кількість осв


, що передбач

ають співпра

цю з іноземни

ми ЗВО (подві

йного дипло

му). Кількі

сть іноземни

х студентів, я

кі навчаються

в університе

ті за окремим

и ОП. Наявн

ість нормати

вної бази, що

регламентує у

часть стейкхо

лдерів у проц

есах розробле

ння та період

ичного перег-

ляду освітніх

програм. М

ожливості

Загрози

o1.2

.1: Акред

итація ОП між

народними аг

ентствами.

o1.2

.2: Розви

ток партнерс

ьких відноси

н із закордон

ними ЗВО дл

я навчання с

тудентів у рам

ках академічн

ої мобільно-

сті, у тому чи

слі за програм

ами подвійно

го дипломуван

ня. o1

.2.3

: Залучення н

а навчання ін

оземних студе

нтів. o1

.2.4

: Зацікавленн

я зовнішніх


в у розроб-

ленні та пере

гляді змісту О

П.

t1.2

.1: Негат

ивна демогра

фічна тенден

ція як загал

ом в Україн

і, так і в Хмел

ьницькій обла

сті. t1

.2.2

: Значна конк

уренція на в

ітчизняному

освітньому

ринку та в ме

жах ЄПВО.

t1.2

.3: Відсу

тність станд

артів вищої о

світи для гал

узей знань

і спеціальнос

тей нового п

ереліку (Пер

елік 2015) та,

відпов

ідно, вимог д

о змісту ОП.

t1.2

.4: Відсу

тність вимог


и акредитаці

ї ос-вітніх

програм.

t1.2

.5: Пост

ійне оновлен

ня правил пр

ийому до ЗВ

О на націон


.

16

7

СТАН

ДАРТ

1.3.

СТУДЕН


НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Внут

рішні

чинники


i1

.3.1

: Кількість зд


ої освіти, що

залучені до п

роцедур забез


і освітньої дія


-щої ос

віти на всіх рі

внях. i1

.3.2






тує використ

ання принци

пів студентоц

ент-ровано

го навчання н

а всіх рівнях.

i1.3

.3: Кільк

ість здобувач

ів вищої осві

ти, що залуче

ні до органів

управління в


на всіх рівнях

. i1

.3.4

: Наявність ме

ханізмів віль

ного доступу


ищої освіти д

о власних резу

льтатів навч

ання. i1

.3.5

: Наявність віл

ьного доступ

у здобувачів


до критеріїв

оцінювання р

езультатів на

вчання за кож

-ною на

вчальною дис

ципліною.

i1.3

.6: Наявн

ість опитуван

ня здобувачі

в вищої освіти

щодо якості

різних склад

ових освітнь

ого процесу.

i1.3

.7: Наявн


у вільного ви

бору дисципл

ін здобувачам

и вищої освіти

. i1

.3.8

: Доступність


різними форм

ами (денна, з

аочна, диста

нційна).

i1.3

.9: Наявн


оцінювання с

тудентів біль

ш ніж одним

екзаменатор

ом.

16

8

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.3

.1: Наяв



ечення ХНУ, щ

о реалізує пр

инци-пи сту

дентоцентров

аного навчан

ня (i1.3.

2): Поло

ження про ін

дивідуальний

навчальний

план студент

а. Поло

ження про ст

удентське сам

оврядування.

Поло

ження про на

укове товари

ство студенті

в, аспірантів,

докторантів і

молод

их учених.

Положення

про студентс

ьке конструк

торське бюро

. Поло

ження про ко

нтроль та оці

нювання нав

чальних дося

гнень студен

-тів у Х

НУ. Поло

ження про ві

льний вибір

дисциплін сту

дентами.

s1.3

.2: Наяв

ність органів

студентсько

го самовряду

вання, які бе

руть уч-

асть у забезп

еченні якості


(i1.3.1).

s1.3

.3: Участ

ь студентів у

роботі вчени

х рад універ

ситету, факул

ьтетів

(i1.3.3).

s1.3

.4: Досту

п студентів д

о власних оцін

ок із навчаль

них дисциплі

н в он-лайн р

ежимі через с

истему Елект

ронний уніве

рситет (i1.3.4

). s1

.3.5

: Періодичне

опитування з


ої освіти щод

о якості різ-

них складови

х освітнього

процесу (i1.3

.6).

s1.3

.6: Досту

п студентів д

о критеріїв о

цінювання з н

авчальних ди

сцип-лін в о

н-лайн режим

і через Модул

ьне середовищ

е для навчанн

я (i1.3.5

). s1

.3.7

: Можливість

отримання в


ля осіб з обме

женими мож-

ливостями че

рез систему д

истанційного

навчання (i1

.3.8

).

w1.

3.1:

Недосконал


вної бази Х

НУ щодо роз

гляду скарг

студен-

тів (i1.3

.2).

w1.

3.2:

Реальний в

ільний вибір

сту-дентам

и навчальних

дисциплін н

аразі не реа

лізовано (i1.

3.2).

w1.

3.3:

Низький рів

ень мотиваці

ї до навчан

ня та отрим

ання якісних

освіт-ніх по

слуг у части

ни здобувачі

в вищої

освіти (i1.3.1

, i1.

3.3).

w1.

3.4:

Відсут

ня практика

прийому

іспитів комісі

єю (i1.3.

9). w

1.3.

5: Слабк

ий зворотний

зв'язок зі

здобувачами


щодо оціню-

вання їх зад

оволеності в

икладанням

навчальних д

исциплін і зм

істом про-

грам підгото

вки (i1.3

.6).

Недостатня а

ктивність ча

стини здо-

бувачів вищ

ої освіти у п

роцедурах за

-безпеч

ення якості (

i1.3

.1).

16

9

Зовнішні

чинники


Наявн

ість у складі


ів семестров

ого контролю

здобувачів


незалежних


ів (предс

тавників стей

кхолдерів, інш

их ЗВО).

Ступінь розр

обленості нор

мативного заб

езпечення, щ

о регламенту

є участь здоб


освіти у про

цедурах





віти на націон


. Мож

ливості

Загрози

o1.3

.1:

Залучення з

овнішніх ек-

заменаторів

до проведенн

я семес-

трового конт

ролю.

t1.3

.1: Відсу

тність на нац

іональному р

івні регламен

тованих проц

едур відте-

рмінування (

перенесення)

процедури о

цінювання ст

удентів.

t1.3


на націонал

ьному рівні


незалежного

оціню-

вання навчал

ьних досягне

нь студентів.

t1.3

.3: Недо

сконалість но

рмативної ба

зи щодо пров

едення підсум

кового ко-

нтролю, підсу

мкової атест

ації здобувач


ти, що навча

ються за ін-

дивідуальним

графіком.

17

0

СТАН

ДАРТ

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Внут

рішні

чинники


i1

.4.1






тує зарахуван

ня, досягненн

я, визнання т

а атеста

цію студентів

. i1

.4.2

: Наявність пр

оцедури визн

ання результ

атів навчання

студентів із з

акордонних З

ВО, або які на

вчаються в р

ам-ках по

двійного дип

ломування.

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.4

.1: Наяв



ечення, що р

егламентує з

арахуван-

ня, досягненн

я, визнання т

а атестацію (i

1.4.

1): Поло

ження про в

ідрахування,

переривання

навчання, п

оновлення і п

ере-веденн



; Поло

ження про ак

адемічну моб

ільність здоб


освіти.

w1.

4.1:



нав-чально

го процесу, щ

о є зручним

для здобув

ачів вищої ос

віти, які поєд

нують

навчання за д

енною формо

ю та роботу

(i1.4.1).

Зовнішні

чинники


Наявн

ість процедур

и визнання р

езультатів на

вчання студе

нтів із закор

донних ЗВО,

або які навча

ються в рамк

ах подвій

ного диплом

ування на нац

іональному р

івні. Наявні

сть норматив

ного забезпеч

ення, що регла

ментує зараху

вання, досягн

ення, визнанн

я та атестацію


національном

у рівні.

Мож

ливості

Загрози

o1.4

.1: Розви

ток партнерс

ьких відноси

н із закордон

ними ЗВО для

навчан-

ня студентів

у рамках ак

адемічної мо

більності, у т

ому числі за

програмами

подвійного д

ипломування

. t1

.4.1

: Відсут

ність на наці

ональному

рівні регламе

нтованих про

цедур щодо

переривання

навчання, пон

овлення та

переведення

студентів, щ

о відповіда-

ють європейс

ьким вимогам

.

17

1

СТАН

ДАРТ

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Внут

рішні

чинники


i1

.5.1





щодо визнач

ення компете

нтності, прий

няття на роб

оту та розв

итку персона

лу. i1

.5.2

: Наявність ме

ханізму щорі

чного оцінюв

ання ефекти

вності діяльн

ості науково-



i1.5

.3: Наявн

ість структур

ного відділу,

що організ

овує та конт

ролює проце

с підвищенн


ії науково-



i1.5

.4: Наявн

ість різних фо

рм допомоги

молодим вик

ладачам уніве

рситету щодо

набуття педаг

огічних комп

етенцій.

i1.5

.6: Кільк

ість науково-



які беруть бе

зпосередню у

часть у міжн

ародних наук

ових захо-

дах за кордон

ом. i1

.5.7

: Кількість на

укових публі

кацій науков



ів, що проінд

ексовані у за

кордонних на

уко-метри

чних базах да

них (таких, як

SCOPUS, WOS

тощо).

i1.5

.8: Кільк




що залучені д

о процедур з



ьої діяль-

ності та вищо

ї освіти.

i1.5

.9: Наявн

ість засобів м

отивації щод

о залучення



цівників до п

роцедур забе

зпечення




віти. i1

.5.10: Ча

стка виклада

чів, які відпо

відають Держ

авним вимог

ам акредитац

ії спеціально

стей щодо як

існого склад

у науков



ів.

17

2

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.5

.1: Наявн



ечення універ

ситету щодо

вимог до осіб

, які можут

ь обіймати по

сади науково


х працівникі

в (i1.5.1

): Стату

т університет

у. Поло

ження про щ

орічне рейти

нгове оцінюв

ання роботи


гогічних

працівників у


Поло

ження про ка

федру.

s1.5

.2: Наяв

ність можлив

остей підвищ



ми працівник

ами профе

сійного рівн

я, педагогічн

ої майстерно

сті, наукової

кваліфікаці

ї (функціону

-вання

аспірантури

та докторант

ури, спеціаліз

ованих вчени

х рад із захи

сту канди-

датських і до

кторських ди

сертацій, про

ведення курс

ів підвищенн


ії, у тому ч

ислі вивчення

іноземних мо

в) (i1.5.3

). s1

.5.3

: Обов'язков

ість проведен

ня курсів пси

холого-педаг

огічної підго

товки для

молодих вик

ладачів унів

ерситету (як

і мають стаж

науково-пед

агогічної роб

оти менше

трьох років)

(i1.5.4).

s1.5

.4: Участ

ь науково-пе


ацівників уні

верситету у м

іжнародних п

ро-ектах (

Tempus, Erasm

us+, FP7, Гори

зонт 2020) (i

1.5.

5). s1

.5.5

: Безпосередн

я участь наук



ків університ

ету у нау-

кових захода

х, що проходя

ть за кордоно

м (i1.5.6

). s1

.5.6

: Наявність н

аукових публ

ікацій науков



ів, що проі-

ндексовані у

закордонних

наукометричн

их базах дани

х (i1.5.7

). s1

.5.7

: Наявність з

асобів щоріч

ного оцінюва

ння ефективн

ості діяльнос

ті науково-


працівників (

i1.5

.2).

s1.5

.8: Залу

чення науков



ів до процед

ур забезпече

ння якості




1.5.

8, i1

.5.9

).

w1.

5.1:

Недост

атня мотив

а-ція уч

асті науково

-педагогіч-

них працівн

иків у роз

робці нових

підходів і пр

оцедур за-



сві-ти (i1.

5.8).

w1.

5.2:

Недост

атня мотив

а-ція на


гічних пра-

цівників до

підвищення с

воєї кваліф

ікації (i1

.5.3

, i1.

5.4).

17

3

Зовнішні

чинники


Кількі

сть іноземни

х викладачів

, які залучені

до реалізац

ії освітньої п

рограми. Кіль

кість виклада

чів, які прой

шли міжнар

одне стажува

ння. Кількі

сть викладачі

в університет

у, які проводя

ть заняття у з

акордонних З

ВО. Мож

ливості

Загрози

o1.5

.1: Залуч

ення іноземни

х викладачів

до викладанн

я. o1

.5.2

: Закордонне

стажування в

икладачів унів

ерситету.

t1.5

.1:

Недостатня ф

інансова під

тримка зако

рдонного

стажування в

икладачів уні

верситету.

t1.5

.2:

Недостатня о

плата праці


гогічних


17

4

1.6.

НАВ

ЧАЛ


І ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ

Внут

рішні

чинники


i1

.6.1

: Кількість сп

особів орган

ізації доступу



о електронни

х інформацій

них ресурсів

елек-тронно

ї бібліотеки у


i1

.6.2

: Наявність віл

ьного доступ

у до Wi-Fi-ме

реж. i1

.6.3

: Наявність ос

вітнього сере

довища та йо

го повнота.

i1.6

.4: Рівен

ь інформацій

ного забезпеч

ення освітнь


. i1

.6.5

: Наявність су

часної матер

іально-техніч

ної бази та за

собів доступу

до інформац

ійного забезп

ечення .

i1.6

.6: Кільк

ість комп'юте

рів на одного

студента.

i1.6

.7: Рівен

ь оновлення

власного інфо

рмаційного за

безпечення о


ьності.

i1.6

.8: Наявн

ість вільного д

оступу студен

тів різних фор

м навчання д

о інформаційн

их резусів нав

чальних дисц

иплін. Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.6

.1: Вільн

ий доступ зд


ої освіти до

електронних

інфор-маційн

их ресурсів е

лектронної б

ібліотеки уні

верситету та

бібліотек ін

-ших ЗВ

О України (i1

.6.1

, i1.

6.4).

s1.6

.2:

Вільний дост

уп до Wi-Fi-м

ереж в усіх

корпусах ун

іверситету

(i1.6.2).

s1.6

.3: Наявн

ість модульно

го навчально

го середовищ

а MOODLE, як

е міс-тить і

нформаційне


я та засоби

контролю (са

моконтролю

) знань

із переважно

ї кількості ди

сциплін (i1.6

.3, i

1.6.

9). s1

.6.4

: Наявн


дистанційног

о навчання (

власна розро

бка) (i1.6.3

, i1.

6.8).

s1.6

.5: Пості

йне оновленн

я та розвиток

власного інф

ормаційного

забез-печенн

я освітньої ді

яльності (i1.6

.7).

w1.

6.1:

Недостатні

й рівень суч

асних техніч

них засобів д

оступу до інф

орма-ційних

ресурсів і їх

невідповідніс

ть ви-могам


освітніх пр

ограм (i1.6.5

, i1.

6.6).

w1.

6.2:

Низькі темп

и оновлення

ма-теріал

ьно-технічно

ї бази освітн

ьої дія-

льності (i1.6.

5). Зовнішні

чинники


Мож

ливості

Загрози

o1.6

.1: Досту

п до інформа

ційних ресурс

ів закордонн

их ЗВО

o1.6

.2: Досту

п до закордон

них електрон

них бібліотек

. t1

.6.1

: Недостатнє ф

інансування

ЗВО.

17

5

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ


Внут

рішні

чинники


i1

.7.1

: Наявність ін

формаційної

системи для п

ідтримки всіх

видів діяльн

ості в універс

итеті. i1

.7.2

: Наявність об

'єктивних ме

ханізмів оцін

ювання резул


ння здобувач


ти. i1

.7.3

: Ступінь від

повідності ін

формаційної

системи уні

верситету ви

могам упров

адження сис

теми забезпе


. i1

.7.4

: Рівень вико

ристання хма

рних техноло

гій для підтри

мки інформа

ційного мене

джменту.

i1.7

.5: Наявн


електронного

документооб

ігу. Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.7

.1: Наяв

ність інформ

аційної систе

ми "Електрон


тет" (власн

а розробка,

створена в

рамках вико

нання Темпу

с-проекту

INURE), яка з

абезпечує ел

ектронне упр

авління орга

нізацією осві

тньо-го про

цесу та містит

ь: (i1.7.1

, i1.

7.3):

необхідну ін

формацію що

до студентів;

розклад зан

ять; зведе

ні відомості у

спішності;


про викладач

ів; рейти

нг науково-п


рацівників;

рейтинг студ

ентів. s1

.7.2

: Наявність е

лектронних ж

урналів облік

у успішності с

тудентів,

які містять в

сю необхідну


щодо поточно

го стану успіш

но-сті сту

дентів (i1.7.1

, i1.

7.3):

s1.7

.3:

Наявність об

'єктивних ме

ханізмів рей

тингування з

добувачів



ами їх навчан

ня (i1.7.

2). s1

.7.4

: Наявність си

стеми електр

онного докум

ентообігу, реа

лізованої

в рамках сист

еми "Електро

нний універс

итет" (i1

.7.5

).

w1.

7.1:

Неможливіст

ь відображенн

я в ін-форма

ційній систе

мі рівня зад

оволеності

студентів осв


амами (i1.7.3

). w

1.7.

2: Відсут

ність в інфор

маційній сис-

темі інформ

ації щодо ка

р'єрного про

су-вання

випускників (

i1.7

.3).

w1.

7.3:

Недостатніст

ь використан

ня хмар-

них технолог

ій для підтр

имки інформ

а-ційног

о менеджмен

ту. (i1.7.

4). w

1.3.

4: Недос

татність пот

ужності серве

-рів ун

іверситету д

ля підтримк

и функціо-

нування інфо

рмаційної сис

теми (i1

.7.3

).

17

6

Зовнішні

чинники


Мож

ливості

Загрози

o1.7

.1: Інтег

рація системи

"Електронни

й університет

" з Єдиною де

р-жавно

ю електронно

ю базою з пи

тань освіти (

ЄДЕБО) в нап

рямку обмі-

ну інформац

ією. t1

.7.1

: Різноп

лановість пі

дходів до в

и-значен

ня системи п

оказників оц

інювання


О у рамках р

ізних систем

їх рейтин

гового оціню

вання.

t1.7

.2:


різноманітни

х зару-

біжних рейти

нгів ЗВО не

актуальні д

ля вітчиз

няних заклад

ів освіти.

17

7

1.8.


АЦІЯ

Внут

рішні

чинники


i1

.8.1

: Наявність пу

блічної інфор

мації на web-

сайті закладу

, відповідно д

о вимог дире

ктивних доку

ментів.

i1.8

.2: Кільк

ість іноземни

х мов, якими

представлен

а публічна ін

формація на

web-сайті зак

ладу. Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.8

.1: Офіці

йний Web-са

йт університ

ету містить у

сю публі-

чну інформа

цію, що вима

гає Закон Ук

раїни Про ви

щу освіту

(i1.8.1).

w1.

8.1:

Відсутність в

ерсій web-сай

ту університе

-ту іноз

емними мова

ми (i1.8

.2).

Зовнішні

чинники


Мож

ливості

Загрози

o1.8

.1:

Підвищення р

ейтингу унів

ерситету та

довіри з бок

у всіх за

цікавлених с

торін. t1

.8.1

: Можли

вість викори

стання публі

чної інфо-

рмації іншим

и ЗВО для не

чесної конку

ренції.

17

8

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Внут

рішні

чинники


i1

.9.1





для монітор

ингу, періоди

чного перегл

яду та оновл

ення освітн

іх програм.

i1.9

.2: Наявн


для проведен

ня моніторин

гу, періодичн

ого перегляду

та оновлення


рам. i1

.9.3

: Період моні

торингу, пері

одичного пер

егляду та оно

влення освітн


i1.9

.4: Кільк

ість ОП, які ма

ють акредита

цію міжнародн

ими агентств

ами. i1

.9.5

: Кількість зд


ої освіти, що

залучені до с

кладу робочи

х груп з моні

торингу, пері

одичного пер

егля-ду та о

новлення осв


. Сильні

сторони


Слабкі

сторони


s1.9

.1: В унів

ерситеті розр

облено норма

тивне забезп

ечення, що

регламентує

процедури мо

ніторингу, пе

ріодичного п

ерегляду та

оновлення ос


м (i1.9.1

). s1

.9.2

: У ХНУ здійсн

юється щоріч

ний монітори

нг ОП та їх п

еріо-дични

й перегляд й

оновлення р

аз на п'ять ро

ків або за нео

бхід-ності (

i1.9

.2).

s1.9

.3: Пілот

не міжнародн

е експертне о

цінювання ОП

з економіч-

ної кібернети

ки освітнього

рівня магістр

а та оцінюван

ня ОП з при-

кладної матем

атики освітнь

ого рівня бак

алавра в рамк

ах виконан-

ня міжнародн

ого проекту Те

мпус ALIGN (ч

ервень, 2016)

(i1.9.4).

w1.

9.1:

Відсутність д

освіду розро

бки ОП новог

о поколі

ння на основ

і компетентн

існого підход

у та відпов

ідно до стан

дартів і рек

омендацій E

SG-2015 (

i1.9

.3).

w1.

9.2:


залучення в

ипускників д

о процед

ур моніторин

гу, періодичн

ого перегляд

у та оно

влення освітн

іх програм (i1

.9.5

). Зовнішні

чинники


Мож

ливості

Загрози

o1.9

.1: Залуч

ення стейкхо

лдерів до пр

оцедур моніт

орингу, пе-

ріодичного п

ерегляду та о

новлення осв


. o1

.9.2

: Акредитація

ОП міжнародн

ими агентств

ами. t1

.9.1


стандартів в


ля спеціа

льностей нов

ого переліку

(Перелік 20

15) і, відпов

ідно, вимог д

о змісту ОП.

t1.9

.2: Відсу

тність вимог


и акреди-

тації освітніх

програм.

179

ДОДАТОК 6

SWOT-аналіз внутрішньої системи забезпечення якості Національного технічного університету

"Дніпровська політехніка" М. Алєксєєв, С. Ус, І. Удовик, Л. Коряшкіна

18

0

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО


Внут

рішні

чинники

Позитиви

Негативи

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Розроблено та затверджено ст

ратегію

розвитку


у. Страте

гія є докумен

том, в якому

визначено мі

сію уні-

верситету, ба

чення його р

олі у суспільс

тві та стратег

ічні напрям

ки його розв

итку. Індикатор

1: Досту

пність на сай



2: Відпов

ідність чинно

му законодав

ству.

W1:


ь спеціального

підрозділу, що відповіда є

за


якост

і освіти.

Наразі

для забезпеч


світи в універ

ситеті за-

діяно різні під

розділи (осно

вними серед

них є навчаль

ний відділ,

деканати, ка

федри, гуман

ітарна рада,

центр соціо-

логічного ау

диту) та пос

адові особи (

перший прор

ектор,

декани, завіду

вачі кафедр).

Індикатор

1: Наявн

ість наказу т

а установчих


про відділ яко


2: Кільк

ість осіб (п

ідрозділів),

що задіяні

у процес

ах забезпечен

ня якості.

Iндикатор

3: Кількі

сть осіб у під

розділі.

Iндикатор

4: Наявн

ість окремого

приміщення

для підроз-

ділу.

18

1

S2: Розроблено та затверджено програму розвит

ку університ

ету до

202

5 року

, де визначе-

но мету та за

двдання уніве

рситету на пе

ріод до 2025 р

оку, а також м

еханізми її впр

оваджен-

ня. Визначено

завдання за к

ожним з напр

ямів діяльнос


ту, терміни їх

виконання,

методи контр

олю та осіб (

або підрозділ

и), що відпо

відальні за в

иконання цих

завдань. Ви

-значен

о також меха

нізм і критер

ії, згідно з яки

ми факультет

и (та/або відп

овідні підроз

діли) щорічн

о проводять

самооцінюван

ня, з метою а

налізу їх вне

ску до досяг

нень стратег

ічних цілей з

акладу.

Індикатор

1: Відпо

відність сист

еми забезпеч



имогам та но

рмам Закону



". Індикатор

2: Досту




3: Звіти

про реалізац

ію процедур:

затве

рдження осв


; моніт

орингу досягн

ень студентів

; перег

ляду програм

(за участі зов

нішніх експер

тів); взаєм

одії із ринко

м праці;

участі студе

нтів у забезп

еченні якості


2: Наявн

ість визначен

их показникі

в динаміки я

кості.

S3: Розроблено політику забезпечення

якост

і вищ

ої освіти ДЗВО

"НГУ

", що визнача

є процес


якості освіт

и на інституц

ійному рівні

та включає т

акі напрями:

викладання й

навчан

ня, досліджен

ня, послуги

суспільству, п

ослуги з доп

омоги студен

там, управлін

ня та адміні

стративні пос

луги закладу,

динаміка яко


1: Відпо

відність сист

еми забезпеч



имогам та но

рмам Закону



". Індикатор

2: Досту



ту.

18

2

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Отримання

додат

кового



для підт

римки

технічних

напрямів

університ

ету.

Т1

: Недостат

нє державне

фінансування.

О2:

Підтримка

політики університет

у на

державному

рівні.

Т2: Н

естабільна соціально-економ

ічна

та політична

об-

становка.

О3:

Пот

реба

у послугах із

сертиф

ікації кадрів

і підви-

щенні


Т3

: Демографічний спад

у країні.

О4:

Створення спеціальної ст

рукт

ури,

що опікуват

и-мет

ься забезпеченням

якост

і освіти в університет

і. Т4

: Відсутніст

ь затверджених

стандарт

ів вищ

ої освіти.

О5:

Залучення

до участі у

реалізації програм

и забезпе-

чення якості освіти роботодавців і студентів

. Т5

: Не сформовано Національне

агент

ство

із забезпечен-

ня якост

і освіти.

18

3

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ

ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ПРО

ГРАМ

Внут

рішні

чинники

Позитиви

Негативи

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Діяль

ніст

ь кафедр щодо ст

ворення освітніх програм

, робочих

програм

і комплек

-сів навчально-мет

одичного

та інформаційного

забезпечення дисципліни

регламентує

Ст

андарт

"Проектування

освітнього процесу"

: послідовність розроблення та вимоги

до зм

істу проект

ної документації рівня закладу вищої

освіти:

освітня про

грама;

робочі прогр

ами дисциплі

н, практик, ін

дивідуальних

завдань;

комплекс н


одичного заб

езпечення за

видами навч

альної діяльн

ості здобув

ачів; графі

к освітнього

процесу;

план освітн


; індив

ідуальний пл

ан освітнього

процесу здоб

увача; кадро

ве забезпечен

ня плану осві


су. Передб

ачено порядок

розробки та з

атвердження

робочих про


1: Відпов

ідність систем

и забезпечен


ої освіти вим

огам і нор-

мам Закону У

країни "Про в

ищу освіту".

Індикатор

2: Застосуван

ня компетент

нісного підхо

ду до проекту

вання вищої

освіти.

Індикатор

3: Доступніст

ь на сайті уні

верситету.

W1:

Студенти не

залучені

до процесу

розробки освітніх

програм


1: Кільк

ість освіт-

ніх програм, щ

о розроблені

із залуче

нням студент

ів Індикатор

2: Кільк

ість про-

позицій від ст

удентів до ос

віт-ніх про

грам.

18

4

S2: Підго

товка

освітньої

програм

и робочою

групою


до закону

"Про

вищ

у освіту".

Програму роз

роблено робо

чою групою

за спеціаль

ністю, із

врахуванням

пропозицій


та інших зац

ікавлених

сторін.

Індикатор

1: Відпов

ідність Націон

альній рамці

кваліфікацій.

Індикатор

2: Безпо

середній зв'я

зок результа

тів навчання

із компе

тентностями,

що регламен

товані освітн

ьою програмо

ю. Індикатор

3: Відпов

ідність профе

сійним станд

артам.

Індикатор

4: Кільк

ість членів ро

бочої групи з

і створення п

ро-грами.

Індикатор

5: Кільк

ість представ

ників зовніш

ніх зацікавле

них сторін

у робочій гру

пі зі створенн

я програм.

W2:

Зовнішні

зацікавлені

сторони

(випускники та

роботодавці

) залучаю

ться до


програм

лише через неформальні консультації з актуальних

питань.

Індикатор

1: Відпо

відність зміс

ту освітньої

про-грами

вимогам робо

тодавців і зап

итам здобува


2: Кількі

сть консульта

цій. Індикатор

3: Кільк

ість пропозиц

ій від заціка

вле-них ст

орін. Індикатор

4: Кількі

сть прийнят

их пропозиці

й. Індикатор

5: Експе

ртиза фахівц

ів у сфері пра

ці.

S3: Реалізація мож

ливост

і вибору ст

удентом

своєї

навчальної

траєкторії.

Обсяг

вибіркової ча

стини освітн


за спеціальніс

тю "Систе

мний аналіз"

становить 55

% від загаль

ного часу. Ви

бір-кова ч

астина місти

ть дві складо

ві: за вибором

ЗВО та за ви

бо-ром ст

удента.

Індикатор

1: Обсяг

вибіркової ч

астини (%) у

межах освітн

ьої програ

ми та робочог

о навчальног

о плану.

Індикатор

2: Відпов

ідність профе

сійним станд

артам.

Індикатор

3: Зв'язо

к результаті

в навчання з


стя-ми, що


ані стандарта

ми вищої осві

ти та освітнім

и програ

мами за спеці

альностями (

спеціалізація

ми). Індикатор

4: Кількі

сть дисциплін

, що запропон

овано до виб

ору. Індикатор

5: Тестув

ання за вимо

гами ринку п

раці.

W3:Складність реалізацій

програм

міжнародної

співпраці.

Загальний об

сяг програми

становить 90

кредитів,

у той час, як

міжнародні

програми маю

ть у складі

магістерсько

ї програми 1

20 кредитів,

що усклад-

нює процес їх

узгодження.

Індикатор

1: Обсяг

магістерсько

ї програми.

Індикатор

2: Обсяг

вибіркової ча

стини.

Індикатор

3: Кільк

ість укладени

х угод про с

пів-працю


4: Кільк


в, що взяли у

часть у міжн

ародних прог

рамах.

18

5

S4: Зміст

освітньої

програм

и та навчального плану, педагогічні підходи

та заплановані ре-

зультат

и навчання

оціню

ють за

підсумками ат

естації здобувачів

вищ

ої освіти та як

час

-тину процесу

зовнішньої

акредит

ації.

Формо

ю атестації з


ої освіти є за

хист кваліфі

каційної робо

ти. Після зах

исту провод

иться аналіз


, за якими ві

дбуватиметьс

я корегуванн

я (за необхід

ності) навчал

ьної програми

. Зміст освітн


також оцінює

ться при про

ходженні зовн

іш-ньої ак

редитації.

Індикатор

1: Відпов

ідність Націон

альній рамці


Індикатор

2: Відпо

відність резу

льтатів навч

ання компете

нтностям, що


ані станда

ртами вищої

освіти та осв


амами за спе

ціальностями

(спеціалізац

іями). Індикатор

3: Кількі

сть здобувачі

в, які здобули

оцінку "відмі

нно" за резуль

татами атеста


4: Кількі


в, яких не доп

ущено до зах

исту кваліфі

каційної робо

ти. Індикатор

5: Кількі


в, які успішно

завершили пр

ограму підгот

овки. Індикатор

6: Кількі

сть акредитов

аних спеціал

ьностей (нап

рямів підгото

вки, спеціаліз

ацій). Індикатор

7: Відпов

ідність ліценз

ійним умовам

під час запро

вадження осв


ми.

18

6

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Узгодження

програм

із потребами підприємст

в шля

-хом

розробки відповідних варіантів

за замовленням

підпри-

ємст

в. Т1

: Асинхронність розробки

стандарт

ів вищ

ої освіти

та освітніх програм

.

О2: Зал

учення

до розробки


студентів

і

випускників.

Т2

: Низька зацікавленість з боку підприємст

в.

О3:

Адапт

ація

освітньої

програм

и до

європейських про-

грам

навчання.

Т3

: Відмінност

і законодавчих вимог

різних країн.

О4:

Розвиток

програм


співпраці, у том

у числі

через програм

и подвійного


. Т4

: Відмінніст

ь навчального навант

аження

та гра-

фіку навчального процесу в освітніх програмах

підго

-товки

у різних країнах.

18

7

1.3.

СТУДЕН


НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Н

авчальний процес

в університ

еті регламентовано Положенням

про



Полож

ення визнача

є: форм

и організації


роцесу;

систему заб


ості освітньо

ї діяльності;

академічні п

рава студенті

в; права




цівників;

діяльність і

нституту кур

аторства;

планування

робочого часу



цівників.

Індикатор

1: Відпо

відність зако



у" європейсь-

ким стандарт

ам якості.

Індикатор

2: Досту

пність докум

ентів на сайті


.

W1:

Не всі викладачі поясню

ють ст

у-дент

ам їх

мож

ливост

і оскарж

ення

от

риманих

оцінок.

Індикатор

1: Кільк

ість скарг ст

удентів

на незрозумі

лі правила оц

інювання.

18

8

S2: Наявність чіткої і

доступної для

загального

розуміння

сист

еми вист

авлення оцінок

. Метод

и оцінюванн

я визначено

в Положенні.

Викладач мо

же застосову

вати власну

сис-тему о

цінювання, ал

е це має бути

визначено в

програмі ди

сципліни та п

ояснено студ

ен-ту пер

ед початком

вивчення кур

су. Індикатор

1: Кількі

сть скарг студ

ентів на незро

зумілі правил

а оцінювання.

Індикатор

2: Висвіт

лення систем

и оцінювання

у програмі ди

сципліни.

Індикатор

3: Досту





4: Рівень

інформован

ості студенті

в: про с

тратегію оцін

ювання, що з

астосовуєтьс

я до навчальн

ої програми;

про іспити ч

и інші методи

оцінювання,

що буде заст

осовано;

очікування;

про к

ритерії, що б

уде використ

ано при оціню

ванні успішно

сті; Індикатор

5: Побуд

ова системи

оцінювання н

а результатах

навчання.

W2:

Зазвичай

іспит

приймає

один викладач


1:

Кількість

(%) іспитів, п

роведених із

залученням к

омісії. Індикатор

2:

Кількість

(%) скарг


суб'єкт

ивізм в оціню

ванні.

S3: Наявність розроблених інст

рументів

оціню

вання.

Метод

ичне забезпе

чення дисцип

ліни включа

є різні варіан

ти екзаменац

ійних білетів

і зразки

відповідей.

Індикатор

1: Наявн

ість виписани

х критеріїв і

процедур оцін

ювання в осв

ітній програм

і та про

грамах дисци

плін. Індикатор

2: Наявн

ість підготов

лених засобів


(тестів, варіа

нтів екзамена

-ційних

білетів).

Індикатор

3: Наявн

ість зразків в

ідповідей.

Індикатор

4: Кількі

сть варіантів

засобів діагно

стики.

18

9

S4: Адм

іністрація опікується дотриманням

процедур оцінювання.

Це: ректо

рський конт

роль залиш

кових знань

студентів із

дисциплін

соціально-

гуманітарног

о та природн

ичо-науковог

о циклу (резу

льтати розгл

ядають на к

афедрах,

засіданнях ре

кторату, нара

дах професор

сько-виклада

цького склад

у, оприлюдню

ють у щорічн

ому звіті рек

тора);

після кожн

ої сесії резул

ьтати контро

льних заходів

розглядают

ь на засідан

нях ка-

федр, факульт

етів, ректорат

і; питан

ня проведенн

я контрольни

х заходів пору

шуються на м

етодичних се

мінарах, у

звітах ректор

а та серпневи

х нарадах;

здійснюєть

ся моніторин

г якості квалі

фікаційних р

обіт випускни

ків університ


1: Кількі

сть перевірок

проведення


Індикатор

2: Кількі

сть проведени

х ректорських

контрольних

робіт. Індикатор

3: Кільк

ість нарад (за

сідань кафед

р, факультет

ів, ректорату

), на яких бу

ло розгля

нуто питання

якості оціню

вання.

S5: Наявна процедура розгляду

скарг студентів

. Із січн

я 2006 року в


функціонує "

гаряча лінія"

, яка працює

не тільки у п

е-ріод вс

тупної кампа

нії, але й прот

ягом навчаль

ного року (но

мер телефон

у розміщуєть

ся на дош

ках оголошен

ь усіх корпусі

в і біля декан

атів). Індикатор

1: Кількі

сть скарг студ

ентів. Індикатор

2: Кільк

ість рішень,

що були прий

няті за резул

ьтатами розг

ляду скарг с

ту-дентів

.

19

0

S6: Ст

ворено

центр соціологічного

аудит

у, який

здійсн

ює монітори

нг та оприл

юднення інф

ормації

щодо: досягнень ст

удентів і пок

азників їхньо

ї успішності;

можливості


влаштуватис

я на роботу;

задоволення

студентів нав

чальними про

грамами;


і роботи викл

адачів;

характеру ст

удентського с

кладу;

наявних нав


сів в їхньої ва

ріативності;

ключових п

оказників дія

льності навч

ального за-

кладу;

відгуків вип

ускників та ін

формації про

їхнє праце-

влаштування

; задов

оленості студ

ентів якістю о

тримуваної ос

віти. Індикатор

1: Кількі

сть проведен

их опитувань


2: Кільк

ість (%) студ

ентів, що зад

іяні в опитув

анні. Індикатор

3: Кільк

ість напрямк

ів, за якими

прово-

диться опиту

вання.

Індикатор

4: Частот

а опитувань.

Індикатор

5: Кільк

ість опитува

нь серед зов

нішніх



6: Кільк


ь на замовлен

ня ад-міністр

ації.

W3:

Соціологічне опит

ування

охоплює лише част

ину ст

у-дент

ів. Опитування

проводиться

вибірково сер

ед студентів,

що ви-брані

для дослідже

ння спеціаль

ностей, та ох

оплює загаль

ні питанн

я, які не сто

суються, нап

риклад, якост

і викладання

окреми

х дисциплін.

Індикатор

1: Кількі

сть опитувань


2: Кількі

сть (%) студе

нтів, що задія

ні в опитуван

ні. Індикатор

3: Кільк

ість напрямів

, за якими про

водиться опи

-туванн


4: Частот

а опитувань.

Індикатор

5: Кільк


ь серед зовніш

ніх стейкхол-

дерів.

W4:

Результ

ати опит

ування

відіграють лише інформа-

тивну

роль і не впливають суттєво на


навчаль

-ного

процесу


1: Кільк

ість засідань

кафедр, фак

ультету, рект

о-рату, н

а яких обгово

рювались ре

зультати опи

тування.

Індикатор

2: Кількі

сть рішень, щ

о прийнято з

а результатам

и опитув

ання. W

5: Слабка активніст

ь ст

удентів

. Наразі

більшість ст

удентів не вв

ажають обов

'язковим брат

и участь

в опитуванні


1: Кількі

сть (%) студе

нтів, що задія

ні в опитуванн

і.

19

1

S7: Студенти беруть участь у прийнятті рішень щодо

вибору

на посаду


Процед

ура вибору в

икладача на

посаду включ

ає розг-

ляд кандидат

ури претенде

нта на засіда

нні кафедри, р

аді факуль

тету, ученій

раді універси

тету. Студент

и беруть

участь на всіх

етапах обгово

рення та голо

сування.

Індикатор

1: Кільк


в, що задіяні

у виконав-

чих органах у


W6:

Участ

ь ст

удентів

у робот

і виконавчих органах є фор

-мальною

. Значна

частка студ

ентів не зацік

авлена в уча

сті у само-

врядуванні. Н

изькою є їх го

товність бра

ти активну у

часть у змін

ах освітньог

о процесу. То

му їх участь

у прийнятті

рішень

часто форм

альна, не вс

і готові свідо

мо приймати

рішенн


1: Кількі

сть питань, я

кі розглянуто

за пропозиці

-ями ст

удентів.

Індикатор

2: Кількі

сть виступів с

тудентів.

Індикатор

3: Кільк

ість та якість

студентськи

х ініціатив з

питань

підвищення я

кості освітнь

ого процесу.

S8: Мож

ливіст

ь для ст

удента обират

и свою

траєк

-торію

навчання у меж

ах обраної

навчальної програм

и.

Навчальний п

лан включає

кілька варіа

нтів навчанн

я за виб

ором студент

а. Студенти 3

-5 курсів зді

йснюють

вибір до поч

атку навчаль

ного року. Ко

жен варіант м

о-же скл

адатися з кі

лькох дисцип

лін, але всі в

аріанти

мають однак

ову кількість

кредитів.

Індикатор

1: Кількі

сть варіантів,

що запропоно

вано для

вибору у меж

ах певної навч

альної прогр

ами. Індикатор

2: Кільк


в, які обрали

певний

варіант навч


3: Кільк

ість (%) кред

итів, що відве

дено для

кожного із ва

ріантів.

W7:

Вибір

студента щодо проф

есійно

-орієнтованих

дисцип-

лін обмеж

ується кількома варіантам

и, перелік

дисциплін

в

яких

жорст

ко визначено

. Якщо с

тудент обрав

певний варіа

нт навчання,

він має ви-

вчити всі дис

ципліни, що з

акріплені за

цим варіанто

м, і не

може замінит

и жодну дисц

ипліну на інш

у з іншого вар

іанту. Індикатор

1: Кількі

сть варіантів

у межах певн

ої навчальної

програ

ми. Індикатор

2: Кількі

сть студентів

, які обрали п

евний варіан

т навчан


3: Кільк

ість дисциплі

н, що запроп

оновані для

вибору.

Індикатор

4: Кільк

ість кредитів

, що відведен

о на вибірко-

ві професійно

-орієнтовані д

исципліни.

19

2

S9: Мож

ливіст

ь для ст

удента обират

и комплекс гуманітарних

дисциплін для вивчення

, незалеж

но від

обраної

навчальної програм

и.

Студенти 3-4

курсів бакал

аврату можут

ь обирати ди

сципліни

гуманітарног

о циклу у меж

ах цього кред

итного ліміту


1: Кількі

сть дисциплін

, що запропоно

вано для вибо

ру. Індикатор

2: Кількі

сть (%) креди

тів, що відвед

ено для вивч

ення гумані

тарних дисци

плін. Індикатор

3: Кількі


, які обрали п

евну дисципл

іну. Індикатор

4: Регуля

рність оновл

ення перелік

у дисциплін.

W8.

Складніст

ь реалізації навчального за

невели-

ких груп

студентів

. Коли

кількість сту

дентів, які

обрали певн

ий блок д

исциплін або

окрему дисц

ипліну для в

и-вчення

, не є достат

ньою для фо

рмування гру

пи, вони з

мушені вибир

ати інший вар

іант. Індикатор

1: Кільк


в, які обрали

пев-ний бл

ок дисциплін


2: Кільк



ться за інди

відуальним г

рафіком.

Індикатор

3: Норм

ативна кільк


в у г рупі.

S10:

Мож

ливіст

ь от

римання

професійної освіти,

що є дост

ат-

ньою

для

подальш

ого працевлаштування

. Освіта

, отримана в р

езультаті нав

чання в уніве

рситеті, дозв

о-ляє об

іймати перви

нні посади, з

гідно із пере

ліком профе

сійних


Індикатор

1: Кільк

ість випускни

ків-бакалаврі

в денної фор

ми навчан


2: Кількі

сть випускник

ів-бакалаврів

денної форм

и нав-чання,

які завершил

и повний цик

л навчання т

а здобули дип

лом із відзнак

ою у звітному

році. Індикатор

3: Кільк


ків-бакалаврі

в денної фор

ми навчан

ня, які завер

шили повни

й цикл навча

ння та продо

вжили

навчання в ма

гістратурі у зв

ітному році.

Індикатор

4: Кількі

сть випускник

ів-спеціалістів

, магістрів ден

ної форми

, які заверши

ли повний ци

кл навчання

у звітному ро

ці. Індикатор

5: Кільк


ків денної фо

рми навчання

, які продов

жили навчанн

я в аспіранту

рі. Індикатор

6: Кільк

ість замовлен

ь від підприє

мств на спец

іаліс-тів пев

ної спеціальн

ості. Індикатор

7: Резуль

тати тестува

ння за вимог

ами ринку пр

аці.

W9.


ь ст

рукт

ури,

яка

здійсню

є допо

-могу ст

удентам

при

працевлаш

туванні

. Пробл

ема працевл

аштування з

а рейтингом

є найбіл

ьш актуально

ю серед студ

ентів. Майже

тре-тина ст

удентів прац

ює на постійн

ій або тимчас

овій основі

під час навча

ння в універс

итеті, але в ун

іве-рситет

і немає стру

ктури, яка б

цілеспрямо

вано здійсн

ювала допом

огу в цьому п

итанні.

Індикатор

1: Кільк

ість (%) випу

скників, які

не працю

ють за спеціа

льністю післ

я закінчення

уні-версит


2: Кільк

ість заявок в

ід підприємст

в на спеціа

лістів певної



3: Кількі

сть випускни

ків, які зміню

ють напрям

діяльності п

ісля закінчен

ня університ

ету через н

еможливість

знайти робо


4: Серед

ній час, що ви

трачає випус

кник на пош

ук роботи.

19

3

S11:

Отримання

практ

ичних навичок роботи за

спеці

-альністю

. Протя

гом виробни

чої практики

студенти м

ають мож-

ливість засто

сувати свої зн

ання на підпр

иємствах.

Індикатор

1: Кількі

сть (%) студ

ентів, які пр

оходять

практику за з

амовленням п

ідприємств.

Індикатор

2: Кільк



в на спеціа-



і.

W12

. Складніст

ь працевлаштування

на період

виробни

-чої практ

ики за

профілем

спеціальності т

а кваліфікацій

-ного

стаж

ування

. Підпри

ємства часто

формально п

ідходять до о

рганізації

практик, не з

абезпечуючи

студентів не

обхідною для

які-сної пр

актики інфор

мацією. Часто

підприємства

для про-

ходження пра

ктики вибира

ють на основ

і особистих п

ро-фесійн

их зв'язків ви

кладачів і сту

дентів.

Індикатор

1: Кількі

сть (%) студ

ентів, які пр

оходять

практику за з

амовленням п

ідприємств.

Індикатор

2: Кільк



в на спеціа-



і.

S13:

Мож

ливіст

ь паралельного

отримання

додат

кової

освіти за

обраним

напрямом

. Студен

т має можли

вість отрима

ти іншу спец

іальність,

паралельно і

з навчанням

за основною

, використову

ючи можли

вості вечірнь

ої або заочно

ї форми навч


1: Кільк

ість (%) студе

нтів, які отри

мують па-

ралельно дод

аткову освіту

.

19

4

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Партнерство

та співпраця із

великим

и компаніям

и для освіти

та працевлаштування

. Т1

: Слабка зацікавленість з боку

стейкхол

-дерів.

О2:

Отримання

цільових замовлень

від

підприємст

в на

підготовку

спеціаліст

ів.

Т2: Складніст

ь реалізації програм

за недо

-ст

атньої

кількості студентів

.

О3:

Мож

ливіст

ь співпраці із

державними органами для організації

цільових

замовлень

на підгот

овку

спеціаліст

ів.

О4:

Залучення

для

проведення іспитів

двох або більше викладачів

. Т3

: Недосконалість визначення

норм

часу

навант

аження


О5:

Зміна ст

рукт

ури та змісту засобів діагност

ики.

О6:


загальноуніверситет

ського

каталогу вибіркових


дисциплін

окремо для кожного

рівня

вищ

ої освіти.

О7:

Надання

мож

ливост

і ст

удентам

обирати викладача при ви

-вченні

певної дисципліни.

О8:

Урахування результат

ів опитування

студентів

при

оціню

ванні

роботи викладача,

каф

едри

і пр

.

19

5

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Забезпечення прозорості процедур прийом

у на

нав

-чання.

Індикатор

1: Досту


ентів на сайт

і універси-

тету. Індикатор

2: Відпов

ідність чинно

му законодав

ству.

W1:

Велика кількіст

ь ст

удентів

із невисоким

рівнем

під

-готовки

та низьким

рівнем

прагнення

до навчання

із по

-чатку

занять.

Унаслі

док складної

демографічн

ої ситуації і п

ідвищення

конкуренції н

а ринку освіт

и абітурієнти

деяких спец

іаль-ностей

, особливо

контрактної

форми навча

ння, мають

слабку підго

товку, що с

причиняє зн

иження зага

льних вимог

викладачів до

групи у ціло

му та нижчої

ефективно-

сті навчання.

Індикатор

1: Серед

нє значення

результатів З

НО. Індикатор

2: Серед

нє значення

бала докумен

тів про пов-

ну загальну с

ередню освіту

; Індикатор

3: Мінім

альне значен

ня результат

ів ЗНО.

Індикатор

4: Мінім

альне значен

ня бала доку

ментів про

повну загаль

ну середню о

світу.

19

6

S2: М

ожливіст

ь участі студентів

у науково

-дослідницькій

робот

і Протя

гом навчання

в університе

ті студенти м

ають можлив

ість здійсню-

вати наукові

дослідженн

я під керівн

ицтвом викла

дача на базі

наукових

центрів і лаб

ораторій унів

ерситету, бра

ти участь у к

онкурсах нау

кових ро-

біт і наукових

конференція

х. Індикатор

1: Кількі


– учасників м

іжнародних і

всеукраїнськ

их науков

о-практични

х конференці

й і семінарів

молодих уче

них і студент


2: Кількі


их студентськ

их наукових

конференцій


3: Кількі

сть наукових

публікацій ст

удентів.

Індикатор

4: Кількі

сть призерів

і переможців

конкурсів на

укових робіт.

Індикатор

5: Кільк

ість призері

в ІІ етапу В

сеукраїнсько

ї студентськ

ої олімпі

ади. Індикатор

6: Кільк

ість призерів

ІІ туру Всеу

країнського

конкурсу студ

ент-ських н

аукових робіт

із природни

чих, технічни

х і гуманітар

них наук.

Індикатор

7: Кільк

ість авторсь

ких свідоцтв

на винаходи

, патентів, щ

о отрим

ано за участі

студентів.

W2:

Слабка

активніст

ь ст

удентів

щодо участі у науково-дослідницьких

проект

ах.

Більше 50 % с

тудентів наук

ову роботу

розглядають

як перспекти

ву, близько

27 % – не зби

раються нею з

айматися.

Індикатор

1:

Кількість ст

удентів –

учасників між

народних і в

сеукраїнсь-

ких науково-

практичних к

онференцій і

семіна

рів молодих у

чених і студе


2: Кільк

ість наукових

пуб-лікацій

студентів.

Індикатор

3: Частк

а студентів в

ід за-гально

ї кількості, я

кі беруть уч

асть у

наукових дос

лідженнях.

19

7

S3: Н

аявність розвинених

студентських міжнародних

програм

(стаж

ування

та обміну ст

удентам

и, у

т. ч

. програм

и подвійно

-го


). В уніве

рситеті впров

аджуються м

іжнародні осв

ітні проекти

од-ночасн

ого навчання

студентів у г

ірничому уні

верситеті та

євро-пейськ

их ЗВО-партн

ерах (зокрема

, Німеччини, П

ольщі та Литв

и). Індикатор

1: Кільк

ість угод, що

укладено із

зарубіжними

уні-версит

етами на нав

чання студен

тів за програ

мами подвійн

ого дипло

мування.

Індикатор

2: Кільк


в, які взяли у

часть у прогр

амах міжнар

одного студен

тського обмін


3: Кільк


в, які здобул

и вищу освіт

у за програ

мою подвійно

го дипломува

ння.

W3:

Міжнародні програми охоплю

ють лише час-

тину спеціальност

ей.

Індикатор

1: Кільк

ість угод, що

укладено із

зару-біжним

и університе

тами на навч


ів за програ

мами подвійн

ого диплому

вання для пе

вної спеціа

льності.

Індикатор

2: Кількі


певного нап

ряму, які взя

ли участь у п

рограмах між

народного сту

де-нтсько

го обміну.

Індикатор

3: Кільк


в, які здобули


за програмою

подвійного

дипломуванн

я за певним

напрямом пі

дготовки.

Індикатор

4: Части

на напрямів

(спеціальност

ей), які маю

ть міжнародн

і освітні прогр

ами.

S4: Запроваджено сист

ему рейт

ингування навчальних

досяг

-нень

студентів

. Рейтин

г побудовано

на основі сем

естрових рей

тингових оці

-нок з

урахуванням

досягнень с

тудентів у н

ауково-техніч

ній діяльн

ості, громад

ському житті

та спорті п

ротягом семе

стру. Рейтин

г використов

ують для:

призначення

стипендій, н

адання додат

кових заохоч

ень, ма-

теріальної до

помоги;


пріоритету п

ри здійсненні

переходу із

однієї ба-

калаврської п

рограми на і

ншу (спорідн

ену) та при

вступі на

освітній ріве

нь "Магістр";

отрим

ання рекомен

дації для нав

чання або пр

актики за кор

-доном

, рекомендаці

ї на роботу у

престижні ко

мпанії;

Індикатор

1: Досту





2: Рівень


і користувачі

в.

19

8

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Залучення

для

проведення ат

естації предст

авників підп

-риємст

в.

Т1: Відсутніст

ь мот

ивації роботодавців.

О2:

Зміна ст

рукт

ури та змісту засобів діагност

ики.

Т2. Зниження

конкурент

оздатност

і випускників

.

О3:

Міжнародна акредитація


. Т3

. Зниження

набору ст

удентів

через

демографічну

ситуацією

, збільшення

конкуренції на

ринку

освіти.

19

9

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1:Полож

ення

про

прийом

на роботу викладача, в як

ому ви-

значено вимо

ги до його

професійного

рівня

. Пр

и укладанні

конт

ракт

у викладач

підписує додаток

до нього,

де визначено

його

персональні

завдання за

всіма напрям

кам

діяльност

і на

період

дії конт

ракт


1: Досту




. Iндикатор

2: Відпов

ідність вимог

ам чинного за


W1:

Наразі в

університ

еті не проводит

ься рейт

ингу

-вання викладачів

. Це при

зводить до ві

дсутності кіл

ькісних оціно

к яко-сті роб

оти викладац

ького персона

лу.

S2: Н

аявні періодичні

процедури

для

оціню

вання якості ви

-кладацького складу

. Кожен

викладач щ

орічно звітує

про виконан

ня індивіду-

ального план

у та надає ро

згорнутий зв

іт за період ро

боти під

час проходж

ення конкурс

у на посаду.

Індикатор

1: Досту



ту. Iндикатор

2: Відпов

ідність вимог

ам чинного за


W2:

Нові вимоги до

викладацького

складу мож

уть

бути занадт

о складним

и для деяких

викладачів,

особ-

ливо

похилого віку

. Складн

ість стосуєть

ся переважн

о вимог поло

ження

щодо володін

ня іноземною

мовою, участ

і у міжнаро-

дних проекта

х і міжнародн

ому стажуван

ні. Індикатор

1: Резул

ьтат діяльно

сті за визначе

ний пе-

ріод. Індикатор

2: Частка

внеску до заг

альних досягн

ень.

20

0

S3: В

університ

еті працю

ють викладачі високої


Якісни

й склад викл

адацького пе

рсоналу можн

а оцінити за д

опомогою ін

дика-торів (

визначено у п

рограмі розви

тку універси

тету): Індикатор

1: Кільк

ість випускаю

чих кафедр, щ

о очолюють

особи, які ма

ють на-

уковий ступін

ь доктора на

ук або вчене

звання проф

есора та пра

цюють у шта

ті на пов

ну ставку.

Індикатор

2: Кількі

сть науково-п


рацівників.

Індикатор

3: Кільк




, які мають н

ауковий

ступінь докт

ора наук.

Індикатор

4: Кільк




, які мають н

ауковий

ступінь канд

идата наук.

Індикатор

5:

Кількість на


гічних прац

івників, які

мають вчене

звання

професора.

Індикатор

6: Кільк

ість науково


х працівникі

в, які мають

вчене

звання доцен

та. Індикатор

7: Кільк

ість наймену

вань підручн

иків, що вийш

ли друком у з

вітному

році. Індикатор

8: Кільк

ість наймену

вань навчаль

них посібник

ів, що вийшл

и друком

у звітному ро

ці. Індикатор

9: Кількі

сть захищени

х дисертацій.

Індикатор

10: Кільк

ість публікац


11:

Кількість ла

уреатів держ

авних премій

серед штатн

их науково-


і наукових п

рацівників .

Індикатор

12: Кільк

ість штатних

наукових і н


огічних прац

івників,

які мають дер

жавні почесн

і звання.

W3:

Забезпечення нових вимог

до

викладацького

складу

потребує

значних мат

еріальних витрат

, що

мож

е призвест

и до

зменшення

його

чисельності.

Індикатор

1: Резул

ьтат діяльно

с-ті за ви

значений пер

іод. Індикатор

2: Частк

а внеску до за

-гальни

х досягнень.

20

1

S4: Наявність визнаних

наукових шкіл.

Індикатор

1: Кількі


шкіл. Індикатор

2: Кількі

сть докторів і

кандидатів н

аук. Індикатор

3: Кількі

сть захищени

х дисертацій п

ротягом звітн

ого періоду.

Індикатор

4: Кількі


публікацій у

спеціалізова

них фахових

виданнях.

Індикатор

5: Кільк

ість наукових

публікацій

у спеціалізов

аних закордо

нних ви-

даннях.

Індикатор

6: Кількі

сть виданих м

онографій за

звітний періо

д. Індикатор

7: Кількі

сть отримани

х патентів та а

вторських сві

доцтв на вин

аходи.

Індикатор

8: Кількі


х винагород.

Індикатор

9: Кільк

ість спеціаль

ностей, за як

ими відбува

ється захист

канди-

датських і до

кторських ди

сертацій у сп

еціалізованих

вчених радах

ЗВО. Індикатор

10: Кільк

ість спеціаль

ностей, за яки

ми відбуваєт

ься захист д

окторсь-

ких дисертац

ій у спеціаліз

ованих учени

х радах ЗВО.

Індикатор

11: Кільк

ість докторан

тів у доктора

нтурі ЗВО.

Індикатор

12: Кільк


ів в аспіранту

рі ЗВО.

Індикатор

13: Кільк



працівників З

ВО, які навча

ються в

цільовій аспі

рантурі, докт

орантурі інши

х організацій

та установ.

Індикатор

14: Кільк

ість захищен

их докторськ

их дисертаці

й докторанта

ми, шта-

тними науко


ими та науко

вими працівн

иками у звітн

ому періоді.

Індикатор

16: Кільк

ість захищен

их кандидатс

ьких дисерта

цій випускни

ками ас-

пірантури, ш

татними наук


ними та наук

овими праців

никами у зві

т-ному п

еріоді.

Індикатор

18: Кільк


ів, які успішн

о захистили

кандидатські

дисер-тації у

звітному роц

і, але не пізні

ше одного ро

ку після закін

чення аспіра

нтури.

Індикатор

19: Кільк

ість спеціаліз

ованих вчени

х рад.

W4:

Низька динаміка оновлення

кадрів


1: Серед

ній вік викла

-дача (

професора, д

оцента, асис

-тента)


2: Кільк

ість (%) ви-

кладачів похи

лого віку.

Індикатор

3: Кільк

ість (%) ви-

кладачів з на

уковий ступе

нем до

30 років.

Індикатор

4: Кільк

ість (частка)

виклад

ачів віком до

30 років.

20

2

S5: Проведення науково-дослідницької робот

и.

Індикатор

1: Кількі

сть дослідниц

ьких розробо

к. Індикатор

2: Кількі

сть проектів


3: Кількі

сть публікацій


4: Кількі


х патентів та

авторських с

ві-доцтв

на винаходи.

Індикатор

5: Загал

ьний обсяг ф

інансування

наукових, нау

ко-во-тех

нічних і твор

чих робіт.

Індикатор

6: Обсяг


я наукових, н

ауково-техніч

них робіт з

а кошти держ

авного бюдже


7: Обсяг


я наукових,

науково-техн

іч-них ро

біт за кошт

и замовників

(вітчизняних

та іноземни

х держа

в). Індикатор

8: Частк

а науково-до

слідних робіт

у структурі д

о-ходів У


W5:

Підвищення

кваліфікації у закладах

або

підроз-

ділах післядипломної освіти в Україні.

Оскіль

ки стажуван

ня проводить

ся переважн

о без відрив

у від виробн

ицтва, то не

можливо здій

снюва-

ти його за ме

жами міста.

Індикатор

1: Кільк

ість виклада


шли стажув


2: Кільк

ість викладач

ів, які пройш

ли ста-

жування в Укр

аїні. Індикатор

3: Кільк

ість виклада


шли стажув

ання за корд

оном. Індикатор

4: Викор

истання резу

льтатів підв

ищен-ня ква

ліфікації і ста

жування у на

вчальному пр

оцесі.

W6:

Складніст

ь серт

ифікації викладача на

основі

юридичних

підст

ав.

Індикатор

1: Кільк

ість викладач

ів, контракт

з яки-ми роз

ірвано з ініці

ативи універ

ситету.

20

3

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Використання

результ

атів

рейтингування при оці-

нюванні робот

и викладача.

Т1: Недостат

нє державне

фінансування.

О2:

Розвиток

науково

-дослідницьких

проектів

. Т2

: Нестабільна соціально-економ

ічна

та політична

си-

туація.

О3:

Зміна сист

еми підвищ

ення

кваліфікації і ст

ажу-

вання.

Т3: Проблеми формування

резерву

кадрового


.

О4:

Збільшення

кількості молодих

кваліфікованих

ви-

кладачів

на ринку праці.

О

5 Розвит

ок міжнародного ст

ажування


О6:

Збільшення

бюдж

етного

фінансування наукових

ро-

зробок

.

20

4

1.6.

НАВ

ЧАЛ



ТІВ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Наявність дост

атньої

мат

еріально

-технічної

бази.

Індикатор

1: Відпов

ідність акред

итаційним ви

могам.

Індикатор

2: Обсяг


я із загальног

о фонду держ

авного

бюджету.

Індикатор

3: Касов

і видатки на

утримання с

тудентів, які

навча-ються

за державним

замовленням


4: Касов

і видатки на п

ридбання обл

аднання та пр

едме-тів дов

готерміновог

о користуван

ня для забезп


льного

процесу та на

укової робот


5: Загаль

на площа нав

чально-лабор

аторних будів

ель. Індикатор

6: Кільк

ість аудиторі

й, що мають м

ультимедійне

обла-днанн

я. Iндикатор

7: Кільк


в, які потреб

ували поселе

ння до

гуртожитків.

Iндикатор

8: Кількі


, які прожива

ють у гуртож

итках.

Iндикатор

9: Кільк

ість місць на

підприємств

ах громадськ

ого хар-

чування при З

ВО. Індикатор

10: Кільк

ість місць на

підприємства

х громадсько

го хар-чуванн

я при гуртож

итках.

W1:

Старіння

мат

еріально

-технічної

бази.

Індикатор

1: Частк

а бюджету, що

витрачаєтьс

я на при

дбання облад

нання.

Індикатор

2: Частк

а бюджету, що

витрачаєтьс

я на збер

еження та ро

звиток інфра

структури.

Індикатор

3: Обсяг

ремонтних р

обіт. Індикатор

4: Вартіс

ть необхідни

х ремонтних

робіт. Індикатор

5: Кількі

сть морально

застарілого

обладнання, я

ке використо

вується.

Індикатор

6: Динам

іка оновлення

матеріально

-техніч

ної бази.

20

5

S2: Забезпеченіст

ь інформаційними ресурсам

и навчального процесу.

Індикатор

1: Кількі

сть комп'ютер

них робочих

місць. Індикатор

2: Кількі

сть комп'юте

рних робочих

місць, що під

ключено до м

е-режі In

ternet.

Iндикатор

3: Загаль

ний книжков

ий фонд.

Індикатор

4: Кількі

сть точок дос

тупу Wi-Fi.

S3: Інстит

ут курат

орів

. Права


кураторів гр

уп визначено

Положенням

про організац

ію освітн


. Кураторство

дозволяє на

давати студе

нтам дієву до

по-могу п

ід час адапта

ції до особли

востей вищо

ї школи, підв

ищення рівн

я їх соціал

ьної свідомос

ті, національ

но-патріотич

ного становл

ення, зміцне

ння заціка

вленості здоб

уття фаху чер

ез активну уч

асть у науков

ій роботі.

Індикатор

1: Кількі

сть кураторів


2: Кількі

сть груп.

Індикатор

3: Кільк

ість питань, щ

о представле

но до розгля

ду кураторам

и груп.

W2:


ь цент

ру з

допом

оги

студентам

у працевлаштуванні


1: Кільк

ість звернень

сту-дентів


2: Кільк

ість працевла

што-ваних

студентів.

S4: Існування

центру

психологічної

підтримки

. Центр

здійснює без

коштовну пс

ихологічну до

помогу студен

там і виклада

-чам ун


Індикатор

1: Кількі

сть звернень.

S5: Існування

центру

юридичної

підтримки

. Центр

організован

о на базі юр

идичного фа

культету. Сту

денти старши

х курсів

і викладачі ф

акультету зді

йснюють кон

сультативну

допомогу з ю

ри-дични

х питань для

студентів, ви

кладачів і жи

телів міста.

Індикатор

1: Кількі


20

6

S6: Коворкінг

-центр

надає майдан

чик для зустр

ічей, можлив

ість реалі-

зації авторськ

их проектів, о

рганізації ку

рсів тощо.

Індикатор

1:


удентів, які

користуються

можливостя

ми центра


2: Кількі



3: Кількі


их заходів.

W4:

Слабка активніст

ь викладачів

і ст

у-дент

ів у

використанні

додат

кових мож

-ливост

ей університ

ету.

Індикатор

1: Кільк

ість курсів (п

рограм),

що запропон

овано викла

дачами унів

ер-ситету


2: Кількі

сть користува

чів.

S7: Б

ізнес-інкубатор

– це під

розділ Націо

нального гірн

ичого універ

си-тету, щ

о працює за

принципом б

ізнес-акселер

атора, надає

можливість

для бізнес-п

роектів дове

сти ідею до

продукту без

помилок, за

лучати

інвестиції та

отримувати

експертну й м

енторську під

тримку.

Індикатор

1:


удентів, які

користуються

можливостя

ми центра


2: Кількі


, що запущен

о. Індикатор

3: Кількі

сть організов

аних курсів.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

М 1

: Залучення

підприємст

в і робот

одавців для збільш

ення

мат

еріаль

-но

-технічної

бази .

З 1:

Слабка зацікавленість підприємців у

підвищ

ення

мат

еріально

-технічної

бази


у. М

2: Державна

підтримка

наукових досліджень.

З 2:

Нестабільна економ

ічна

сит

уація в

країні

. М

3: Запровадження

сучасних енергозберігаю

чих технологій і сист

ем

опалення

навчальних корпусів

.

20

7

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Інф

ормаційна

системи,

що охоплю

є основні показники

діяльност

і уні

-версит

ету, зокрема навчальної

діяльност

і студентів

. Систем

а є власною

розробкою у


та включає т

акі показник

и навчал

ьної діяльнос

ті: прогр

ес студентів і

показники у

спішності;

співвідноше

ння викладач

ів і студентів

у підрозділі;

інфор

мація про ст

удентів (вік,

стать, освіт

а, соціально-

культурний р

і-вень т

ощо); навча

льні програми

за спеціальн

остями;

річні навча

льні плани;

індивідуаль

ні плани навч

ання для кож

ного студента

; розпо

діл студентів

за дисциплін

ами та викла

дачами.

Її особливіст

ю є можливіс

ть розвитку

та додавання

нових функц

ій за по-

требами уніве

рситету.

Індикатор

1: Кількі


чів. Iндикатор

2: Обсяг

інформації, щ

о обробляєть

ся. Індикатор

3: Обсяг

інформації, щ

о зберігаєтьс


4: Кількі

сть показникі

в, які охоплю

є система.

Індикатор

5: Кількі

сть звернень

до системи.

Індикатор

6: Рівень


і користувачі

в.

W1:

Інформаційна

система не

дає

мо-

жливост

і ст

уденту побачити резуль

-тат

и навчання

у вільном

у дост

упі .

Наразі

студенти не

мають прав д

осту-пу до

системи. Аби

отримати ін

форма-

цію щодо сво

їх результаті

в навчання, ї

м доводи

ться звертат

ися до праці

вників

деканату.

Індикатор

1: Кільк

ість звернень

сту-дентів

.

20

8

S2: Розгорнуто сист

ему дист

анційної

освіти на

основі

LMS

Moo

dle.

У системі ро

зміщено мате

ріали навчал

ьних курсів

на техніч

ній базі бібл

іотеки у спів

праці з фахівц

ями універ-

ситету.

Індикатор

1: Кількі



2: Кільк

ість розміщен

их курсів дис

танційного

навчання.

W2:

Інф

ормаційна

система не

включає інформацію

про

кар'єрні

траєкторії випускників.

Систем

а містить ін

формацію щ

одо навчальн

их досяг-

нень і резуль


я випускникі


1: Обсяг

збереженої ін

формації.

S3: Університ

ет є учасником

програм

и компанії M

icro

soft

Offic

e 36

5 для навчальних

закладів.

Система над

ає можли-

вість доступу

до програм O

ffice стаціона

рних комп'ют

ерів і через

Інтернет (хма

рні служби).

Індикатор

1: Кількі


чів. W

3: Викладацький склад слабо підгот

овлений до

реалі

-зації дистанційної

освіти.

Запров

адження сис

теми потребу

є організації

навчання

викладацьког

о складу що

до роботи у

системі та ст

во-рення

курсів диста

нційного нав

чання.

Індикатор

1: Частк

а викладачів

, які користу

ються сис-

темою.

Індикатор

2: Рівень

використанн

я можливосте

й системи.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Модиф

ікація

інформаційної системи та її інтеграція

до зовнішніх сист

ем, зокрема ЄД

БО.


ь добору

кваліфікованого персоналу.

О2:

Розширення

мож

ливост

і дост

упу до

інф

ормації у

будь

-який мом

ент

часу та з будь-якого місця

. Т2

: Недостат

ні ф

інансові

мож

ливост

і для оновлення

та розвит

ку інформаційної системи.

О3:

Підвищення

технологічної

доступност

і інф

ормацій

-ної системи.

Т3

: Складніст

ь забезпечення

захист

у інформації.

20

9

1.8.


АЦІЯ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: С

айт

університ

ету

є основним з

асобом надан

ня інфор-

мації про дія

льність уніве

рситету. Він

містить усю

необхідну

інформацію, з

гідно із вимо

гами Закону

про відкриті

сть нав-

чального закл

аду інформац

ії, у тому чис

лі основних д

окумен-

тів універси

тету, про ква

ліфікації і м

ожливості ви

пускників;

навчальні пр

ограми за сп

еціальностям

и, які пропон

уються;

для абітурієн

тів тощо.

Індикатор

1: Опера

тивність под

ання інформа


2: Адрес


ації. Iндикатор

3: Повно

та поданої ін

формації.

Індикатор

4: Кількі

сть відвідува

нь. Індикатор

5: Кількі

сть доступних

сайтів.

Iндикатор

6: Кількі

сть посилань

із зовнішніх д

оменів.

Індикатор

8: Рейти

нг у пошуков

их системах.

W1:

Інф

ормація

на англом

овній версії сайт

у не

завж

ди своєчасно

оновлюєт

ься та є менш

повною

за

україном

овну

версію


1: Кількі


Індикатор

2: Опера




3: Адрес


ації. Iндикатор

4: Повно


формації.

21

0

S2: Надання

інформації через ЗМІ т

а друковану продукцію

. Iндикатор

1: Кільк

ість виступів

співробітник

ів університе

ту у засоб

ах масової інф

ормації.

Індикатор

2: Кількі

сть найменува

нь видань.

Iндикатор

3: Кількі

сть (наклад) в

идань .

W2:

Не всі ст

рукт

урні

підрозділи своєчасно онов

-лю

ють інформацію

на своїх ст

орінках.

Індикатор

1: Опера




2: Повно


формації.

W3:

Збирання й введення

інф

ормації проводит

ься

переважно

вручну.

Індикатор

1: Кількі

сть оновлени

х сторінок.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Створення багатом

овного

сайт

у. Т1

: Складніст

ь добору

кваліфікованого персоналу.

О2:

Адресне

надання

інф

ормації.


ь забезпечення

захист

у інформації.

21

1

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Щ

орічний перегляд

і корегування навчальних

програм

про-водять

ся за резуль

татами атест

ації студенті

в, ураховую

чи потреб

и ринку прац

і, професійні

кваліфікації і

стандарти в

и-щої ос

віти. Індикатор

1: Кількі

сть скорегова

них навчальн

их програм.

Індикатор

2: Кількі

сть нових ку

рсів. Індикатор

3: Кількі

сть дисциплі

н, які додано


ями робото

давців.

Індикатор

4: Кількі

сть нових дис

циплін, що вв

едено за про

по-зиціям

и студентів.

Індикатор

5: Динам

іка розвитку

навчальної пр

ограми.

W1:

Студентів

не залучено

до процесу корегування


програм


1: Кількі

сть нових ди

сциплін, що в

ведені


ями студенті

в.

21

2

S2: Щ

орічний перегляд

і корегування навчальних

планів

про-водять

ся на основі с

корегованої н

авчальної пр

ограми, вимо

г чинно

го законодав

ства та внут

рішніх розпо

ряджень уні

вер-ситету

щодо аудито

рного тижне

вого наванта

ження, напов

ню-ваност

і груп студен

тів, запропоно

ваних дисцип

лін вибірков

ої частин

и програми.

Індикатор

1: Кількі

сть нових ку

рсів. Індикатор

2: Кільк

ість курсів, д

оданих за про

позиціями ро

бо-тодавц


3: Кільк

ість нових ку

рсів, що введ

ено за пропо

зи-ціями

студентів.

Індикатор

4: Динам

іка оновлення

дисциплін ви

біркової част

и-ни п ро

грами.

W2:

Зовнішні

зацікавлені

сторони залучені

до коре

-гування навчальних

програм

через

консультації з

основних

пит

ань.

З мето

ю визначення

конкурентос

проможності

ви-пускни

ків і відповід

ності навчаль

них програм

спо-діванн

ям роботода

вців проводи

ться опитува

ння випуск

ників, що до

зволяє своєч

асно включа

ти до освітн

іх програм до

даткові комп

оненти.

Індикатор

1: Кільк

ість дисципл

ін, які додан

о за пропоз

иціями робот

одавців.

Індикатор

2: Кільк

ість дисципл

ін, що додан

о за пропоз

иціями випус

кників.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Узгодження

програм

із потребами підприємст

в шляхом

розробки


варіант

ів навчання за

зам

овленням

підп-

риємст

в. Т1

: Слабка мот

ивація

з боку підприємст

в до

учас-

ті в

оновленні

програм

.

О2:

Розвиток

програм


співпраці

, у том

у числі че-

рез програм

и подвійного


. Т2

: Відсут

ніст

ь затверджених

освітніх ст

ан-

дарт

ів.

О3: Залу

чення до

оновлення



і ро

-ботодавців.

Т3. Зат

римка

із формуванням

Національного

агентст

ва із


якост

і.

Т4

: Різниця

законодавчих

вим

ог у

різних країнах.

Т5

: Відмінніст

ь навчального навант

аження

сту-

дент

ів у

програм

ах підготовки

різних країн.

213

ДОДАТОК 7


Бердянського державного педагогічного університету І. Лиман, О. Шубіна

21

4

1.1.

ПОЛІТИКА

ЩОДО


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Розро

блено політику щодо забезпечення

якост


1: Функц

ії моніторингу

якості надан

о навчальном

у відділу.

Внесено змін

и до положе

нь про навча

льний відділ

і посадові ін

-струкц

ії працівникі

в. W

1: Відсутній окремий

підрозділ

щодо за

-безпечення

якост

і.

Індикатор

2: Прин

ципи забезпе


внесено до

основних


х документів

: Статуту унів

ерситету, По

ложення про

ор-ганізац

ію освітньог

о процесу в Б

ДПУ, Положе

ння про сист

ему внут-

рішнього заб



ї діяльності т

а якості вищ

ої освіти

. W

2: На даному ет

апі у

цих

документах

не

виписано

індикатори оцінювання якості.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Затвердж

ення

концепції розвит

ку педагогічної

освіти

до

2020

року, ст

андарт

ів почат

кової, основної

і ст

аршої

школи

. Т1

: Концепція і

снує в проект

і. Станда

рти постійно

змінюються

О2:

Політика щодо забезпечення

якост

і задекларована

в Законі Укра-

їни

"Про

вищ

у освіту"

. Т2

. Не працює Н

АЗЯВО.

21

5

1.2.

РОЗРОБЛ

ЕННЯ ТА


ГРАМ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: К

валіфіковану робочу

групу

зі створення програми затверджено у

встановленому порядку.

Індикатор

1: Голов

а робочої гру

пи – доктор


наук, профе

-сор, фа

хівець у сфер

і методики ви

кладання істо

рії, має базов

у історичну

освіту.

Індикатор

2: Члени

робочої груп

и є кандидат

ами педагогіч

них наук,

доцентами, як

і спеціалізую

ться на мето

диці виклада

ння історії і п

раво-знавст

ва, мають базо

ву історичну

освіту.

Індикатор

3: Для за

безпечення д

одаткової спе

ціалізації "Пр

авознавст-

во" до робочо

ї групи включ

ено кандидат

а юридичних

наук, доцента

.

W1:

Наявність

прот

иріч

між

членам

и робочої групи


1: Робоч

і протиріччя п

ов'язані

із кваліфікац

ією випускни


2: Відсут

ність методич

них ре-

комендацій

з боку МОН

щодо змісту

про-грами

спричинила п

ротиріччя мі

ж випус-

ковими кафе

драми.

S2: Ш

ироке обговорення процесу ст

ворення програми.

Індикатор

1: До пр

оцесу створе

ння програми

залучено вс

іх зацікавле-

них викладач


2: Остат

очний варіан

т програми,

що відповіда

є всім постав

-леним

цілям і майб

утній кваліфі

кації студент

ів (з огляду н

а компетент-

нісний підхід

) узгоджено і

з завідувачам

и випускових

кафедр, дека

ном факуль

тету та Вчено

ю радою факу

льтету.

Індикатор

3: За пот

реби програм

а рецензуєть

ся зовнішнім

и рецензен-

тами. Індикатор

4: Наявн

ість методичн

их вказівок щ

одо складанн

я освітніх

програм у меж

ах університе

ту.

W2:

До ст

ворення програми не

залуча-

лись

студенти

Індикатор

1: До ст

ворення прог

рами не

були залучен

і представник

и студентськ

о-го сам

оврядування.

21

6

S3: Зат

вердження

програм

и на

університ

етському рівні.

Індикатор

1: Обгов

орення та зат

вердження п

рограми на

Вченій раді у


як такої, що

відповідає ст

ратегії

розвитку унів

ерситету.

Індикатор

2: Введе

ння в дію про

грами наказо

м ректора.

W3:

Прагнення

до уніфікації програм

із різних спеціа

-льност

ей спричиняє

протиріччя

між

випусковими ка

-федрами.

Індикатор

1: Уніфі

кація частин

и кредитів р

ізних про-

грам у межах

ЗВО, які відв

одяться під о

кремі дисципл

іни.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Наявність програм

зі спеціальност

і "Середня

освіта

(Історія

)" в інших

ЗВО

України

дає

змогу визначит

и перева

-ги

та недоліки

власної

програм

и, скоригуват

и її.

Т1

: Необхідність оприлю

днення

програм

зі спеціаль-

ност

і "Середня

освіта

(Історія

)" може призвест

и до

порушення

авт

орських прав

робочої

групи

(плагіат

у).

О2:

Уніфікація програм

з однієї спеціальност

і у меж

ах

держ

ави

(наявність переліку

ком

петентност

ей, які

ви-

пускник має

здобути для певної

кваліфікації).

Т2: Уніф

ікація

програм

мож

е призвест

и до

тот

аль-

ного

контролю

з боку держ

ави за

освітнім

процесом

.

О3:

Залучення



створення

програми.

Т3: З огл

яду на

специфіку програми зі

спеціальності

"Середня

освіта

(Історія

)" можливі

небаж

ані ідеоло

-гічні впливи ззовні

(як з боку


ейкхолдерів,

так

і з боку

держави).

21

7

1.3.

СТУДЕН


НЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1. Забезпечення

діяльност

і ст

удентського

сам

овряду

-вання.

Індикатор

1: Наявн

ість положен

ня про студе

нтську раду,

Кодекс студен

тів БДПУ.

Індикатор

2: Делег

ування предс

тавників до р

обочих і до-

радчих орган

ів університе

ту: учених ра

д, стипендіал

ьної комісії

, комісії з пер

еведення на б

юджет тощо.

W

1: Недо

статня вмот

ивованість с

тудентів у

сту-дентсь

кому самовря

дуванні.

W2.

У студентськ

ому середови

щі панує дум

ка, що від

них в освітнь

ому процесі н

ічого не залеж

ить.

S2. Забезпечення якості оціню

вання.

Індикатор

1: Розро

блено Полож

ення про кри

терії і поря-

док оцінюван

ня навчальни

х досягнень

студентів, згі

дно з Європе

йською креди

тною трансф

ерно-накопич

увальною

системою (ЄК

ТС). Індикатор

2: Студе

нти ознайом

лені з метода

ми та крите-

ріями оцінюв

ання. Інформ

ацію оприлю

днено на сай

ті, в робочи

х програмах

і викладачам

и на початку


курсу.

W2:

Недосконаліст

ь системи забезпечення

якост

і оці

-ню

вання

Індикатор

1: Тесту

вання не мож

е бути єдино

ю формою


якості оціню

вання.

Індикатор

2: Частк

ова відсутні

сть нормати

вної бази

щодо оскарже

ння оцінок.

Індикатор

3: Відсут

ність фінансо

вої можливо

сті прий-

няття кожно

ї звітності бі

льш ніж одні

єю особою.

21

8

S3. Створення мож

ливост

і для

реалізації гнучких

траєк

-торій

навчання.

Індикатор

1: Вибір


дисциплін у м

ежах 25 %

забезпечує д

одаткову спе

ціалізацію та

вільний вибі

р сту-дентів

(10%) будь-я

кої дисциплін


2: Можл

ивість перех

оду на індив

ідуальний

графік навча

ння. Індикатор

3: Акаде

мічна мобільн


в.

W2.

Опір з боку

керівників деяких

структ

урних підрозді

-лів

(факульт

етів

, каф

едр) щод

о впровадж

ення

сучасного


Індикатор

1: Кафед

ри намагають

ся змусити в

чені ради

факультетів "

розподілити"

вибірковий

компонент п

орі-вну, бе

з участі студе


2: Форм

альне ставле

ння студенті

в і викла-

дачів до індив

ідуальних ко

нсультацій.

Індикатор

3: Відсут

ня нормативн

а база переза

рахуван-

ня кредитів і

ншого ЗВО.

S4. Оціню

вання ст

ану організації освітнього процесу здо-

бувачами вищої

освіти.

Індикатор

1: Анкет

ування студен

тів. W

2. Інформація

для

служ

бового

користування


1: Відсу

тня нормати

вна база щод

о застосу-

вання резуль

татів анкетув

ання.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Розширення автоном

ії навчальних

закладів

. Т1

. Обмеження

інст

рукціями,

листам

и, наказам

и МОН

.

О2.

Забезпечення широких

мож

ливост

ей для


вищої

освіти щодо формування

й реалізації освітньої

по-

літики у ЗВО.

Т2. Відсу

тніст

ь мот

ивації у част

ини ст

удентів

до

отримання

якісних


.

Т3

. Автономія

університ

ету майже не

пош

ирюєт

ься на

фінансову

сферу.

21

9

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ

, ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Позитиви

Негативи

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


Внут

рішні

чинники

S1: Забезпечення

прозорост

і та дост

упност

і процедур

зарахування.

Індикатор

1: Наявн

ість інформа

ції щодо освіт

ньої діяльно-

сті на сайті.

Індикатор

2: Прозо

рість зарахув

ання на навч

ання через

ЄДЕБО.

Індикатор

3: Прове

дення відкри

тих профоріє

нтаційних

заходів

W1:

Технічна підт

римка

мож

е працювати некорект

но.

Індикатор

1: Оновл

ення інформа

ції відбуваєть

ся не зав-

жди вчасно; її

розташовано

на різних стор

інках сайту.

Індикатор

2: На сь

огодні прац

юють не всі

модулі

ЄДЕБО.

S2: Атестація


вищ

ої освіти.

Індикатор

1: Наявн


вної бази.

Індикатор

2: Інфор

мацію про в

ипускників в

несено до

ЄДЕБО.

Індикатор

3: Відпо

відність нови

х форм докум

ентів про

вищу освіту в

имогам ЄПВО.

W

2: Нормат

ивна

база пост

ійно

змінюєт

ься.

22

0

S3: Оцінювання


досягнень


вищої

освіти.

Індикатор

1: Наявн


вної бази.

Індикатор

2: Наявн

ість внутрішн

ьої системи А

СК ЗВО.

Індикатор

3: Аналіз

результатів с

есії. Індикатор

4: Систе

ма запобіган

ня плагіату.

W3:

На сьогодні

працю

ють не

всі

модулі ЄДЕ

БО.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Удосконалення

нормат

ивної бази щодо прийом

у, переве

-дення,

поновлення та відрахування

студентів

. Т1

. Щорічна

зміна прав

ил прийому та умов

вст

упу.

О2.


доступу до

якісної

освіти за

результ

ата-

ми ЗН

О.

Т2. Поми

лки фінансової реалізації м

оделі "грош

і ідуть

за ст

удентом

".

22

1

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

ПЕРСОНАЛ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Забезпечення якості кадрового

пот

енціалу.

Індикатор

1: Відпов

ідність кадрів

ліцензійним

вимогам.

Індикатор

2: Наявн


прийняття н

а роботу.

Індикатор

3: Обран

ня за конкурс

ом та укладан

ня контракті


4: Наявн

ість посадови

х інструкцій.

W1:

Завеликий

обсяг


.

S2: Підвищення


Індикатор

1: Існува

ння науково-

практичного

семінару для

молодих ви-

кладачів.

Індикатор

2: Наявн

ість програм

довготерміно

вого підвище

ння кваліфі-

кації. Індикатор

3: Обов'

язковість під


ліфікації оди

н раз на п'ять

років.

22

2

S3: Оціню

вання

результ

атів

робот

и НПП


1: Наявн

ість положен

ня про рейти

нг науково-п


працівників і

кафедр БДПУ


2: Прове

дення відкри

тих занять.

Індикатор

3: Оціню

вання НПП зд

обувачами ви

щої освіти.

W2:


ь мат

еріального

стим

у-лю

вання.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Удосконалення

фахової

підготовки

регламентується на

законодав

-чому рівні.

Т1. В

ідсутня

фінансова

мож

ливіст

ь за

-лучення фахівців-практиків

до освітнього

процесу.

О2.

За допомогою

процедур ліцензування

й акредит

ації здійснюєт

ься

зовнішній конт

роль

. Т2

. Відсут

ніст

ь мот

иваційних механіз

-мів

наукової діяльност

і.

О3.

Розроблено процедуру академічної м

обільності викладачів.

22

3

1.6.

НАВ

ЧАЛ



ТІВ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: М

атеріально

-технічна бази


1: Наявн

ість аудиторн

ого фонду та

спеціалізова

них ла-

бораторій.

Індикатор

2: Облад

нання, устат

кування та п

рограмне заб

езпе-чення

комп'ютерних

аудиторій; д

оступ до Інтер

нет. Індикатор

3: Інфор

мація про соц

іальну інфра

структуру.

W1:

Невідповідність мат

еріально

-технічного


сучасним

вим

огам

.

S2. Навчальне

-мет

одичне



1: Наявн

ість НМК з обо

в'язкових дис

циплін і прак

тик пе-

реважної біль

шості спеціал

ьностей у др

укованому та

електронном

у варіан

тах. Індикатор

2: Наявн

ість НМК у віл

ьному доступ

і в бібліотеці

уніве-рситет

у . W

2: Невисокий

показник затребуваност

і нав-

чальної літерат

ури в бібліотеці.

S3: Інф

ормаційне



Індикатор

1: Наявн

ість бібліотек


2: Забез

печеність бі

бліотечного

фонду науко

вою та

методичною л

ітературою.

Індикатор

3: Наявн

ість періодич

них фахових

видань.

Індикатор

4: Наявн

ість електрон

ного депозит

арію.

22

4

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Освітню

діяльніст

ь регулю

ють Ліцензійні умови.

Т1

. Фінансування здійснюєт

ься за

рахунок

власних

надходжень.

О2.

Контроль

здійснюєт

ься під час а

кредит

ації.

Т2

. Деякі

показники

не впливають на

якіст

ь підго-

товки

здобувачів вищої

освіти

(зокрема,

кількість

друкованих

примірників підручників у бібліотеці).

22

5

1.7.

ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ


Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1. Сист

ема ВЗЯО

забезпечує збирання

, аналіз, використ

ання

інформації для ефективного

управління

освітньою

діяльніст

ю.

Індикатор

1: Інфор

маційні серві

си для студен

тів, викладач

ів, абітур

ієнтів. Індикатор

2: Запро

вадження еле

ктронного до

кументообігу


3: Запро

вадження сист

еми електрон

ного навчанн


4: Наявн

ість інформа

ційно-бібліот

ечної системи


5: Створ

ення репозит

арію наукови

х праць викл

а-дачів у


W

1. Відсут

ніст

ь єдиної

сист

еми.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1.

Повноцінне функціонування ЄД

ЕБО.

Т1

. Невідповідність конт

рольованих

показників ді

-яльності ЗВО

України

загальноприйнятим

в євро-

пейській

практ

иці.

22

6

1.8.


АЦІЯ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1. Оприл

юднення

інформації на

сайт

і університ

ету.

Індикатор

1: Досту

пність інфор

мації. Індикатор

2: Пере

лік спеціаль

ностей, спец

іалізацій, ліц

ензії, сертиф

ікатів.

Індикатор

3: Оприл

юднення вар

тості навчанн

я, обсягів дер

жза-мовлен


4: Дисци

пліни вільно

го вибору сту

дентів.

Індикатор

5: Навча

льні ресурси.

Індикатор

6: Рейти

нги студентів


7: Інша і

нформація, щ

о підлягає опр

илюдненню.

W1.

Відсутні

єдині

вим

оги щодо подання інфор

-мації.

S2. Інф

ормація

, що підлягає

оприлюдненню


1: Норма

тивно-законо

давча база ун


Індикатор

2: Фінан

сова докумен

тація. Індикатор

3: Зразк

и документів

про освіту.

Індикатор

4: Інфор

мація про вак

ансії та прий

няття на роб

оту. Індикатор

5: Інфор

мація про нау

кову діяльніс

ть, діяльніст

ь ради

молодих вче

них. Індикатор

6: Інфор

мація про студ

ентське само

врядування.

W1.

Оновлення

інформації мож

е здійснюватися

нерегулярно.

W

2. Части

ну норм


розміщено

за

структ

урним

підрозділам

и.

22

7

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Позитиви

Негативи

Внут

рішні

чинники

Сильні

сторони


Слабкі

сторони


S1: Внутрішній перегляд

магістерської програм

и "Середня

освіта

(Історія

)" відбуваєт

ься щорічно


1: Гаран

т програми

та члени ро

бочої групи

проводять мо

ніторинг і вн

осять пропоз

иції щодо зм

ін у програ

мі. Індикатор

2: На за

сіданні випу

скових кафед

р обговорю-

ють програму

та, за необхі

дності, внося

ть пропозиці

ї щодо

її удосконале

ння Індикатор

3: Вчена

рада факульт

ету реагує н

а пропозиції

та затверджу

є зміни до про

грами.

Індикатор

4: Керів

ництво ЗВО в

водить в дію

новий варі-

ант програми

.

W1:

Довільність моніторингу

та перегляду програм


1: Відсут

ність чіткого

регламенту п

ерегляду

програми.

S2: Студентський моніторинг програми та оцінювання її

актуальност

і Індикатор

1: Щоріч

не оцінюванн

я діяльності в

икладачів.

Індикатор

2: Актив


дентів у фор

муванні ро-

бочого навча

льного плану

шляхом вибо

ру окремих д

исци-плін (1

0 % від загаль

ної кількості

кредитів).

W2:

Недостат

ня підготовленіст

ь ст

удентів

до проце-

су перегляду

програм

и.

Індикатор

1: Звичк

а студентів с

приймати на

вчальний

процес як дан

ість, на яку во

ни не в змозі

впливати.

Індикатор

2: Вплив

суб'єктивни

х оцінок сту

дентів на

вибір дисципл

ін (ставлення

до конкретно

го викладача

, намага

ння обрати "л

егкий" предм

ет або невим

огливого

викладача тощ

о).

22

8

S3: Залучення



пот

очного

мо-

ніторингу

та перегляду програм


1: Зустр

ічі із директо

рами шкіл та

інших нав-

чальних закла

дів. Індикатор

2: Аналі

з та обговоре

ння на засіда

ннях випус-

кових кафедр

і Вченої ради

факультету

отриманих п

ропо-зицій.

W3:

Обм

еженість кола


ейкхолдерів для

магістерської програм

и "Середня

освіта

(Історія

)". Індикатор

1: Перев

ажну більшіс

ть складают

ь директо-

ри шкіл та ін

ших навчальн

их закладів.

Індикатор

2: Урегу

лювання змі

сту середньо

ї освіти з

боку МОН.

Зовнішні

чинники

Мож

ливості

Загрози

О1:

Стабільний

ринок

праці

, постійна

наявність вакансій

для випускників магістерської програми

"Середня

освіта

(Історія

)" дозволяю

ть пост

ійно

вдосконалювати програму.

Т1: Професія

педагога не

належ

ить до

прест

ижних.

О2:

Стабільність для ст

удентів

, які

навчаються за

про

-грам

ою, оскільки кожний варіант

зат

вердженої

програм

и діє весь термін

навчання

(норма регулюєт

ься МОН

). Т2

: Постійні зм

іни в сучасні

й освітній по

літиці Україн

и призво

дять до цілої низки непорозумінь,

коли рішення

вж

е прийнято,

а механізму його

реалізації щ

е немає

.

О3:

Зовнішній моніторинг, що дозволяє

вдосконалювати

програму.

Т3: Брак

мот

ивації для ЗВО проходження

процедури

зовнішнього моніторингу

.

229

ДОДАТОК 8

Процедура акредитації системи забезпечення якості вищої освіти.

Що це означає?

Доповідь,03.03.2017, Київ Маріуш Мазуркевич

230

QUALITY ASSURANCE SYSTEM ACREDIDATION PROCEDURE, WHAT DOES IT MEAN?

TIMELINE

T I

M E

Announcement (addressed to given HEI)

Delivery of selfassessment report

Site visitin HEI

Delivery of post-visit report

Decisionof evaluationcommittee ANNOUNCEMENT OF START ACCREDITATIONPROCEDURE

Preconditions: Accreditation body is established (legal base) and ready to serve. There exists approved list of criteria (indicators and it’s target values) which are necessary and sufficient to pass accreditation. There exists template of self-assessment report (approved).

SELF-ASSESSMENT REPORT The content (example): Indicators, Descriptive part, Information about internal quality assurance system (descriptive), Description of study programme, Syllabuses of courses, Non-curriculum activity, Supporting documents. ….

231

TYPES OF ACCREDITATION Institutional accreditation Set of programmes (curriculum) for University/Faculty/Department/Unit. Programme accreditation Given curriculum for selected programme (under accreditation).

DOCUMENTS Minutes of Senate/Faculty Board/Council meetings, Abstracts of appropriate Rector/Dean orders, Analytical reports (questionnaires, surveys, evaluation of staff…), Descriptions of curriculum, Key persons involvement and their achievements, ….

TEMPLATE OF SELF-ASSESSMENT REPORT The typical composition of template: 1) Formal part. Informative description. Registration. Ownership. Legal base (decision of appropriate Ministry, authorities etc.). 2) Technical (quantitative) part. List of indicators. 3) Descriptive (qualitative) part. Technical part. List of indicators (examples): 1) Number of students per one professor/lectures/academic teacher 2) Number of full professors in field (social science, science, engineering etc.) 3) Share of elective courses in curriculum, 4) Workload of students, 5) Number of class hours, 6) Number of laboratories, 7) Share of project work, 8) Number of credits per elective modules, 9) ….

SELF-ASSESSMENT REPORT. QUALITATIVEPART. Composition of qualitative part (example): 1) Existence of internal QA system (Y/N), 2) Goodness of fit of the internal QA system and accreditation requirements (Y/N), 3) Compliance of given LEARNING OUTCOMES to National Qualification Framework (Y/N),

232

4) Quality policy inside institution, does exist (Y/N), 5) The legal base of internal QA system including Rector/Senate/Dean/Faculty board orders. Appropriate (Y/N), 6) Compliance of given QA system to list of standards ESG2015: Standard 1.1 (Y/N), Standard 1.2 (Y/N), …. Standard 1.9 (Y/N), 7) etc.

TEMPLATE OF SELF-ASSESSMENT REPORT N Description of Indicator Value Target value

/sufficient value 1 Number of students per academic teacher 14 2 Number of international range publications per Faculty/Department per key members of staff 5 3 Appropriate access to the handbooks for students. Yes 4 Appropriate internal quality assurance system. Yes 5 Adequate tools and mechanisms for support teaching processes. Yes INTERNAL QA SYSTEM

No Description of Indicator Value Target value /sufficient value 1 Internal questionnaires for students (evaluation of classes, lectures, labs …) Yes 2 Number of surveys per student’ cohort (study programme) 5 3 Outcomes of surveys, implemented mechanisms. Yes 4 Regular questionnaires for graduates. Yes 5 Impact of surveys for graduates. Yes 6 Periodical evaluation of academic teachers by institution Yes

233

PERIODIC EVALUATION OF TEACHERS

No Description of Indicator Value Target value /sufficient value 1 Number of publications in field per person 2 2 Internal evaluation procedure involvement of stakeholders Yes 3 Number of prepared handbooks and its availability (digital) 10 4 Availability of teaching, supporting materials on web-pages of HEI 50 % 5 Impact of survey (graduates, students) mechanism on teachers evaluation Yes 6 Promotion to higher position, existence of criteria Yes

SELF-ASSESSMENT REPORT. DESCRIPTIVE PART

Content (example): Involvement of employers, mechanism. Internships, procedures, supervision. Employability of graduates. Achievements of faculty/department /discipline unit. Non curriculum activity of students, Staff involvement. Student involvement. ….

SITE VISIT Accreditation TEAM. Purpose of site visit:

To prepare post visit (evaluation) report. Evaluation report: Public part Confidential part (at disposal of Accreditation committee)

ACCREDITATION TEAM Accreditation team, members:

Members of accreditation body. Experts in field (appointed by accreditation body). Representatives of employers (chamber of commerce, union of lawyers, chamber of electrical engineers etc.). Representatives of students (student union, association etc.). Representatives of PhD students.

234

THE AGENDA OF SITE VISIT Example (duration 2-3 days): Meeting with HEI authorities, Meeting with academic teachers, staff, Meeting with students, Meeting with local employers, Meeting with faculty/department council, Meeting with PhD students*, Meeting with student’ self government Final meeting with HEI authorities, preliminary summary of the visit, general impression.

INVESTIGATION. SITE VISIT Inspections (on demand) additional supporting documents:

Student’ record book (randomly selected), Questionnaire – source materials, Minutes from Diploma Defence meeting, Minutes from meeting with employers (if mentioned in self assessment report), Student’complain protocol (if mentioned in description of internal QA system).

SCHEDULE. INSPECTIONS

Availability of general information about schedule of activities. Inspections during selected activities. Compliance testing with syllabus/learning outcomes etc. Qualifications of lecturer/teacher/trainer. Information system for students. Internal QA system. Inspection based on additional supporting documents (protocols, minutes etc.) about QA. Inspections on mechanism of impact of student’ evaluation. Collection of student’ opinion (interview). Collection of employers opinion (interview). Collection of staff opinion (interview).

235

POST VISIT REPORT

Summary Meeting of Accreditation Team Information (preliminary) to the authorities of HEI

Preparation of report Recommendations for approving committee of Accreditation Agency

FINAL DECISION

Delivery of post visit report to Accreditation Committee. Voting of all/pre-selected (from specific field) experts of Accreditation Committee

Delivery of post visit report to Accreditation Committee

DECISION

PILOT IMPLEMENTATION SOON

Compliance with ESG2015

236

ДОДАТОК 9

ШАБЛОН ЗВІТУ САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ12 Підготовка звіту самооцінювання дає можливість використовувати внут-рішні системи управління якістю та процеси самоаналізу з метою залучення відповідних груп стейкхолдерів і визначення можливих напрямків удоскона-лення для (подальшого) розвитку освітньої програми. Звіт із самооцінювання створюється в два етапи: 1. Самооцінювання: ЗВО використовує звіт самооцінювання для аналізу в згрупованій формі таких питань: чи задовольняє освітня програма всім кри-теріям і як саме та які особливості мають бути взято до уваги. Відхилення від критеріїв варто обґрунтовувати. Особлива увага приділяється оцінюванню та аналізу, а не просто опису, в тому числі, наприклад, сильних і слабких сторін, викликам і передбаченим рішенням. Нижче наведені "основні запитання", які розроблені для допомоги рухатись саме у цьому напрямку. Важливу роль у звіті самооцінювання відіграють додатки. Зазвичай буде досить коротких і лаконічних оцінок кожного критерію разом із посиланням на відповідний додаток. 2. Докази. Дуже важливо, щоб звіт самооцінювання базувався на докумен-тах і був підтриманий відповідними доказами. Тому необхідно компілювати додаток з усіма частинами доказами. Додаток включає всі внутрішні нормати-ви, документи, кількісні та якісні дані тощо, які ЗВО вже використовує, що ге-нерується процесами внутрішнього управління якістю. Ця рекомендація міс-тить наближений список можливих частин доказів, але він може та має зміню-ватись, де це доцільно. Цей документ є типовим шаблоном звіту самооцінювання. Його структура відповідає всім вимогам Закону України "Про вищу освіту" та критеріям "Ста-ндартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти" (від травня 2015 року) та містить запитання для аналізу та про-позицій щодо вдосконалення та подальшого розвитку програми.

ЗМІСТ Критерій 1. Право на акредитацію для програми. Критерій 2. Створення програм і формулювання кваліфікаційного профілю. Критерій 3. Навчальний план, структура/навантаження та мобільність. Критерій 4. Вимоги до прийому. Критерій 5. Викладання та навчання/Підтримка. Критерій 6. Іспити. Критерій 7. Персонал. Критерій 8. Матеріальні ресурси. Критерій 9. Фінансові ресурси. Критерій 10. Управління якістю. Критерій 11. Прозорість і документація.

12 Шаблон розроблено партнерами консорціуму проекту QUAERE в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та затверджено рішенням Вченої Ради від 30.06.17.

23

7

Контактна особа:

Гарант

: Ел. сто

рінка ЗВО

Факультет/К

афедра

Факультет/К

афедра

Посада

Відпов

ідальна особа

за пуб-

лікації на ве б

-сторінці

Вчене звання

Телефон

Телефон

Eл. пош

та

Eл. пош

та

Загальна

інформація

Назва освітн


(мовою оригін

алу) (Затве

р- джено)

переклад

назви англ. мовою

Примітки

Акредитація (

агенція, дійс

на до)

Характеристики

освітньої

програми

Назва Ступінь при закінченні (мовою оригіналу /англ. переклад)

Спеціальність Відповідний рівень ЄРК13

Форма навчання Подвійне/Спільне дипломування

Тривалість Кредити

Мова навчання Кількість студентів

Частота набору та дата першого прийому

13 ЄРК

– Європейськ

а рамка квал

іфікацій для

безперервног

о навчання.

238

САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Критерій 1. Право на акредитацію програми Усі ЗВО мають державну ліцензію на освітню діяльність. Основні запитання Чи має Університет право на здійснення освітньої діяльності за цією спе-ціальністю на даному рівні? Можливі докази Довідка державного реєстру та ліцензія.

Критерій 2. Створення програм і формулювання кваліфікаційного профілю

Стейкхолдери залучались на стадії створення та подальшого розвитку ці-лей і результатів навчання програми. Передбачений профіль кваліфікації дозволяє студентам отримати профе-сію, що відповідає їх кваліфікації і рівню національної кваліфікаційної рамки із усіма його дескрипторами. Мета та результати навчання програми коротко описано в компетентнісно орієнтованій формі, що відображає державні стандарти для цієї сфери освіти та професійний академічний рівень. Мають бути підкреслені відмінності про-грами, порівняно з аналогічними програмами. Університет визначає потреби випускників із відповідним профілем квалі-фікації і встановлює цільову групу програми (регіональний, національний, міжнародний рівень). Результати навчання корегуються, відповідно до потреб цільової групи. Основні запитання Як розроблявся передбачуваний профіль кваліфікації програми (запуск процесу, процедура, учасники)? Чи залучались усі відповідні зацікавлені сторони (стейкхолдери)? Чи були прийняті до уваги коментарі різних груп стейкхолдерів (виклада-чів, студентів, роботодавців)? Які процеси можуть відобразити відповідність кваліфікаційному профілю? Як переглядається програма або як в подальшому розвивається? Які відмінності програми, порівняно з аналогічним програмами? Чи відповідає передбачуваний профіль кваліфікації кваліфікаційним кри-теріям професії? Хто є цільовою групою програми, хто розробляв результати навчання, бе-ручи до уваги конкретні потреби цільових груп?

239

Можливі докази Опитування випускників. Опитування роботодавців. Веб-сайт. Додаток до диплома. Офіційні документи, що містять цілі навчання. Інші документи, що свідчать про участь зацікавлених груп у розробці або перег-ляді програм.

Індикатор (Критерій 2) В останні 2 роки

У наст

упні 2 роки

(планується)

При ро

згляді у майб

утньому

Кількість обстежень випускників Кількість обстежень роботодавців Наявність офіційних, внутрішніх доказів про участь зовнішніх стейкхолдерів (роботодавців, держ. структур, торгівельних палат тощо) Наявність офіційного органу у структурі університету/факуль-тету за участі зовнішніх стейкхолдерів (Так/Ні) Офіційна участь студентів у підготовці/огляді/зміні програми (Так/Ні)

Критерій 3. Навчальний план, структура/навантаження та мобільність Навчальний план розроблено таким чином, щоб студенти змогли досягнути цілей і результатів навчання за програмою. Кожна програма має бути поділена на курси/модулі. Має бути зрозуміло, які знання, навички та компетенції студенти отримують в рамках кожного кур-су/модуля. Очевидно, що кожен курс/модуль сприяє досягненню як рівня кваліфікації, так і загальних передбачуваних результатів навчання. Навчальний план побудовано таким чином, щоб дозволити студентам завер-шити ступінь у межах тривалості програми. Розроблена система кредитів, орієнтована на обсяг робіт, що виконують студенти, містить контактні години (аудиторні) й час для самостійного нав-чання. Структура дозволяє студентам визначити індивідуальну спрямованість і напрям навчання (напр., спеціалізацію). Навчальний план дозволяє студентам брати участь у міжнародній мобіль-ності (навчання/виробничі практики) без збільшення тривалості навчання.

240

Основні запитання Чи має програма чітку та визначену структуру? Чи побудовані модулі пос-лідовно? Чи розділена програма на різні курси, які формують навчання та викла-дання? Чи містить навчальний план аспекти технічних і нетехнічних компетенцій? Чи добре обґрунтовано в модулях цілі програми та передбачено результа-ти навчання? Чи є навантаження реалістичним, чи можна освітню програму виконати під час звичайної тривалості навчання? Чи містить система кредитів контактні (аудиторні) години й час для само-стійного навчання? Чи мають студенти можливість вибрати курс? Чи дозволяють вибіркові курси студентам розвивати їх індивідуальну спрямованість? Чи існують можливості для міжнародної мобільності? Чи підтримується це Університетом, чи дає навчальний план такі часові рамки, за яких мобільність може відбуватися без збільшення тривалості навчання? Можливі докази Офіційний опис навчальної дисципліни із зазначенням мети навчання, кредитів і навантаження. Матриця програмних результатів навчання, що показує, як кожна дисцип-ліна сприяє досягненню цілей навчання. Дані про середню тривалість навчання студентів. Навчальний план із зазначенням можливих сфер спеціалізації і термінів мобільності.

Індикатор (Критерій 3)

У попередньо

му академ

. році У наст

упних 2

академ. роках

(плану

ється)

При розгляді

у майб

утньому

Відсоток вибіркових курсів Кількість міжнародних студентів, що приїзджають Кількість студентів, що відїзжають за програмами Існування формальної процедури визнання досягнень з пері-оду міжнародної мобільності (Так/Ні) Наявність процедур періодичноого оцінювання навантаження студентами (Так/Ні) Існування процедур періодичного оцінювання робочого наван-таження викладачами, уповноваженими тощо (Так/Ні)

241

Критерій 4. Вимоги до прийому Вимоги та процедури прийому формально визначено, вони є прозорими та однаковими для всіх заявників. Вимоги до вступу визначаються так, щоб студенти могли досягти передба-чених результатів навчання. Має бути зрозумілим, як студенти можуть надолужити недостатні знання або компетентності для отримання академічного рівня програми. Існують чіткі правила та визначено процедури для прийому студентів. Наявні правила для визнання досягнень і компетентностей, що здобуті в інших (національних або міжнародних) ЗВО.

Основні запитання Наскільки чіткими та прозорими є вимоги до вступників? Чи мають усі заявники рівні права? У всіх абітурієнтів, що відповідають критеріям, є шанс бути прийнятими? Якими є критерії відбору? Чи забезпечують вимоги прийому необхідний академічний рівень абітурі-єнтів для успішного проходження програми? Як студенти можуть компенсувати недолік компетентностей? Чи існують чіткі та прозорі правила прийому студентів на ОР "Магістр"? Яким чином перезараховують результати навчання, здобуті в інших ЗВО? Чи існує справедлива та прозора процедура для цього? Чи відповідає вона Критеріям Лісабонського договору? Можливі докази Правила та положення, що стосується прийому студентів, із наданням ін-формації про заходи за недостатньої компетенції. Правила прийому. Правила для визнання компетентностей, отриманих в інших (українських і міжнародних) ЗВО.

Індикатор (Критерій 4) (для магістерських програм) У попередньо

му академ


упних 2 акад

ем. роках


При ро


утньому

Наявність формальної процедури усунення недостатньої компетентності (Так/Ні) Заходи, ужиті з університетом/факультетом/кафедрою у відповідь на проблеми усунення недостатньої компетент-ності (Так/Ні) Наявність процедури визнання результатів навчання не з університету (виробничі практики тощо) (Так/Ні)

242

Критерій 5. Викладання та навчання/Підтримка Методи викладання підтримують досягнення передбачених результатів навчання. Методи викладання та навчання вимагають контактних годин (аудитор-них) і часу для самостійного навчання. Дидактичні методи також включають написання власної наукової роботи. Університет надає поради, рекомендації і допоміжні послуги (технічні та нетехнічні), які сприяють досягненню передбачених результатів навчання та вибору курсів. Університет створює можливості вирішувати конфліктні питання для при-мирення всіх зацікавлених сторін. Основні запитання Які методи навчання застосовують? Чи підтримують методи навчання до-сягнення запланованих результатів навчання? Чи надають методи навчання також час для самостійного навчання та са-мостійної роботи? Які консультативні та допоміжні служби є у ЗВО? Які спеціальні послуги надають для підтримки курсів? Чи мають студенти можливість за необхідності звернутися до служби під-тримки? Чи надає Університет студентам керівництво щодо академічного розвитку та вибору спеціальностей? Яким чином Університет вирішує конфлікти? Чи існують чіткі правила та процедури для вирішення конфліктів на місці? Як конфлікти вирішуються на практиці? Можливі докази Опис курсів-модулів. Інші документи, що забезпечують докази методів навчання, які застосо-вуються. Веб-сайт, що містить інформацію про консультаційні служби/професійні консультаційні служби за відповідною програмою. Політика управління конфліктами.

243

Індикатор (Критерій 5) (для магістерських програм) У попередньо

му академ



ем. роках


При ро

згляді У майб

утньому

Кількість студентів, що формально залучені до науково-дослідних проектів на рівні університету/факультету/під-розділу (що не входить до навчального плану) Відсоток курсів, які за навчальним планом містять проек-тну роботу Наявність наукової студентської асоціації (асоціацій) у структурі університету/факультету/кафедри (Так/Ні) Критерій 6. Іспити (Оцінювання)

Іспити розроблено таким чином, щоб оцінити степінь досягнення ре-зультатів навчання студентів (знання, уміння та компетенції) для кожного окремого курсу. Застосовують різні форми іспитів для охоплення всіх компетентностей (напр., усні та письмові). Освітня програма включає заключний проект/диплом для демонстрації то-го, що студенти можуть працювати над поставленим завданням самостійно та на відповідному рівні. Університет має процедури для запобігання плагіату та неетичної поведінки. Графік іспитів відкритий і своєчасно доводиться до зацікавлених сторін. Розподіл іспитів і їх кількість організовано так, щоб і навантаження, і підго-товка до нього були адекватними. Усі студенти поінформовані про вимоги щодо проходження курсу/модулю (попередній огляд, завдання тощо) не пізніше, ніж на початку курсу/модуля. Установлено правила для повторного перескладання у випадках хвороби та за інших пом'якшувальних обставин, або при шахрайстві. Усі іспити організовано таким чином, аби уникнути затримок оцінювання успіху студентів (закінченням термінів проектів, зміни часу проведення іспи-ту, повторного перескладання тощо). Усі іспити мають прозорі критерії оцінювання. Існують механізми, що гаран-тують можливість порівняння іспитів, проведених різними екзаменаторами. Основні запитання Як організовують іспити? Чи оголошують при них своєчасно та відкрито для студентів? Чи можуть студенти поскаржитись, якщо іспити поставлені близько один до одного або якщо недостатньо часу на підготовку?

244

Чи залежить кількість іспитів від надзвичайно високого рівня незадовіль-них екзаменаційних результатів? Чи розроблено іспити таким чином, щоб належно оцінити досягнуті сту-дентами компетенції? Чи містить освітня програма заключний проект/диплом, який показує, що студенти можуть працювати над поставленим завданням самостійно? Чи має диплом достатній рівень, чи використана в ньому сучасна література? Яким чином університет запобігає плагіату, іншим видам неетичної по-ведінки? Чи вся необхідна інформація про курс надається відкрито та своєчасно? Чи існують правила повторного перескладання при шахрайстві та компен-саційні заходи для студентів з обмеженими можливостями? Чи спричиняє зміна часу проведення іспиту будь-яку затримку в оціню-ванні успішності студента? Які використовуються критерії оцінювання? Чи є вони прозорими та прав-доподібними? Чи забезпечується рівність і справедливість оцінювання для всіх студентів? Як порівнюються іспити та оцінки, що виставляються різними лекторами при викладанні одного й того самого предмету? Можливі докази Графік проведення іспитів. Екзаменаційні білети для іспитів із різних курсів. Заключний проект/диплом. Політика щодо плагіату та неетичної академічної поведінки. Відсоток незадовільних результатів на іспитах. Правила для повторного перескладання при шахрайстві та компенсаційні заходи для студентів з обмеженими можливостями. Правила, що містять інформацію про час зміни проведення іспитів і захисту дипломів.

Індикатор (Критерій 6) В останніх

2 академ. рок

ах У наст


ем. роках


При ро


утньому

Наявність чітких вимог для створення розкладу іспитів (Так/Ні) Наявність чітких процедур розгляду скарг студента щодо іспиту (Так/Ні) Оцінка курсів/модулів/предметів студентами, кількість обстежень (інші методи). Наявність процедури антиплагіату (Так/Ні)

245

Критерій 7. Персонал Склад, наукова спрямованість і кваліфікація (академічна та професійна) ви-кладацького та адміністративного персоналу є достатніми для успішної реалі-зації програми. Існує достатня кількість співробітників для виконання викладацьких фун-кцій, надання допомоги та консультацій студентам, виконання адміністратив-них функцій на весь період акредитації. Установлені правила для гарантування кваліфікації зовнішніх/міжнародних викладачів і практиків (за межами Університету). Існують процедури покращення змісту курсів викладачами та уникнення дублювання.

Основні запитання Чи мають співробітники достатню кваліфікацію/академічні повнова-ження для викладання курсів відповідного професійного та академічного стандарту? Чи достатньою є кількість співробітників (наукових, технічних, адмініст-ративних) для успішної реалізації програми без структурного перевантаження (включаючи консультативні послуги)? Чи є співробітники, вік яких близький до пенсійного? Які плани щодо їх заміни? Як обирають зовнішніх викладачів, який внесок вони забезпечують для реалізації програми? Чи існують будь-які процедури для покращення змісту курсів/модулів? Чи уникається дублювання між різними курсами? Можливі докази Довідник співробітників, включаючи зовнішніх лекторів, із коротким опи-сом їх біографічних даних. Правила для відбору зовнішніх лекторів (які відповідають необхідним ака-демічним стандартам). Огляд навчальних обов'язків співробітників і викладачів, необхідних для реалізації програми. Співвідношення студентів до персоналу.

246

Індикатор (Критерій 7) В останні

2 академ. рок

и У наст

упні 2 акад

ем. роки


При ро

згляді в майб

утньому

Кількість студентів на одного співробітника Кількість зовнішніх викладачів, які беруть участь у програмі Наявність процедури для оцінювання компетентності персо-налу у сфері освіти (Так/Ні) Наявність чітких вимог до прийому нових співробітників (Так/Ні) Кількість персоналу, що пройшли педагогічне підвищення кваліфікації Наявність процедури періодичного перегляду змісту курсів, модулів тощо (Так/Ні) Критерій 8. Матеріальні ресурси

Інфраструктура та обладнання відповідають за кількістю та якістю для ус-пішної реалізації програми. Викладачі та студенти мають доступ до сучасних публікацій, особливо анг-лійською мовою, а також до рецензованих журналів. Університет робить доступним усі необхідні ресурси (напр., друковані копії, електронні видання та електронні журнали тощо) для студентів задля успіш-ного вивчення курсів/модулів. Основні запитання Чи мають інфраструктура та технічне обладнання необхідні рівні для до-сягнення академічних і професійних результатів навчання? Чи доступна загальна академічна інфраструктура (доступ до відповідної сучасної літератури, комп'ютерні лабораторії тощо) у достатній якості та кількості? Чи існує необхідне навчальне середовище (місце для навчання, аудиторні кімнати тощо)? Можливі докази Список відповідного обладнання для курсу. Опис курсу/модуля.

Критерій 9. Фінансові ресурси Університет має відповідні фінансові ресурси на весь термін акредитації для успішної реалізації програми.

247

Основні запитання Чи достатньо фінансових ресурсів для успішної реалізації програми? Чи забезпечені фінансові ресурси на весь період акредитації? Можливі докази Огляд фінансового бюджету та потенційних фінансових ресурсів.

Критерій 10. Управління якістю Університет має офіційні правила, що визначають усі процедури та відпові-дальність щодо забезпечення якості. Університет застосовує методи для досягнення мети програми, виявляючи можливості та слабкі сторони для покращення освітньої програми. Для кожної програми процедури забезпечення якості із залученням різних груп зацікавлених сторін (напр., студентів, викладачів, випускників і потен-ційних роботодавців) проводять на регулярній основі з метою подальшого вдосконалення. Результати доводять до відома відповідних зацікавлених сторін. Зворотній зв'язок є бажаним, його висновки сповіщають усім учасникам процесу. Основні запитання Чи є в Університеті настанови щодо управління якістю? Які процедури із забезпечення якості виконуються у Університеті? Чи бе-руть участь у цих процедурах різні зацікавлені групи, такі як студенти, випус-кники, викладачі, професійні партнери, роботодавці? Чи систематично аналізують результати, чи доступні вони для зацікавле-них сторін? Які механізми зворотного зв'язку використовують для критичного самоа-налізу? Які конкретні заходи проведено завдяки результатам оцінювання? Можливі докази Політика щодо забезпечення якості. Інструменти забезпечення якості, такі як опитувальники для оцінювання курсу випускниками, професійними партнерами, роботодавцями. Результати процедур оцінювання. Документація про заходи, що проведені на основі даних із забезпечення якості.

248

Індикатор (Критерій 10)

У цьому акаде

м. році У наст


ем. роках


При ро

згляді в майб

утньому

Наявність системи забезпечення якості на рівні університе-ту/факультету/кафедри (Так/Ні) Наявність Положення про політику якості на рівні університе-ту/факультету/кафедри (Так/Ні) Наявність стратегії/стратегічного плану тощо для університе-ту/факультету/кафедри і т.д. (Так/Ні) Критерій 11. Прозорість і документація

В Університеті розроблено норми та правила, які визначають права та обов'-язки Університету й студентів. Правила доступні для всіх зацікавлених сторін. Інформація з певної програми (у т. ч. її відмінні риси та особливості органі-зації) доступна для зацікавлених сторін. ЗВО забезпечує опис курсів/модулів, що містить інформацію про цілі та пе-редбачені результати навчання курсу/модуля, літературу (підручники, нав-чальні посібники, монографії, рецензовані журнали тощо), методи навчання та оцінювання досягнення передбачуваних результатів навчання. Основні запитання Чи визначені відповідні норми та правила таким чином, щоб охопити всі аспекти студентського життєвого циклу? Чи оприлюднені вони у відкритому доступі для всіх зацікавлених сторін? Чи існують механізми для їх регулярного перегляду та оновлення? Чи поширюється інформація з певної програми серед зацікавлених сторін? Чи наявна вся необхідна інформація про мету курсу, результати та методи навчання, літературу, іспити описи курсів/модулів? Можливі докази Правила та положення, що охоплюють усі аспекти життя студентів. Описи курсів/модулів.

249

ДОДАТОК 10 УХВАЛА Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка

"Навчальна робота в Університеті за 2016/17 навчальний рік:

якість освіти та шляхи її удосконалення" від 30 червня 2017 року Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з науково-педагогічної роботи В.А. Бугрова, Вчена рада зазначає, що у Київському національному уні-верситеті імені Тараса Шевченка (далі – Університет) у 2016/17 н. р. проведена значна робота з удосконалення системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Продовжується активне впровадження вимог Закону України "Про ви-щу освіту" та рекомендацій Європейського простору вищої освіти, відповідно до підсумків Єреванського саміту міністрів освіти країн – учасниць Болонсько-го процесу 2015 року. У 2016/17 н. р.: розпочато реалізацію освітніх програм, започаткованих 2016 року, у межах нових навчальних планів за освітніми рівнями "Бакалавр" і "Магістр", відповід-но до вимог Закону України "Про вищу освіту" та нового Переліку галузей і спе-ціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; реалізуються нові навчальні плани освітньої складової підготовки докто-рів філософії; продовжено виконання Тимчасового порядку реалізації студентами права на вільний вибір навчальних дисциплін; проведено цикл тренінгів для заступників деканів/директорів з навчальної роботи та голів НМК факультетів/інститутів з питань якості освітнього процесу. Продовжується реалізація Програми заходів із забезпечення якості освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (далі – Про-грама). Зокрема, Університет бере участь в проекті ERASMUS + QUAERE "Побу-дова внутрішніх систем забезпечення якості освіти в Україні, що засновані на Європейських стандартах і рекомендаціях": інститут високих технологій і фа-культет соціології пройшли самооцінювання та готуються до проведення пі-лотної акредитації європейськими експертами.

250

У рамках Програми реалізовано вагомі складові системи забезпечення яко-сті освіти: внутрішній контроль за якістю формування контингенту студентів першо-го курсу (проведено вхідні контрольні роботи з іноземних мов і фахових профі-льних дисциплін; запроваджено вхідні контрольні роботи з української мови); контроль залишкових знань із дисциплін циклу соціально-гуманітарної та економічної підготовки (продовжено вибіркове дослідження формування у студентів наскрізних компетентностей; проведено порівняльний аналіз ре-зультатів сесій і контрольних зрізів знань); затвердження Науково-методичною радою Університету рукописів підру-чників і навчальних посібників; аналіз об'єктивності оцінювання знань студентів викладачами (продов-жено практику оцінювання знань студентів на іспиті двома викладачами, упе-рше проведено опитування студентів щодо якості викладання конкретних викладачів); встановлення відповідальності профільних кафедр за визначення фахово-го рівня викладачів і змісту навчальних програм; внутрішнє рецензування навчальних програм спорідненими кафедрами; переукладання угод із роботодавцями; формування системи укладання професійних стандартів на підставі контактів з виробничими організаціями й фірмами тощо. Накопичуються дані соціологічних опитувань студентів щодо їхньої оцінки складових навчання (впродовж навчального року факультет соціології провів чергову хвилю дослідження УНІДОС). Університет взяв участь в Європейсько-му дослідженні U-Multirank. Визнанням рівня якості освіти стало здобуття Університетом свого місця у світовому рейтингу компанії QS у сегменті 411-420 (2017 р.), входження до предметного рейтингу QS в галузі фізики та астрономії (351-400), хімії (451-500). Ще в одному світовому рейтингу – Times Higher Education – Університет посів позицію у сегменті 800+. Особливим досягненням є входження до Шан-хайського рейтингу (ARWU) у номінації "Математика" на позиції 401-500. Водночас слід наголосити на необхідності усвідомлення якості освіти як пріоритету діяльності Університету науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти, про що йдеться із року в рік. Необхідно запровади-ти на постійно діючій основі ключові складові системи внутрішнього забезпе-чення якості вищої освіти, у тому числі студентоорієнтовану побудову освіт-нього процесу, удосконалення компетентностей гарантів (керівників) освітніх програм, систему оцінювання знань студентів, опитування студентів щодо якості освітнього процесу тощо.

251

Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада ухвалює : 1. Доповідь проректора з науково-педагогічної роботи В.А. Бугрова взяти до відома. 2. Упродовж 2017/18 навчального року запровадити систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в основних її складових, що передбачені Єв-ропейськими стандартами та рекомендаціями. Розробити та подати на розг-ляд Вченої ради основні документи: Положення про організацію освітнього процесу (до 01 листопада 2017 року), Положення про внутрішню систему за-безпечення якості освіти (до 01 березня 2018 року).

Відповідальні: Постійна комісія Вченої ради з питань організації освітнього процесу; проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров; директор Науково-методичного центру організації на-вчального процесу А.П. Гожик; начальник ІОЦ Ю.В. Бойко; декан фа-культету соціології А.П. Горбачик.

Термін виконання: до 01 червня 2018 року.

252

ДОДАТОК 11

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАКАЗ

№729-32 від 11 серпня 2017 р. Про запровадження в освітній та інформаційний процес форми опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми, структур-них вимог до інформаційного пакету, форми робочої навчальної про-грами дисципліни та форми представлення інформації про кваліфіка-цію науково-педагогічних працівників З метою забезпечення дотримання вимог Закону України "Про вищу осві-ту", Довідника ЄКТС та Європейських стандартів і рекомендацій забезпечення якості вищої освіти (у частині оприлюднення інформації про освітні програми та їх забезпечення), а також на виконання пункту 8 Ухвали Вченої ради Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка від 30 червня 2017 року "Навчальна робота в Університеті за 2016/17 навчальний рік: якість освіти та шляхи її вдосконалення" наказую : 1. Затвердити форму опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) про-грами (Додаток 1) та інструкцію з її заповнення (додаток 2). 1.1. Зобов'язати директорів інститутів, навчально-наукових центрів, ко-леджів і деканів факультетів забезпечити формування описів запровадже-них у 2016/17 і 2017/18 навчальних роках освітньо-професійних і освітньо-наукових програм (за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціалі-ста, освітніми ступенями бакалавра і магістра, освітньо-науковим ступенем доктора філософії), і передачу їх на затвердження в установленому порядку – до 1 листопада 2017 року. 1.2. Встановити, що, починаючи з 2017/18 навчального року, пропозиції щодо відкриття нових освітньо-професійних та освітньо-наукових програм розглядаються Вченою радою Університету тільки на основі результатів оцінки їх описів Науково-методичним центром організації навчального процесу та планово-фінансовим відділом. 2. Затвердити структуру Інформаційного пакету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Додаток 3) та основні засади його функ-ціонування (Додаток 4).

253

2.1. Інформаційно-обчислювальному центру (Ю.В. Бойко) забезпечити до 1 листопада 2017 року розробку інтерфейсу введення інформації та ін-терфейсу керування. 2.2. Внести українською та англійською мовами до Інформаційного паке-ту інформацію про структуру та керівництво Університету (Центр комуніка-цій, О.Л. Добржанська) та аналітичну інформацію щодо якості освітньої дія-льності (Науково-методичний центр, А.П. Гожик) – до 31 грудня 2017 року. 2.3. Внести українською та англійською мовами до Інформаційного па-кету описи всіх освітньо-професійних та освітньо-наукових програм, за якими у 2017/18 навчальному році навчаються студенти та слухачі факу-льтету/інституту/навчально-наукового центру/коледжу. Відповідальні: де-кани, директори, термін – до 1 лютого 2018 року. 2.4. Внести українською та англійською мовами до Інформаційного па-кету описи всіх навчальних дисциплін (практик, робіт і проектів), які включені до освітньо-професійних і освітньо-наукових програм, що діють у 2017/18 навчальному році на факультеті/в інституті/навчально-науковому центрі/коледжі. Відповідальні: заступники деканів, директорів з навчаль-ної роботи, термін – до 1 травня 2018 року. 2.5. Оновлювати записи інформаційного пакету щорічно (вищеназвані відповідальні особи) до 1 липня, а також у випадку необхідності. 2.6. При оновленні змісту Інформаційного пакету Інформаційно-обчис-лювальному центру (Ю.В. Бойко) забезпечити архівацію та зберігання по-передніх версій. 3. Встановити, що робоча навчальна програма дисципліни є основним нор-мативним документом Університету, який визначає для конкретної навчальної дисципліни: 1) вхідні вимоги та зміст; 2) результати навчання та їх співвідно-шення із програмними результатами навчання; 3) послідовність, організаційні форми вивчення та обсяги різних видів навчального навантаження студента; 4) залежність підсумкової оцінки від рівня опанування запланованих результатів навчання; 5) форми та засоби поточного та підсумкового контролю. Затвердити форму робочої навчальної програми дисципліни (Додаток 5) та інструкцію із її заповнення (Додаток 6). 3.1 Запровадити форму робочої навчальної програми, починаючи із 2017/18 навчального року, зобов'язати факультети/інститути/центри-/коледжі забезпечити оприлюднення робочих навчальних програм на веб-сторінках відповідних структурних підрозділів. Дозволяється розміщення затверджених робочих навчальних програм на веб-сторінках кафедр або викладачів за умови, що посилання на відповідну програму будуть доступ-ні на веб-сторінці структурного підрозділу, на якому навчаються студенти.

254

3.2 Встановити, що для дисциплін, які викладаються іноземними мова-ми, робоча навчальна програма виконується (затверджується та оприлюд-нюється) двома мовами – українською та мовою викладання. 3.3 Встановити, що за рішенням науково-методичної комісії структурно-го підрозділу (у коледжах – за рішенням педагогічної ради) дія раніше за-твердженої робочої навчальної програми може бути подовжена, але не більш як 2 роки поспіль. 3.4 Дозволити у 2017/18 навчальному році використання робочих нав-чальних програм, розроблених за раніше затвердженими формами, за умо-ви їх оприлюднення на веб-сторінці структурного підрозділу, на якому на-вчаються студенти. 4. Визначити, що в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка діють єдині вимоги щодо надання on-line інформації про кваліфіка-цію, наукові досягнення та досвід роботи (Curriculum Vitae) науково-педаго-гічних працівників і затвердити відповідну форму (Додаток 7). 4.1. Встановити, що інформація щодо викладацького складу за затвер-дженою формою розміщується на Інтернет-сторінках структурних підроз-ділів Університету (факультетів, інститутів, коледжів) українською та анг-лійською мовами. 4.2. Встановити, що за внесення необхідної інформації до форми CV укра-їнською та англійською мовами, її своєчасне оновлення і достовірність від-повідають науково-педагогічні працівники персонально. Термін виконання – 31 грудня 2017 року. 4.3. Структурним підрозділам (за підтримки Інформаційно-обчислю-вального центру (Ю.В. Бойко)) забезпечити можливість введення інформа-ції авторизованими користувачами із використанням он-лайн форм. Тер-мін виконання – 1 листопада 2017 року. 5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на проректора з науково-педагогічної роботи В.А. Бугрова. Ректор Л.В. Губерський

255

Додаток 1 до наказу ректора №729-32 від 11. 08. 17

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА "ЗАТВЕРДЖУЮ" Ректор _________________(Л.В.Губерський) _________ ___________________ 201_ р.

ОСВІТНЬО-_______________________________________ПРОГРАМА _________________________________________________________________________________________________

Рівень вищої освіти: ___________________________________________

на здобуття освітнього ступеню: ______________________________ за спеціальністю № ___________ ___________________________________ галузі знань № ______________ _____________________________________ Розглянуто та затверджено на засіданні Вченої ради від ___ ___________ 201_ р. протокол № ___ Введено в дію наказом ректора від ____ __________201__ за №____ Київ 201_

256

ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми

1.1. Постійна комісія Вченої ради з питань організації освітнього процесу: протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова постійної комісії ____________________________________________________(ініціали, прізвище) 1.2. Постійна комісія Вченої ради з питань перспективного розвитку: протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова постійної комісії ________________ (ініціали, прізвище) 1.3. Постійна бюджетно-фінансова комісія Вченої ради Університету: протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова постійної комісії ___________________________________________________ (ініціали, прізвище) 1.4. Постійна комісія Вченої ради з питань організації наукової роботи (заповнюється лише для освітньо-наукових програм третього рівня вищої освіти на здобуття освітньо-наукового ступеню: доктор філософії): протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова постійної комісії ___________________________________________________ (ініціали, прізвище) 1.5. Постійна комісія Вченої ради з питань міжнародної співпраці (заповнюється лише для програм які запроваджуються для навчання іноземних громадян): протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова постійної комісії ________________ (ініціали, прізвище)

2.1. Науково-методична рада: протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова науково-методичної ради ________________________________________ (ініціали, прізвище)

257

3.1. Планово-фінансовий відділ: __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Начальник ПФВ ___________________________________________________________ ( прізвище, ініціали) __ ____201___ р.

3.2. Науково-методичний центр організації навчального процесу: __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Директор НМЦ _______________________________________________________________(ініціали, прізвище) _______201___ р.

4.1. Вчена рада факультету/інституту __________________________________________________________________________________________________________ протокол №_____ від _____201___ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова Вченої ради ____________________ _____________________________________________________________(ініціали, прізвище)

Науково-методична комісія факультету/інституту ______________________________________________________________________________________________________ протокол № _____ від ____ ______________ 201_ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Голова науково-методичної комісії _______________ __________________ (ініціали, прізвище)

4.3. Кафедра _____________________________________________________________________________________ протокол № _____ від ____ ______________ 201_ р. __________________________________________________________________________________________________________ (особливі умови, за наявності) Завідувач кафедри _____________________ ________________________________ (ініціали, прізвище) ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗОВНІШНЮ АПРОБАЦІЮ (за наявності) А. Рецензії (представників академічної спільноти (ВНЗ, національної і галу-зевої академій наук, тощо). Б. Відгуки представників професійних асоціацій. В. Відгуки представників ринку праці.

25

8

ПЕРЕДМОВА

Розроблено р

обочою групо

ю у складі:

Прізвище, ім'

я, по батьков

і керівн

ика та членів

проект

ної групи

Найменування Посади (для сумісників – місце основної роботи, посада) Найменування закладу, який закінчив викладач (рік закінчення, спеціальність, кваліфікація, згідно з документом про вищу освіту) Науковий ступінь, шифр і найменування наук. спеці- альності, тема дисертації, вчене звання, за якою кафедрою (спеціальністю) присвоєно Стаж Науково-педагогічної і/або науко- вої роботи Інформація про наукову діяльність (основні публікації за напрямом, науково-дослідна робота, участь у конференціях і семінарах, робота з аспірантами та докторантами, керівництво науковою роботою студентів) Відомості про підвищення кваліфі- кації викладача (найменування закладу, вид документа, тема, дата видачі)

Керівник про

ектної групи

Члени проек

тної групи

При ро

зробці проек

ту Програми

враховано ви

моги: освіт

нього станда

рту (станда

ртів – у

випадку мул

ьтидисциплін

арних програ

м) спеціаль

ності ________

________________

________ за рівн

ем ____________

________________

_____; проф

есійного(них

) стандарту __

________________

_________ (назв

а стандарту, в

ласник/прова

йдер стандар

ту, назва

документу я

ким затвердж

ено стандарт)

; реком

ендації проф

есійної асоці

ації __________

____________(на

зва, інформа

ція про розм

іщення/оприл

юднення

рекомендацій

); реком

ендації_______

________________

________ (назва

організації –

провідного п

рацедавця в г

алузі, інформ

ація про

розміщення/о

прилюдненн

я рекомендац

ій). (Прим

ітка – п. 2-4 вк

азують за ная

вності).

259

1. ПРОФІЛЬ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ______________________________________________________________________________________________ зі спеціальності № _______________________________________________________________________________

1 – Загальна інформація Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації Мова(и) навчання і оцінювання Обсяг освітньої програми Тип програми Повна назва закладу вищої освіти, а також структурного підроз-ділу у якому здійснюється навчання Назва закладу вищої освіти який бере участь у забезпеченні про-грами (заповнюється для програм подвійного і спільного дипло-мування)

Офіційна назва освітньої програми, ступінь вищої освіти та назва кваліфікації ЗВО-партнера мовою оригіналу (заповнюється для програм подвійного і спільного дипломування)

Наявність акредитації Цикл/рівень програми Передумови Форма навчання Термін дії освітньої програми Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми

2 – Мета освітньої програми Мета програми (з врахуванням рівня кваліфікації)

3 – Характеристика освітньої програми Предметна область (галузь знань/спеціальність/спеціалізація програми) Орієнтація освітньої програми Основний фокус освітньої програми та спеціалізації Особливості програми

4 – Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання Придатність до працевлаштування Подальше навчання

260

5 – Викладання та оцінювання Викладання та навчання Оцінювання

6 – Програмні компетентності Інтегральна компетентність Загальні компетентності (ЗК) Фахові компетентності спеціальності (ФК) 7 – Програмні результати навчання Програмні результати навчання

8 – Ресурсне забезпечення реалізації програми Специфічні характеристики кадрового забезпечення Специфічні характеристики матеріально-технічного забезпечення Специфічні характеристики інформаційного та навчально-методичного забезпечення

9 – Академічна мобільність Національна кредитна мобільність Міжнародна кредитна мобільність Навчання іноземних здобувачів вищої освіти

261

2. ПЕРЕЛІК КОМПОНЕНТІВ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ/НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ ТА ЇХ ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ

2.1. Перелік компонентів ОП

Код н/д

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти /роботи,

практики, кваліфікаційна робота)

Кількість кредитів

Форма підсумкового контролю

Обов'язкові компоненти ОП ОК 1. ОК 2. ОК 3. ... Загальний обсяг обов'язкових компонентів:

Вибіркові компоненти ОП Вибірковий блок 1 (за наявності) ВБ 1.1. ВБ 1.2. ВБ 1.3. Вибірковий блок 2 (за наявності) ВБ 2.1. ВБ 2.2. ВБ 2.3. ...

Загальний обсяг вибіркових компонентів: ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

2.2. Структурно-логічна схема ОП

3. ФОРМА АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

262

4. МАТРИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОГРАМНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОМПОНЕНТАМ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ОК 1 ОК 2 … ОК n ВБ 1 ВБ 2 … ВБ m ЗК 1 ЗК 2 ЗК 3

… ФК 1 ФК 2 ФК 3 5. МАТРИЦЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ (ПРН) ВІДПОВІДНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ОК 1 ОК 2 … ОК n ВБ 1 ВБ 2 … ВБ m ПРН 1 ПРН 2 …

263

Додаток 2 до наказу ректора за №729-32 від 11.08. 17

ІНСТРУКЦІЯ із заповнення опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка 1. Заповнення Титульного аркушу опису освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми Київського національного університету імені Тараса Шев-ченка здійснюється із врахуванням наступних особливостей: 1.1. Зазначається повна назва освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми. 1.2. Зазначається відповідність програми рівня вищої освіти та освітньо-го (освітньо-наукового ступеня): Програма Рівень вищої освіти Ступень Освітньо-

професійна програма Рівень вищої освіти: перший на здобуття освітнього ступеню: бакалавр Рівень вищої освіти: другий на здобуття освітнього ступеню: магістр Освітньо-

наукова програма Рівень вищої освіти: другий на здобуття освітнього ступеню: магістр Рівень вищої освіти: третій

на здобуття освітньо-наукового ступеню: доктор філософії 1.3. Указують номер та назву спеціальності, номер і назву сфери знань, відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійсню-ється підготовка здобувачів вищої освіти (затверджене Постановою КМ Ук-раїни від 29.04.15 №266 із змінами).

2. При заповненні Листа погодження освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми слід враховувати що: 2.1. пункт "1.4 Постійна комісія Вченої ради з питань організації наукової роботи:" заповнюють лише для освітньо-наукових програм третього рівня вищої освіти на здобуття освітньо-наукового ступеню доктор філософії. В інших випадках цей пункт вилучається. 2.2. пункт "1.5 Постійна комісія Вченої ради з питань міжнародної співпра-ці:" заповнюють лише для програм, що запроваджено для навчання інозем-них громадян. В інших випадках цей пункт вилучається.

264

2.3. При заповненні пункту "4.1 Вчена рада ________________________", та у ряд-ку "Голова Вченої ради _______________" зазначають повну назву підрозділу (факультету або навчально-наукового інституту). 2.4. При заповненні пункту "4.2 Науково-методична комісія ________________________", та у рядку "Голова науково-методичної комісії _______________" зазначають повну назву підрозділу (факультету або навчаль-но-наукового інституту). 2.5. У випадку, коли програма висуваються від кількох підрозділів, необ-хідним є розгляд на науково-методичних комісіях і вчених радах всіх факу-льтетів/інститутів які беруть участь у її формуванні, відповідні пункти (4.1.1, 4.1.2 і тощо та 4.2.1, 4.2.1 тощо) дублюють. 2.6. При заповненні пункту "4.3 Кафедра ____________________", та у рядку "За-відувач кафедри ________________________" зазначають повну назву кафедри. Во-дночас програма може бути представлена кількома кафедрами – за такого випадку слід надати інформацію про рішення всіх кафедр, відповідний пункт (4.3.1, 4.3.2 тощо) дублюють. Водночас, програма може бути предста-влена ініціативною групою та без погодження із кафедрою/кафедрами. 3. При заповненні Інформації про зовнішню апробацію вказують авторів ре-цензії (назви організацій, які надали відгуки) і наводять висновки. Рецензії і відгуки надають у додатку 3 програми. 4. Метою заповнення Передмови є надання інформацію про кваліфікацію та професійні інтереси розробників, урахування ними вимог освітніх і професій-них стандартів, рекомендацій професійних асоціацій тощо. Керівник робочої групи після затвердження програми, зазвичай є гарантом програми. 5. При заповненні розділу 1. Профіль освітньої програми слід враховувати наступні особливості: 5.1. Повну назву освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми вка-зують українською та англійською мовами. 5.2. Номер та назву спеціальності та номер і назву сфери знань указу.ьб, згідно із Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (затверджене Постановою КМ України від 29.04.15 року №266 із змінами. 5.3. При заповненні розділу 1. Загальна інформація таблиці слід ураховувати: 5.3.1. У комірці Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації указують шифр і назву спеціальності, назву спеціалізації, назву освітньої програми, ступінь вищої освіти та повну назву кваліфікацій, які присуджуються на основі успішного завершення цієї освітньої програми українською та ан-глійською мовами;

265

5.3.2. У комірці Мова/и навчання та оцінювання вказують мову викла-дання, навчання та оцінювання українською та англійською мовами. 5.3.3. У комірці Обсяг освітньої програми вказують обсяг освітньої про-грами в кредитах ЄКТС та роках. 5.3.4. У комірці Тип програми вказують тип освітньої програми (освіт-ньо-професійна, освітньо-наукова) та, за необхідності, чи є вона програ-мою подвійного/спільного дипломування або програмою підготовки іно-земних громадян. 5.3.5. У комірці Повна назва закладу вищої освіти, а також структурного підрозділу, в якому здійснюється навчання, зазначають: Київський націо-нальний університет імені Тараса Шевченка та вказують назву факуль-тету/тів або інституту/тів, в якому/яких здійснюється навчання (україн-ською та англійською мовами). 5.3.6. Комірку Назва закладу вищої освіти, який бере участь у забезпе-ченні програми, заповнюють для програм подвійного та спільного дип-ломування. У комірці вказують офіційну назву навчального закладу(ів), що присуджує кваліфікацію, і країна, де він розташований (якщо назву не вказано латиницею або кирилицею, то надається транслітерація або транскрипція). Також курсивом вказують офіційний переклад назв анг-лійською (для не англомовних назв). 5.3.7. Комірка Офіційна назва освітньої програми, ступінь вищої освіти та назва кваліфікації ЗВО-партнера мовою оригіналу заповнюють для про-грам подвійного та спільного дипломування. У комірці вказують назву програми, ступінь вищої освіти та повну назву кваліфікації мовою оригі-налу, які присуджуються на основі успішного завершення цієї освітньої програми у ЗВО-партнері; 5.3.8. У комірці Наявність акредитації подають інформацію про акре-дитацію програми, у т.ч. іноземну чи міжнародну. Указують назву органі-зації, що надала акредитацію програмі; країну, де ця організація розта-шована, і період акредитації. Якщо програма ще не акредитована, то вка-зують назву/и організації/й, що/і ймовірно нададуть акредитацію про-грамі, і передбачений термін представлення програми на акредитацію. 5.3.9. У комірці Цикл/рівень програми вказують рівні, відповідно до НРК України та ЕQF-LLL, і цикл, відповідно до FQ-EHEA. 5.3.10. У комірці Передумови зазначають Вимоги щодо попередньої освіти та, за необхідності, указують причини, що обмежують перехід на цю програму. 5.3.11. У комірці Форма навчання зазначають форму навчання: денна, заочна або інші. 5.3.12. У комірці Термін дії освітньої програми вказують термін дії освітньої програми до її наступного планового оновлення. Цей термін не може перевищувати 5 років та/або періоду акредитації.

266

5.3.13. У комірці Інтернет-адреса постійного розміщення опису освіт-ньої програми вказують адресу сторінки освітньої програми (напр. в Ін-формаційному пакеті/Каталозі курсів університету). 5.4. При заповненні розділу 2. Мета освітньої програми зазначають чітке та коротке формулювання мети (у двох реченнях), із врахуванням рівня кваліфікації. Приклад: "Надати освіту у сфері фізики та астрономії із ши-

роким доступом до працевлаштування; підготувати студентів із особли-вим інтересом до певних сфер фізики для подальшого навчання" або "Підго-товка фахівців із видобування, промислового збирання та підготовляння ву-глеводнів, транспортування та зберігання нафти і газу". 5.5. При заповненні розділу 3. Характеристика освітньої програми необ-хідно враховувати: 5.5.1. у комірці Предметна область (галузь знань/спеціальність/спе-

ціалізація програми) вказують конкретну предметну область програми. Приклад: "Виробництво та технології/Нафтогазова інженерія та тех-нології/Технології, обладнання та устаткування видобутку вуглеводнів". Якщо програма є мульти- чи міждисциплінарною, то вказують також пе-релік її основних компонентів, а також орієнтовний обсяг кожної компо-ненти у відсотках від загального обсягу програми. Приклад: "Науки про Землю; менеджмент; економіка (60:25:15)"; 5.5.2. У комірці Орієнтація освітньої програми вказують освітньо-про-фесійна академічна (чи прикладна) або освітньо-наукова академічна (чи прикладна). 5.5.3. У комірці Основний фокус освітньої програми та спеціалізації за-значають загальний або спеціальний фокус програми. Приклад: "Загаль-на освіта за спеціальністю "Прикладна фізика" або "Спеціальна освіта із геофізики за спеціальністю "Науки про Землю"". Ключові слова: електро-розвідка, рудні корисні копалини"; 5.5.4. у комірці Особливості програми можна зазначити вимоги щодо міжнародної мобільності, обов'язкових виробничих практик тощо, а та-кож вказати узгодженість цієї програми із програмами інших країн, екс-периментальний характер програми та інші особливості, які надає Закон України "Про вищу освіту" в контексті академічної автономії. 5.6. При заповненні розділу 4. Придатність випускників до працевлашту-

вання та подальшого навчання слід зазначати: 5.6.1. У комірці Придатність до працевлаштування коротко вказують види економічної діяльності, професійні назви робіт (за ДКП), які може виконувати випускник. Приклад: "Робочі місця в компаніях, малих підпри-ємствах та інститутах технологічного та інформаційного сектору (до-слідник, забезпечення якості, комерція), біомедичний і фармацевтичний сектори, сфера охорони довкілля". Також вказують можливості професій-

267

ної сертифікації, у тому числі у закладах вищої освіти за результатами опанування програми. Наприклад: "Окремим рішенням екзаменаційної комісії, на підставі професійного оволодіння компетентностями, що пе-редбачені спеціальними блоками дисциплін цього плану (мінімально необ-хідні критерії: рівень опанування дисциплін блоку спеціалізації з оцінками, не менш як 75 балів, оцінка за виробничу практику за спеціалізацією не менш як 75 балів, а також захист кваліфікаційної роботи з оцінкою, не нижче 75 балів) може бути присвоєна професійна кваліфікація "Біолог"". 5.6.2. У комірці Подальше навчання вказують (до трьох рядків тексту) можливості для продовження навчання на вищому рівні (як в межах ос-новної і додаткової предметної області, так і поза ними). 5.7. При заповненні розділу 5. Викладання та оцінювання враховують: 5.7.1. У комірці Викладання та навчання коротко описують основні підходи, методи та технології, які використовуються у програмі. Напри-клад: "студентоцентроване навчання, самонавчання, проблемно-орієнтоване навчання, навчання через лабораторну практику тощо" або: "Загальний стиль навчання – завдання-орієнтований. Лекції, семінари, практичні заняття, лабораторні роботи в малих групах (до 8 осіб), само-стійна робота на основі підручників і конспектів, консультації із викла-дачами. Під час останнього року половина часу дається на написання за-вершальної роботи (дипломної), яка також презентується та обговорю-ється за участі викладачів та одногрупників". 5.7.2. У комірці Оцінювання вказують основні стратегії і методи оці-нювання. Наприклад: "Письмові та усні іспити, есе, презентації, захист магістерської роботи" або: "Письмові та усні іспити, лабораторні звіти, усні презентації, поточний контроль, випусковий іспит, захист бакалавр-ської роботи". 5.8. При заповненні розділу 6. Програмні компетентності враховують: 5.8.1. Інтегральну компетентність формулюють шляхом конкретизації інтегральної компетентності відповідного стандарту вищої освіти в кон-тексті особливостей освітньої програми (має відповідати рівню НРК програми). Наприклад: "Здатність розв'язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми, що пов'язані із пошуком корисних копа-лин у професійній діяльності або у процесі навчання із застосуванням су-часних геохімічних теорій і мінералого-геохімічнх методів дослідження природних та антропогенних об'єктів і процесів із застосуванням ком-плексу міждисциплінарних даних та за умов недостатності інформації". 5.8.2. Загальні компетентності (ЗК) поділяють на: компетентності, визначені Стандартом вищої освіти спеціальності, і за наявності в професійному стандарті; компетентності, визначені університетом.

268

Передбачається, що в Стандарті вищої освіти буде визначено 8–12 загаль-них компетентностей, вибір додаткових компетентностей слід здійснювати із переліку, що затверджений наказом МОН України за №600 від 01.06.16. 5.8.3. Фахові компетентності спеціальності (ФК) – корелюють з описом ві-дповідного кваліфікаційного рівня НРК, назви компетентностей формулю-ють із врахуванням категорій компетентностей НРК: знання, уміння, кому-нікація, автономія та відповідальність. Рекомендуються використовувати міжнародні зразки (проект Тюнінг, стандарти QAA тощо). Виділяють: компетентності, визначені Стандартом вищої освіти спеціальності (передбачається, що в Стандарті вищої освіти буде визначено 15-18 спеці-альних компетентностей) та за наявності – у професійному стандарті; компетентності, визначені Університетом. Якщо освітня програма передбачає наявність кількох спеціалізацій, то програмні фахові компетентності доцільно формулювати для кожної спеці-алізації окремо. 5.9. При заповненні розділу 7. Програмні результати навчання слід вра-ховувати, що виділяють: програмні результати навчання, визначені Стандартом вищої освіти спеціальності (Стандарт визначає нормативний зміст підготовки – 15-20 узагальнених результатів навчання, що корелюють із програмними компетентностями) та за наявності – професійним стандартом; програмні результати навчання, визначені вищим навчальним за-кладом (звичайно не більше 5). Програмні результати навчання формулюють в активній формі із ураху-ванням різних рівнів складності. Поділ результатів навчання на групи (ког-нітивна сфера (таксономія Блума), афективна та психомоторна сфера) не обов'язковий. Якщо розробники вважають за доцільне класифікувати програмні резуль-тати навчання, то рекомендується це робити за схемою QF-EHEA (Знання та

розуміння, Застосування знань і розумінь, Формування суджень) або НРК Укра-їни (знання, уміння, комунікація, автономність, відповідальність, інтегральна компетентність). 5.10. при заповненні розділу 8. Ресурсне забезпечення реалізації програми враховують: 5.10.1. У комірці Специфічні характеристики кадрового забезпечення вказують специфічні характеристики кадрового забезпечення, включа-ючи можливу участь закордонних фахівців. 5.10.2. У комірці Специфічні характеристики матеріально-технічного

забезпечення вказують специфічні характеристики матеріально-технічного забезпечення;

269

5.10.3. У комірці Специфічні характеристики інформаційного та на-вчально-методичного забезпечення вказують специфічні характеристики інформаційного та навчально-методичного забезпечення. 5.11. При заповненні розділу 9. Академічна мобільність слід враховувати: 5.11.1. У комірці Національна кредитна мобільність указують, напри-клад, укладені угоди про академічну мобільність, подвійне дипломуван-ня тощо. 5.11.2. У комірці Міжнародна кредитна мобільність указують, наприклад, укладені угоди про міжнародну академічну мобільність (Еразмус + К1), по-двійне дипломування, тривалі міжнародні проекти, що передбачають включене навчання студентів тощо. 5.11.3. У комірці Навчання іноземних здобувачів вищої освіти зазнача-ють умови та особливості програми у контексті навчання іноземних громадян.

6. При заповненні таблиці 2.1. Перелік компонент ОП розділу 2. Перелік ком-

понентів освітньо-професійної/наукової програми та їх логічна послідовність необхідно вказати всі – як обов'язкові, так і вибіркові компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, курсові проекти (роботи), практики, квалі-фікаційну роботу), заплановані на них кредити та підсумкові форми контро-лю. При плануванні вибіркових компонентів освітньої програми слід врахову-вати, що згідно із Законом України "Про вищу освіту" студенти мають право на "вибір навчальних дисциплін у межах, що передбачені відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 % загальної кількості кредитів ЄКТС, які передбачено для цього рівня ви-щої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право ви-бирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої осві-ти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу".

7. Інформація у пункті 2.2. Структурно-логічна схема ОП має містити корот-кий опис логічної послідовності вивчення компонентів освітньої програми. Рекомендується представляти у графічній формі.

8. У розділі 3. Форма атестації здобувачів вищої освіти подають інформацію про види (форми) підсумкової атестації і документи, що отримує випускник на основі її успішного проходження. Атестація здійснюється відкрито ф публічно. Наприклад: Атестація випускників освітньої програми спеціальності № ________ "Назва" проводиться у формі захисту кваліфікаційної магістерської роботи та завершується видачею документу встановленого зразка про присудження йому

270

ступеня магістра із присвоєнням кваліфікації: Магістр з ________________за спеці-алізацією ______________.

9. При заповненні розділу 4. Матриця відповідності програмних компетен-тностей компонентам освітньої програми слід враховувати те, що одна й та сама компетентність часто вбудована в різні компоненти освітньої програми. Усі програмні компетентності, зазначені у Профілі освітньої програми, мають бути зазначені у матриці; необхідно чітко визначити, в яких компонентах освітньої програми розвивається кожна компетентність.

10. При заповненні розділу 5. Матриця забезпечення програмних резуль-татів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми слід відобразити, які компоненти освітньої програми забезпечують досягнення програмних результатів навчання визначених у Профілі освітньої програми (розд. 1).

271

Додаток 3 до наказу ректора №729-32 від 11.08.17 СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

1. Структура Інформаційного пакету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

А. Публічна частина. А.1. Інформація щодо структури та керівництва Університету. А.2.

Перелік освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм, за якими студенти здійснюється навчання у поточному навчальному році. Опис кожної програми містить наступні поля: №

поля Назва поля Опис 2.1 Назва програми текст до 100 знаків 2.2 Гарант програми або особа з еквівалент-ною відповідальністю вибір із числа штатних НПП працівників університету 2.3 Код програми (унікальний, повторно не використовується) число до 8 знаків; 2.4 Галузь/і знань список, що випадає: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/lshow/l266-2015-%D0%BF 2.5 Спеціальність/ності список, що випадає: http:/ll/lzakon2.rada.gov.ua/llaws/lshow/l266-2015-%D0%BF 2.6 Кваліфікація/ї, яка/і присуджують за про-грамою текст до 200 знаків 2.7 Тривалість програми ___ роки і ____місяців академічних років – число (1 знак) семестрів – число (2 знаки) 2.8 Кількість кредитів ЄКТС Число від "30" до "240" 2.9 Рівень кваліфікації (відповідно до Націо-нальної рамки кваліфікацій, Рамки квалі-фікацій Європейського простору вищої освіти та Європейської рамки кваліфіка-цій для навчання впродовж життя)

НРК – число (2 знаки) EHEA – число (1 знак) EQF (LLL) – число (1 знак) 2.10 Форма навчання (очна/заочна тощо) – список, що випадає 2.11 Мови навчання, викладання та оцінювання 2.12 Особливі умови прийому текст до 500 знаків

272

2.13 Конкретні механізми визнання поперед-нього навчання (формального, неформа-льного та інформального, якщо доречно) текст до 500 знаків 2.14 Умови присвоєння кваліфікації(й), зокрема вимоги щодо завершення програми (якщо доречно) текст до 500 знаків 2.15 Опис (профайл) програми pdf-файл за затвердженою формою 2.16 Програмні результати навчання текст до 1000 знаків 2.17 Структурно-логічна схема освітньої про-грами з кредитами (60 кредитів ЄКТС відповідають одному навчальному року денної форми навчання) у форматі pdf-файла 2.18 Правила та шкала оцінювання текст до 500 знаків 2.19 Обов'язкові чи вибіркові "вікна мобільно-сті" (якщо доречно) текст до 1000 знаків 2.20 Практика/стажування (якщо доречно) текст до 1000 знаків 2.21 Навчання на робочому місці/стажування текст до 1000 знаків 2.22 Перспективи працевлаштування (профе-сійні профілі) випускників текст до 1000 знаків 2.23 Доступ до подальшого навчання текст до 1000 знаків Додаткові поля для спільних програм: 2.24 Інформація про вид Диплому і Додатку до диплому спільний/подвійний/багатосто-ронній (список, що випадає) 2.25 Члени консорціуму/партнерства текст до 300 знаків 2.26 Кваліфікація, що присуджується ЗВО-партнерами текст до 200 знаків 2.27 Розподіл семестрів між партнерами, струк-тура мобільності за освітньою програмою текст до 300 знаків; 2.28 Участь партнерів у навчальній і дослід-ницькій частинах програми (розподіл кі-лькості кредитів) текст до 1000 знаків А.3. Перелік навчальних дисциплін (каталог курсів) Опис кожної навчальної дисципліни містить наступні поля: 3.1 Код/шифр дисципліни унікальний, визначається за існуючою системою 3.2 Назва тест – до 75 знаків 3.3 Мова навчання, викладання та оцінюван-ня результатів навчання за навчальною дисципліною список, що випадає, з перелі-ком мов 3.4 Тип обов'язкова/вибіркова список, що випадає 3.5 Цикл вищої освіти (короткий/перший/другий/тре-тій) – список, що випадає

273

3.6 Навчальний рік, у якому цей компонент викладається (якщо доречно) поле навчального року у фор-маті "2016/2017", яке оновлю-ється автоматично за вибором Координатора EKTC 3.7 Семестр/триместр, в якому цей компонент викладається семестр (або триместр – спи-сок, що випадає) – число (2 знаки) 3.8 Кількість кредитів ЄКТС число (до 4 знаків) 3.9 Викладач (викладачі) які забезпечують викладання у поточному навчальному році

вибір зі списку викладачів. Для кожного викладача вноситься: ПІБ – науковий ступінь – вчене звання – посада – 3.10 Результати навчання (з дисципліни) текст до 1000 знаків 3.11 Попередні вимоги до опанування або ви-бору навчальної дисципліни (якщо доречно)

текст до 500 знаків (успішне опанування курсу _________; знання теоретичних основ ____________; або: знати _____, вмі-ти _________, володіти навичками _______) 3.12 Зміст дисципліни текст до 1000 знаків (анотація та навчальні цілі) 3.13 Обов'язкова література та інші навчальні ресурси/засоби текст до 500 знаків 3.14 Рекомендована література та інші навча-льні ресурси/засоби – текст до 500 знаків; текст до 500 знаків 3.15 Заплановані методи та технології навчан-ня та викладання текст до 1000 знаків 3.16 Методи та критерії оцінювання текст до 1000 знаків А.4. Аналітична інформація щодо якості освітньої діяльності та вищої освіти в Університеті. Б. Інтерфейс введення інформації В. Інтерфейс керування.

274

Додаток 4 до наказу ректора №729-32 від 11.08.17

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1. Інформаційний пакет Київського національного університету імені Тара-са Шевченка складається із публічної частини, інтерфейсу наповнення та ін-терфейсу керування. Публічна частина інформаційного пакету розміщується на сайті Університету в спеціальному піддомені – inform.knu.ua, у двох версіях – українською та англійською мовами. 1.1. Структура (основні структурні блоки) Інформаційного пакету Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка та принципи йо-го функціонування визначено Вченою радою Університету. Вчена рада Уні-верситету затверджує також уніфіковану структуру переліку освітніх про-грам і переліку (каталогу) навчальних дисциплін (структурні елементи ін-формаційного пакету). Форма та порядок оприлюднення аналітичної інфо-рмації щодо якості освітньої діяльності та вищої освіти визначає Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та ви-щої освіти. 1.2. Технічні вимоги до інформаційного пакету затверджує Науково-методична рада Університету. 1.3. Методичний супровід і розробку технічного завдання забезпечують Науково-методичний центр організації навчального процесу. 1.4. Розробка програмного забезпечення інформаційного пакету та його супровід, а також регулярне резервне копіювання здійснюється Інформа-ційно-обчислювальним центром. 1.5. Своєчасне та якісне внесення інформації до інформаційного пакету (обома мовами) забезпечують:

щодо структури та керівництва Університету – Центр комунікацій; щодо переліку освітніх програм, за якими здійснюється навчаються у поточному навчальному році – відповідні структурні підрозділи (факуль-тети, інститути, коледжі) Університету; щодо переліку навчальних дисциплін (каталогу курсів) – відповідні структурні підрозділи (факультети, інститути, коледжі) Університету; аналітична інформація щодо якості освітньої діяльності та вищої освіти – Науково-методичний центр організації навчального процесу. 1.6. Доступ до інформаційного пакету реалізується за наступними режи-мами:

275

відкритий – для перегляду записів, отримання інформації, пошуку не-обхідних даних. Режим доступний для всіх відвідувачів Інтернет-сайту Університету; обмежений – для редагування записів та інформації. Здійснюється за авторизацією користувача відповідного структурного підрозділу із ви-значеними правами доступу. 1.7. Відповідальність за своєчасність, зміст та граматичне оформлення оприлюдненої в публічній частині інформації щодо навчальних програм і навчальних дисциплін покладено на заступників деканів/директорів із нав-чальної роботи, які організовують заповнення інформаційного пакету свого структурного підрозділу та перевірку введеної інформації на повноту й дос-товірність. 1.8. Моніторинг інформаційного пакету здійснює Координатор ЄКТС Уні-верситету.

2. До Переліку освітніх програм вносять всі освітні (освітньо-професійні, освітньо-наукові) програми, за якими студенти навчаються у поточному нав-чальному році (із зазначенням гарантів програм, задіяних викладачів, нав-чальних дисциплін). 3. До Переліку навчальних дисциплін (Каталогу курсів) вносять всі нав-чальні дисципліни за всі роки із моменту запуску Інформаційного пакету, що оформлені, відповідно до поточної редакції Довідника ЄКТС.

276


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА _____________________________________________________________________________________________________________________ (назва факультету, інституту, центру, коледжу) Кафедра (циклова комісія) ____________________________________________________________________________ (для коледжів)

"ЗАТВЕРДЖУЮ" Заступник декана/директора з навчальної роботи _________________________________ _________ ____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ______________________________________________________________________________________________________________________ (повна назва навчальної дисципліни)

для студентів галузь знань_____________________________________________________________________________________________________ (шифр і назва) спеціальність ___________________________________________________________________________________________________ (шифр і назва спеціальності) освітній рівень _________________________________________________________________________________________________ (молодший бакалавр, бакалавр, магістр) освітня програма ______________________________________________________________________________________________ (назва освітньої програми) спеціалізація (за наявності)_________________________________________________________________________________ (назва спеціалізації) вид дисципліни ________________________________________________________________________________________________ Форма навчання _____________________________________________________ Навчальний рік 20__/20____________________________________________ Семестр ________________________________________________________________ Кількість кредитів ЕСТS __________________________________________ Мова викладання, навчання та оцінювання _______________ Форма заключного контролю __________________________________ Викладачі: ____________________________________________________________ Пролонговано: на 20__/20___ н.р. __________(___________) __ ___ 20__р. ________________________________________________________________________________________ (підпис, ПІБ, дата) на 20__/20__ н.р._________(___________)________________________ 20__________________ (підпис) (ПІБ) (дата) КИЇВ – 20__

277

Розробник(и)____________________________________________________________________________________________________ (автори: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра) ЗАТВЕРДЖЕНО Зав. кафедри ______________________________________________________ (__________________)____________________________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) Протокол № _________ від ________ _________________ 20___ р. Схвалено науково-методичною комісією факультету/інституту (педагогічною радою коледжу) _________________________________________________________________________________________________________ Протокол від ____ _____________ 20___ року №________________________________________________________________ Голова науково-методичної комісії _________________________________ (_________________________________) (підпис) (прізвище та ініціали) Голова педагогічної ради (для коледжів) _____ _________________ 20___ року 1. Мета дисципліни –____________________________________________________________________________________ 2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни (за наявності)14: 1) знати _____________________________________________________________________________________________________ 2) уміти_____________________________________________________________________________________________________ 3) володіти елементарними навичками ___________________________________________________________ 3. Анотація навчальної дисципліни: ______________________________________________________________________________________________________________________ 4. Завдання (навчальні цілі): ______________________________________________________________________________________________________________________ 5. Результати навчання за дисципліною: Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність і відповідальність)

Форми (та/аб

о мето-

ди і технолог

ії) ви-кладан

ня та нав

чання Метод


та пороговий

крите-

рій оцінюван

ня (за нео

бхідності)

Відсоток у пі

дсу-мковій

оцінці

з дисципліни

Код Результат навчання

14 Альтернативний варіант : Успішне опанування курсу ________________________________________________________ Знання теоретичних основ ______________________________________________________

278

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними резуль-татами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін, які не входять до блоків спеціалізації)

Результати навчання дисципліни (код)

Програмні результати навчання (назва)

1.1 1.2 2.1 4.1 4.2

7. Схема формування оцінки. 7.1. Форми оцінювання студентів:

семестрове оцінювання: 1. _________________________________________________________________________________________________________ 2._________________________________________________________________________________________________________ … підсумкове оцінювання (у формі іспиту/комплексного іспиту, диференційованого заліку);15 умови допуску до підсумкового іспиту.

7.2. Організація оцінювання: (обов’язково зазначається порядок організації, пе-редбачений робочою навчальною програмою форм оцінювання із зазначенням орієн-товного графіку оцінювання)__________________________________________________________________________

7.3. Шкала відповідності оцінок Відмінно/Excellent 90-100 Незадовільно/Fail 0-59 Добре/Good 75-89 Зараховано/Passed 60-100 Задовільно/Satisfactory 60-74 Не зараховано/Fail 0-59

8. Структура навчальної дисципліни

Тематичний план ____________ занять

№ Номер і назва теми (також тем, що винесені на самостійне вивчення)

Кількість годин

лекції семінари/практичні/

лабораторні вибрати необхідне

Самостійна робота

Частини 1. Назва (якщо здійснюється поділ) 1. 2. … Частина 2. Назва (за наявності) УСЬОГО16

15 Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру та не передбачає додаткових заходів оцінювання успішних студентів. 16 У робочій програмі навчальної дисципліни для лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять зазначають реальну кількість годин (кратне 2 год. – час тривалості пари).

279

Загальний обсяг _____ год.17, у т. ч. (вибрати необхідне): Лекцій – ____ год. Семінари – 17 год. Практичні заняття – ____ год. Лабораторні заняття – ____ год. Тренінги – ____ год. Консультації – ___ год. Самостійна робота – ____ год.

9. Рекомендовані джерела18: Основні: (Базові) – до 10 фундаментальних, базових джерел. Додаткові: – зазвтчай до 20 джерел 10. Додаткові ресурси (за наявності): Посилання на електронні ресурси (не тільки відкриті), на яких розміщено додаткову

інформацію щодо дисципліни: приклади контрольних та екзаменаційних завдань, те-матика рефератів, методичні вказівки з виконання лабораторних робіт тощо).

17 Загальна кількість годин, що відведено на дисципліну, згідно із навчальним планом. 18 у т. ч. Інтернет-ресурси.

280


ІНСТРУКЦІЯ із заповнення робочої навчальної програми дисципліни 1. Заповнення Титульного аркушу робочої навчальної програми дисципліни здійснюється із врахуванням наступних особливостей: 1.1. Для дисциплін, які включені до навчальних програм, що запроваджені із 2016 року, шифри та назви галузей знань і спеціальності вказують, від-повідно до Постанови КМ України від 29.04.15 № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготов-ка здобувачів вищої освіти" (зі змінами); 1.2 Для дисциплін, які включені до навчальних програм, що запроваджені до 2016 року шифри та назви галузі знань і спеціальності, а також додат-кова позиція – шифр і назва напряму підготовки, указують, відповідно до Постанов КМ України: від 13.12.06 № 1719 "Про перелік напрямів, за яки-ми здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра" та від 27.08.10 № 787 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рів-нями спеціаліста і магістра" (зі змінами) 1.3. Позицію "Спеціалізація" заповнюють за умови, що дисципліна входить до спеціалізованого (профільованого) блоку (пакету) дисциплін навчаль-ного плану. 1.4. У позиції "Вид дисципліни" слід вказати статус дисципліни: обов'язко-ва, вибіркова чи факультативна. 1.5. У позиції "Викладачі" вказують всіх науково-педагогічних працівників, які забезпечують викладання цієї дисципліни у відповідному навчально-му році за цією робочою програмою.

2. На звороті титульного аркушу (друга сторінка), у позиції "Розробник/и" слід вказати авторів робочої програми (найчастіше – лектора), подавши інфо-рмацію у наступному форматі: ПІБ, науковий ступінь, учене звання, посада, кафедра). 2.1. Робочу програму навчальної дисципліни розглядають на засіданні ка-федри (циклової комісії – для коледжів), науково-методичної комісії фа-культету/інституту (раді навчального закладу – коледжу); її підписує заві-дувач кафедри (голова циклової комісії), голова науково-методичної комі-сії факультету/інституту (головою ради). Робочу програму затверджує за-ступник декана/директора інституту з навчальної роботи (заступник ди-ректора коледжу).

281

2.2. Якщо викладання дисципліни забезпечує кафедра з іншого факульте-ту/інституту, то обов’язковим є погодження із науково-методичною комі-сією факультету-замовника. 2.3. У випадку читання дисципліни, яка не є профільною для факультету чи інституту, обов'язковим є погодження з науково-методичною комісією профільного факультету (робиться додатковий запис про погодження). У випадку читання економічних та юридичних наук – погодження із пред-метною комісією з економічних та юридичних наук при Науково-методич-ній раді Університету. 3. При заповненні основних розділів: 3.1. Обсяг тексту у позиції "1. Мета дисципліни" не має перевищувати 300 символів, а в позиції "3. Анотація навчальної дисципліни" – 700 символів. 3.2. У позиції "4. Завдання (навчальні цілі)" (обсяг до 500 символів) слід вказати, зокрема, на досягнення яких компетентностей випускника спря-мована дисципліна. Загальні компетентності вказують, відповідно до пе-реліку, що затверджений наказом МОН України від 01.06.16 за №600. 3.3. При заповненні позиції "5. Результати навчання за дисципліною": за-плановані для дисципліни результати навчання (далі – РН(Д)) слід описа-ти із детальністю, що э достатньою для розробки/обґрунтування заходів оцінювання. Код результатів визначають, відповідно до належності РН(Д) до знань (1.х), умінь (2.х), комунікації (3.х), автономності та відповідаль-ність (4-х). При цьому РН(Д) відповідного спрямування вказують винят-ково у випадку їх наявності за конкретною дисципліною. Формулювання результатів навчання здійснюють із застосуванням активних дієслів (зна-ти, вміти, прийняти рішення, використати тощо). Детальні рекомендації див. : наказ МОН України від 01.06.16 за №600 [Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/metodichni-rekomendacziyi.html] і "Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації" / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. – К. : ДП НВЦ "Пріори-тети", 2014. – 120 с.). 3.3.1. У комірці "Форми (та/або методи й технології) викладання та нав-

чання" вказують ті форми занять, навчальні заходи, методи, техноло-гії тощо, які буде застосовано викладачем для забезпечення здобуття студентом відповідних РН(Д): лабораторна робота, лекція, семінарсь-ке заняття, Case study тощо. 3.3.2. У комірці "Методи оцінювання та пороговий критерій оцінювання (за необхідності)" вказують вид роботи/діяльності студента, за яким оцінюватиметься рівень досягнення РН(Д) (тест, задача, контрольна

282

робота із відкритими відповідями, реферат, звіт з лабораторної робо-ти тощо) і (за потреби) – мінімальний пороговий рівень (тільки після досягнення якого зараховуються бали) позитивної оцінки (напр.,: те-стова контрольна робота із закритими відповідями, 60 % правильних відповідей). 3.3.3. У комірці "Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни" вказують частка (%) оцінки за вказаний РН(Д) у підсумкові оцінці з дисципліни (сума за всіма РН(Д) дорівнює 100 %). 3.4. При заповненні позиції "6. Співвідношення результатів навчання дис-ципліни із програмними результатами" слід показати (відміткою +), яким саме результатам навчання освітньої програми відповідають РН(Д). Запо-внення цієї таблиці не є обов'язковим для вибіркових дисциплін, які не входять до блоків спеціалізації. 3.5. При заповненні позиції "7.1 Форми оцінювання студентів"слід зазнача-ти перелік видів робіт та форм їх контролю/оцінювання із зазначенням результатів навчання, які мають бути оцінені, а також кількість ба-лів/відсоток у підсумковій оцінці із дисципліни, пороговий рівень позити-вної оцінки. Наприклад:

Семестрове оцінювання: 1. Контрольна робота з першої теми (тест): РН 1.1.- 10 балів/6 балів. 2. Реферат: РН1.1, РН 2.1. – 20 балів/12 балів. 3. Контрольна робота з другої теми (тест): РН 1.2. – 10 балів/6 балів. 4. Лабораторні роботи (5 робіт): РН2.2. – 4бали/2бали за кожну. При описі підсумкового оцінювання фіксують його форму (іспит, комплекс-ний іспит, диференційований залік)19: форма оцінювання (за комплексного екзамену слід вказати питому вагу складових); максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом (за-звичай 40 балів за 100-бальною шкалою); результати навчання, що оцінюватимуться; форма проведення та види завдань (а також їх частка у сукупній оцінці); мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним. Наприклад (для випадку, коли на іспит виносить-ся 40 балів): "Для отримання загальної позитивної оцінки із дисципліни оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів"20

19 Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів 20 У випадк, коли студент на іспиті набрав менше віл вказаної кількості балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, що отримано під час семестру), в екзаменаційній відомості у колонці "бали за екзамен" ставиться 0, а до колонки "Результуюча оцінка" переносять лише кількість балів, що отримано під час семестру.

283

Слід також чітко прописати умови, що висувають викладачі цієї дисциплі-ни як необхідну умову допуску до екзамену: "Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж ____ балів21. Якщо серед результатів навчання дисципліни є такі, що не можуть бути перевірені на іспиті, то фор-мулюють додаткові вимоги, наприклад: "Студент допускається до іспиту за умови виконання всіх (або %), передбачених планом лабораторних робіт" 3.6. При заповненні позиції "7.2 Організація оцінювання" необхідно обовя-зково описати порядок організації передбачених робочою навчальною програмою форм оцінювання із зазначенням орієнтовного графіку оціню-вання. Якщо дисципліна викладається два та більше семестрів, варто чіт-ко вказати порядок формування заключної оцінки, у тому числі співвід-ношення між підсумковими формами контролю у семестрах. 3.7. При заповненні позиції "8. Структура навчальної дисципліни. Тематич-

ний план _____ занять" слід вказати, про які саме заняття йдеться (лекції і семінарські; лекції і лабораторні тощо). Можливий поділ дисципліни на розділи або частини. Крім тем лекційних/практичних/семінарських занять і назв лабораторних робіт вказують також теми, що винесені на самостій-не вивчення. Указують також реферати, інші контрольні заходи (після за-вершення відповідних тем, розділів, частин). За наявності в навчальному плані можуть бути зазначена курсова робота. У робочій програмі навчальної дисципліни для лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять необхідно зазначати реальну, кратна 2 (час тривалості пари), кількість годин. Час, що відведений на інші види навчального навантаження студента, може бут кратний 1 годині.

21 Мінімальна кількість балів не може бути меншою від різниці рівня порогової оцінки (60 балів) та кількості балів, що винесено на іспит (зазвичай 40) – якщо у студента менше 20 балів, він не може отримати позитивну оцінку. Викладач, якщо це аргументовано результатами навчання, які не виносяться на іспит, може визначити й вищий рівень мінімальної оцінки (зазвичай – до 36 балів).

284


Форма надання інформації про кваліфікацію,

наукові досягнення та досвід роботи (Curriculum Vitae) науково-педагогічних працівників

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

285

Curriculum Vitae Прізвище та ініціали

Особиста інформація Прізвище, ім’я по батькові (фотографія)

Службова адреса (назва вулиці, номер будинку, місто, код міста, країна) Службовий телефон Електронна адреса (службова) Особиста веб-сторінка (за наявності) Соціальні мережі/чати (за наявності, необов’язково) Аккаунт (профіль) в наукометричних базах даних (за наявності, не-обов’язково) Стать Ч/Ж | Дата народження ( необов’язково) дд/мм/рррр | Громадянство

Науковий ступінь (ступінь, спеціальність) (якщо кілька, перелічити, почати з останнього) Вчене звання (якщо кілька, перелічити, почати з останнього) Посада Кафедра Факультет/інститут Посада за сумісництвом (якщо доречно) Навчальні дисципліни, у викладанні яких які брав участь:

У поточному році 1. Назва, освітній ступінь, курс (рік навчання), вид навча-льних занять 2. ... У попередні періоди 1. Назва, освітній ступінь, курс (рік навчання) 2. .... Досвід наукової і науково-педагоігчної роботи Період, починати з останнього (з … по….) Етап (опис) Посада Назва підприємства (ім’я роботодавця) та адреса (адреса, веб-сторінка) Основний вид діяльності та функціональні обов’язки (як-що доречно)

286

Сфера діяльності або сектор Освіта/Наука Посада Назва підприємства (ім’я роботодавця) та адреса (адреса, веб-сторінка) Основний вид діяльності та функціональні обов’язки (як-що доречно) Сфера діяльності або сектор Освіта/Наука Навчання та стажування Період, починати з останнього (з … по….) Етап (опис) Назва навчального/них закладу/дів, місцезнаходження (країна, якщо доречно) Отримана кваліфікація (вказати рівень НРК, EGF-LLL якщо доречно), назва дисертації (дипломної робо-ти/проекту) або Перелік основних дисциплін або набу-тих навичок … Персональні навички

Найменування Рівень (опис) Рідна мова Найменування Іноземна мова 1 найменування, рівень (A1/A2, B1/B2, C1/C2), назва сер-тифікату – за наявності Іноземна мова 2 найменування, рівень (A1/A2, B1/B2, C1/C2), назва сер-тифікату – за наявності Іноземна мова 3 найменування, рівень (A1/A2, B1/B2, C1/C2), назва сер-тифікату – за наявності Комунікаційні компетентність (до 200 знаків) Опис комунікаційних навичок із вказівкою контексту їх здобуття. Наприклад: "гарні навички комунікації, отримав під час роботи менеджером з продажів" Організаційна/управлінська компетентність (до 200 знаків) Опис організаційних/управлінських навичок із вказівкою контексту їх здобуття. Наприклад: "здійснюю керівництво науковим проектом. у якому працює 10 осіб"

Цифрові компетенції Обробка інформації: якщо доречно (вказується рівень – Базовий/Високий/Професійний і назва сертифікату) Комунікація: якщо доречно (-//-) Створення контенту (програм, сайтів): якщо доречно (-//-) Мережева та програмна безпека: якщо доречно (-//-) Розв'язання проблем: якщо доречно (-//-) Інші комп'ютерні навички (до 200 знаків) Назва, контекст здобуття (напр.: використання програм-ного забезпечення для редагування фотографій (фото-граф-аматор))

287

Професійні навики (із числа не зазначених вище) (до 200 знаків) Будь-які професійні навички, не зазначені вище, із вказівкою контексту їх набуття. Наприклад: "добре обізнаний з процесами контролю якості (наразі відпо-відаю за перевірку якості)" Області професійних інтересів (ключові слова, до 300 знаків)

Додаткова інформація (не вноситься інформація, що вказана вище) Найменування

Назви публікацій, презентацій, проектів, конференцій, семінарів, найменування нагород і премій, членство в академіях, професійних і наукових асоціаціях тощо Публікації Список (починати з останньої) Презентації Якщо доречно (список, до 300 знаків) Проекти Список (починати з останнього) Конференції Якщо доречно (список, починати з останньої, до 1000 знаків) Семінари Якщо доречно (список, починати з останнього, до 1000 знаків) Премії та нагороди Список (починати з останньої) Членство в організаціях (список, до 500 знаків) Якщо доречно Посилання (до 300 знаків) Якщо доречно Цитування Якщо доречно Курси (крім зазначених вище) Сертифікати (крім зазначених вище)

Додатки (за бажанням, посилання на матеріали розміщені у відкритому доступі) Найменування Посилання Дипломи Сертифікати Публікації Проекти Дослідження

288

ДОДАТОК 12 Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Н А К А З № 158-32 від 05 03 2018 р. Про затвердження Тимчасового порядку розроблення, розгляду та затвердження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм На виконання Закону України "Про вищу освіту", Ліцензійних умов провад-ження освітньої діяльності (затверджених постановою Кабінету міністрів Ук-раїни), із урахуванням вимог Довідника ЄКТС та Європейських стандартів і рекомендацій забезпечення якості вищої освіти, Концепції освітньої діяльнос-ті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Програми заходів із забезпечення якості освіти у Київському національному університе-ті імені Тараса Шевченка, відповідно до Ухвали Вченої ради Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка від 30 червня 2017 року "Нав-чальна робота в Університеті за 2016/17 навчальний рік: якість освіти та шля-хи її вдосконалення".

н а к а з у ю: 1. Затвердити та увести в дію (на період до схвалення Вченою радою Уніве-рситету в установленому порядку окремого Положення про освітні програми) Тимчасовий порядок розроблення, розгляду та затвердження освітніх (освіт-ньо-професійних, освітньо-наукових) програм у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (додається). 2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на проректора з науково-педагогічної роботи Бугрова В.А. Додаток на 6 сторінках.

РЕКТОР Л.В. ГУБЕРСЬКИЙ

289

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка

від 05 березня 2018 року за № 158-32

Тимчасовий порядок розроблення, розгляду та затвердження освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програму Київському націона-льному університеті імені Тараса Шевченка 1. Загальні положення 1.1. Даний порядок розроблено з метою забезпечення якості освітнього процесу шляхом упорядкування та уніфікації роботи з розроблення, розгляду і затвердження освітніх програм у Київському національному університеті іме-ні Тараса Шевченка на період до затвердження "Положення про освітні про-грами Київського національного університету імені Тараса Шевченка". 1.2. Відкриття нових освітніх програм в Університеті здійснюється для за-доволення потреб держави (суспільства) у висококваліфікованих фахівцях, громадян України – в освітніх послугах гарантованої якості, виконання замов-лення ринку праці та регулюючих органів (у т. ч. за прямими угодами), забез-печення професійної успішності випускників, зростання ролі Університету у наданні освітніх послуг на міжнародному рівні (у т. ч. шляхом розширення участі у міжнародних програмах академічної мобільності) за умови економіч-ної доцільності для Університету 1.3. Освітні програми Університету створюються за ліцензованими спеці-альностями. При укладанні Освітньої програми враховуються вимоги стан-дарту вищої освіти за відповідною спеціальністю (обсяг кредитів ЄКТС, пере-лік компетентностей випускника, результати навчання, форми атестації здо-бувачів освіти, вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якос-ті вищої освіти, вимоги професійних стандартів тощо), а також прийняті на основі затвердженої місії Університету та аналізу потреб суспільства рішення Вченої ради щодо загальних компетентностей випускників Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка. 1.4. Мовою викладання та оцінювання за Освітніми програмами в Універси-теті є державна мова, при цьому одна або кілька дисциплін можуть виклада-тися іншими (іноземними) мовами. Освітні програми, створені для навчання іноземних громадян та осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, можуть передбачати викладан-ня та оцінювання англійською мовою, іншими мовами Європейського союзу тощо. В останньому випадку Освітня програма передбачає вивчення держав-ної мови як окремої навчальної дисципліни.

290

Використання іноземних мов за спільними програмами з іноземними за-кладами вищої освіти здійснюється, відповідно до законодавства. 2. Відкриття освітньої програми Процес відкриття нових освітніх програм складається з кількох послідов-них етапів: 1) обґрунтування необхідності відкриття нової програми; 2) попе-реднє погодження науково-методичною (навчально-методичною) комісією структурного підрозділу; 3) розробка проекту опису програми; 4) експертиза; 5) затвердження. 2.1. Обґрунтування необхідності відкриття нової програми Ініціаторами відкриття нової програми можуть бути кафедри та/або науко-во-дослідні та дослідницькі підрозділи університету, а також окремі штатні науково-педагогічні працівники. Ініціатори програми утворюють проектну групу, яка формує пояснювальну записку (додаток 1), в якій обґрунтовується необхідність нової програми та вказуються її основні характеристики. 2.2. Попереднє погодження науково-методичною (навчально-методичною)

комісією структурного підрозділу Розроблена пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності відкрит-тя нової програми доповідається та обговорюється на засіданні науково-методичної (навчально-методичної) комісії факультету (інституту). Результатом попереднього погодження є висновок науково-методичної (навчально-методичної) комісії щодо обґрунтування програми із рекоменда-ціями вченій раді факультету (інституту) та розробникам програми. Негатив-не рішення науково-методичної (навчально-методичної) комісії не є підста-вою для припинення роботи над програмою. 2.3. Розробка проекту опису програми Проектна група, із врахуванням розгляду пояснювальної записки на засі-данні науково-методичної (навчально-методичної) комісії, а також консульта-цій із потенційними роботодавцями для випускників програми, студентами, адміністрацією структурного підрозділу розробляє проект опису Освітньої програми, який включає: профіль програми (мета освітньої програми, її характеристика, програмні компетентності та результати навчання, викладання та оцінювання, ресурсне забезпечення, можливості працевлаштування та подальшого навчання); перелік компонентів освітньої програми; структурно-логічну схему програми; опис форм атестації здобувачів освіти; матриці забезпечення компонентами програми програмних компетентно-стей і результатів навчання. Вимоги щодо змісту та форми опису Освітніх програм Університету за рі-шенням Вченої ради затверджує ректор.

291

2.4. Експертиза проекту Експертиза проекту здійснюється на основі розроблених проектною гру-пою проекту опису Освітньої програми, пояснювальної записки та проекту (макету) навчального плану. Експертиза пропозицій щодо відкриття програми включає кілька обов'яз-кових етапів: 1) внутрішня оцінка на рівні структурного підрозділу; 2) зовнішня фахова експертиза; 3) внутрішня оцінка на рівні Університету. 2.4.1. До внутрішньої оцінки пропозицій на рівні структурного підрозді-лу (факультету, інституту, коледжу) залучаються профільні кафедри (цик-лові комісії), науково-методична (навчально-методична) комісія та вчена (педагогічна) рада. Сукупний термін розгляду на рівні структурного під-розділу не може перевищувати 40 календарних днів (за винятком періоду канікул). Позитивні та негативні висновки кафедр, науково-методичної (навчально-методичної) комісії і вченої (педагогічної) ради, а також їх ре-комендації є основою для прийняття рішень на третьому етапі. Рішення вченої (педагогічної) ради структурного підрозділу щодо кан-дидатур рецензентів для зовнішньої експертизи є обов’язковими. 2.4.2. На зовнішню фахову експертизу пропозиції проектної групи щодо відкриття нової Освітньої програми направляються до визнаних фахівців у відповідній галузі, які при цьому не перебувають з Університетом у догові-рних відносинах. Мінімально необхідна кількість рецензій – дві, при цьому щонайменше одна із них має надійти від науково-педагогічних працівників які здійсню-ють підготовку фахівців за подібними програмами в інших закладах вищої освіти. Рекомендується залучення до експертизи потенційних роботодавців та експертів із закладів вищої освіти інших країн. 2.4.3. Для внутрішньої оцінки на рівні Університету до комплекту доку-ментів (проекту опису Освітньої програми, пояснювальна записка та про-ект навчального плану) додаються висновки внутрішніх оцінок на рівні структурного підрозділу та висновки зовнішньої експертизи. Внутрішня оцінка на рівні Університету здійснюється у два підетапи: 1) Науково-методичним центром організації навчального процесу (для Освіт-ніх програм за рівнем доктора філософії – Відділом підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів); 2) Науково-методичною радою Університету. Науково-методичний центр організації навчального процесу та Відділ під-готовки та атестації науково-педагогічних кадрів здійснюють попередню оці-нку, основною метою якої є перевірка повноти проектних матеріалів і їх від-

292

повідності нормативним документам. Підготовлений пакет документів, разом із результатами попередньої оцінки, передається до Науково-методичної ради Університету. Розгляду пропозицій щодо відкриття нових освітніх програм на засіданнях Науково-методичної ради Університету (НМР) передує детальне вивчення проектної документації, внутрішніх оцінок на рівні структурного підрозділу, зовнішніх рецензій і матеріалів попередньої оцінки одним із членів НМР. До розгляду проектних матеріалів члени НМР залучають членів науково-мето-дичної (навчально-методичної) комісії свого структурного підрозділу. За результатами вивчення документації відповідальний член НМР рекоме-ндує Науково-методичній раді Університету прийняти рішення щодо надання Вченій раді Університету рекомендації по проекту Освітньої програми: до за-твердження або до відхилення. У випадку необхідності, зокрема за відсутності позитивних висновків на рі-вні структурного підрозділу, член НМР, що виступає експертом, може рекоме-ндувати Науково-методичній раді університету (до прийняття рішення) напра-вити проект Освітньої програми на додаткову зовнішню фахову експертизу. Експертів у цьому випадку пропонує та затверджує Науково-методична рада. Із метою мінімізації можливості конфлікту інтересів і забезпечення макси-мальної об'єктивності розгляду проектної документації не допускається взає-мний розгляд документів представниками двох структурних підрозділів. По-рядок відповідальності структурних підрозділів за розгляд освітніх програм формується Науково-методичною радою Університету один раз на календар-ний рік (Додаток 2). 2.5. Затвердження Освітньої програми Рішення про відкриття, відмову у відкритті, а також припинення Освітньої програми за поданням Науково-методичної ради ухвалюється Вченою радою Університету. Право прийняття рішення щодо відкриття або припинення Освітньої програми не може бути делеговане структурним підрозділам. При прийнятті рішення Вчена рада Університету керується Концепцією освітньої діяльності, Стратегією розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності, і бере до уваги результати внутрішніх оцінок і зовнішніх експер-тиз, оцінку ризиків та оцінку необхідного методичного, кадрового та матері-ального забезпечення. Рішення Вченої Ради про відкриття Освітньої програми та припинення Освітньої програми вводяться в дію наказом ректора.

293

Порядок відповідальності структурних підрозділів за розгляд освітніх програм у 2018 році

Схвалений рішенням Науково-методичної ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 29.11.17 Факультет/інститут/коледж,

від якого надходить освітня програма

Факультет/інститут, відповідальний за оцінку проектів освітніх програм ННЦ "Ін-т біології та медицини" ННІ "Ін-т геології" Військовий ін-т факультет/інститут, за ліцензією якого фор-мується Освітня програма Ін-т високих технологій Ф-т соціології Географічний ф-т ННЦ "Ін-т біології та медицини" ННІ "Ін-т геології" Ф-т радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Економічний ф-т Географічний ф-т Ін-т журналістики Юридичний ф-т Ф-т інформаційних технологій Економічний ф-т Історичний ф-т Ф-т інформаційних технологій Ф-т комп'ютерних наук та кібернетики Філософський ф-т Механіко-математичний ф-т Хімічний ф-т Ін-т міжнародних відносин Ін-т високих технологій Ін-т післядипломної освіти факультет/інститут, за ліцензією якого фор-мується Освітня програма Ф-т психології Історичний ф-т Ф-т радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Ф-т комп'ютерних наук та кібернетики Ф-т соціології Механіко-математичний ф-т Фізичний ф-т Ф-т психології Ін-т філології Ін-т журналістики Філософський ф-т Ін-т філології Хімічний ф-т Фізичний ф-т Юридичний ф-т Ін-т міжнародних відносин Ін-т управління державної охорони України Філософський ф-т Коледж геологорозвідувальних технологій ННІ "Ін-т геології" Оптико-механічний коледж Фізичний ф-т Підготовче відділення Ін-т філології

294

ДОДАТОК 13

МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ЗВО22 загальна редакція А. Гожика та Д. Щеглюк, Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Заклад вищої освіти: керуючись Конституцією України та Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту"; усвідомлюючи свою відповідальність перед здобувачами вищої освіти, піклуючись про їх усебічний особистісний розвиток та якісну підготовку до майбутньої професійної діяльності, постійного професійного зростання, соці-альної і професійної мобільності; дбаючи про свою конкурентоздатність в Україні та за її межами; дбаючи про збереження у здобувачів освіти та ринку праці свого позитив-ного іміджу та позитивного іміджу системи вищої освіти України в цілому; спираючись на європейський досвід розбудови вищої освіти, у тому числі на спільну декларацію міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" та Стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти; розбудовує власну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (систему внутрішнього забезпечення якості).

22Розроблено за участі всіх українських університетів – членів консорціуму проекту QUAERE.

295

Основними принципами функціонування системи забезпечення якості осві-тньої діяльності та якості вищої освіти (СЗЯОДЯВО) в ЗВО є: універсальність; прозорість; об'єктивність; уникнення конфлікту інтересів; мінімальна необхідність (документів, процедур); студентоцентризм; системність та систематичність залучення всіх зацікавлених осіб; субсидіарність (узгодження делегованих повноважень і відповідальності). Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти ЗВО має включати: стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти, розподіл пов-новажень щодо забезпечення якості між усіма учасниками освітнього процесу; систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання науково-педаго-гічної (педагогічної) діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників; оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управ-ління закладом освіти; інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти. Оскільки якість вищої освіти створюється на рівні освітніх програм, а за-безпечення освітньої діяльності здійснюється на рівні структурних підрозді-лів та ЗВО у цілому, належне функціонування СЗЯОДЯВО у ЗВО передбачає розподіл повноважень щодо прийняття рішень та оцінювання між керівницт-вом освітніх програм, кафедрами та факультетами/інститутами, загально-університетськими структурними підрозділами. Участь студентів та їх органів самоврядування, рад роботодавців та асоціацій випускників у роботі СЗЯОДЯ-ВО має бути нормативно врегульована.

296

1. ОСНОВНІ ІНСТИТУЦІЙНІ РІВНІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ У ЗВО:

НАГЛЯДОВА РАДА П ' Я Т И Й

Ректор (Проректори, згідно із розподілом обов’язків)

Вчена рада ЗВО

Ч Е Т В Е Р Т И Й

Т Р Е Т І Й

Д Р У Г И Й

П Е Р Ш И Й

Зовніш

ні с

тейкхолдери

(роботодавці т

а випускники

тощо)

РІВНІ

Профільні постійні комісії Вченої ради Науково-методична

рада

Дорадчі та робочі органи ЗВО Ректорат Рада забезпечення якості Органи студентського самоврядування Науково-технічна рада Приймальна комісія

Структурні підрозділи ЗВО, що залучені до реалізації внутрішньої системи забезпечення якості Відділ по роботі зі студентами Інформаційний центр Служби професійного розвитку НПП Відділ міжнародних зв'язків Загальноуніверситетські служби, що відповідають за підтримку студентів (бібліотека, гуртожитки, фінансові та господарчі підрозділи)

Структурні підрозділи ЗВО, що відповідають за внутрішню систему

якості Відділ/центр забезпечення якості вищої освіти Навчально-методичний відділ Відділ аспірантури Інші відділи (ліцензування, працевлаштуванняакадемічної мобільності)

Факультети/інститути Декан/Директор Науково-методична рада (комісія) Органи студентського самоврядування

Вчена рада Комісія із забезпечення якості вищої освіти Галузеві консультативні комітети (ради роботодавців) Освітні програми

Кафедри Гаранти освітніх програм Робочі групи/Комітети програм Відповідальні за освітні компоненти програми Студенти, що навчаються за програмою Здобувачі вищої освіти ЗВО

297

П'ятий рівень – прийняття загальноуніверситетських рішень щодо форму-вання стратегії і політики забезпечення якості, затвердження нормативних актів, програм дій і конкретних заходів, затвердження та закриття освітніх програм: Наглядова Рада, Ректор, Вчена рада – функції визначаються Законом України "Про вищу освіту" та Статутом. Четвертий рівень – розроблення, експертизи, апробації, моніторингу ака-демічної політики, загальноуніверситетських рішень, документів, процедур, проектів: загальноуніверситетські структурні підрозділи, дорадчі та консуль-тативні органи, органи студентського самоврядування, об'єднані (регіональ-ні) ради роботодавців – функції і повноваження визначаються Статутом і по-ложеннями, що затверджені в установленому порядку. Третій рівень – впровадження та адміністрування освітніх програм, щоріч-ного моніторингу програм і потреб галузевого ринку праці: структурні під-розділи, які здійснюють освітню діяльність (факультети, інститути), органи студентського самоврядування, галузеві ради роботодавців. Другий рівень – безпосередньої реалізації освітніх програм, поточного моні-торингу: кафедри, гаранти програм, комітети програм, викладачі, які забезпе-чують освітні компоненти та ініціативні групи здобувачів освіти за програ-мою, конкретні роботодавці. Перший рівень – здобувачі освіти ЗВО та їх ініціативні групи, безвідносно до їх належності до програм. 2. ВИКОНАННЯ ПРОЦЕДУР/ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ПЕРЕД-

БАЧАЄ РОЗПОДІЛ МІЖ СТРУКТУРНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ТА ІНШИМИ УЧАСНИКАМ НАСТУПНИХ ЗАВДАНЬ/ФУНКЦІЙ: 1. Ініціювання розробки (ініціювання внесення змін). 2. Розроблення (документів, заходів). 3. Оцінювання розробки. 4. Прийняття рішення. 5. Запровадження (реалізація, виконання). 6. Моніторинг реалізації.

3. ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ/САМООЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ЗВО, А ТАКОЖ ЇЇ СКЛАДОВИХ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НАСТУПНА УНІФІКОВАНА ШКАЛА: 1. Не відповідає. 2. Відповідає частково. 3. Переважно відповідає. 4. Відповідає повною мірою. 0. Не оцінювалось (не може бути оцінене).

29

8

ОЦІНКА

КРИ

ТЕРІЇ ОЦІНЮВА

ННЯ:

для розроблення

норм


при здійснення

заходів/процедур

для кількісних

показників

(за умови

вст

ановлення порогового

рівня)

Не відповідає

Не роз

роблено

Процедури т

а заходи норм

атив-но не р

егламентован

о та не за-

стосовуються

Значно

нижче від вст

ановленого

нормативу (м

інімального

рівня)

Відповідає

частково

Розроб

лено частково

(не охопле

но більшість к

лючових

процедур і сте

йкхолдерів)

1) Процедури

та заходи но

рма-тивно

регламентова

но, але не

застосовуют

ься. 2) Про

цедури та зах

оди застосо-

вуються ініц

іативно, але н

орма-тивно

не регламенто

вані Нижче

від встановле

ного нормати

-ву (мін

імального рів

ня) на три по

-хибки

вимірювання

показника (за

відсут

ності інформ

ації про похи

бку: нижче

від нормати

ву не більш я

к на 15 %

відн., або на

одну одиниц

ю, залежн

о від показни

ка ) Переваж

но

відповідає

Переважно ро

зроблено (не

врегульовано

окремі важ-

ливі процедур

и, не визна-

чено механізм

участі одног

о із клю

чових стейкх

олдерів Проце

дури та заход

и норматив-

но регламен

товано та зас

тосо-вують

ся. Наявні окр

емі суттєві

недоліки нор

мативного рег

улю-вання

і та/або застос

ування

Перевищує вс

тановлений н

орматив

менш як на тр

и похибки ви

мірю-вання

показника (за

відсутності

інформації пр

о похибку: ви

ще від

нормативу н

е більш як на

15% відн., а

бо на одну од

иницю, залеж

-но від

показника ).

Відповідає

повною

мірою

Розроб

лено повніст

ю, значни

х недоліків н

емає Проце

дури та заход

и норматив-

но регламен

товано та зас

тосо-вують

ся. Значних н

едоліків ре-

гулювання т

а застосуванн

я не встано

влено.

Перевищує вс

тановлений н

орматив

більш як на тр

и похибки ви

мірюван-

ня показника

(за відсутнос

ті інфор-

мації про похи

бку: вище від

норма-тиву бі

льш як на 15%

відн., або пере

-вищує

норматив на

дві й більше

одиниці, залеж

но від показни

ка ). Не оцінювалось

(не мо

же бути

оцінене)

1) Розробка н

ормативних

документів в

ідповідного

рівня не потр

ібна через

делегуванням

повноважень

. 2) Нор

мативні докум

енти (вимог

и) мають бут

и роз-роблен

і ЦОВВ.

заходи/проце

дури стандар

том не пер

едбачені

1) Мінімальн

і кількісні по

казники

не встановлен

і. 2) Кіль

кісне визначе

ння не можли

-ве у зв

'язку зі специ

фікою конкре

т-ного п

роцесу.

29

9

4. МОДЕЛЬ СИ

СТЕМ

И ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТНЬО

Ї ДІЯЛЬН

ОСТІ

ТА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У ЗВО

Стандарт

ESG

-201

5

1.1.

ПОЛІТИКА


Стандарт

: Заклади

маю

ть виробити політику щодо забезпечення

якост

і, що є п

ублічною

, а також

частиною

їх ст

ратегічного

менеджменту.

Внут

рішні

стейкхолдери

маю

ть розробляти й вт

ілювати цю

політику

через відповідні структ

ури та процеси,

залучаючи

до цього зовнішніх ст


Заходи

/процедури

Наближений

перелік

нормативних документів

ЗВО

або

норм

, які ним

и маю

ть бути врегульовані

Розподіл

відповідальності

між

підрозділами

та учасниками

(суб'єктами)

Інст

итуційний

рівень

Основні

завдання

/функції

суб'єктів

1.

Формулюван

ня стратегії

у сфері я

кості як окре

мих докуме-

нтів, що визн

ачають конкр

етні цілі та

завдання унів

ерситету:

Стратегія

розвитку

ЗВО

, Кон-

цепція

(положення

) забезпечення

якост

і.



о. Принц

ипи ЄПВО.

Статут ЗВО.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

1, 3, 5 2 рівен

ь 5

1 рівень

30

0

2. Визна

чення проце-

дури прийн

яття рі-

шень; розпод

іл повно-

важень; в

изначення

процесів і з

аходів за-


кості.

Стратегія роз

витку ЗВО,

Концепція (п

оложення) за


кості. План з

аходів щодо



ньої діяльн

ості та вищої

освіти на від

повідний рік/

роки. Полож

ення про орг

анізацію осв

ітнього проц

есу у ЗВО. Полож




освіт-ньої ді

яльності та як

ості вищої осв

іти у ЗВО.

Положення п


і підрозділи щ

о надають

освітні посл

уги (факульт

ети, інститут

и, коледжі

тощо). Полож

ення про пор

ядок розробк

и, затверджен

ня, моніто

рингу та закри

ття освітніх пр

ограм. Полож

ення про мон

іторинг якост

і освіти та ос

віт-ньої ді

яльності ЗВО

Полож

ення про о

цінювання з

добувачів ви

щої освіти

. Положення п

ро оцінюванн

я науково-пе


та педагогічн


ів Поряд

ок забезпече

ння дотрим

ання академ

ічної доброч

есності усіма

учасниками о

світнього про

цесу. Окрем

і положення

про структу

рні підрозді

ли з питань


якості.

Окремі полож

ення про роб

очі та дорадч

і органи з

питань забезп


.

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5,

6 Рівень

ф-тів та-

кож 2, 4

2 рівень

3, 5, 6 Рівень ф-тів т

а-кож 1,

2 1 рівен

ь

30

1

3. Форм

ування сис-

теми індикато

рів для


та коре-

гування політ

ики за-


кості Статут

ЗВО Страте

гія розвитку

ЗВО, Конце

пція (положе

ння) забезпеч

ення якості.


ро систему заб



ї діяльн

ості та якості


у ЗВО

5 рівень

1, 3, 4, 5, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

1, 3 Рівень ф-тів т

а-кож: 2

, 4, 5, 6

2 рівень

1, 3 Рівень освітн

іх програ

м також: 2,

4, 5, 6 1 рівен

ь

30

2

1.2.

РОЗРОБК

А ТА


ГРАМ

Ст

андарт

: Заклади

маю

ть реалізовуват

и процеси розроблення та затвердження

своїх програм

. Програми слід

розроблят

и таким

чином

, щоб

вони

відповідали визначеним

для

них

цілям

, вклю

чаючи

заплановані результ

ати навчання

. Необхідно

чітко

визначити й озвучити кваліфікації,

отримані внаслідок


програм

ою;

вони

маю

ть відповідат

и певном

у рівню

національної рам

ки кваліфікацій

вищ

ої освіти,

а от

же й Рамці


Європейського

прост

ору вищої

освіти

1. Регла

ментація пор

ядку розроб

лення,

розгляду, зат

вердження і

закриття осв

ітніх програ

м: 1) формуванн

я робочих гр

уп; 2) обґ

рунтування н

еобхідності в

ідкриття

нової програм

и; 3) поп

ереднє погод

ження на від

повідному

факультеті/ін

ституті;

4) розробка п

роекту опису

програми;

5) внутрішня

(на рівні ЗВ

О, за участі с

ту-дентсь

кого самовря

дування) та

зовнішня

(інші ЗВО, ри

нок праці, ви

пускники) оц

інки на від

повідність: з

аявленим ціл

ям, рівню

програми, ви

могам освітн

іх та професі

йних станда

ртів, вимогам


, Стратегії

розвитку ЗВО

. 6) затв

ердження пр

ограми або ві

дмова від

її відкриття. 7) закриття


грам (підста

ви, ініціюв

ання, порядок

розгляду і п

рийняття

рішення).

У процедури має

бут

и вказана специф

іка

прийняття рішень щодо спільних

освітніх

програм

з іншим

и ЗВО

(якщо така передба-

чаєт

ься).



витку ЗВО.


ро систему з

абез-печенн

я якості осві

тньої діяль-

ності та яко

сті вищої ос

віти у

ЗВО. Положення п


озро-бки, за

твердження,


та закриття о

світніх прогр

ам.

5 рівень

(Вчена рада)

3, 4, 6 4 рівен

ь (відділ

и: забез-


і, Навч.-м

етод., аспіра

нтури, На-

уково-метод.

рада, с

тудпарла-

мент) 1, 2, 5,

6 3 рівен

ь 1 (дод

аткові

вимоги на

рівні факуль-

тету), 3, 5

2 рівень

3, 5 1 рівен

ь

30

3

2. Вимог

и щодо опис

ів освітніх пр

ограм і

їх компоненті

в: форм

а опису осві

тньої програ

ми (лист

погодження;

профіль про

грами; пере

лік компо

нент освітнь

ої програми;

структур-

но-логічна сх

ема програми

; опис форм а

те-стації

здобувачів ос

віти; матри

ці забезпе-

чення та відп

овідності ком

понентами пр

о-грами

програмних

компетентнос

тей і ре-


чання);

форма поясн

ювальної зап

иски; форм

а навчальног

о плану;

форма опису

робочих про

грам навчаль

них дисцип

лін (освітніх к

омпонентів).

Накази та ро

зпорядження

про затвер

дження форм

документів:

форм

а опису осв

ітньої про-

грами;

форма поясн

ювальної запи

ски; форм

а навчальног

о плану;

форма опис

у робочих пр

ограм навчал

ьних дисципл

ін (освітніх

компонентів

) Полож

ення про Кат

алог курсів.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

(віділи: забез

пе-чення

якості,

Нав.-метод., а

спі-рантур

и, Наук.-

метод. рада)

1, 2, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5,

6 додатк

ові форми

на рів-

ні факультет

у: 2, 3, 4

2 рівень

1, 3, 5, 6

1 рівень

1

3. Форм

алізація кри

теріїв за яки

ми ви-

значається в

ідповідність о


ам Страте

гії розвитку

ЗВО та прогр

амам захо-

дів на від

повідний пе

ріод (суспіл

ьно-політи

чні, іміджеві,

фінансові тощ

о).


витку ЗВО

Положення

про систем

у за-безпеч


освітньої

діяльності

та якості

вищої

освіти у ЗВО

Полож


ядок роз-

робки, затв

ердження, м

оніто-рингу

та закриття

освітніх про-

грам. Програма зах

одів.

5 рівень

1, 4, 6 4 рівен

ь (всі заг

альноуні-

версит. струк

т. підроз

діли в ме-

жах своїх ком

пе-тенцій

) 2, 5, 6

3 рівень

(вчені ради)

3 2 рівен

ь

1 рівень

30

4

4. Реглам

ентація мене

джменту (упр

ав-ління і

адмініструв

ання, розподі

л повнова-

жень) освітн

ьої програми.


Положення

про систем

у за-безпеч


освітньої


та якості

вищої

освіти у ЗВО

Полож


ядок роз-

робки, затв

ердження, м

оніто-рингу

та припинен

ня освітніх

програм. Положення п

ро організацію

осві-тнього

процесу.


ро гарантів т

а ко-мітети


рам.

5 рівень

3, 4 4 рівен

ь (відділ

и: забез-


і, Навч.-м

етод., аспіра

н., Наук.-

метод. рада, С

туд-парлам

ент) 1, 2, 3,

6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 5 2 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 5 1 рівен

ь 1

30

5

1.3.

СТУДЕН

ТОЦЕНТРИЧНЕ НАВ

ЧАН

НЯ,

ВИКЛАД

АННЯ


Стандарт

: Заклади

маю

ть забезпечит

и реалізацію

програм

таким

чином

, щоб

заохот

ити ст

удентів

брат

и активну

роль у розвит

ку освітнього процесу, а оцінювання ст

удентів

відображало цей підхід

1. Форму

вання індивід

уальних освіт

ніх трає-

кторій здобув

ачів вищої осв

іти: забез

печення мож

ливості вибо

ру: видів,

форм і темп

у здобуття о

світи, освітн

іх ком-

понентів;

застосуванн

я дидактични

х систем із в

ра-хуванн

ям специфіки

освітньої пр

ограми та

індивідуальн

ого спрямуван

ня; заохо

чення до акт

ивного навча

ння та фо-

рмування від

повідальност

і за вибір осв

ітніх траєкт

орій і результ

ати навчання

; мотив

ація до наст

авництва на

молодших

курсах;

підтримка з


ої освіти з ос

об-ливим

и потребами.


ро організац

ію освіт-


у у ЗВО.



еалізації


права вільно

го вибору

навчальних д

исциплін.


ро функціону

вання ін-

ституту наста

вництва.

Положення

про оцінюва

ння здо-

бувачів вищо

ї освіти.

Положення

про академі

чну мо-

більність. Положення п

ро практики.

Полож

ення про п

орядок призн

а-чення

академічних с

типендій.

5 рівень

1, 4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 5, 6 2 рівен

ь 1, 2, 3,

5 1 рівен

ь 1, 3, 5

2. Форму

вання систем

и участі здобу

вачів вищої

освіти у розр

обці та моніт

орингу осві-

тніх програм

і забезпеченн

я якості освіти

Полож

ення про сист

ему забезпе-



льності та


освіти у ЗВО.

Полож



и, затвер

дження, моні

торингу та пр

и-пинен

ня освітніх п

рограм.



ію освіт-


у у ЗВО


ро гарантів т

а комі-тети о


ам.

5 рівень

1, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 5, 6 2 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 5, 6 1 рівен

ь 1, 3, 6

30

6

3. Форму



здобу-вачів в

ищої освіти:

чіткі, прозо

рі, зрозумілі

здобувачам п

ро-цедури

та критерії о

цінювання, як

і забезпе-

чують перев

ірку досягнен

ня запланова

них резуль

татів навчанн

я; поряд

ок попереднь

ого ознайомл

ення здо-

бувачів з мет

одами та кри

теріями оціню

ван-ня, а та

кож процедур

ою виставлен

ня і опри-

люднення оц

інок; засоб

и забезпеченн

я об'єктивнос

ті оціню-

вання (зовніш

нє оцінюванн

я, оцінювання

більш ніж одни

м викладачем

, відеофіксація

процед

ури тощо);

процедура

подання та ро

згляду апеля

цій; поряд

ок перегляду

та вдосконал

ення сис-

теми оцінюва

ння.



ію освіт-


у у ЗВО.



озробки,


я, моніторинг

у та при-

пинення осв


. Полож

ення про оцін

ювання здо-


ї освіти.


ро академічн

у добро-

чесність.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 6

3 рівень

1, 2, 3, 5, 6

2 рівень

1, 2, 5 1 рівен

ь 1

30

7

4. Поряд

ок розгляду

звернень здо

бувачів


щодо якості

надання осв

ітніх послуг

(якість викл

адання, навча

ння, оціню-

вання, матер

іального забе

зпечення тощ

о). Полож

ення про оцін

ювання здо-


ї освіти.


ро підсумкову

атес-тацію.


ро розгляд ст

удент-ських з

вернень і скар

г.

5 рівень

1, 4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

5 Рівень

ф-тів: 1,

4, 6 2 рівен

ь 5 Рівень

освітніх

програм: 1, 2,

5, 1 рівен

ь 1, 3

5. Моніт

оринг задово

леності здобу


освіти якістю

надання осв

ітніх послуг

(якість освітн

іх програм, ор

ганізація осві

т-нього

процесу, кадр

ова та матері

альне за-

безпечення т

ощо) та поря

док прийнят

тя рішень

за його резул

ьтатами


ро систему за

безпе-чення



і та якості


у ЗВО.



озробки,


я, моніторинг

у та при-

пинення осв


. Полож


анізацію осві

т-нього

процесу у ЗВО

. Темати

чні анкети дл

я опитування

здобув

ачів вищої ос

віти.

5 рівень

4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

4 Рівень

ф-тів: 4,

5, 6 2 рівен

ь 1, 2, 4; Рівень

освітніх

програм: 4, 5,

6 1 рівен

ь

30

8

1.4.

ЗАРАХУВАН

НЯ

, ДОСЯГНЕН

НЯ,

ВИЗНАН

НЯ ТА

АТЕСТАЦ


Стандарт

: Заклади

маю

ть послідовно

заст

осовуват

и визначені наперед

та опубліковані

інст

рукції,

що охоплю

ють усі стадії

"жит

тєвого циклу"

студента,

наприклад,

зарахування,

досягнення,

визнання та ат

естацію

1. Реглам

ентація шлях

ів доступу зд

обувачів

до програм в

ищої освіти, а

також перер

в у навчан

ні: зарах

ування;

переведення

; понов

лення;

відрахуванн

я; надан

ня академічн

ої відпустки.

Мають бути в

казані особл

ивості доступ

у здобув

ачів освіти ін

оземних гром

адян (за

наявності).

Правила при

йому до закл

аду ви-

щої освіти. Полож


ядок переве-

дення, відрах

ування та пон

овлення

здобувачів ви

щої освіти.



у мобі-льніст

ь

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 6

3 рівень

1, 5, 6 2 рівен

ь 1,5, 6

1 рівень

1, 6

2. Збира

ння, фіксація

та аналіз ін

формації

про освітні




для присвоє

ння повних

і часткових




ію освіт-


у. Полож



-чення



і та якості


у ЗВО.

Порядок заб

езпечення д

отриман-

ня академічн

ої доброчесн

ості пра-

цівниками за

кладів вищої

освіти та



. Полож

ення про пра

ктики.


ро атестацію

здобу-


світи.

5 рівень

1, 4 4 рівен

ь 1, 2, 6

3 рівень

1, 6 2 рівен

ь 1, 5

1 рівень

1, 3

30

9

3. Прави

ла, процедури

та критерії щ

одо: визна

ння результа

тів навчання

та квалі-

фікацій, які

здобуто поза

межами зак

ладу вищої

освіти (кред

итна мобільн

ість, форма-

льне та нефо

рмальне навч

ання);

сертифікаці

ї здобувачів


и за регуль

ованими проф

есіями.


ро систему за

безпечен-


ітньої діяльно

сті та якос-

ті вищої освіти

у ЗВО. Полож

ення про виз

нання здобут

их кваліф

ікацій, резул


ння та пер

іодів навчанн

я. Полож

ення про ака

демічну моб

і-льніст

ь. Порядок визн

ання здобути

х в іно-

земних вищи

х навчальних

закладах

ступенів вищ

ої освіти.

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 2, 6

3 рівень

3, 5 2 рівен

ь 1, 3, 5

1 рівень

4.


своєння ступе

нів і кваліфі-

кацій: умови та

критерії при

своєння ступ

енів, повни

х і часткових

кваліфікацій,

процедури

підсумкової а

тестації;

порядок фор

мування квал

іфікаційних

ко-місій і

регламентаці

я їх роботи;

зміст і поря

док видачі до

кументів про

ви-щу осв

іту.

Положення

про підсумк

ову атес-

тацію. Полож

ення про екз

аменаційну к

о-місію. Полож

ення про д

окументи пр

о вищу о

світу. Форми та оп

иси документ

ів про

вищу освіту.

5 рівень

3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5,

6 2 рівен

ь 1, 6

1 рівень

31

0

1.5.

ВИКЛАД

АЦЬК

ИЙ

СКЛАД

Стандарт

: Заклади

маю

ть переконатись у компетентност

і своїх


Вони

маю

ть заст

осовуват

и чесні і

прозорі

процеси

щодо прийняття на

робот

у та розвит

ку персоналу

1. Визна

чення кваліф

ікаційних ви

мог до


, науково-пе

дагогічних п

раців-ників

і порядку ко

нкурсного від

бору на по-

сади науково



. Статут

ЗВО Полож


анізацію осв

іт-нього


. Полож

ення про п

орядок пров

е-дення

конкурсного

відбору на з

а-міщен

ня вакантних

посад науко

во-педаго


ників. 5 рівен

ь 1, 2, 3,

4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 3, 5, 6

2 рівень

3, 5 1 рівен

ь

2. Реглам

ентація проц

едур присвоє

ння та

позбавлення

вчених звань.

Полож


ядок присво-

єння заклада

ми вищої осві

ти та науков

ими установа

ми вчених

звань науков

им і науково-

педагогічним

працівникам

, а також

порядок позб

авлення вчен

их звань. 5 рівен

ь 1, 4, 6

4 рівень

1, 2, 5, 6

3 рівень

1, 3, 5 2 рівен

ь 3, 5

1 рівень

3. Встан

овлення відпо

відності проф

есійної

кваліфікації в

имогам освітн

ьої програми.

Реглам

ентація заход

ів із підвище

ння квалі-

фікації педаг

огічних, наук


них праців

ників (планов

і, позачергові

– при від-

критті прогр

ами, за резуль

татами моніто

ри-нгу то

що)




ію освіт-


у у ЗВО.


ро підвищенн

я ква-ліфіка

ції педагогічн

их, наукових

і науков



ів тощо. Кваліф

ікаційні вимо

ги окремої

освітньої про

грами.

5 рівень

4, 5, 6 4 рівен

ь 1, 2, 5,

6 3 рівен

ь 1, 3, 5

2 рівень

3 1 рівен

ь

31

1

4. Оціню

вання педаго

гічних, науко

во-педа-


цівників за їх

професійною

дія-льніст

ю: визн

ачення індик

аторів і кри

теріїв ос-

новних резу

льтатів проф

есійної діяль

ності педаго

гічних, наук

ово-педагогі

чних праці-

вників;


професійної


сті; моніт

оринг різних

аспектів акт

ивності пе-

дагогічних, на



ників; моніт

оринг задово

леності студе

нтів якіс-

тю викладан

ня навчальн

их дисциплі

н та позаау

диторною роб

отою виклада

чів; інфор

мування п

едагогічних,

науково-


працівників щ

одо їх оцінюва

ння.



абезпе-



льності та



Полож

ення про опи

тування учас

-ників


роцесу та зац

іка-влених

осіб. Положення п

ро моніторин

г якості



ості ЗВО.

Положення

про оцінюва

ння нау-

ково-педагог

ічних та пед

агогічних


5 рівень

1, 2, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

3, 5, 6 2 рівен

ь 3, 5

1 рівень

5. Забезп

ечення підвищ

ення кваліфі

кації: визна

чення відпов

ідальності ст

руктурно-

го підрозділ

у за органі

заційний су

провід


валіфікації;

складання п

ерспективног

о плану кадр

о-вого за

безпечення о


ьності ЗВО;


програм під


лі-фікаці

ї педагогічн

их, науково-


праців

ників; фінан

сове забезпеч

ення підвище

ння квалі-

фікації.

Положення

про порядок

присво-

єння заклад

ами вищої

освіти та

науковими

установами

вчених

звань науков

им і науков

о-педаго-

гічним праці

вникам, а так

ож поря-

док позбавле

ння вчених з

вань. Полож

ення про п

ідвищення к

ва-ліфіка

ції педагогіч

них, наукови

х і науков



ів. Полож

ення про а

кадемічну м

о-більніс

ть. Бюджет ЗВО.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

2, 3, 5, 6

2 рівень

3, 5 1 рівен

ь

6. Проц

едури заохоч


-педаго-


вників до вп

ровадження н

ауко-вих до

сягнень та і

нноваційних

технологій

навчання в ос

вітній процес

Полож


анізацію осві

т-нього


. Полож

ення про пре

міювання нау

-ково-п


рацівників

5 рівень

1, 2, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

3, 5, 6 2 рівен

ь 3, 5

1 рівень

31

2

1.6.

НАВ

ЧАЛ



ТІВ

Стандарт

: Навчальні

заклади повинні м

ати відповідне

фінансування для навчальної

і викладацької діяльност

і, забезпечую

чи адекват

ні та легкодоступні

навчальні

ресурси

та підт

римку

студентів

1. Визн

ачення необх

ідного для



ограми мате

ріально-техн

ічного

та іншого ре

сурсного заб

езпечення, у

тому числі

встановлення

необхіднос

ті розвитку

відповідних р

есурсів:

спеціалізов

ане обладнан

ня та спеціа

льно обладн

ані навчальні

приміщення


до специфічн

их вимог осві


и; навча

льна та наук

ова літерату

ра, фахові

періодичні ви

дання (у т. ч.

електронні

ресур-си), н

еобхідні дл

я забезпече


компо

нентів;

обладнані ба

зи практик;

навчально-м

етодичні мате

ріали; комп

’ютерна техн

іка та програ

мне забез-

печення, у том

у числі спеці

алізоване.

Ліцензійні

умови про

вадження


льності.



витку ЗВО.



ію освіт-


у у ЗВО.



абезпе-



льності та



Полож

ення про н


о-дичне


освітньог

о процес

у. Положення п

ро загальноу

ніверси-

тетські струк

турні підроз

діли (біб-

ліотека, інфо

рмаційно-обч

ислюваль-

ний центр то

що). Вимог

и щодо мате

ріально-техн

іч-ного з


окремих освіт

ніх програ

м.

5 рівень

4 4 рівен

ь 3, 5, 6 (згідно

із роз-поділо

м повно-

важень – 4)

3 рівень

1, 3, 5, 6

(для рівня ф

а-культе

ту 4) 2 рівен

ь 1,2,5

1 рівень

3

31

3

2. Розв

иток ресурс

ного забезп

ечення


грам та осв

ітньої діяль

ності ЗВО на

рівні:


; факул

ьтет

ів/інст

итут

ів;

ЗВО, у том

у числі створення та розвит

ок

ІТ-інфраст

рукт

ури ЗВО:

електронна

бібліотека та

загальнодост

уп-ні елек

тронні навча

льні ресурси;

взаєм

одія структу

рних підроз

ділів ЗВО

через функц

іонування с

истеми Е-ун

івер-ситет;

підтр

имка всіх вид

ів навчальної


студентів чер

ез функціону


и Е-уні-

верситет.

Положення

про навчаль

но-мето-

дичне забезп

ечення осв

ітнього

процесу. Положення п

ро електронн

і освітні

ресурси. Полож

ення про вид

ання науково

ї, навчал

ьної і навчал

ьно-методичн

ої літера

тури. Положення

про функціо

нування.

ІТ-інфрастру

ктури.

Програма р

озвитку фа

культе-

ту/інституту.

Програ

ма розвитку

ЗВО.

5 рівень

4, 6 4 рівен

ь 1,2,3,6

3 рівен

ь 1, 2,3, 6

(для рі

вня факу-

льтету 4)

2 рівень

1, 2, 3, 5, 6

1 рівень

1, 3

3.

Академічна т

а неакадеміч

на підтримка

здобув

ачів ВО:

організація


всіх форм ос

віт-нього

процесу та ви

дів навчальни

х занять;

організація


здобувачів В

О з особли

вими потреба

ми; орган

ізація та підт

римка інстит

утів на-

ставництва, т

ьюторства то

що; орган

ізація функц

іонування сл

ужб підт-

римки здобу


світи (соціал

ьної, психол

огічної, юрид

ичної тощо).




ь. Положення п


ію само-

стійної робот

и студентів.



ію освіт-


у у ЗВО.

5 рівень

3, 4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 (згідно

розпо-

ділу повнова-

жень – 4)

3 рівень

1, 2, 3, 5

(для рівня фа

ку-льтету

6) 2 рівен

ь 1, 5

1 рівень

1, 3

31

4

4. Устан

овлення квал

іфікаційних в

имог і забезп

ечення розви

тку компетен

тностей

працівників с

лужб підтрим

ки, адміністра

ти-вного

та допоміжно

го персоналу

. Полож

ення про стр

уктурні підро

з-діли. Посадо

ві інструкції.

5 рівен

ь 4,6

4 рівень

1,2,3,5,6

3 рівень

1,3,5 2 рівен

ь 1,3

1 рівень

3

5. Інфор

маційний суп

ровід здобува

чів осві-

ти у ЗВО:

довідник (х

ендбук) студе

нта; пості

йне забезпеч

ення здобува

чів ВО ак-

туальною інф

ормацією з в

икористання

м сучасн

их засобів ком

унікацій щод

о: орган

ізації начального

процесу

у ЗВО

, дост

упу до

всіх видів навчальних

ресурсів,

усіх ви

дів академічної і

неакадемічної підт

-римки

.

Довідник сту

дента.



ію освіт-


у у ЗВО.


ро електронн

і освітні

ресурси. Полож

ення про Кат

алог курсів.

5 рівень

4, 4 рівен

ь 1, 2, 5,

6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 (для рі

вня ф-ту

4) 2 рівен

ь 3, 5

1 рівень

1, 3

31

5

1.7.

УПРАВЛ

ІННЯ ІНФОРМ

АЦІЄЮ

(ІНФОРМ

АЦІЙНИЙ

МЕНЕДЖМЕН

Т)

Стандарт

: Заклади

маю

ть забезпечит

и збирання

, аналіз і


відповідної


для еф

ективного

управління своїми програмам

и та іншою

діяльніст

ю

1.

Забезпеченн

я ефективних

процесів зби

-рання,

аналізу та



про освітні п

рограми та ін

шу діяльніст

ь ЗВО за таки

ми параметра

ми: освіт

ня діяльність

; науко

ва діяльність

; міжн

ародна діяльн

ість; кадро

ва політика;

матеріально

-технічне заб

езпечення ос

віти та досл

іджень.



ро загально у

ніверси-

тетські струк

турні підрозд

іли. Програ

ма інформати

зації. Полож

ення про ф

ункціонуванн

я ІТ-інф

раструктури.

Полож



-ників



іка-влених

осіб.

5 рівень

1, 4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5

2 рівень

1, 3, 5 1 рівен

ь

31

6

2. Збира

ння та аналіз

інформації щ

одо пока-

зників діяль

ності ЗВО та

окремо за ко

жною програ

мою: показ

ники діяльно

сті; профі

ль студентськ

ого континген

ту (у т. ч. у

гендерному,

соціальному

та регіональ

ному розрізі

); рівні

досягнень

і успішності



; освітн

і траєкторії (

кількість осіб

, що всту-

пили на навч

ання, перевед

ення, поновле

ння, відрах

ування здобу


освіти, кіль-

кість випускн

иків; кількісн

і показники

кре-дитної

мобільності, т

ощо); задов

оленість сту

дентів освіт

німи про-

грамами;

наявні навча

льні ресурси т

а підтримка с

ту-дентів

; кар'є

рні траєктор

ії випускник

ів (зайня-

тість, термін

и працевлаш

тування, рів

ень заробі

тної плати, п

родовження н

авчання на

новому рівні

в цьому само

му ЗВО);

збирання та

накопичення

інформації щ

о-до роз

витку людсь

кого потенці

алу (викла-

дачі, адмініс

трація, допо

міжний перс

онал) та ана

ліз його впл

иву на якість


процесу;

збирання ін

шої інформаці

ї, яка викорис

то-вуєтьс

я для ефекти

вного управл

іння освітні-

ми програмам

и та іншою д

іяльністю, зал

ежно від тип

у та місії закл

аду.



ію освіт-


у у ЗВО.


йому до ЗВО.



і підроз-

діли. Інформаційні

пакети спеці

ально-стей. Полож



и, затвер

дження, мон

іторингу та

за-криття


рам. Полож

ення про мон

іторинг якос

ті освіти

та освітньої


О. Полож

ення про о

цінювання з

до-бувачі

в вищої освіти

. Полож

ення про пра

ктики.


ро процедуру

вільно-

го вибору ст

удентами на

вчальних

дисциплін. Положення п


у мобі-

льність. Полож



-ників



іка-влених

осіб (у т.ч. фо

рми анкет).


ро стажуван

ня науко-


их і педагогіч

них пра-

цівників.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

1, 3, 5, 6

2 рівень

1, 5

1 рівень

31

7

3. Інфор

маційна підтр

имка управлі

нських

рішень.



г якості



ості ЗВО.



озробки,


я, моніторин

гу та за-

криття освітн



ро процедуру

вільно-

го вибору ст

удентами на

вчальних

дисциплін. Положення п

ро критерії і

порядок

оцінювання з


ої освіти


ро опитуванн

я учас-

ників освітн


та заціка-

влених осіб (у

т.ч. форми ан

кет) Полож

ення про о

цінювання н

ау-ково-п



их праців

ників. Положення п



ь. Анкети.



і підроз-

діли.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

1, 3, 5, 6

(на рівні факу

-льтету

– 4) 2 рівен

ь 1, 5, 6 (на рів

ні про-грами

– 4) 1 рівен

ь 6

31

8

1.8.


АЦІЯ

Ст

андарт

: Заклади

маю

ть публікуват

и зрозумілу, точну

, об’єктивну

, своєчасну

та легкодоступну


про

свою

діяльніст

ь, включаючи

програм

и

1. Оприлюдн

ення на офіц

ійному сайті

ЗВО та офі

ційних сайта

х факультеті

в (кафедр) і

підрозділів

інформації п

ро їх діяльн

ість; забезп

ечення регул

ярного онов

лення дер-

жавною мово

ю, а також од

нією або кіль

кома інозем

ними мовам

и публічної

інформації,

зокрема:


ро надання п

ублічної


установчі до

кументи ЗВО

; ліцен

зії на провад

ження освітн

ьої діяль-

ності, сертиф

ікати акредит

ації освітніх

про-грам,

сертифікат п

ро інституці

йну акреди-

тацію;

структуру т

а органи уп

равління зак

ладу освіти,

громадські

організації і

студентське

самоврядуван

ня(у т. ч. конт

актна інформ

ація); основ

ні об’єкти інф

раструктури;

норм

ативне забезп

ечення освітн

ього про-

цесу.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 3, 5, 6

3 рівень

3 2 рівен

ь 3

1 рівень

6

річні звіти

про діяльніст

ь закладу осві

ти: звіт ре

ктора, звіт пр

о освітню дія

льність,

результати м

оніторингу я

кості освіти, к

ош-торис

і фінансовий

звіт про надх

одження та


отриманих к

оштів тощо.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

2, 3, 5, 6

3 рівень

3 2 рівен

ь 3

1 рівень

6

31

9

правила при

йому до закл

аду освіти, у

т.ч.: ліцен-

зований обся

г і фактична

кількість осіб

, які навча-

ються у закл

аді освіти, ум

ови доступно

сті закладу

освіти для н

авчання осіб

з особливи

ми освітніми

потреб

ами; перел

ік платних у

т.ч. освітніх п

ослуг, їх варт

ість, порядо

к надання та

оплати.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

2, 3, 5, 6

3 рівень

3, 5 2 рівен

ь 3

1 рівень

6

інфор

маційні паке

ти (описи ос


м за рівням

и вищої осві

ти, що пропо

нуються ЗВО

, дані про а

кредитацію о


ам, опис осв

ітніх компо

нентів у ме

жах освітніх

програм, нав

чальні

програми та

CV викладачі

в, які забезпе

чують освіт-

ню компонент

у);

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 2, 3,

5 2 рівен

ь 2, 5

1 рівень

6

кадровий ск

лад закладу о

світи, його стр

уктурних

підрозділів;

наявність ва

кантних посад

, порядок і ум

ови прове-

дення конкур

су на їх заміщ

ення (у разі й

ого прове-

дення)

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5 на своє

му рівні –

2 2 рівен

ь 5, на св

оєму рівні –

2 1 рівен

ь 6

актуальна ін

формація про

основні напр

ями освіт-

ньої, науково

ї, міжнародно

ї та іншої діял

ьності;

кар’єрні дос

ягнення випу

скників

5 рівень

1, 3, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

5, 6 3 рівен

ь 1, 3, 5 н

а своєму

рівні – 2, 4

2 рівень

5, на своєму

рівні – 2

1 рівень

6

32

0

2. Надан

ня інформац

ії про діяльн

ість ЗВО, у то

му числі

з використа

нням зовніш

ніх інформа

ційних

ресурсів (пу

блікації, вис

тупи, відпов

іді на запити

тощо).

Полож

ення про н

адання

публічної інф

ормації.

Етичний коде

кс.

5 рівень

1, 4, 5, 6

4 рівень

1, 2, 3, 4 (на

своєму рівні)

, 5, 6

3 рівень

1, 2, 3, 4 (на

своєму рівні)

, 5, 6

2 рівень

1, 2, 4 (на своє

-му рівн

і), 5, 6 1 рівен

ь 1, 3, 6

32

1

1.9.

ПОТО

ЧНИЙ

МОНІТОРИ


ПЕРЕГЛЯД

ПРО

ГРАМ

Стандарт

: Заклади

маю

ть проводит

и моніторинг і

періодичний

перегляд програм

для гарант

ування

досягення

вст

ановлених цілей і відповідність потребам

студентів

і суспільства

. Ці

перегляди

маю

ть відбуват

ися до

безперервного

вдосконалення

програм

и.

Про будь

-які

дії,

що заплановано чи

вжит

о як

результ

ат перегляду

, слід

інформуват

и всі зацікавлені

сторони

1.

Розробка фо

рмалізованог

о меха-

нізму щорічно

го моніторин

гу: окрем

их освітніх ко

мпонентів;


ограми у ціло

му.


ро систему заб


ості освітнь


та якості вищ

ої освіти у

ЗВО. Положення п

ро організаці

ю освітнього

про-цесу у

ЗВО. Положення (н

аказ) про роб

очі проектні г

ру-пи/про

грамні коміте

ти. Окрем

і положення п

ро робочі та д

орадчі ор-

гани з питань


якості.



г якості освіти

та освітнь


ЗВО (у т.ч. ша

блони звітів

за результа

тами моніто

рингу освітнь

ого компон

енту та освітн

ьої програми)

.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 5, 6

3 рівень

3 2 рівен

ь 3

1 рівень

3

32

2

1.1. Монітор

инг на рівні

окремого

освітнього к

омпонента я

кий перед-

бачає: 1) Формуванн

я системи інд

икаторів


нього компо

нента про-

грами:

кількісних (рез

ультати успі

шності

студентів, се

редній рівен

ь успішнос-

ті, кількість в

ідрахованих

студентів);

якісних

(результати

зворотного

зв’язк

у від студен

тів, виклад

ачів тощо)

. 2) Визначенн

я граничних

значень

індикаторів,

за умови д

осягнення

яких (наприк

лад – відсот

ок студен-

тів, яких не д

опущено до і

спиту) стає

обов’язковим



компоненту

на наступном

у (вищому)

інституційно

му рівні.

3) Формуван

ня звіту за

результа-

тами моніто

рингу освітн

ього ком-

поненту. 4) Кон

троль за вик

онанням пла

ну заході

в щодо вдос

коналення о

світ-нього

компонента.

Шаблон звіту


ами монітори

н-гу осві

тнього компо

ненту.

5 рівень

4,6 4 рівен

ь 1, 2, 6

3 рівень

1, 3, 5, 6

2 рівень

1, 3, 5, 6

1 рівень

1, 3, 6

32

3

1.2. Монітори

нг освітньої п

рограми:

а) постійний

моніторинг о


рами (га-

рантом і коміт

етом освітнь

ої програми)

б) щорічний

моніторинг о


рами (фа-

культетом/ін

ститутом, ст

руктурним п

ідрозділом


ня якості).

Процедури:

1) формуванн

я системи ін

дикаторів як

ості про-

грами; 2) визн

ачення грани

чних значень

індикаторів,

за умови


яких стає об

ов'язковим м

оні-торинг

програми на

наступному

(вищому) ін

сти-туційн

ому рівні;

3) формуванн

я звіту за рез

ультатами мо

нітори-

нгу освітньої

програми;

4) реалізація

заходів, що

визначені за

результа-

тами монітор

ингу програм

и.

Шаблон звіт

у за результ

ата-ми мо

ніторингу ос

вітньої про-

грами

5 рівень

4 4 рівен

ь 1, 2, 6

3 рівень

1, 3, 5, 6

(на рівні факу

-льтету

– 4) 2 рівен

ь 1, 3, 5

1 рівень

1, 6

32

4

2. Розро

бка формал

ізованого ме

ханізму пері

о-дично

го перегляду

освітніх пр

ограм і внес

ення змін до

них: 1) порядок ф

ормування ка

лендарного п

лану пе-

регляду освіт

ніх програм;

2) порядок ф

ормування ек

спертної груп

и (спів-

робітники,

здобувачі в


, зовнішні

стейкхолдери

); 3) затв

ердження па

кету докумен

тації, що висв

і-тлює в

сі змістовні ас

пекти програ

ми; 4) затв

ердження кр

итеріїв для с

амооцінюван

ня програ

ми; 5) затвердже

ння процедур

и перегляду

освітньої

програми.; 6) затв

ердження вим

ог до звіту ек

спертної груп

и; 7) пор

ядок формува

ння та затве

рдження пла

ну заході

в щодо вдоск

оналення про

грами за резу

ль-татами

її періодичн

ого перегляду

; 8) мон

іторинг вико

нання плану

заходів щодо

вдо-сконал

ення програм

и за результа

тами її періо

дич-ного пе

регляду.

Положення

про систему

за-безпеч


освітньої

діяльності т

а якості ви

щої освіти

у ЗВО Положення

про організ

ацію освітн


у ЗВО Полож

ення (наказ)

про робо-

чі проектні

групи/прог

рамні коміте

ти Окремі полож

ення про роб

очі та до

радчі органи

з питань


якості.



оз-робки,

затверджен

ня, моніто-

рингу та за

криття освіт

ніх програ

м.

5 рівень

1, 3, 4, 6

4 рівень

1, 2, 5, 6

3 рівні

3, 5 2 рівен

ь 5

1 рівень

32

5

3. Інфор

мування усіх

зацікавлених

сторін щодо

змін о

світньої про

грами, які зд

ійснені на ос

нові резуль

татів перегля

ду: цільо

вого інформу

вання про мо

ніторинг осв

іт-ньої п

рограми здоб

увачів вищо

ї освіти, наук

ово-педаго


вників, струк

турних підро

зді-лів щ

о надають

освітні посл

уги та зовн

ішніх стейкх

олдерів;

зворотного

зв'язку після

розгляду річн

их звітів

про монітори

нг освітньої п

рограми;

оприлюдне

ння інформа

ції про моніт

оринг осві-

тніх програм.

Положення

про систему

за-безпеч


освітньої

діяльності т

а якості ви

щої освіти

у ЗВО.

Наказ щодо з


пу-блічно

сті інформ

ації щодо


рам ЗВО.

5 рівень

1, 4 4 рівен

ь 1, 2, 3,

6 3 рівні

1, 3, 5, 6

(для рі

вня факу-

льтету – 4)

2 рівень

1, 3, 5 1 рівен

ь 1, 6

32

6

1.10

. ЦИКЛІЧНЕ ЗОВН

ІШНЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКО

СТІ

Ст

андарт

: Заклади

маю

ть проходит

и зовнішнє


якост

і, відповідно

до

ESG на

циклічній

основі

1.

Порядок під

готовки доку

ментів до об

ов'язко-

вого зовнішнь


ня якості.

2. Проц

едура прийн

яття рішення

щодо добро

-вільно

го зовнішньо

го (у т. ч. між

народного) о

ці-нюван

ня якості.

Рішення Вчен

ої ради ЗВО п

ро ініціюв

ання процеду

ри зовні-

шнього оц

інювання я

кості вищої

освіти

Договір між

ЗВО та незал

еж-ним а

гентством за



освіти про п

рове-дення

процедури зо

внішнього



ньої програ

ми/програм

Цільове приз

начення кош

тів на зо

внішнє оцін

ювання у

бюджеті ЗВО

.

5 рівень

4, 6 4 рівен

ь 1, 2, 3,

6 3 рівен

ь 3, 5, 6

2 рівень

1, 5 1 рівен

ь

327

ДОДАТОК 14 Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Ректор Л.В. Губерський

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про Сектор моніторингу якості освіти

Розділ 1. Загальні положення 1.1. Сектор моніторингу якості освіти (далі – Сектор) є структурним підроз-ділом Науково-методичного центру організації освітнього процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – Університет). 1.2. Сектор є підрозділом, що відповідає за: надання методичної, консультаційної та організаційної допомоги із пи-тань забезпечення якості освіти структурним підрозділам Університету, нау-ково-педагогічним, педагогічним працівникам і здобувачам вищої освіти; контроль виконання завдань із забезпечення якості освіти структурними підрозділами Університету (факультетами, інститутами, коледжами, ліцеєм, відділеннями, кафедрами тощо) та моніторинг їх успішності; розроблення пропозицій щодо запровадження та вдосконалення проце-дур і заходів із забезпечення якості освіти в Університеті та його підрозділах; здійснення інших заходів щодо організації і моніторингу системи забезпе-чення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті. 1.3. У своїй діяльності Сектор керується Конституцією України, Законами України "Про освіту" та "Про вищу освіту", іншими нормативними актами Ук-раїни, Статутом Київського національного університету імені Тараса Шевчен-ка, Концепцією освітньої діяльності Університету, Програмою заходів із забез-печення якості освіти в Університеті та іншими документами, що регламен-тують освітню діяльність Університету. Розділ 2. Основні напрями діяльності та завдання Сектора 2.1. Основними напрямами діяльності Сектора є: систематичне вивчення стану якості освіти та чинників, які впливають на неї, прогнозування змін; методичне забезпечення моніторингу якості освіти на всіх рівнях (Універ-ситет, структурний підрозділ, освітня програма); здійснення заходів щодо організації і моніторингу системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті;

328

моніторинг якості освітньої діяльності (у т. ч. на відповідність вимогам, що встановлені законодавством та/або договором про надання освітніх послуг); збирання та аналіз інформації (характеристика контингенту здобувачів освіти, освітні траєкторії, рівні досягнень та успішності, результати оціню-вань, ресурси, задоволеність учасників освітнього процесу, кар'єрні траєкторії випускників тощо), необхідної для ефективного адміністрування освітніх про-грам, оцінки якості освітньої діяльності структурних підрозділів та успішності освітніх програм; моніторинг діяльності факультетів, інститутів та інших структурних під-розділів із питань забезпечення якості освіти. 2.2. До основних завдань Сектора належать: підготовка методичних рекомендацій щодо розроблення, упровадження та вдосконалення освітніх програм, організації освітнього процесу, удоскона-лення процедур оцінювання результатів навчання та діяльності учасників освітнього процесу; надання консультаційної, методичної та організаційної допомоги струк-турним підрозділам Університету з питань забезпечення якості освіти та осві-тньої діяльності; здійснення внутрішньоуніверситетського моніторингу якості навчання; розроблення та вдосконалення технологій збирання та аналізу інформації щодо якості освітньої діяльності; ведення обліку основних показників освітньої діяльності Університету, підготовка відповідної звітності; організація опитувань здобувачів вищої освіти та викладачів (з питань якості навчання та викладання), випускників університету та представників ринку праці (з питань якості освітніх програм і підготовленості випускників до професійної діяльності); аналіз результатів опитувань і підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення якості освітнього процесу; оперативне реагування на виявлені порушення; вивчення та поширення кращих практик із забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в структурних підрозділах та в інших ЗВО. Розділ 3. Управління та кадрове забезпечення Сектора 3.1. Структура Сектора затверджується наказом ректора. 3.2. Сектор підпорядковано проректору з науково-педагогічної роботи, який за розподілом функціональних обов'язків відповідає за освітню діяльність, і директору Науково-методичного центру організації освітнього процесу. 3.3. Керівництво роботою Сектора здійснює керівник, що призначається на посаду наказом ректора та підпорядковується директору Науково-методич-ного центру організації освітнього процесу.

329

3.4. Кількість працівників сектора, їх посадові оклади встановлюються, від-повідно до штатного розпису, що затверджує ректор. 3.5. Функціональні обов’язки працівників сектора розробляються керівни-ком, погоджуються директором Науково-методичного центру організації осві-тнього процесу та затверджуються у встановленому порядку. 4. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Сектора 4.1. Сектор розміщується та функціонує на матеріально-технічній базі Уні-верситету. 4.2. Сектор має право у встановленому порядку використовувати матері-ально-технічну базу та обладнання інших структурних підрозділів Універ-ситету. 5. Реорганізація (ліквідація) Сектора 5.1. Реорганізація, ліквідація Сектора проводиться у порядку, що встанов-лений чинним законодавством і Статутом Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка.

330

ДОДАТОК 15 ПРИНЦИПИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ А. Гожик, Д. Щеглюк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) В. Кухарський (Львівський національний університет імені Івана Франка) Загальні вимоги щодо акредитації освітніх програм визначено норматив-ними актами: Закони України "Про вищу освіту" (2014) та "Про освіту" (2017), а також Стандартами та рекомендаціями щодо забезпечення якості в Євро-пейському просторі вищої освіти (ESG-2015). Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет:

відповідності стандарту вищої освіти, що включає, крім вимог стандарту за відповідною спеціальністю, дотримання ліцензійних умов; спроможності закладу освіти виконати вимоги стандарту та забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки функціонування внутрішньої системи забезпе-чення якості; досягнення заявлених у програмі результатів навчання (відповідність ви-значеного кредитного виміру освітніх компонент, обраних методів викладан-ня та оцінювання тощо). Інституційна акредитація встановлює відповідність системи внутрішнього забезпечення якості закладу вищої освіти чинним вимогам до системи забезпе-чення якості вищої освіти. Необхідною передумовою проведення інституційної акредитації закладу вищої освіти є акредитація всіх його освітніх програм.

МЕТА Акредитація освітніх програм та інституційна акредитація покликані вирі-шити два основних завдання: 1. Допомогти закладу вищої освіти визначити сильні та слабкі сторони освітньої програми та/або (у випадку інституційної акредитації) системи за-безпечення якості, і розробити конкретні заходи щодо їх удосконалення. 2. Надати всім зацікавленим сторонам (здобувачі освіти та їх представники, працедавці, органи державної влади та управління, місцеві та територіальні громади тощо) інформацію про якість навчальних програм і надійність забез-печення якості у закладі вищої освіти.

331

ОСНОВНІ ЗАСАДИ Акредитація освітньої програми є заснованим на фактичних даних (evidence-based process) процесом перевірки інформації, що міститься у звіті про самооцінювання (Self-Assessment Report – SAR) та інших документах, а та-кож в інтерв'ю з представниками ЗВО, і включає вивчення будь-яких питань щодо якості оцінюваної програми та шляхів її покращення. Згідно із цим визначенням, акредитація: є процесом, не просто даними чи документами; є процесом систематичним, тобто таким, що відбувається за певними пра-вилами; не обмежується визначенням поточного рівня/стану та наявних проблем, але включає визначення шляхів покращення освітньої програми. Процес оцінювання освітньої програми в такому разі включає три основні складові: ознайомлення із документами, які стосуються програми та системи забез-печення якості, і їх аналіз; консультації з учасниками освітнього процесу та іншими зацікавленими сторонами з метою з'ясування їх оцінки програми (рівня задоволеності про-грамою) та дієвості системи забезпечення якості, а також їх бачення слабких місць і шляхів покращення; використання результатів аналізу та консультацій для прийняття рішен-ня щодо програми та рекомендацій з її подальшої реалізації. При проведенні акредитації органи акредитації (НАЗЯВО, акредитаційна агенція – надалі: ОА) та експерти керуються наступним: основна частина процесу оцінювання здійснюється ініціатором (закладом вищої освіти), який несе первинну відповідальність за якість освітніх послуг; дані, які аналізуються, мають відображати результати реалізації програми та функціонування системи забезпечення якості; усі аспекти (процеси) реалізації освітньої програми розглядаються в ком-плексі, завдання акредитації не зводиться до перевірки дотримання окремих вимог стандартів, а передбачає її оцінювання як цілого; процедури процесу акредитації мають бути відомими та зрозумілими всім учасникам; процедури процесу акредитації мають забезпечити щонайменше з'ясу-вання поглядів усіх зацікавлених сторін, а, за можливості, і їх безпосередню участь в оцінюванні; забезпечення якості у ЗВО залежить від рівня культури якості в ньому, а також від очікувань студентів та інших зацікавлених сторін; експерт є зовнішнім оцінювачем, а не ревізором чи інспектором, його за-вдання не вичерпується констатацією наявності документів чи формальної відповідності кількісних показників, а полягає також у визначенні необхідних

332

для покращення якості заходів та у спонуканні закладу вищої освіти до про-гресу у діяльності. Відповідно до цього, за умовчанням вважається: що гарант (комітет) програми та заклад вищої освіти зацікавлені у вдос-коналенні освітньої програми та системи забезпечення якості, не приховува-тимуть їх слабких сторін і готові надати інформацію; що інформація, надана та документально підтверджена закладом вищої освіти, є фактично правильною, якщо немає підстав для протилежної оцінки. В акредитаційному процесі можна виділити низку робіт, які виконуються органом акредитації і закладом вищої освіти, зокрема: Код

роботи Опис роботи

1 Подання ЗВО заяви про акредитацію освітньої програми, за формою, що ви-значена акредитаційним органом із необхідними додатками, які підтверджу-ють право на проходження акредитації

2 Підтвердження ОА прийняття заяви ЗВО та надання методичних рекоменда-цій щодо підготовки звіту самооцінювання 3 Визначення експертів, консультації зі ЗВО щодо їх кандидатур і затвердження складу експертної групи 4 Підготовка у ЗВО звіту самооцінювання (ЗСО) та необхідних документів, по-дання їх до органу акредитації 5 Призначення дати початку оглядового візиту 6 Розгляд експертною групою звіту самооцінювання та вивчення сайту ЗВО 7 Перші збори команди експертів (ЗВО інформують про організаційні моменти) 8 Оглядовий візит (сайт-візит) до ЗВО 9 Інформування ЗВО про ключові результати огляду

10 Підготовка, подання до ОА та направлення до ЗВО попереднього звіту експер-тної групи 11 Вивчення ЗВО попереднього звіту експертної групи та надання коментарів і додаткових документів 12 Публікація на сайті ЗВО плану дій із поліпшення освітньої програми 13 Підготовка та надання до ОА заключного звіту експертної групи, публікація його на офіційному сайті 14 Прийняття галузевою експертною радою висновку щодо заключного звіту експертної групи 15 Прийняття рішення органом акредитації. Видача сертифікату у випадку по-зитивного рішення Послідовність виконання та орієнтовна тривалість цих робіт проілюстрована за до-помогою гістограми Ганта. Для оптимізації процесів планування та звітності дані робо-ти доцільно групувати за етапами: попередній (підготовчий), аналітичний, заключний.

33

3

ГІСТОГРАМ

А ГАНТА

Мінімальні часові рамки

процедури

акредитації

(від моменту

подання

заяви

закладу

вищ

ої освіти про акредитацію

) Код

роботи

Тривалість

(тижні

в) 1

2

1 3

2

4

4 5

2

6

8 7

1

8

1 9

2

10

6 11

4

12

2 13

3

14

2 15

2

від початку робіт (тижні) 1

2 3

4 5

6 7

8 9

10 1

1 12

13

14 1

5 16

17

18 1

9 20

21

22 2

3 24

25

26 2

7 28

29

30 3

1 32

сукупн

а тривал

ість робіт –

40 тижнів

334

1. ПОПЕРЕДНІЙ ЕТАП

1.1. ЗВО: ініціювання та підготовка до акредитації (коди робіт 1, 3, 4, 5) 1.1.1. ЗВО звертається з листом-заявою (за формою визначеною акредита-ційним органом із необхідними додатками, які підтверджують право на про-ходження акредитації) щодо проведення акредитації освітньої програми (ін-ституційної акредитації). 1.1.2. ЗВО готує звіт про самооцінювання (ЗСО) за шаблоном, що запропо-нований акредитаційним органом, із використанням наданої акредитаційним органом методології оцінки. ЗСО однієї освітньої програми має обсяг до 30-40 сторінок і включає аналіз сфер оцінювання: цілі програми та результати навчання, освітні компоненти, кадровий персонал, матеріальні ресурси, сис-тема забезпечення якості у ЗВО тощо. У додатку до звіту самооцінювання мо-жуть надаватися документи , які підтверджують наведену інформацію. 1.1.3. Після ознайомлення із запропонованим складом експертної групи ЗВО може у тижневий термін звернутися до ОА із мотивованими пропозиція-ми щодо відведення окремих експертів. 1.1.4. Після отримання повідомлення про дату початку оглядового візиту ЗВО вживає заходів для забезпечення присутності у відповідний період осіб, участь яких у зустрічах є обов'язковою, або вносить обґрунтовану пропозицію щодо перенесення дати оглядового візиту (якщо із об'єктивних причин такий візит у вказаний час неможливий). 1.2.ОА: призначення акредитації (коди робіт 2, 3, 5) 1.2.1. Орган акредитації здійснює скринінг отриманих від ЗВО документів і за його результатами: або повідомляє ЗВО про відсутність підстав (чи непов-ноту поданих документів) для акредитації, або підтверджує отримання необ-хідних для початку акредитації документів і надає ЗВО шаблон звіту про само-оцінювання та методичні рекомендації з його заповнення. 1.2.2. ОА обирає експертів для експертної групи та інформує про її склад ЗВО. Усі експерти мають попередньо взяти на себе зобов'язання щодо дотри-мання вимог етичного кодексу експерта. Експертна група включає щонайменше п'ять осіб: трьох фахових експертів (серед яких має бути принаймні по одному фахівцю від закладу вищої освіти та практика), представника працедавців і представника здобувачів освіти. У випадку, за якого відбувається одночасна акредитація групи освітніх програм у межах спеціальності або галузі, може додаватися по кожному експерту цього самого фаху на кожну додаткову освітню програму. Експерти-фахівці повинні мати досвід розробки/акредитації освітніх про-грам вищої освіти та бути обізнані із сучасними європейськими та світовими тенденціями у відповідній сфері знань.

335

При відборі членів експертної групи, задля уникнення конфлікту інтересів, мають бути дотримані деякі застереження. Член експертної групи: не перебуває у трудових відносинах із закладом вищої освіти на момент обрання, і не перебував у таких відносинах протягом трьох років, що переду-ють візиту; не бере участі у роботі органу управління або дорадчого органу закладу вищої освіти; не є здобувачем освіти чи докторантом закладу вищої світи, якщо ж він навчався у цьому ЗВО, то це має менш як за три роки до початку акредитацій-ної експертизи; не перебуває у родинних стосунках із членами органів управління, нагля-дових і дорадчих органів ЗВО, а також із тими співробітниками закладу вищої освіти, які причетні до реалізації програми, що підлягає оцінці. Погоджені закладом вищої освіти експерти підписують заяви про відсут-ність у них конфлікту інтересів при проведені конкретної акредитаційної екс-пертизи, після чого ОА затверджує склад експертної групи та призначає її го-лову (звичайно із числа тих експертів-фахівців, які попередньо пройшли курс відповідного навчання та є сертифікованими визнаними НАЗЯВО провайде-рами). ОА укладає трудові угоди із експертами та проводить короткий інстру-ктаж-тренінг експертів: як щодо загальних методичних рекомендацій з при-воду оцінювання, так і щодо окремих галузевих особливостей. Додатково, для організаційного забезпечення візиту, ОА може призначити, із числа своїх постійних співробітників координатора візиту, який при цьому не є членом експертної групи чи її секретарем/головою. Голова експертної групи розподіляє завдання серед інших членів команди, готує всі зустрічі та обговорення, відповідає за дотримання термінів роботи та своєчасну підготовку заключного звіту про оцінку. Усі члени експертної групи вивчають документацію, беруть участь у зустрічах і готують звіт. На члена експертної групи із числа студентів покладається найбільша відповідальність щодо врахування потреб і пропозицій студентів. До пріоритетних завдань члена експертної групи від працедавців належить оцінювання програмних результатів навчання. Координатор візиту консультує членів експертної гру-пи та бере участь у підготовці зустрічей. 1.2.3. Голова експертної групи або координатор візиту після консультацій із членами робочої групи визначає дату початку оглядового візиту та повідом-ляють про це до ЗВО та ОА. За відсутності упродовж п'яти робочих днів обґрун-тованих пропозицій ЗВО щодо перенесення дати оглядового візиту, вона вва-жається чинною.

336

2. АНАЛІТИЧНИЙ ЕТАП

2.1.ОА: підготовка експертної групи до оглядового візиту (код робіт 6) Під час підготовки до оглядового візиту члени експертної групи мають ознайомитись із документацією наданою ЗВО (звітом самооцінювання та ін-шою додатковою інформацією, у т. ч. документами, що передбачені у Ліцен-зійних вимогах, інших нормативних актах), а також із оприлюдненою на сайті ЗВО. При цьому має бути проаналізована (у випадку акредитації програм – тільки в тій частині що стосується програми/програм, яка/які подано на акре-дитацію) публічна інформація щодо: установчих документів ЗВО; ліцензій на провадження освітньої діяльності, сертифікатів акредитації освітніх програм, сертифікату про інституційну акредитацію; структури та органів управління ЗВО, громадських організацій та органів студентського самоврядування; основних об'єктів інфраструктури; нормативного забезпечення освітнього процесу; річних звітів про діяльність ЗВО: звіт ректора, звіт про освітню діяльність, результати моніторингу якості освіти, кошторис і фінансовий звіт про надход-ження та використання отриманих коштів тощо; правил прийому до ЗВО, у т.ч.: ліцензований обсяг і фактична кількість осіб, які навчаються у ЗВО, умови доступності його для навчання осіб з особ-ливими освітніми потребами; переліку, порядку надання, вартості та порядку оплати освітніх послуг; інформаційних пакетів (описи освітніх програм за рівнями вищої освіти, що пропонуються ЗВО, дані про акредитацію освітніх програм, опис освітніх компонентів у межах освітніх програм, навчальні програми та CV викладачів, які забезпечують освітню компоненту); кадрового складу ЗВО, його структурних підрозділів; наявності вакантних посад, порядку та умов проведення конкурсу на їх заміщення; актуальної інформації про основні напрями освітньої, наукової, міжнарод-ної та іншої діяльності; кар'єрних досягнень випускників; іншої інформації, оприлюднення якої передбачено нормативно-право-вими актами (у т. ч. іноземними мовами). Виходячи із результатів підготовчого етапу, члени експертної групи: обговорюють (звичайно у дистанційному режимі) попередні висновки щодо проаналізованої інформації; пропонують і визначають напрямки дослідження та критерії, на яких слід зосередитись під час візиту;

337

визначають додаткову документацію, яку варто отримати під час візиту; вносять пропозиції щодо формування програми візиту (у т. ч. щодо визна-чення фокус-груп, із якими необхідно передбачити проведення інтерв'ю). За результатами обговорення голова експертної групи складає проект про-грами візиту, який після узгодження із усіма членами робочої групи надсила-ється до ОА та координатору візиту (якщо такого призначено). До ЗВО проект програми оглядового візиту має бути наданий не пізніш як у тиждень, що пе-редує візиту. 2.2. ЗВО. Оглядовий візит (код робіт 8, 9) 2.2.1. Після отримання від експертної групи програми оглядового візиту ЗВО: надає належним чином обладнанні приміщення для роботи та проведення зустрічей; надає доступ до внутрішніх електронних ресурсів, а також об'єктів і доку-ментації, яка має відношення до програми та системи забезпечення якості; уживає заходів для забезпечення присутності у визначений час осіб, з якими заплановано індивідуальні співбесіди (представники керівництва ЗВО та факультетів/інститутів, гарант програми, члени проектної групи, науково-педагогічні працівник, здобувачі вищої освіти, випускники, представники ро-ботодавців тощо, згідно із програмою візиту), а також проведення конферен-цій із викладачами та студентами. 2.2.2. Після завершення оглядового візиту представники адміністрації ЗВО під час брифінгової зустрічі отримують інформацію щодо основних позитив-них аспектів освітньої програми та напрямків її удосконалення, а також підпи-сують підготовлений експертною групою формальний (двосторонній) прото-кол (акт) оглядового візиту. 2.3. ОА. Оглядовий візит (коди робіт 7, 8, 9) 2.3.1. Перед початком оглядового візиту проводиться вступна нарада екс-пертної групи (як правило у місці розташування ЗВО, бажано – за його межами і до початку спілкування із представниками ЗВО). Метою вступної наради є забезпечення прозорості та послідовності процедур оцінювання, остаточне узгодження часових рамок окремих процедур і розподіл обов'язків між експе-ртами під час їх проведення. За необхідності експертам надаються необхідні консультації і рекомендації щодо процедур оцінювання. Під час вступної на-ради також вказуються терміни складання звіту про оцінювання та подання остаточних звітів. 2.3.2. Основні завдання експертів під час оглядового візиту: перевірка та уточнення інформації, що надана в звіті; збирання доказів, які підтверджуватимуть висновки;

338

вивчення відповідності освітньої програми критеріям ОА та їх обгово-рення під час зустрічей та інтерв'ю із ключовими особами ЗВО; дослідження функціонування внутрішньої системи забезпечення якості на предмет відповідності критеріям ОА; переконання в тому, що команда має всю необхідну інформацію та дока-зи для формування чіткого, детального та фактичного звіту, що базується на доказах; формулювання результатів експертизи, що стосуються дотримання кри-теріїв, сильних сторін і напрямів удосконалення. Основними джерелами інформації під час візиту експертів є: інтерв'ю із робочою групою програми, викладачами, адміністрацією факу-льтету/інституту, адміністрацією ЗВО (включаючи працівників підрозділів, що відповідають за управління якістю), здобувачами вищої освіти, випускниками та соціальними партнерами; документи, надані робочою групою програми, а також документи, доступ-ні на сайті ЗВО; відвідування навчально-методичних комплексів. Перелічені джерела мають застосовуватися для перевірки інформації ЗСО, крім того можуть бути використані додаткові джерела доказів (за наявності). За ідентифікацію/достовірність додаткових документів, що залучені до обґру-нтування висновків, відповідають самі експерти. Робочою мовою під час оглядового візиту є державна. У випадку, коли до складу експертної групи залучено закордонних фахівці, може використовува-тись також англійська мова або інші офіційні мови Євросоюзу (зазвичай із послугами перекладача). Під час оглядового візиту експертна група працює відкрито та колегіально, дотримуючи принципів взаємоповаги,об'єктивності, неупередженості, конфі-денційності та співпраці. Неприпустимими є вияви стороннього впливу на експертизу. Експерт не має давати приводів до підозри у впливі зовнішніх факторів на прийняття рішень чи у застосуванні подвійних стандартів. Експертній групі слід уникати не передбачених програмою візиту контактів із працівниками ЗВО. 2.3.1. Візит експертів закінчується підсумковою брифінговою зустріччю, в якій беруть участь члени експертної групи та співробітники (робоча група програми та представники адміністрації) ЗВО. Експертна група викладає дум-ку щодо основних позитивних аспектів освітньої програми та напрямків її удосконалення (уникаючи надання інформації про прогнозовані висновки акредитації). На завершення брифіногової зустрічі експертна група, разом із представниками адміністрації ЗВО підписують формальний (двосторонній) протокол (акт) оглядового візиту.

339

2.4. ОА. Підготовказаключного звіту (коди робіт 10, 13) Основним результатом процесу оцінювання є звіт про оцінку – документ, який остаточно формується всіма членами експертної групи після оглядового візиту (фактично звіт розробляється протягом усього процесу оцінки). Підго-товка звіту про оцінку здійснюється в два етапи: 1) підготовка попереднього звіту про оцінку; 2) підготовка, із врахуванням коментарів ЗВО щодо попереднього звіту та додаткових документів, заключного звіту про оцінку. Звіти про оцінку готуються на основі шаблонів, що затверджені ОА. Звіт про оцінку складається експертною групою на підставі звіту про само-оцінювання, результатів візиту експертної групи та аналізу наданих та офі-ційно оприлюднених документів. Усі члени команди мають брати участь у написанні звіту про оцінку. Попередній звіт подається до ОА, і після перевірки виконання формальних вимог, надсилається (головою експертної групи або координатором візиту) до ЗВО для перевірки змісту на помилки у доказах. Після отримання від ЗВО документально підтверджених пропозицій щодо корегування (виправлення помилок) у фактичних даних, експертна група до-опрацьовує звіт про оцінку та надсилає його, разом із проектом висновку, до ОА. ОА, після перевірки на формальну відповідність, оприлюднює звіт на офі-ційному сайті. Обсяг заключного звіту експертної групи (без додатків) за одні-єю освітньою програмою звичайно не перевищує 20-30 сторінок. Якщо органом акредитації є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – Агентство), то заключний звіт експертної групи, разом із проектом висновку, надходить до відповідної галузевої експертної ради Аге-нтства. 2.5. ЗВО. Ознайомлення із попереднім звітом про оцінку та розробка плану заходів (коди робіт 11, 12) Після отримання попереднього звіту про оцінку ЗВО вивчає його, у випадку виявлення помилок – пропонує виправити їх, надаючи відповідні докумен-тальні підтвердження. Одночасно ЗВО розробляє план дій із поліпшення ос-вітньої програми, використовуючи при цьому пропозиції, висловлені у попе-редньому звіті та пропозиції зацікавлених сторін під час підсумкової брифін-гової зустрічі.

3. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Прийняття рішення (коди робіт 14, 15) Після надходження заключного звіту про оцінку від експертної групи та проекту рішення до галузевої експертної ради Агентства, остання проводить оцінку об'єктивності, обґрунтованості та повноти звіту. На засідання галузевої експертної ради можуть бути запрошені представники експертної групи та

340

ЗВО. Якщо галузева експертна рада вирішить, що до заключного звіту про оці-нку необхідно внести зміни, звіт надсилається експертній групі із мотивова-ними пропозиціями щодо внесення таких змін. Проект рішення оцінюється галузевою радою на відповідність змісту звіту про оцінку. За відсутності суттєвих зауважень щодо об'єктивності, обґрунтованості та повноти звіту про оцінку, галузева експертна рада подає на затвердження Агентства підготовлений експертною групою проект рішення: про акредита-цію на відповідний термін або про відмову в акредитації. У проекті рішення може бути також зазначена необхідність додаткового оглядового візиту за 1,0-1,5 роки після останньої оцінки. Остаточне рішення щодо акредитації освітньої програми, а також щодо не-обхідності проведення додаткового оглядового візиту приймається Націона-льним агентством із забезпечення якості вищої освіти. На засідання можуть бути запрошені по одному представнику експертної групи та ЗВО. Прийняте рішення та погоджений Агентством заключний звіт про оцінку публікуються на офіційному веб-сайті Агентства. ЗВО також зобов'язаний оприлюднити результати оцінки. Протягом трьох робочих днів від дня прийняття рішення про акредитацію освітньої програми Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти видає закладу вищої освіти сертифікат установленого зразка. Процедура прийняття рішення в інших ОА визначається їх власними поло-женнями. Апеляція ЗВО має право у тижневий термін подати скаргу на звіт про оцінку. Апеля-ційний комітет ОА розглядає апеляцію та заключний звіт про оцінку та прий-має рішення: рекомендувати чи не рекомендувати ОА задовольнити апеляцію. На засідання апеляційного комітету має бути присутній щонайменше один із членів експертної групи.

341

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG) : Ухвалено Міністерською конфе-ренцією в Єревані, 14-15 травня 2015 р. – К. : ТОВ "Поліграф плюс", 2015. – 32 с. 2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Затверджено Указом Президента від 25.06.13 № 344/2013. – [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#n10 3. Про вищу освіту : Закон України № 1556-VII від 01.07.14. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 4. Про освіту : Закон України № 2145-VIII від 05.09.17. – [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http: // zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 5. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В.Г. Кремень (голова), В.І. Луговий (заст. голови), А.М. Гуржій (заст. голови), О.Я. Савченко (заст. голови)] ; за заг. ред. В.Г. Кременя. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 448 с. – Бібліогр.: с. 21. 100-119. 6. Національний освітній глосарій: вища освіта. – 2-е вид., перероб. і доп. / В.М. Захарченко, С.А. Калашнікова, В.І. Луговий та ін. / За ред. В.Г. Кременя. – К. : ТОВ Вид. дім "Плеяди", 2014. – 100 с. 7. Луговий В.І. Якість вищої освіти в Україні: проблеми забезпечення та ви-знання / В.І. Луговий, Ж.В. Таланова // Вища освіта України. – 2013. – № 3 (до-даток 2) : тематичний випуск "Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу". – С. 6-10. 8. Правові засади реалізації Болонського процесу в Україні: моногр. / Кол. авт.: В. Бугров, А. Гожик, К. Жданова, І. Зарубінська, та ін. ; за заг. ред. В. Лугового, С. Калашнікової. – К. : ДП НВЦ "Пріоритети", 2014. – 156 с. 9. Розвиток системи забезпечення якості вищої освіти в Україні: інформа-ційно-аналітичний огляд / Т. Добко, І. Золотарьова, С. Калашнікова, В. Ковту-нець та ін.; за заг. ред. С. Калашнікової і В. Лугового. – К. : ДП НВЦ "Пріорите-ти", 2015. – 84 с. 10. Розроблення освітніх програм : метод. рекомендації / В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. – К. : ДП НВЦ "Пріоритети", 2014. – 120 с. 11. Моніторинг інтеграції української системи вищої освіти в Європейський простір вищої освіти та наукового дослідження: аналітичний звіт / за ред. Т.В. Фінікова, О.І. Шарова. – К. : Таксон, 2014. – 144 с. 12. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики; за заг. ред. Т.В. Фінікова, А.Є. Артюхова – К. : Так-сон, 2016. – 234 с.

342

13. Входження національної системи вищої освіти в європейський простір вищої освіти та наукового дослідження: моніторинг. досл.: аналіт. звіт / Міжна-родний фонд дослідження освіт. політики / Кер. авт. кол. Т.В. Фініков. – К. : Так-сон, 2012. – 54 с. 14. Локальні системи управління якістю: світовий досвід та українські практики побудови / Міжнародений фонд досліджень освітньої політики; за ред. Т.В. Фінікова, В.І.Терещука. – К. : Таксон, 2018. – 316 с. 15. Вища освіта України: стан та проблеми / І.Б. Жиляєв, В.В. Ковтунець; М.В. Сьомкін. – К. : НДІ інформатики і права Національної академії правових наук України, Ін-т вищої освіти Національної академії педагогічних наук Укра-їни, 2015. – 96 с. 16. У пошуку ефективної стратегії розвитку вищої освіти в Україні (аналіз можливостей та обмежувальних факторів / В. Сацик // Вища освіта України. – 2015. – № 3. – С. 40-52. 17. Розвиток найвищого університетського потенціалу в умовах глобаліза-ції: монографія / О.М. Слюсаренко. – К. : Пріоритети, 2015. – 384 с. 18. Оцінка відповідності існуючих в Україні практик забезпечення якості вищої освіти європейським стандартам ESG-2015 / В.А. Бугров, А.П. Гожик, А.М. Пижик, О.В. Хруцька, Д.В. Щеглюк // Вища освіта України. – 2016. – № 4 (додаток 2): тематичний випуск "Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу". – С. 6-12. 19. Quality Assurance in Higher Education Institutions in Ukraine 2016 through the prism of European Guidelines and Standards ESG 2015 / V.Bugrov, O.Khrutska, O.Krykliy, K.Kyrychenko, O.Liuta, M.Mazurkiewicz, A.Pyzhyk, D.Shchegliuk, V.Yuskaiev. – EXANTE, Wrocław, 2016. – 104 р. режим доступу: http://quaere.pwr.edu.pl/wp-content/uploads/QA-in-Ukraine-reports.pdf 20. Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підгото-вка здобувачів вищої освіти : Затверджено постановою КМ України від 29.04.15 № 266. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248149695 21. Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти : За-тверджено постановою КМ України від 30.12.15 № 1187 (із змінами внесеними Постановою КМУ № 347 від 10.05.18). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF 22. Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення сту-дентів вищих закладів освіти : Затверджено наказом МОН України від 15.07.96 № 245. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96

343

23. Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академі-чну мобільність : Постанова КМ України від 12.08.15 №579. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248409199 24. Про затвердження Порядку проведення атестації для визнання здобу-тих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року : Наказ МОН України від 19.05.16 №537. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 25. Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка : Постанова КМУ від 31.03.15 № 193. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/193-2015-%D0%BF 26. Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки : Наказ МОН від 12.05.15 №525. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0551-15 27. Імплементація вимог європейських стандартів щодо забезпечення якос-ті освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / А.П. Гожик, О.В. Хруцька, Д.В. Щеглюк // Вісн. ТІМО (Тестування і моніторинг в освіті). 2015. – №7-8. – С.15-20.

344

Наукове видання БУГРОВ Володимир Анатолійович ГОЖИК Андрій Петрович МАЗУРКЕВИЧ Маріуш ПИЖИК Андрій Миколайович ХРУЦЬКА Олена Валеріївна ЩЕГЛЮК Дарія Василівна

ДОСВІД участі Київського національного університету

імені Тараса Шевченка у розвитку системи

забезпечення якості вищої освіти в Україні (за матеріалами проекту QUAERE) Монографія

Оригінал-макет виготовлено Видавничо-поліграфічним центром "Київський університет"

Формат 70х1001/16. Ум. друк. арк. 27, 73. Наклад 300. Зам. № 218-8770. Гарнітура Cambria. Папір офсетний. Друк офсетний. Вид. № Зв 5.

Підписано до друку 11.09.18.

Видавець і виготовлювач ВПЦ "Київський університет"

б-р Т. Шевченка, 14, м. Київ, 01601, (044) 239 32 22; (044) 239 31 72; тел./факс (044) 239 31 28

e-mail: [email protected]; [email protected] http: vpc.univ.kiev.ua

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 1103 від 31.10.02

ДОСВІДnmc.univ.kiev.ua/docs/Dosvid uchasti Kyyivskoho natsionalnoho... · (протокол...

Documents

Transcript of ДОСВІДnmc.univ.kiev.ua/docs/Dosvid uchasti Kyyivskoho natsionalnoho... · (протокол...